Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 930/2122/23
Провадження № 1-кп/930/83/24
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.08.2024 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020070000287 від 12.07.2023 року відносно:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Лука Немирівського району Вінницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України ,-
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Немирівської окружної прокуратури - ОСОБА_4
начальника служби у справах дітей Немирівської міської ради - ОСОБА_5
представника ВП № 5 Вінницького РУП інспектора ЮП -ОСОБА_6.
обвинуваченого - ОСОБА_3
законного представника неповнолітнього обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8
потерпілого - ОСОБА_9
законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_10
захисника потерпілого - адвоката ОСОБА_11 .
В СТ АН ОВ ИВ:
ОСОБА_3 , 07.07.2023 близько 23:00 год., перебуваючи біля ставка, що розташований по АДРЕСА_1 , помітив ОСОБА_9 , який в цей час перебував у дерев`яній альтанці розташованій на березі вказаного ставка та з яким тривалий час перебуває у особистих неприязних відносинах.
Підійшовши до ОСОБА_9 та привітавшись з ним, ОСОБА_3 почув у відповідь слова невдоволення висловлені ОСОБА_9 про його перебування біля даного місця відпочинку.
У подальшому, ОСОБА_3 , будучи обуреним негативним висловлюванням ОСОБА_9 на свою адресу про його небажане перебування у даному місці відпочинку, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи з прямим умислом направленим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , наблизився до останнього та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків у вигляді заподіяння шкоди його здоров`ю, умисно наніс три удари кулаками обох рук з лівого та правого боку в ділянку нижньої щелепи обличчя ОСОБА_9 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого повного перелому нижньої щелепи справа зі зміщенням уламків, які відповідно до висновку судово-медичного експерта № 95 від 27.07.2023 за ступенем тяжкості відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров`я.
Обвинувачений ОСОБА_3 , в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні спочатку визнав частково. Однак під час подальшого розгляду справи, вину визнав повністю, та пояснив, що він 07.07.2023 року близько 23:00 год., приїхав до альтанки яка розташована біля ставка за адресою АДРЕСА_2 . Там перебувала компанія хлопців. В цей час ОСОБА_9 в нецензурній формі запитав його, чого він сюди приїхав. Він зайшовши до альтанки, присів на лавочці. Хлопці, які там відпочивали почали обурюватися, чого він приїхав сюди, і бризнули балончиком йому в очі а також нанесли удар ногою. Він засліплений також наніс удар ОСОБА_9 .. Перед цим вживав пиво. З ОСОБА_9 він тривалий час перебував у неприязних відносинах.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_3 - його батько ОСОБА_7 , у судовому засіданні пояснив, що конфлікт був спровокований потерпілим ОСОБА_9 , його сину також були нанесені тілесні ушкодження.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 , суду пояснив, що дійсно 07.07.2023 року близько 23:00 год., вони з компанією біля ставка, що розташований по АДРЕСА_1 святкували свято Івана Купала. В цей час, до них приїхав ОСОБА_3 , з компанією на мопедах. Були незадоволені, що приїхали. Він відійшов до них разом з ОСОБА_12 .. Після чого почув крики ОСОБА_3 і ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_13 . В цей час ОСОБА_14 бризнув дезодорантом у ОСОБА_3 . Потім до нього підійшов ОСОБА_3 , і тричі вдарив його в область обличчя, а саме в щелепу. В ОСОБА_9 була зламана рука і він не міг оборонятися. ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп`яніння. Після цих подій він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні, йому робили операцію та вставляли пластини в щелепу, за які його батьки витратили кошти в сумі 38 000 грн.. Під час перебування його в лікарні, обвинувачений та його батьки до нього жодного разу не приходили, матеріальної допомоги не надавали. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 , майнової та моральної шкоди підтримав повністю. Покарання просить призначити на розсуд суду.
Законний представник потерпілого - його батько ОСОБА_10 , вказав на те, що його син тривалий час проходив складне лікування, це виснажувало як матеріально, так і морально. Він тривалий час не міг істи і говорити. Син схуд за період лікування більше як на 10 кг.. Після бійки їхня сім`я планувала примиритися з родиною обвинуваченого, однак на контакт вони не йшли, шкоду відшкодовувати відмовилися. Також просив задовольнити цивільний позов, покарання призначити на розсуд суду.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , суду пояснив, що вони разом з потерпілим та іншими друзями відпочивали на ставку і в цей час приїхав ОСОБА_7 з компанією. ОСОБА_3 почав чіплятися до ОСОБА_13 , а потім вдарив його. Після чого ОСОБА_3 вдарив потерпілого три рази кулаком в обличчя, коли той хотів розборонити їх. У ОСОБА_3 був синяк під оком. ОСОБА_14 бризнув балончиком у обличчя ОСОБА_3.
Допитана в судовому засіданні свідок неповнолітня ОСОБА_18 надала суду аналогічні покази свідка ОСОБА_15 ..
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 , суду надав аналогічні покази. Пояснив, що бачив як ОСОБА_3 бив потерпілого ОСОБА_9 , а саме вдарив його три рази в область обличчя, хоча в того була зламана рука.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 , суду пояснив, що бачив як ОСОБА_3 , наносив удари потерпілому ОСОБА_9 , в область обличчя.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 , суду пояснив, що вони разом з ОСОБА_3 приїхали до ставка де була компанія молоді разом з ОСОБА_9 .. Вони між собою почали сваритися. Він повіз свою дівчину додому. Коли повернувся до ставка, то дізнався, що була бійка. Самої бійки він не бачив. Бачив у ОСОБА_3 синець під оком.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що вони разом з ОСОБА_3 07.07.2023 року приїхали до ставка. Почали сваритися. Самої бійки він не бачив, бо йому забризкав очі газовим балончиком ОСОБА_14 .
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що вони святкували Івана Купала . Приїхали на ставок в АДРЕСА_1 . ОСОБА_9 не сподобалося, що вони приїхали на ставок. Після чого ОСОБА_21 завіз її додому. Самої бійки вона не бачила.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що вони разом з ОСОБА_3 прийшли до ставка. ОСОБА_9 не сподобалося, що вони прийшли до ставка. Між двома компаніями почалася сварка. Йому забризкали балончиком очі, після чого він пішов до ставка мити очі.
Стороною обвинувачення на підтвердження вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, надано такі зібрані в даному кримінальному провадженні докази:
- витяг з ЄРДР за №12023020070000287 від 12.07.2023;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 11.07.2023;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_9 від 11.07.2023;
- копією виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_9 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.07.2023 року за участю свідка ОСОБА_15 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.07.2023 року за участю свідка ОСОБА_14 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.07.2023 року за участю свідка ОСОБА_19 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.07.2023 року за участю свідка ОСОБА_27 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 14.07.2023 року за участю свідка ОСОБА_18 ;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 24.07.2023 року за участю представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_28 ;
- протоколом огляду предмета, а саме оптичного CD-R диска від 26.07.2023 року;
З висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи Немирівського відділення Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи від 26.07.2023 № 95 вбачається, що ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого повного перелому відростка нижньої щелепи справа зі зміщенням уламків, які утворилися від дії тупого твердого предмета, що по механізму може відповідати від ударів кулаком людини, які відносяться до середніх тілесних ушкоджень, які спричиняють тривалий(понад 21 день) розлад здоров`я. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися в строк, вказаний обстежуваним.
Законний представник неповнолітнього потерпілого до матеріалів досудового розслідування надав документи про лікування ОСОБА_9 , пов`язане з нанесенням останньому тілесних ушкоджень.
Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення докази, суд дійшов висновку про те, що надані докази є:
- належними, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні;
- допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України;
- достовірними та достатніми, оскільки між ними відсутні протиріччя.
Докази у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність у передбаченому законом порядку винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.
Сторона обвинувачення надала низку характеризуючих обвинуваченого доказів. Так, ОСОБА_3 на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та пред`явлення обвинувачення був неповнолітнім, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем навчання характеризується негативно, раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався.
Відповідно до довідки КНП «Немирівська міська лікарня» Немирівської міської лікарні Вінницької області від 19.07.2023 № 01-11-822 ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Під час судового розгляду за фактом вчинення суспільно-небезпечного діяння, суд, крім обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, також з`ясував:
1) повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи;
2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння;
3) умови життя та виховання неповнолітнього;
4) наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість неповнолітнього обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, спрямованих на формування готовності обвинуваченого дотримуватися соціально прийнятих норм поведінки. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника обов`язків відповідно до ст. 76 ч.3 п. 2 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КПК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КПК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КПК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 66 КК України, суд визнає вчинення злочину неповнолітнім та його каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст. 67 КК України, судом встановлено не було.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наступне: суспільну небезпечність вчиненого ним правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке згідно вимог ст.12 КК України - є нетяжким злочином, дані про особу винного, його відношення до скоєного, по місцю проживання характеризується задовільно, згідно характеристики з місця навчання ОСОБА_3 -Вінницького фахового коледжу Національного університету харчових технологій, він зарекомендував себе як недисциплінований та безвідповідальний студент, систематично порушував правила внутрішнього розпорядку коледжу, зухвалий, нестримний, має негативний вплив на студентів групи, на зауваження реагує зверхньо, згідно характеристики з Ліцею №2 м. Немирів, ОСОБА_3 характеризується позитивно, а також враховує відсутність попередніх судимостей.
Суд також враховує думку потерпілого ОСОБА_10 , який просив суд призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.
Так, відповідно до вимог ст. 3 Конституції України особа, його життя та здоров`я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Скоп пола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Злочин скоєний обвинуваченим, відповідно до ч.4 ст.12 КК України віднесений до категорії нетяжких злочинів, санкція якого передбачає альтернативні види покарання у виді виправних робіт, обмеження волі або позбавлення волі до трьох років. Виправні роботи обвинуваченому не можуть бути призначені внаслідок того, що він не має постійного місця роботи.
На підставі викладеного, заслухавши думку прокурора, захисту, представника ювенальної поліції, служби у справах дітей Немирівської міської ради, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за скоєний злочин у вигляді одного року позбавлення волі і, враховуючи, що він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання і навчання, скоїв злочин будучи неповнолітнім, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнити його від відбуття покарання з випробуванням з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.
Суд не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України при призначення покарання обвинуваченому, про що просив прокурор під час судових дебатів, так як ОСОБА_3 на протязі майже всього судового розгляду не визнавав свою вину в скоєному(визнав вину лише перед початком судових дебатів), не відшкодовував шкоду потерпілому, він та його батьки не цікавилися станом його здоров`я, спричинив тілесні ушкодження потерпілому, незважаючи, на те, що в нього була зламана рука, а також враховує його негативну характеристику з Вінницького фахового коледжу Національного університету харчових технологій від 19.07.2023 року. Також суд враховує висновок досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якої під час проведення з ним бесіди, ОСОБА_3 свою вину не визнає, не шкодує і не розкаюється про скоєне ним кримінальне правопорушення.
Вирішуючи цивільний позов, пред`явлений потерпілим в даному кримінальному провадженні суд приходить наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 128 ч.5 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно дост.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Згідно ст.1179 ЦК України неповнолітня особа(у віці від 14 до 18 років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками(усиновлювачами) або піклувальниками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Потерпілий та його законний представни просить суд задовольнити цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого майнової шкоди у розмірі 38 793 гривні.
З урахуванням того, що потерпілою стороною надані достатньо доказів на підтвердження своїх позовних вимог в частині стягнення майнової шкоди, суд вважає необхідним позов в частині стягнення майнової шкоди задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_3 , та його законного представника ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 майнову шкоду у розмірі 38 793 грн..
Таким чином, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини даної справи, дослідивши надані сторонами докази на їх підтвердження з точки зору їх належності, допустимості, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним, що тілесні ушкодження громадянину ОСОБА_9 завдані з вини обвинуваченого ОСОБА_3 , у зв`язку з чим відповідно до ст.ст.1166,1179,1187 ЦК України на нього повинен бути покладений обов`язок відшкодувати спричинену такими протиправними діями матеріальну шкоду в повному обсязі у розмірі 38 793 грн., так як в судовому засіданні було досліджено медичну документацію, згідно якої судом встановлено, що потерпілий перебував на лікуванні, йому було проведено хірургічне втручання, а додані до цивільного позову копії чеків є безпосереднім доказом понесення матеріальних витрат на придбання ліків на суму 38 793 грн.
Вирішуючи цивільний позов в частині стягнення 75 000 гривень моральної шкоди, суд вважає, що такі вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, що містяться в постановах Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд вважає, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Згідно роз`яснень, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має керуватися засадами розумності, виваженості, та справедливості.
Так, потерпілий просить суд задовольнити цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 75000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. Свої моральні страждання потерпілий обґрунтовує тим, що наслідком неправомірних дій обвинуваченого в зв`язку з нанесенням тілесних ушкоджень, потерпілий також зазнав фізичний біль високої інтенсивності, що провокувало істотні негативні переживання, також з огляду на ступінь тяжкості травми, потерпілий був змушений значну частину свого часу зосереджувати виключно на проблемі одужання та реабілітації, переживаючи при цьому фізичні незручності та психологічний дискомфорт через неможливість продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров`я. Постійні згадки про події 07.07.2023 року та її наслідки неабияк морально травмують та продовжують травмувати потерпілого. Такі разючі зміни в житті після події 07.07.2023 р. викликають у потерпілого стан пригнічення, депресійні явища.
При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілим моральних та фізичних страждань. Суд вважає, що під час судового розгляду було доведено наявність спричиненої шкоди, протиправність діяння громадянина ОСОБА_3 , наявність причинного зв`язку між спричиненою шкодою та протиправним діянням обвинуваченого та його вини останнього в заподіянні цієї шкоди, тобто в судовому засіданні беззаперечно доведено факт отримання потерпілим фізичного болю та фізичних і моральних страждань, оскільки останній переніс хірургічне втручання, тривалий час не міг вести нормальне, активне життя. З урахуванням ступеня вини обвинуваченого ОСОБА_3 , виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням тяжкості отриманих тілесних ушкоджень та пережитих душевних, фізичних страждань, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги потерпілого про стягнення моральної шкоди частково - у розмірі 50 000 гривень, які підлягають стягненню на користь потерпілої особи.
Крім того, представником потерпілого адвокатом ОСОБА_11 до суду надано клопотання про стягнення судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, а саме 14771 грн.
Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.48 постанови № 10 Пленуму ВССУ від 17 січня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, представник позивача до позовної заяви долучив розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, усна консультація складає 1073,60 грн., аналіз судової практики та нормативного законодавства складає 2147,20 грн., вартість послуги за складання позовної заяви (цивільного позову) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди складає 5368 грн., та за участь адвоката у судових засіданнях, які відбулися 25.08.2023 року, 29.09.2023 року, 24.10.2023 року, 10.11.2023 року, 08.12.2023 року, 11.01.2024 року, 05.03.2024 року, 02.04.2024 року, 29.04.2024 року (9 судових засідань) 6182,30 грн.
Також адвокатом ОСОБА_11 надано Договір про надання правової допомоги від 08 серпня 2023 року, укладеною між ОСОБА_11 та громадянами ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , копію акту приймання -передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 29 квітня 2024 року, копію квитанції до прибуткового касового ордера від 29.04.2024 року про прийняття від громадянина ОСОБА_10 грошової суми в розмірі 14 771 грн.
Таким чином, розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, які складають 14771 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в ході розгляду цього питання.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди на користь батька потерпілого ОСОБА_10 суд вважає слід відмовити в зв`язку з недоведеністю її спричинення. Крім того, ОСОБА_10 не є потерпілим по вказаному кримінальному провадженню.
Запобіжний захід обвинуваченому у кримінальному провадженні не обирався.
Арешт на майно не накладався.
Судові витрати та речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 369,371, 373-376 Кримінального процесуального кодексу України, ст.104 КК України, суд ,-
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винним та призначити йому покарання за ст.122 ч.1 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75,104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього вироком суду обов`язки.
На підставі ч.1 ст.76 КК України у зв`язку з звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на засудженого ОСОБА_3 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробаціїї, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня проголошення вироку.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Цивільний позов ОСОБА_9 , ОСОБА_10 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 , паспорт № НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 та його законного представника ОСОБА_7 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_10 , паспорт № НОМЕР_2 майнову шкоду у розмірі 38 793 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , паспорт № НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 та його законного представника ОСОБА_7 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_9 , паспорт № НОМЕР_3 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 , паспорт № НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 та його законного представника ОСОБА_7 , зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_10 , паспорт № НОМЕР_2 понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14771 грн..
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст вироку суду вручити учасникам судового провадження в день його проголошення відповідно до вимог ст.615 ч.15 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Немирівський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1
