Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
19 серпня 2024 року
м. Київ
справа №990/258/24
адміністративне провадження №П/990/258/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Васильєвої І.А. (головуючий суддя), судді: Гімон М.М., Юрченко В.П., Яковенко М.М., Хохуляк В.В., розглянувши заяву судді ОСОБА_1 про самовідвід від участі у розгляді справи № 990/258/24 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
13 серпня 2024 року ОСОБА_2 (зареєстроване місце перебування: АДРЕСА_1 : адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (далі - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Верховного Суду, як суду першої інстанції із адміністративним позовом до Вищої ради правосуддя (04050, місто Київ, вулиця Студентська, будинок 12-А)(далі - відповідач, ВРП), в якому просив суд:
- визнати неправомірною бездіяльність Вищої ради правосуддя при розгляді заяви ОСОБА_2 від 10 квітня 2024 року про скасування відсторонення від посади судді;
- зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути по суті заяву ОСОБА_2 про скасування відсторонення від посади судді Чаплинського районного суду Херсонської області, відрядженого до Любашівського районного суду Одеської області.
На стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі суддя Гімон М. М. подав заяву про самовідвід від участі у розгляді цієї справи, яка вмотивована тим, що відповідачем у цій справі є Вища рада правосуддя. Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 1425/3дп/15-21 від 30 червня 2021 року відкрита дисциплінарна справа за скаргою ОСОБА_3 стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, ОСОБА_1 . Суддя зауважує, що вказані обставини не впливають на його неупередженість при розгляді цієї справи і не свідчать про особисту зацікавленість в результаті її розгляду. Однак, для того, щоб у сторін не виникало сумнівів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає дану справу, вважає за доцільне заявити самовідвід.
Обговоривши доводи заяви, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, ніж визначені у цій статті Кодексу, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).
У цій справі відсутні обов`язкові підстави, визначені у статтях 36 - 38 КАС України, відповідно до яких суддя Гімон М. М. не може брати участь у її розгляді.
При цьому, колегія суддів вважає, що факт відкриття дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 , питання у якій до того ж не пов`язані зі справою, яка є предметом судового розгляду, не може бути достатньою підставою для висновку про наявність у судді особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті справи або інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості та/або об`єктивності при розгляді адміністративної справи.
З огляду на наведене, а також враховуючи твердження судді Гімона М. М. про те, що відкриття дисциплінарної справи щодо нього не впливає на його неупередженість під час розгляду цієї справи, колегія суддів не встановила будь-яких обставин, які можуть слугувати підставою для задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 248 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви судді ОСОБА_1 про самовідвід від участі у розгляді справи №990/258/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.А. Васильєва І.А.
Судді М.М. Гімон
В.П. Юрченко
М.М. Яковенко
В.В. Хохуляк
