Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 459/2030/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/832/24 Доповідач: ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 05 серпня 2024 року про продовження строку тримання під вартою,
з участю: прокурора ОСОБА_8
захисника - адвоката ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
в с т а н о в и л а:
вищевказаною ухвалою продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29.09.2024 включно.
Не погоджуючись з ухвалою суду захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у яких просить ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 05.08.2024 скасувати та ухвалити нову, якою змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що 05.08.2024 в ході підготовчого засідання прокурор оголосив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , після закінчення терміну дії ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 07.06.2024.
Стверджує, що 05.08.2024 о 17 год. 16 хв., незважаючи на ці порушення норм КПК України, та те, що строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчився, суддя Червоноградського міського суду Львівської області виніс ухвалу, якою продовжив обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, а також наведені доводи апеляційної скарги з доповненнями, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.
Суд, розглядаючи питання доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку його тримання під вартою у зв`язку з продовженням існування ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , оскільки продовжують існувати обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі.
Як випливає із змісту судового рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд врахував те, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за останнє передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років та таке пов`язане з метою ухилення від військової служби в умовах воєнного стану, будучи повідомленим про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, ОСОБА_6 ухилився від виконання покладених на нього ухвалою слідчого судді від 09.05.2024 обов`язків.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
За таких обставин, колегія суддів, приймаючи до уваги дані про обвинуваченого у сукупності з іншими наведеними вище даними, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано продовжив ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть на даному етапі розгляду кримінального провадження забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають із ч.5 ст.194 КПК України.
Рішення суду першої інстанції не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Що стосується доводів захисника про те, що суддя розглянув клопотання прокурора і продовжив ОСОБА_6 строк тримання під вартою після закінчення дії попередньої ухвали, то колегія суддів зазначає таке.
Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч.3 ст.115 КПК України - при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.
Отже, з урахуванням положень ч.3 ст. 115 КПК України оскаржувана ухвала від 05.08.2024 постановлена до закінчення строку дії попередньої ухвали.
Відтак, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Ухвала місцевого суду відповідно до вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 05 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
