Справа № 459/2030/24
Провадження № 1-кп/459/149/2024
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2024 року Червоноградський міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Шептицькому кримінальнепровадження №62024140110000589 стосовно обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, військовослужбовця, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в учиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 408 КК України;
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, військовослужбовця, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в учиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 402, ч. 4 ст. 408 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 ,будучи військовослужбовцемвійськової службиза призовомпід часмобілізації,в порушеннявимог ст.ст.17, 65Конституції України,ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1 Закону України«Про військовийобов?язок івійськову службу»,ст.ст.6,11,28,29,30,31,35Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,ст.ст.3,4,6 Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,з прямимумислом,з метоюуникнути виконаннясвого обов`язкузі захистуВітчизни,в особистихінтересах,в умовахвоєнного стану,07.05.2024,близько 11-15год.,перебуваючи уприміщенні управліннявійськової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 ,відкрито відмовивсявиконати наказтимчасово виконувачаобов?язків командиравійськової частини НОМЕР_1 від 02.05.2024№ 123,а саме:вибути услужбове відрядженняу військовучастину НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ,07травня 2024року длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони,а такожнаказ тимчасововиконувача обов?язківкомандира військовоїчастини НОМЕР_1 від 06.05.2024 № 626, а саме: отримати військову форму; привести свій зовнішній вигляд у відповідність до чинного законодавства; отримати засоби індивідуального захисту (шолом балістичний, бронежилет); забезпечити відповідне зберігання отриманого спорядження.
ОСОБА_5 ,будучи військовослужбовцемвійськової службиза призовомпід часмобілізації,в порушеннявимог ст.ст.17, 65Конституції України,ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1 Закону України«Про військовийобов?язок івійськову службу»,ст.ст.6,11,28,29,30,31,35Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України,ст.ст.3,4,6 Дисциплінарного статутуЗбройних СилУкраїни,з прямимумислом,з метоюуникнути виконаннясвого обов`язкузі захистуВітчизни,в особистихінтересах,в умовахвоєнного стану,07.05.2024,близько 11-15год.,перебуваючи уприміщенні управліннявійськової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 ,відкрито відмовивсявиконати наказтимчасово виконувачаобов?язків командиравійськової частини НОМЕР_1 від 02.05.2024№ 123,а саме:вибути услужбове відрядженняу військовучастину НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ,07травня 2024року длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони,а такожнаказ тимчасововиконувача обов?язківкомандира військовоїчастини НОМЕР_1 від 06.05.2024 № 626, а саме: отримати військову форму; привести свій зовнішній вигляд у відповідність до чинного законодавства; отримати засоби індивідуального захисту (шолом балістичний, бронежилет); забезпечити відповідне зберігання отриманого спорядження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому діяннях не визнав, пояснив, що за професією він є музикантом, а не військовим, присяги військовослужбовця не приймав, його релігійні переконання не дозволяють йому взяти в руки зброю та вбивати людей. Від виконання наказу командира не відмовлявся, так як не усвідомлював, у якому статусі він перебував, оскільки присяги не складав. Також повідомив, що не отримував жодного військового документу, жодних документів не підписував, заяви на грошове утримання не подавав. Зазначив, що він та ОСОБА_5 перебували на посадах стрільця та гранатометника, однак курсу військової підготовки не проходили, після прибуття до військової частини на навчання їх не скеровували. Заяву про переведення на іншу посаду він не писав, його жодним чином не готували до виконання будь-яких завдань. Крім цього, йому не було надано жодного роз`яснення щодо того, куди він має повертатися після звільнення із СІЗО. Обов`язку повернення на військову службу йому роз`яснено також не було, тому він поїхав до свого місця проживання. Щодо причини перебування у Чернівецькій області та поза межами прикордонної зони надати пояснення відмовився, пославшись на ст. 63 Конституції України.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовомузасіданні своювину вінкримінованих йомудіяннях невизнав,пояснив,що єчленом релігійної організації«Релігійна громада(Церква)євангельських християнбаптистів України».Після початкувійни вінта ОСОБА_4 переїхали до теперішнього місця проживання, допомагали церкві, займалися волонтерством. Зазначив, що коли їх доставили у військову частину, вони відразу повідомили, що готові служити, однак зброю брати до рук не будуть. Прийняти присягу та отримати зброю він відмовився. Зазначив, що від виконання наказу командира не відмовлявся, так як йому повідомили що він не є військовослужбовцем, жодних документів він не підписувавта неписав,військового квиткау ньогоне було, заяв щодо грошового утримання не писав, військової підготовки не проходив, раніше був непридатним до військової служби. Зазначив, що в Чернівецькій області перебував по особистих справах. Знаходження у цій області і в той самий час разом із ОСОБА_4 пояснив як співпадіння, наміру перетнути кордон у нього не було.
Незважаючи на заперечення обвинувачених, винуватість кожного із них у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, підтверджується такими доказами, дослідженими у судовому засіданні:
показаннями свідка ОСОБА_7 , який пояснив, що він є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , офіцером юридичної служби, лейтенант юстиції. Обвинувачені буливійськовослужбовцями,які відмовлялисявід проходженнявійськової службита відвиконання наказів,які булипередбачені статутом. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були зарахованів спискивійськової частинита рахувалисьв батальйоніінженерної НОМЕР_3 ,однак наякі посади,він непригадує.Він бувсвідком того,як 07.05.2024у приміщеннівійськової частини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зачитувався наказта видаваласявійськова амуніція,проте останнівід отриманнятакої відмовилися,також відкрито відмовилисьвиконувати наказикомандира,після чоговін повідомивДБР провчинення обвинуваченимикримінального правопорушення,а саменепокори:відкритої відмовивід виконаннянаказів командира.Були проведеніслідчі діїта стосовнообвинувачених булообрано запобіжнійзахід увиді триманняпід вартоюз можливістювнесення застави,яка булавнесеною,після чоговони повиннібули негайноповернутися навійськову службу,однак натаку неповернулися.Після звільненняїх з-підварти обвинуваченінамагалися перетнути державний кордон;
показаннями свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що він є офіцером відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 . 29січня 2024року обвинувачених привелидля проходженнявійськової службита післяспілкування зними їхбуло попередженопро те,що вониє обмеженопридатними таповідомлено,що вониможуть працюватикухарями,інженерами тане перебуватив зонібойових дій.Вони відцього невідмовилися.Через кількаднів йогобуло повідомленопро те,що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовляються проходитивійськову службу,отримувати амуніцію,у зв`язкуз чимбуло призначенорозслідування тавстановлено ознакикримінального правопорушення.Останніх булонаправлено уВолинську область,де знаходитьсяпідготовча база військовослужбовців,однак,перебуваючи там,вони відмовилисявід прийняттяприсяги.Також відмовилисявід відправкиу м.Запоріжжя вскладі групиінженерів длязведення споруд.Командуванням вирішеноперевести їхв одиніз батальйоніву Львівськійобласті,у м.Сколе.Було видановідповідний наказ,однак обвинуваченівиконувати такийнаказ такожвідмовилися,що булознято на відеокамеру.Обвинувачених буловзято підварту,однак звільненоз-піднеї узв`язку ізвнесенням застави,після чогоостанні навійськову службуне повернулися,згодом булизатримані поблизукордону Українипри спробійого перетнути.Обвинуваченим булонаправлено листпро поверненняна військовуслужбу,однак такіне повернулися.У зв`язкуз притягненнямобвинувачених докримінальної відповідальностіїх виключилиіз спискувійськовозобов`язаних.Документи щодопроходження базовоївійськової службиостанніх вінне бачив,їхні військовіквитки востаннєбачив 07.05.2024у представникаДБР;
показаннями свідка ОСОБА_9 ,який повідомив,що вінє начальникомстройової службивідділення персональногоштабу військовоїчастини НОМЕР_1 .Він буввідповідальним за військовослужбовців, а саме обвинувачених, ним був винесений наказ про їх зарахування до військового складу стройової частини. У батальйоні вони перебували на будівельних посадах. Пізніше у військовій частині проводилися розслідування стосовно непокори обвинувачених, відмови від прийняття присяги та отримання одягу, що було зафіксовано на відеокамеру. Після звільнення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з-під варти їх було повідомлено про необхідність повернення до військової служби, проте вони на таку не повернулись;
показаннями свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що він є начальником медичної служби військової частини НОМЕР_1 . Обвинувачені, будучи військовослужбовцями, відмовилися від виконання наказів командира, на стан свого здоров`я не скаржилися, підписувати будь-які документи відмовилися;
витягами з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.01.2024 та додатку № 2 до нього, відповідно до яких ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призвано та направлено для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період до військової частини НОМЕР_1 (т. 3, а.с. 95, 96, 100, 101);
довідкою військово-лікарської комісії від 29.01.2024 № 167/20/6 відповідно до якої солдат ОСОБА_4 придатний до військової служби (т. 3, а.с. 99);
довідкою військово-лікарської комісії від 29.01.2024 № 168/20/5 відповідно до якої солдат ОСОБА_5 придатний до військової служби (т. 3, а.с. 104);
витягом знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№ НОМЕР_4 від 29.01.2024відповідно доякого солдата ОСОБА_4 , НОМЕР_5 ,призваного навійськову службуза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначенона посадустрільця 1відділення охорони4взводу охорони4роти охорони4батальйону охоронивійськової частини НОМЕР_1 ,ВОС -100915T. 3 29 січня 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення з 30 січня 2024 року, і вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків з посадовим окладом за тарифним розрядом 4 у сумі 2730 гривень, шпк «солдат» (т. 2, а.с. 104);
витягом знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№ НОМЕР_4 від 29.01.2024,згідно ізяким солдата ОСОБА_5 , НОМЕР_6 ,призваного на військову службуза призовомпід часмобілізації,на особливийперіод ІНФОРМАЦІЯ_4 ,призначено напосаду стрільця-помічника гранатометника2відділення охорони1взводу охорони1роти охорони1батальйону охоронивійськової частини НОМЕР_1 ,ВОС -1009151/630. 329січня 2024року зарахованодо списківособового складувійськової частини НОМЕР_7 ,на всівиди забезпечення,а напродовольче забезпеченняз 30січня 2024 року, і вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків з посадовим окладом за тарифним розрядом 4 у сумі 2730 гривень (т. 2, а.с. 66, 105);
рапортом офіцеравідділення морально-психологічногозабезпечення військовоїчастини НОМЕР_1 старшоголейтенанта ОСОБА_11 від31.01.2024,відповідно доякого 31.01.2024в йогоприсутності підчас розмовивійськовослужбовці військовоїчастини НОМЕР_1 стрілець -помічник гранатометника 2 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони 1 батальйону охорони ОСОБА_5 , та стрілець 1 відділення охорони 4 взводу охорони 4 роти охорони 4 батальйону охорони ОСОБА_4 відкрито заявили про своє небажання нести військову службу, у тому числі отримувати військову форму і зброю та приймати у подальшому військову присягу (т. 2, а.с. 140);
актом про фіксацію відмови від проходження військової служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2024 солдатом ОСОБА_5 , відповідно до якого останній не виконує свої обов`язки, та станом на 31.01.2024 9 годину ранку перебуває у військовій частині без форми і зброї, оскільки відмовляється отримувати їх, а також, приймати військову присягу. Солдату ОСОБА_5 було доведено відповідні норми статей за законодавчих актів України: ст. 35 Конституції України; ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; ст.12Закону України«Про військовийобов?язок івійськову службу»;ст.4Закон України«Про Дисциплінарнийстатут ЗбройнихСил України»;ст.11Закону України«Про Статутвнутрішньої службиЗбройних СилУкраїни»;п.4«Положення пропроходження громадянамиУкраїни військовоїслужби уЗбройних СилахУкраїни»,затвердженого УказомПрезидента Українивід 10.12.2008за №1153/2008;ст.7Закону України«Про військовийобов`язок тавійськову службу»; п.3«Правил носіннявійськової формиодягу тазнаків розрізненнявійськовослужбовцями ЗбройнихСил України,Державної спеціальноїслужби транспортута ліцеїстамивійськових ліцеїв»,затверджених наказом Міністерства оборониУкраїни від20.11.2017№ 606,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 13.12.2017за №1502/31370;ст.409КК України.Солдат ОСОБА_5 відкрито заявляєпро відмовувід проходженнявійськової служби,спираючись насвої релігійніпереконання.Водночас солдату ОСОБА_5 було запропонованоповернутись доправовогополя,розпочати повноціннопроходити військовуслужбу,отримати військовуформу,зброю,пройти відповіднупідготовку,та прийнятиу подальшому військову присягу. На дану пропозицію військовослужбовець відповів відмовою (т. 2, а.с. 141-142);
актом про фіксацію відмови від проходження військової служби військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2024 солдатом ОСОБА_4 , відповідно до якого останній не виконує свої обов`язки, та станом на 31.01.2024 9 годину ранку перебуває у військовій частині без форми і зброї, оскільки відмовляється отримувати їх, а також, приймати військову присягу. Солдату ОСОБА_4 було доведено відповідні норми статей за законодавчих актів України: ст. 35 Конституції України; ст. 1 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу»; ст.12Закону України«Про військовийобов?язок івійськову службу»;ст.4Закон України«Про Дисциплінарнийстатут ЗбройнихСил України»;ст.11Закону України«Про Статутвнутрішньої службиЗбройних СилУкраїни»;п.4«Положення пропроходження громадянамиУкраїни військовоїслужби уЗбройних СилахУкраїни»,затвердженого УказомПрезидента Українивід 10.12.2008за №1153/2008;ст.7Закону України«Про військовийобов`язок тавійськову службу»; п.3«Правил носіннявійськової формиодягу тазнаків розрізненнявійськовослужбовцями ЗбройнихСил України,Державної спеціальноїслужби транспортута ліцеїстамивійськових ліцеїв»,затверджених наказом Міністерства оборониУкраїни від20.11.2017№ 606,зареєстрованого вМіністерстві юстиціїУкраїни 13.12.2017за №1502/31370;ст.409КК України.Солдат ОСОБА_5 відкрито заявляєпро відмовувід проходженнявійськової служби,спираючись насвої релігійніпереконання.Водночас,солдату ОСОБА_4 було запропонованоповернутись доправового поля,розпочати повноціннопроходити військовуслужбу,отримати військовуформу,зброю,пройти відповіднупідготовку,та прийнятиу подальшому військову присягу. На дану пропозицію військовослужбовець відповів відмовою (т. 2, а.с. 143-144);
витягами знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№ 35від 04.02.2024,відповідно дояких увільненонижчепойменованих військовослужбовціввід займанихпосад іпризначено наказомкомандира військовоїчастини НОМЕР_1 від 04.02.2024№ 12/РСдо військовоїчастини НОМЕР_1 ,вважати такими,що з05лютого 2024року справита посадиприйняли іприступили довиконання службовихобов?язків: солдата ОСОБА_4 ,стрільця 1відділення охорони 4взводу охорони4роти охорони4батальйону охорони,за посадоюмуляра 2 будівельного відділення 3 інженерно-позиційного взводу 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної НОМЕР_3 , ВОС - 956273Т, з посадовим окладом за тарифним розрядом 2 у сумі 2550 гривень, шик «солдат»; солдата ОСОБА_5 ,стрільця-помічника гранатометника 2 відділення охорони 1 взводу охорони 1 роти охорони 1 батальйону рони, за посадою муляра 2 будівельного відділення 3 інженерно-позиційного взводу роти інженерної підтримки батальйону інженерної НОМЕР_3 , ВОС - 956273Т, з посадовим окладом за тарифним розрядом 2 у сумі 2550 гривень, шик «солдат» (т. 2, а.с. 147-148);
витягами знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№ 86від 26.03.2024,відповідно дояких нижчепойменованихвійськовослужбовців вважатитакими,що з26.03.2024року справита посадиприйняли іприступили довиконання службовихобов?язків:солдата ОСОБА_5 ,муляра 2будівельного відділення3інженерно-позиційноговзводу 1роти інженерноїпідтримки батальйонуінженерної НОМЕР_3 ,призначеного наказомкомандира військовоїчастини НОМЕР_1 від 26березня 2024року №31/РСна посадустрільця 2відділення охорони2взводу охорони3роти охорониз батальйонуохорони військовоїчастини НОМЕР_1 ,ВОС -100915Т,з посадовимокладом затарифним розрядом4у сумі2730гривень,шпк «солдат»;солдата ОСОБА_4 ,муляра 2будівельного відділенняЗ інженерно-позиційноговзводу 1роти інженерноїпідтримки батальйонуінженерної НОМЕР_3 ,призначеного наказомкомандира військовоїчастини НОМЕР_7 від 26березня 2024року №31/РСна посадустрільця 2відділення охорони1взводу охорони 2 роти охорони з батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 100915Т, з посадовим окладом за тарифним розрядом 4 у сумі 2730 гривень, шпк «солдат» (т. 2, а.с. 149-150);
витягами з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 90 від 30.03.2024, відповідно до яких солдата ОСОБА_5 , стрільця 2 відділення охорони 2 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони, солдата ОСОБА_4 , стрільця 2 відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони 3 батальйону охорони приряджено до батальйону інженерної НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 (т. 2, а.с. 152);
витягом знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№ 116від 25.04.2024,відповідно доякого солдата ОСОБА_5 ,стрільця 2відділення охорони2взводу охорониз ротиохорони 3батальйону охорони,призначеного наказомкомандира військовоїчастини НОМЕР_1 від 25квітня 2024року №44/РСна посадумуляра 2 будівельного відділення з інженерно-позиційного взводу 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 , ВОС - 956273Т, з посадовим окладом за тарифним розрядом 2 у сумі 2550 гривень, шпк «солдат» вважати таким, що з 25 квітня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків (т. 2, а.с. 67, 76);
витягами знаказу командира710бригади охорони(поособовому складу)№ 44/РСвід 25.04.2024,згідно ізякими відповіднодо пункту82Положення пропроходження громадянами України військовоїслужби уЗбройних СилахУкраїни:солдата ОСОБА_4 ,стрільця 2відділення охорони1взводу охорони2роти охорони3батальйону охорони,звільнено іззайманої посадита призначенотеслярем 2будівельного відділення3інженерно-позиційноговзводу 1роти інженерноїпідтримки,ВОС -798568T;солдата ОСОБА_5 ,стрільця 2відділення охорони 2 взводу охорони 3 роти охорони 3 батальйону охорони звільнено із займаної посади та призначено муляром 2 будівельного відділення 3 інженерно-позиційного взводу 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної НОМЕР_3 , ВОС-956273Т (т. 2, а.с. 106-107);
витягом знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№ 123 від 02.05.2024,відповідно доякого солдату ОСОБА_4 ,тесляру 2будівельного відділенняз інженерно-позиційноговзводу 1роти інженерноїпідтримки батальйонуінженерної НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 та солдату ОСОБА_5 ,муляру 2будівельного відділення 3інженерно-позиційноговзводу 1роти інженерноїпідтримки батальйонуінженерної НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_7 на підставі бойовогорозпорядження головиадміністрації Держспецтрансслужбивід 19.02.2024№ 146тта бойовогорозпорядження адміністраціїДержспецтрансслужби злогістичного забезпеченнявід 21.02.2024№ 63дск.наказано вибутиу службовевідрядження увійськову частину НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 07травня 2024року длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони,з 07травня 2024року знятиз продовольчогозабезпечення тазарахувати напродовольче забезпеченняу військовійчастині НОМЕР_8 ,забезпечити повсякденниминаборами сухихпродуктів на01(одну) добу (т. 2, а.с. 51, 68);
витягом знаказу командира військовоїчастини НОМЕР_1 (задміністративно-господарськоїдіяльності)№ 626від 06.05.2024про речовезабезпечення тазасоби індивідуальногозахисту, відповідно доякого з метоюпідготовки таподальшого виконаннязавдань,що покладеніна батальйонінженерної підтримки,військовослужбовцям 2будівельного відділення3інженерно-позиційноговзводу 1роти інженерної підтримки батальйонуінженерної НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_9 муляру -солдату ОСОБА_5 ,і тесляру солдату ОСОБА_4 наказано07.05.2024прибути доуправління військовоїчастини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 )та отримативійськову форму, привести свійзовнішній вигляду відповідністьдо чинного законодавства,отримати засобиіндивідуального захисту(шоломбалістичний, бронежилет), забезпечити відповідне зберігання отриманого спорядження (т. 2, а.с. 77-79);
актом профіксацію відмовивід виконаннянаказів військовослужбовцемвійськової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 ,відповідно доякого 07.05.2024,близько 11:15год.,перебуваючи натериторії управліннявійськової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , військовослужбовець солдат ОСОБА_4 прилюдно, відкрито відмовився виконувати накази командира військової частини НОМЕР_1 , а саме: наказ від 02.05.2024 № 123 щодо вибуття у службове відрядження у військову частину НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 , 07 травня 2024
року длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони;наказ від 06.05.2024 № 626 щодо зобов`язання отримати форму, привести свій зовнішній вигляд у відповідність до чинного законодавства, отримати засобиіндивідуального захисту(шоломбалістичний, бронежилет), забезпечити відповідне зберігання отриманого спорядження (т. 2, а.с. 80-81);
актом профіксацію відмовивід виконаннянаказів військовослужбовцемвійськової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_5 ,відповідно доякого 07.05.2024,близько 11:15год.,перебуваючи натериторії управліннявійськової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 ,військовослужбовець солдат ОСОБА_5 прилюдно,відкрито відмовивсявиконувати наказикомандира військовоїчастини НОМЕР_1 ,а саме:наказ від 02.05.2024№ 123 щодо вибуттяу службовевідрядження увійськову частину НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ,07травня 2024 року длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони: наказ від 06.05.2024 № 626 щодо зобов`язання отримати форму, привести свій зовнішній вигляд у відповідність до чинного законодавства, отримати засобиіндивідуального захисту(шоломбалістичний, бронежилет), забезпечити відповідне зберігання отриманого спорядження (т. 2, а.с. 82-83);
рапортом офіцеравідділення морально-психологічногозабезпечення військовоїчастини НОМЕР_1 старшоголейтенанта ОСОБА_12 від07.05.2024,відповідно доякого 07.05.2024,близько 11:15год.,у йогоприсутності підчас розмовивійськовослужбовці військовоїчастини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 і солдат ОСОБА_5 прилюдно,відкрито відмовилисявиконувати письмовінакази командиравійськової частини НОМЕР_1 щодо вибуттяу службовевідрядження увійськову частину НОМЕР_2 для виконаннязавдань зінженерного (фортифікаційного)обладнання рубежівоборони,а також,отримання військовоїформи,отримання засобівіндивідуального захисту(шоломабалістичного, бронежилета) (т. 2, а.с. 113);
протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 07.05.2024 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, останньому, згідно із ч. 4 ст. 208 КПК України повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється - ч. 4 ст. 402 КК України, а саме у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану (т. 2, а.с. 44-50);
протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 07.05.2024 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, останньому, згідно із ч. 4 ст. 208 КПК України, повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється - ч. 4 ст. 402 КК України, а саме у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану (т. 2, а.с. 59-64);
наказом командиравійськової частини НОМЕР_1 (задміністративно-господарськоїдіяльності)№ 638від 07.05.2024про призначенняслужбового розслідування,яким доручено провестислужбове розслідування зметою встановленняпричин таобставин,що спонукали07.05.2024до відмовивід виконаннянаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 щодо вибуттяу службовевідрядження длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони,а такожотримання військовоїформи,засобів індивідуальногозахисту (шоломабалістичного,бронежилета)військовослужбовців батальйонуінженерної підтримки:тесляра2будівельного відділення3інженерно-позиційноговзводу роти інженерноїпідтримки солдата ОСОБА_4 ; муляра 2 будівельного відділення з інженерно-позиційного взводу І роти інженерної підтримки солдат ОСОБА_5 (т. 2, а.с 114);
актом службовогорозслідування від17.05.2024,відповідно доякого матеріалислужбового розслідуванняза вчиненнякримінального правопорушенняза попередньоюправовою кваліфікацієюч.4ст. 402 КК України військовослужбовцями 2 будівельного віділення 3 інженерно-позиційного взводу 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 муляром - солдатом ОСОБА_5 , та тесляром - солдатом ОСОБА_4 запропоновано направити до Територіального управління ДБР у м. Львові для долучення до відкритих кримінальних справ № 62024140110000588, та № 62024140110000589 (т. 2, а.с. 115-138);
витягами з наказу командира 710 бригади охорони (по стройовій частині) №52/РС від 06.05.2024, відповідно до яких згідно зп.116Положення пропроходження громадянамиУкраїни військовоїслужби уЗбройних СилахУкраїни нижчепойменованихосіб рядовогота сержантськогоскладу 710бригади охорониДержавної спеціальноїслужби транспорту,стосовно якихзастосовано запобіжнізаходи кримінальногопровадження увиді домашньогоарешту аботримання підвартою чиза вирокомсуду застосованітакі покарання,як арештабо триманняв дисциплінарномубатальйоні доскасування чизміни запобіжногозаходу абодо винесеннясудом вирокучи відбуванняпокарання звільнено з займаних посад та зараховано у розпорядження командира НОМЕР_10 бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту, а саме: солдата ОСОБА_4 тесляра 2 будівельного відділення 3 інженерно-позиційного взводу 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної НОМЕР_3 та солдата ОСОБА_5 ; муляра 2 будівельного відділення 3 інженерно-позиційного взводу 1 роти інженерної підтримки батальйону інженерної НОМЕР_3 (т.2а.с.201-202);
протоколом огляду від 26.07.2024, відповідно до якого на відеозаписах зафіксовано те, як 07.05.2024у приміщенніуправління військовоїчастини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 військовослужбовцям військовоїчастини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оголошено наказ№ 116від 25.04.2024щодо призначенняїх напосади.Оголошення наказуздійснюється відповіднимислужбовими особамивійськової частини НОМЕР_1 .Після оголошеннятексту наказу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися ознайомлюватисьіз наказамита отримуватиїх примірники,мотивуючи цетим,що вониіз нимине згідні.Крім цього,оголошено наказ№ 123від 02.05.2024щодо вибуттяу службовевідрядження увійськову частину АДРЕСА_4 ,07травня 2024 року длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони,а такожнаказ від06.05.2024№ 626про отриманнявійськової форми,приведення зовнішньоговигляду увідповідність дочинного законодавства,отримання засобівіндивідуального захисту(шоломбалістичний,бронежилет),забезпечення відповідногозберігання отриманогоспорядження,після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися ознайомлюватисьіз наказамита отримуватиїх примірники,отримувати ордерина форменийодяг тазасоби індивідуальногозахисту,мотивуючи цетим,що вонине євійськовослужбовцями,а такожвідмовилися утому числіу мовчазнійформі відвиконання наказупро вибуттяу службовевідрядження,у військовучастину АДРЕСА_4 ,07травня 2024року длявиконання завданьз інженерного(фортифікаційного)обладнання рубежівоборони. Крім цього, на відеозаписі зафіксоване небажання останніх отримувати грошовезабезпечення черезте,що вонине вважаютьсебе військовослужбовцями тане виконуютьобов?язків військовоїслужби. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оголошено актипро відмовувід виконаннянаказів командиравійськової частини НОМЕР_1 ,останні відмовилисяознайомлюватись ізтакими,надавати поясненняз приводувідмови відвиконання наказів.Також зафіксованопроцес оголошення12.04.2024 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наказу командиравійськової частини НОМЕР_1 № 31PCвід 26.03.2024,№ 102від 11.04.2024щодо переміщенняїх наінше місцеслужби,після оголошенняяких останні відмовилисявід їхвиконання тапереміщення донового місцяслужби. Крім цього, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 25.02.2024на територіївійськової частини НОМЕР_1 ,батальйону інженерної НОМЕР_3 відмовилисьвід прийняттяприсяги навірність народуУкраїни,отримання зброї,форменого одягу,засобів індивідуальногозахисту тароз?яснення положеньчинного законодавстващодо відповідальностіза відмовувід виконаннянаказів іухилення відпроходження військовоїслужби.Також зафіксовано процесоголошення 10.04.2024у приміщенніуправління військовоїчастини військовослужбовцям військовоїчастини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 наказу командиравійськової частини НОМЕР_1 № 29від 29.01.2024щодо призначенняна посаду,а такожнаказів командиравійськової частини НОМЕР_1 №№ НОМЕР_11 ,482від 08.04.2024щодо отриманняречового забезпеченнята засобівіндивідуального захисту,прийняття присягина вірністьУкраїнському народу. Після оголошення тексту наказів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовилися від прийняття присяги на вірність Українському народу, отримання форменого одягу (речового забезпечення), засобів індивідуального захисту (т. 2, а.с. 205-208);
звукозаписом на флеш-носії, на якому зафіксовано, як ОСОБА_4 роз`яснено те, що він є призваним на військову службу та є військовослужбовцем. Також йому роз`яснено, що кожен військовослужбовець повинен прийняти присягу на вірність Українському народу.
Оцінивши вищенаведені докази у сукупності, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України; ОСОБА_5 у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченим, судом ураховано вчинення кожним із них тяжкого злочину.
Ураховуються й особи обвинувачених, які є людьми молодого віку, на диспансерному обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебувають, без судимості, їх членство у церкві «Віфоная».
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченим за інкримінований злочин, судом не встановлено.
Покарання обвинуваченим суд призначає у межах санкції ч. 4 ст. 402 КК України.
Доводи захисника не спростовують висновків суду щодо доведеності винуватості обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 402 КК України, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни,незалежності татериторіальної цілісностіУкраїни єконституційним обов`язкомгромадян України. Військовийобов`язок установлюєтьсяз метоюпідготовки громадянУкраїни дозахисту Вітчизни,забезпечення особовимскладом ЗбройнихСил України,інших утворенихвідповідно дозаконів Українивійськових формувань,а такожправоохоронних органівспеціального призначення(далі-Збройні СилиУкраїни таінші військовіформування),посади вяких комплектуютьсявійськовослужбовцями. Військовийобов`язок включає,зокрема, проходження військової служби.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-XII початком проходженнявійськової службивважається день відправлення у військову частину з відповідного районного ( НОМЕР_12 або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Відповідно до положень пунктів 1, 2, 4 розділу 1 «Загальні положення» «Дисциплінарного статуту Збройних Сил України», затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі - Закон№ 551-XIV) військова дисципліна-це бездоганнеі неухильнедодержання всімавійськовослужбовцями порядкуі правил,встановлених статутамиЗбройних СилУкраїни таіншим законодавствомУкраїни. Військова дисципліна грунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірностіВійськовій присязі. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця , зокрема, додержуватисяКонституціїта законів України,Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Належність обвинувачених до громадянства України, їх відправлення 29.01.2024 зі ІНФОРМАЦІЯ_3 у військову частину НОМЕР_1 підтверджуються матеріалами кримінального провадження та стороною захисту не оспорюються.
Отже, в силу закону саме із 29.01.2024 обвинувачені почали проходити військову службу, у них виник обов`язок додержуватися військової дисципліни, зокрема, неухильно виконувати накази командирів.
Узв`язку зцим судвважає безпідставнимидоводи захисникапро те,що обвинуваченілише формальноуважалися військовослужбовцями,фактично булицивільними особамий уних буввідсутній обов`язокз виконаннянаказів командирів. При цьому відправлення обвинувачених безпосередньо у військову частину, а не через збірний пункт територіального центру комплектування та соціальної підтримки області, як це передбачено Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022, відповідає вимозі п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 2232-XII, згідно із яким передбачено відправлення громадян у військову частину саме з відповідного районного ( НОМЕР_12 .
Відповідно до ч. 9 ст. 1 № 2232-XIIвійськово-обліковийдокумент визначає належність його власника до виконання військового обов`язку; відповідно до п. 5 розділу 1 «Загальна частина» Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, статус військовослужбовця підтверджується документом, що посвідчує особу; згідно із п. 1 розділу 1 «Порядок видачі військових квитків» Порядку видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу», затвердженого наказом Міністерства оборони України 10.04.2017№ 206 (далі Порядок№ 206), військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов`язаного) та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.
З наведеного можна зробити висновок, що наявність військово-облікового документа (військового квитка) лише підтверджує статус громадянина як військовослужбовця, а не породжує такий статус, який, як було зазначено вище, виникає в силу припису закону.
Згідно із п. 14 розділу ІІ «Інструкцій з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.09.2022 № 280 (далі Інструкція № 280), зарахування до списків особового складу військової частини прибулого особового складу (або прийому на роботу працівників) здійснюється наказом по стройовій частині у день їх прибуття (прийому на роботу) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) для військовослужбовців є іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.
Забороняється зараховувати до списків особового складу військової частини наказом по стройовій частині осіб, які прибули без документів. Особи, які прибули без документів, зараховуються до списків особового складу військової частини тільки після встановлення їх особистості і отримання документів, що підтверджують направлення їх у цю частину для проходження військової служби. До отримання документів ці особи обліковуються як тимчасово прикомандировані (п. 17 розділу ІІ Інструкція № 280).
Як свідчать матеріали справи (т. 2, а.с. 104, 105), обвинувачені зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 лише на підставі поіменного списку ІНФОРМАЦІЯ_5 від 29.01.2024 № 1/842 без наявності інших документів, передбачених Інструкцією № 280.
Незважаючи на зазначені порушення вимоги Інструкції № 280, суд вважає, що ця обставина не має суттєвого значення для справи, оскільки не спростовує зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 саме обвинувачених. Такий висновок суду грунтується й на тому, що дані щодо осіб обвинувачених, з копіями їх фотокарток, знаходилися у ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 2, а.с. 97, 102).
Суд звертає увагу й на те, що Інструкція № 280 визначає, зокрема, організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників (далі - особовий склад) у військових частинах, а до основних завдань обліку особового складу належать документальне відображення проходження військової служби військовослужбовцями, створення, ведення, поповнення і систематизація бази даних стосовно особового складу (п.п. 1, 2 розділу І Інструкції № 280), які по суті порушеними не були, оскільки стосувалися саме обвинувачених.
Наявні у матеріалах кримінального провадження рапорт офіцера відділення морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_13 від 31.01.2024 (т. 2, а.с. 140), акти про фіксацію відмови від проходження військової служби від 31.01.2024 (т. 2, а.с. 141-142, 143-144) свідчать про відмову обвинувачених, як військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , проходити військову службу, у тому числі отримувати військову форму і зброю та приймати у подальшому військову присягу. Зазначені обставини не заперечені обвинуваченими під час судового розгляду.
У зв`язку з цим не заслуговують на увагу доводи захисника щодо непроходження обвинуваченими програми підготовки, невивчення ними основних положень військового законодавства України, відсутність в обвинувачених військово-облікових спеціальностей та неприйняття ними присяги як такі, що вчинені з волі самих обвинувачених та за відсутності вини керівництва військової частини.
Правомірність видачі наказів про призначення (переведення) обвинувачених на посади у межах військової частини НОМЕР_1 № 29 від 29.01.2024 (т. 2, а.с. 66,105), № 35 від 04.02.2024 (т. 2, а.с. 147-148), № 86 від 26.03.2024 (т. 2, а.с. 149, 150), № 90 від 30.03.2024 (т. 2, а.с. 151, 152), № 116 від 25.04.2024 (т. 2, а.с. 67, 76), № 44/РС від 25.05.2024 (т. 2, а.с. 106,107), № 123 від 02.05.2024 (т. 2, а.с. 51,68), № 626 від 06.05.2024 (т. 2, а.с. 77-79), № 52/РС від 06.05.2024 (т. 2, а.с. 201, 202), як і наявність у полковника ОСОБА_14 повноважень на тимчасове виконання обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 , не є предметом судового розгляду, не спростовують законності видання наказів № 123 від 02.05.2024 (т. 2, а.с. 51, 68), № 626 від 06.05.2024 (т. 2, а.с. 77-79), статусу обвинувачених як військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 та наявності передбачених ч. 3 ст. 41 КК України підстав для відмови виконувати накази № 123 від 02.05.2024, № 626 від 06.05.2024, тому відповідні доводи захисника на увагу не заслуговують.
Непокора, як основний склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 402 КК України, виражається у відкритій відмові від виконання наказу або в іншому навмисному невиконання наказу.
Відкрита відмова виконати наказ начальника виражається в усній або письмовій заяві підлеглого про небажання виконувати одержаний наказ чи в мовчазному демонструванні вчиненні дій, які свідчать про те, що наказ не буде виконуватися.
Із суб`єктивної сторони непокора характеризується умисною формою вини.
Відкрита відмова обвинувачених виконати накази № 123 від 02.05.2024 та № 626 від 06.05.2024 підтверджується відеозаписом та складеним на його основі протоколом огляду від 26.07.2024, згідно із якими зазначені накази, які містили конкретну вимогу, звернену саме до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оголошувалися відповідними службовими особами військової частини НОМЕР_1 у присутності інших військовослужбовців, після чого обвинувачені відмовилися ознайомлюватися із цими наказами та отримувати їх примірники, мотивуючи своєю незгодою із ними. Інших причин, зокрема, віддання наказу неналежною особою, пов`язаність виконання наказу із вчиненням злочину обвинуваченими не названо. Відкриту відмову виконати ці накази підтвердив свідок ОСОБА_7 , який був очевидцем події злочину, а також свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Наведене, з урахуванням вищенаведених висновків суду щодо законності наказів, в умовах воєнного стану, доводить наявність об`єктивної та суб`єктивної сторін складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у діяннях кожного із обвинувачених, чим спростовує заперечення обвинувачених їх відмови виконати накази та відповідні доводи їх захисника.
Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно із висновком, викладеним у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду № 601/2491/2 від 13.06.2024, жодні релігійні переконання не можуть бути підставою для ухилення громадянина України, визнаного придатним до військової служби, від мобілізації з метою виконання свого конституційного обов`язку із захисту територіальної цілісності та суверенітету держави від військової агресії з боку іноземної країни. Крім цього, зазначено, що призов на військову службу по мобілізації не означає автоматично, що він був зобов`язаний брати до рук зброю, адже з огляду на його релігійні переконання та конституційний обов`язок із захисту Вітчизни під час несення служби він міг бути задіяний у ремонті техніки, будівництві укріплень, вивезенні поранених, перевезенні вантажів та виконанні інших функцій, не пов`язаних із використанням зброї.
З урахуванням наведеного суд відхиляє посилання сторони захисту на наявність в обвинувачених дійсних релігійних переконань як підставу відмови від виконання наказів № 123 від 02.05.2024 та № 626 від 06.05.2024. При цьому суд звертає увагу на те, що під час оголошення зазначених наказів до відома обвинувачених було доведено назви їх посад у військовій частині НОМЕР_1 : ОСОБА_5 муляр-солдат, ОСОБА_4 тесляр-солдат, що підтверджується протоколом огляду від 26.07.2024 та доводить намір їх залучення під час несення служби до виконання функцій, не пов`язаних із використанням зброї, зокрема, для виконаннязавдань зінженерного (фортифікаційного)обладнання рубежівоборони. Своювідмову виконатинакази обвинуваченімотивували виключноїх неналежністюдо військовослужбовців.
Суд звертає увагу й на суперечність у показаннях обвинувачених, оскільки ними як підтверджено відмову виконувати накази у зв`язку із наявністю релігійних переконань, так і заперечено факт відмови їх виконувати. Під час судового розгляду знайшла своє підтвердження саме відмова обвинувачених виконати накази.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом надано відповіді на усі доводи сторони захисту щодо обставин, які мають істотне значення для вирішенні питання винуватості обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КПК України; решта доводів сторони захисту, на переконання суду, не спростовують винуватості обвинувачених у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану, суттєвого значення не мають, тому на увагу не заслуговують.
Стороною обвинуваченнясолдату ОСОБА_4 пред`явлено обвинуваченняй утому,що вінпід часпроходження військовоїслужби увійськовій частині НОМЕР_1 ,діючи зпрямим умислом,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи їхсуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,бажаючи назавждиухилитися відпроходження військовоїслужби тапроводити часна власнийрозсуд,через особистунедисциплінованість танесумлінне ставленнядо виконаннясвоїх службовихобов`язків,в умовахвоєнного стану28.05.2024вчинив дезертирство,тобто нез?явився вчаснона службуу пунктпостійної дислокаціївійськової частини НОМЕР_1 ,що розташованаза адресою: АДРЕСА_3 та перебувавпоза межамирозташування територіївійськової частини НОМЕР_1 до моментуйого адміністративногозатримання 06.06.2024при спробінезаконного перетинудержавного кордонуУкраїни позамежами пунктупропуску внапрямку Молдовина територіїКельменецької ОТГ, Дністровського району, Чернівецької області. Такі його діяння кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України як дезертирство, тобто нез`явлення на службу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Солдату ОСОБА_5 пред`явлено обвинуваченняй утому,що вінпід часпроходження військовоїслужби увійськовій частині НОМЕР_1 ,діючи зпрямим умислом,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвоїх дій,передбачаючи їхсуспільно небезпечнінаслідки табажаючи їхнастання,бажаючи назавждиухилитися відпроходження військовоїслужби тапроводити часна власнийрозсуд,через особистунедисциплінованість танесумлінне ставленнядо виконаннясвоїх службовихобов`язків,в умовахвоєнного стану28.05.2024вчинив дезертирство,тобто нез?явився вчаснона службуу пунктпостійної дислокаціївійськової частини НОМЕР_1 ,що розташованаза адресою: АДРЕСА_3 та перебувавпоза межамирозташування територіївійськової частини НОМЕР_1 до моментуйого адміністративногозатримання 06.06.2024при спробінезаконного перетинудержавного кордонуУкраїни позамежами пунктупропуску внапрямку Молдовина територіїКельменецької ОТГ, Дністровського району, Чернівецької області. Такі його діяння кваліфіковані за ч. 4 ст. 408 КК України як дезертирство, тобто нез`явлення на службу з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
На обгрунтування зазначених обвинувачень стороною обвинувачення подано такі докази:
протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 07.05.2024 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, останньому, згідно із ч. 4 ст. 208 КПК України, повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється - ч. 4 ст. 402 КК України, а саме у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану (т. 2, а.с. 44-50);
протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 07.05.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 07.05.2024 затримано на підставі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, останньому, згідно із ч. 4 ст. 208 КПК України, повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється - ч. 4 ст. 402 КК України, а саме у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану (т. 2, а.с. 59-64);
ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 09.05.2024, відповідно яких стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливість внесення застави у розмірі 181680,00 грн. У разі внесення застави та звільнення ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 з-під варти, на них покладено такі обов`язки: прибувати дослідчого,прокурора,суду закожною вимогою; не відлучатисяіз населеногопункту,в якомувін проживає,без дозволуслідчого, прокурора абосуду; повідомляти слідчого,прокурора чисуд прозміну свогомісця проживаннята/абомісця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для в`їзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну (т. 2, а.с. 234-237);
повідомлення Державної установи «Львівська установа виконання покарань (19)» від 27.05.2024 № 9/3593 про звільнення з-під варти після внесення застави згідно ч. 4 ст. 202 КПК України, відповідно до якого 27.05.2024 року з ДУ «Львівська установа виконання покарань
(№19)»звільнений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,щодо якогоухвалою слідчогосудді Личаківськогорайонного судум.Львова від09.05.2024про застосуванняпобіжного заходуу видітримання підвартою,визначена заставав розмірі181680,00грн, у зв?язкуіз внесеннямтакої громадянином ОСОБА_15 . Підтвердження про внесення застави ТУ ДСА у Львівській області надійшло 27.05.2024 року (т. 2 а.с. 153);
повідомлення Державної установи «Львівська установа виконання покарань (19)» від 27.05.2024 № 9/3592 про звільнення з-під варти після внесення застави згідно ч. 4 ст. 202 КПК України, відповідно до якого 27.05.2024 року з ДУ «Львівська установа виконання покарань
(№19)»звільнений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ,щодо якогоухвалою слідчогосудді Личаківськогорайонного судум.Львова від09.05.2024про застосуваннязапобіжного заходуу видітримання підвартою визначеназастава врозмірі 181680,00грн, у зв?язкуіз внесеннямтакої громадянином ОСОБА_15 . Підтвердження про внесення застави ТУ ДСА у Львівській області надійшло 27.05.2024 року (т. 2, а.с. 154);
доповідь командира військової частини НОМЕР_1 про неповернення на військову службу після звільнення з утримання під вартою військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації (на особливий період), відповідно до якої 27.05.2024 військовослужбовці військової частини НОМЕР_13 солдат ОСОБА_5 і солдат ОСОБА_4 не повернулися на військову службу після звільнення з утримання під вартою (ДУ "Львівська установа виконання покарань №19"). Станом на 16:00 год. 06.06.2024 вищевказані військовослужбовці на військову службу не повернулися (т. 2, а.с. 188-189);
протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 138135 від 06.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_4 06.06.2024, о 02:00 год., незаконно, поза пунктом пропуску спільно з гр. ОСОБА_5 вчинив спробу перетину кордону України в Молдову та був виявлений прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» (т. 2, а.с. 159-160);
протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 138136 від 06.06.2024, відповідно до якого ОСОБА_5 06.06.2024, о 02:00 год., незаконно, поза пунктом пропуску спільно з гр. ОСОБА_4 вчинив спробу перетину кордону України в Молдову та був виявлений прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» (т. 2, а.с. 161-162);
акт службовогорозслідування від16.06.2024,відповідно доякого матеріалислужбового розслідуванняза вчиненнякримінального правопорушенняза попередньоюправовою кваліфікацієюч.4ст. 408 КК України військовослужбовцями солдатом ОСОБА_5 та солдатом ОСОБА_4 запропоновано направити до Територіального управління ДБР у м. Львові (т. 2, а.с. 177-182).
Суд дійшов висновку про недоведеність вчинення кожним із обвинувачених злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, ураховуючи таке.
Згідно зі ст. 3 КК України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який грунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права (ч. 1). Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом (ч. 3). Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено (ч. 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
Згідно зі ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею (ч. 1). З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3).
Злочин, передбачений ч. 4 ст. 408 КК України, визначений як дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез`явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Аналіз об`єктивної сторони складу цього злочину свідчить, зокрема, що такий вчинюється шляхом дії (залишення військової частини чи місця служби) або шляхом бездіяльності (нез`явлення на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу).
Зазначений перелік видів суспільно небезпечної бездіяльності є вичерпним і розширеному тлумаченню, зокрема за аналогією, не підлягає.
При цьому згідно із обвинувальним актом як ОСОБА_4 , так і ОСОБА_5 , ставиться у провину вчинення 28.05.2024 дезертирства, тобто нез`явлення вчасно на службу у пункт постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та перебування поза межами розташування території цієї військової частини до моменту їх адміністративного затримання 06.06.2024 при спробі незаконного перетину державного кордону України поза межами пункту пропуску в напрямку Молдови на території Кельменецької ОТГ, Дністровського району, Чернівецької області, та кваліфіковано їх діяння за ч. 4 ст. 408 КК України.
Оцінивши викладену в обвинувальному акті об`єктивну сторону складу інкримінованого обвинуваченим діяння, яке полягає у невчасному з`явленні на службу, суд звертає увагу на її невідповідність жодному із визначених у диспоцизії ч. 1 ст. 408 КК України, яка містить визначення поняття дезертирства, видів кримінальної протиправної бездіяльності, що пов`язані з конкретними випадками нез`явлення на службу, такими як: у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.
Отже, бездіяльність, у вчиненні якої обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яка полягає у нез`явленні їх вчасно на службу, не передбачена ч. 4 ст. 408 КК України та не утворює об`єктивної сторони складу цього злочину.
Крім цього, подані суду докази не підтверджують бездіяльності обвинувачених як дезертирство, визначене законом про кримінальну відповідальність.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 337 КПК України відсутні підстави для виходу за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, зокрема на відповідну частину статті 407 КК України («Самовільне залишення військової частини або місця служби»), якими передбачено склади менш тяжких кримінальних правопорушень, оскільки діяння обвинувачених під жодну із них не підпадають.
Тому суд дійшов висновку про недоведеність вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 408 КК України, у яких обвинувачуються ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , та їх виправдання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КК України.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Такими, що не відповідають зазначеним критеріям, а отже, є неналежними доказами, судом віднесено нижченаведені фактичні дані, досліджені у судовому засіданні: показання свідка ОСОБА_16 , який повідомив, що він є знайомим з обвинуваченими з 2014 року, оскільки вони, як і він, є членами церкви баптистів, їх релігійні переконання не дозволяють брати зброю в рука. Після переїзду з м. Маріуполь, на початку війни, 2022 року, їх релігійні переконання не змінились. Як обвинувачені потрапили до військової частини, йому не відомо. У релігійній організації, членами якої вони є, немає письмових правил або заборони брати зброю в руки, оскільки це особистий вибір кожної людини, проводити будівельні роботи релігія не забороняє; Використати у спростування доводів сторони захисту щодо заборони тримати в руках зброю та можливості виконувати будівельні роботи; показання свідка ОСОБА_17 ,який повідомив,що був пастором церкви 30 років, ОСОБА_4 знає з народження, він в 2012 році прийняв хрещення. Вказав, що церква сповідує не брати зброю до рук та не давати клятву; показання свідка ОСОБА_18 ,який повідомив,що з обвинуваченими знайомий, оскільки разом приїхали з м. Маріуполя. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приходили на зібрання, брали участь у будівництві та у волонтерській діяльності; показання свідка ОСОБА_19 , яка повідомила, що є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_4 . Вказала, що церква доякої вониналежать, маєрелігійне переконаннящодо того,що віруючалюдина неможе матизброю вруках. ОСОБА_4 прийняв хрещенняв 2012 році, ОСОБА_20 теж хрещений,вони служилив церкві.Останні неє військовими,в нихнемає військовогоквитка.Їй відомопро те,що їмнаказували одягати форму,брати зброюта проходитинавчання,однак вонивід виконаннянаказів відмовлялись; показання свідка ОСОБА_21 , яка повідомила, що є сестрою ОСОБА_4 . Зазначила, що обвинувачені членами церквиз 2012року.На підставіслова Божого,вони не берутьзброю вруки тане можутьвоювати.Знає щоїм видалиповістки тазабрали вТЦК,однак присягувони неприймали;довідка відЦеркви «Віфанія»,видана ОСОБА_22 04.04.2022про те,що останнійє членомвищевказаної церквиу м.Маріуполь з2012року,вчення якоїполягає втому,що віруючалюдина небарк дорук зброю,щоб вбиватиінших (т.2,а.с52);повідомлення релігійноїорганізації «Братство(Об`єднання)незалежнихЦерков таМісій Євангельськиххристиян-баптистівУкраїни» №20/09,№20/09-1від 20.09.2024,відповідно дояких громадянин ОСОБА_5 прийнявводне хрещенняу 2006році а громадянин ОСОБА_4 у2012році,останні єчленами Релігійноїорганізації «Релігійнагромада (Церква)євангельських християн-баптистів"Віфанія"м.Маріуполя Донецькоїобласті»,віровчення якоївизнає неможливимвикористовувати зброюпроти іншихлюдей таскладати військовуприсягу,що унеможливлюєвиконання військового обов`язку(т.3,а.с.120-121);характеристика від30.01.2024,видана пасторомцеркви « ОСОБА_23 »відповідно доякої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_8 народивсяв багатодітнійхристиянській родинідиякона церкви«Віфанія» табув відповідальнимстаршим сином.Увірував у ОСОБА_24 іу 2012році прийнявсвяте повірі воднехрещення вцеркві «Віфанія».Він виконувавслужіння керівникамолоді,був відповідальниммузикантом основногоі молодіжногохорів,допомагав музикуватив дитячомухорі,солірував ускладі музичноїгрупи молодіцеркви,проповідував,був виконавчим,комунікабельним,чесним,богобоязним ,хорошим організатором(т.3,а.с.122,124);характеристики від30.01.2024видана пасторомцеркви «Віфаня»відповідно доякої ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з підлітковоговіку відвідувавцеркву «Віфанія»,увірував уБога тау 2006році прийнявсвяте повірі водне хрещення. Активно бравучасть ужитті таслужінні молодіу церкві,проповідував,співав ухорі,брав участьу місіонерськихпоїздках. Комунікабельний, чесний молодий юнак готовий допомогти тим, кому важко (т. 3, а.с. 123,125); довідка, видана пастором Церкви «Віфанія» 30.01.2024 те, що ОСОБА_26 є членом церкви «Віфоная», віровчення якої полягає у тому, що віруюча людина не бере до рук зброю, щоб вбивати інших людей та здійснювати присягу (т. 3, а.с. 126); довідка, видана пастором Церкви «Віфанія» 30.01.2024 те, що ОСОБА_20 є членом церкви «Віфоная», віровчення якої полягає у тому, що віруюча людина не бере до рук зброю, щоб вбивати інших людей та здійснювати присягу (т. 3, а.с. 127); постанова Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_5 28.01.2024 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України в Республіку Польща поза пунктом пропуску де був затриманим прикордонним нарядом, за що був підданий адміністративному стягнення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн (т. 2, а.с. 74); постанова Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_4 28.01.2024 вчинив спробу незаконного перетину державного кордону України в Республіку Польща поза пунктом пропуску де був затриманим прикордонним нарядом, за що був підданий адміністративному стягнення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн (т. 2, а.с. 75); повістка про виклик ОСОБА_4 до ТУ ДБР у м. Львові для допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024140110000589 від 07.05.2024 за ч. 4 ст. 402 КК України (т. 2, а.с. 155, 157); повістка про виклик ОСОБА_27 до ТУ ДБР у м. Львові для допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні № 62024140110000589 від 07.05.2024 за ч. 4 ст. 402 КК України (т. 2, а.с. 156, 158); витяги знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№131від 10.05.2024,відповідно дояких солдатам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 призупинено виплатугрошового забезпечення,здійснення продовольчого,речового таінших видівзабезпечення з07.05.2024до дняповернення довиконання службовихобов`язків запосадами (т.2,а.с.199-200); витяги знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 (постройовій частині)№163від 11.06.2024,відповідно дояких солдатам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 призупинено виплатугрошового забезпечення,здійснення продовольчого,речового таінших видівзабезпечення з07.06.2024до дняповернення довиконання службовихобов`язків запосадами (т.2,а.с.197-198); інформацію ТВО військової частини НОМЕР_1 від 06.09.2024 № 13/189/6/280, відповідно до якої грошове забезпечення ОСОБА_4 не виплачувалося, оскільки він не надав актуальних платіжних реквізитів, на які можна було б перераховувати кошти. Крім цього, грошове забезпечення ОСОБА_5 за лютий-травень 2024 року не виплачувалося, оскільки він деактивував банківську карту, на яку можна було б перераховувати кошти (т. 3, а.с. 105).
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України
Накладені арешти потрібно скасувати.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 376, 532, 615 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у 5 (п`ять) років.
Строк відбуттяпокарання ОСОБА_4 рахувати здня набраннявироком законноїсили,на підставіч.5ст.72КК України зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення із 07.05.2024 по 27.05.2024 та із 07.06.2024.
Запобіжний західстосовно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Чижова ОСОБА_28 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у 5 (п`ять) років.
Строк відбуттяпокарання ОСОБА_5 рахувати здня набраннявироком законноїсили,на підставіч.5ст.72КК України зарахувавши у строк покарання попереднє ув`язнення із 07.05.2024 по 27.05.2024 та із 07.06.2024.
Запобіжний західстосовно ОСОБА_5 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без зміни.
Визнати ОСОБА_4 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 408 КК України та виправдати його.
Визнати ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 408 КК України та виправдати його.
Арешти,накладені ухваламислідчого суддіЛичаківського районногосуду м.Львова від08.05.2024,14.05.2024,скасувати.
Речові докази: мобільнийтелефон марки«Xiaomiті 10TPRO»,сірого кольору,з прозоримчохлом,який поміщенов спецпакет ДБР№ S1001120,мобільний телефонмарки «РосоХ6PRO»,сріблястого кольору,з чохломчорного кольору,який поміщенов спецпакетДБР №S1001120,мобільний телефонмарки «РосоМ4PRO»,жовтого кольору,з чохломчорного кольору,який поміщенов спецпакет ДБР№ S1001121повернути законнимволодільцям;флешнакопичувач SAVETEKчорного кольору,який поміщенов спецпакет ДБР № S1001120, витяг з наказу тимчасово виконувача обов?язків командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2024 № 123 на 1 арк., довідку щодо ОСОБА_4 від 04.04.2022 без номеру, видану пастором церкви «Віфанія» на 1 арк., витяг знаказу командиравійськової частини НОМЕР_1 від 29.01.2024№ 29на 1арк.,копію витягуз наказутимчасово виконувачаобов?язків командиравійськової частини НОМЕР_1 від 25.04.2024№ 116на 1арк.;витяг знаказу тимчасововиконувача обов?язківкомандира військовоїчастини НОМЕР_1 від 02.05.2024№ 123 на 1 арк. залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набираєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,встановленого КПКУкраїни,якщо такускаргу небуло подано.На вирок суду учасниками судового провадження може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими, протягом цього ж строку з моменту вручення копії вироку.
Вручити копію вироку учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1