Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 2-а/679/12/2024
Справа № 679/338/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2024 року місто Нетішин
Нетішинский міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, ПОГ СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції Хамрика Сергія Вікторовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
ВСТАНОВИВ:
До Нетішинського міського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУНП в Хмельницькій області, ПОГ СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 03 жовтня 2023 року інспектор ПОГ СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Хамрик С.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 112870, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, наклавши штраф у розмірі 20400,00 грн. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03.10.2023 о 16:08 в м. Нетішин по вул. Промислова навпроти АЗС ОААС керував транспортним засобом марки DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та буксирував причеп, будучи позбавленим права керування Нетішинським міським судом Хмельницької області 27.07.2023. Однак, позивач не погоджується з інкримінованим правопорушенням, оскільки не порушував ПДР, у зв`язку із чим не підписував постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Вважає, що постанова є необґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає вимогам закону, а тому підлягає скасуванню, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Позивач зазначає, що у вказані вище дату і час до автомобілю підійшов працівник поліції, проте позивач в цей час не керував транспортним засобом та не буксирував причіп, отже не був водієм. Позивач вказував поліцейському, що він не керував транспортним засобом, але такі пояснення позивача поліцейським були проігноровані. У складі адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, обов`язково повинен бути спеціальний суб`єкт, водій транспортного засобу, а також елемент суб`єктивної сторони керування транспортним засобом. Вважає, що у його діях був відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, а поліцейським не додано жодного доказу на підтвердження того, що позивач керував транспортним засобом, як і не вказано про такі докази у постанові. Позивач, посилаючись на вищевикладене, на відсутність повного, об`єктивного та всебічного дослідження обставин справи, вважає постанову незаконною, необґрунтованою та просить її скасувати.
22.03.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено сторонам право на подання відзиву, відповіді на відзив, доказів.
27.03.2024 від представника відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 29.03.2024 у задоволенні заяви представника відповідача ГУНП в Хмельницькій області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Від представника відповідача ГУНП в Хмельницькій області до суду надійшов відзив, у якому позовні вимоги останній не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. Представник відповідача вважає, що постанова серії БАД № 112870 від 03.10.2023 була винесена за керування ОСОБА_1 03.10.2023 приблизно о 16:08 в м. Нетішин по вул. Промислова навпроти АЗС ОААС транспортним засобом DAF 95 XF 430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та буксирування причепу, будучи позбавленим права керування постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.07.2023 строком на 1 рік. Відповідно до постанови Нетішинського міського суду від 27.07.2023 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17000,00 грн та позбавлення права керування транспортним засобом строком на 1 рік. Встановлення обставин справи та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП, поліцейським офіцером громади ОСОБА_2 відбувалося 03 жовтня 2023 року, тобто в межах строку, на який ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом. Позивачем не спростовується факт притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП наступає саме за керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом. Факт керування позивачем транспортним засобом 03.10.2023 о 16:08 підтверджується показанням свідків та відеозаписом, а позивач, зазначаючи, що він не керував транспортним засобом, намагається ввести суд в оману. Поліцейським ОСОБА_2 під час розгляду справи були дотримані вимоги КУпАП, ЗУ «Про національну поліцію», та в результаті розгляду якої, встановивши факт керування позивачем, якого позбавлено права керування, транспортним засобом, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин, поліцейський виніс постанову серії БАД № 112870 від 03.10.2023.
До відзиву через систему «Електронний суд» відповідачем додані письмові пояснення свідків, відеозапис.
09 травня 2024 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення у справі, в яких останній підтримав свої доводи, викладені ним у позові, заперечував проти викладених у відзиві обставин.
Судом неодноразово, зокрема, 21.05.2024, 11.07.2024 надсилалися запити відповідачу про надання усіх матеріалів справи, на підставі яких було винесено спірну постанову, проте відповіді на запити не було отримано.
У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Головуючий у справі суддя Томілін О.М. перебував у щорічній відпустці у періоди з 15.04.2024 по 19.04.2024 включно, з 09.05.2024 по 10.05.2024 включно, з 10.06.2024 по 10.07.2024 включно та з 15.08.2024 по 30.08.2024 включно.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 10 листопада 2022 року (адміністративне провадження № К/9901/10502/20) процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Також у рішенні ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності.
ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Таким чином, суд зазначає, що встановлення в адміністративному судочинстві строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це підтверджений належними та допустимими доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів (постанова Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 420/13281/20).
Згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову не тільки заяву про поновлення цього строку але й докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 року по справі № 577/3931/16-а).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, які передбачені статтею 123 КАС України, відповідно до частин третьої, четвертої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з вимогами частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Як вбачається з матеріалів справи, клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду було обґрунтоване тим, що оскаржувану постанову позивачем отримано лише 26.02.2024 у відповідь на його заяву від 23.02.2024.
Суд зазначає, що позивачу в момент винесення оскаржуваної постанови відповідача, тобто 03.10.2023 року, стало відомо про даний факт, оскільки він (позивач) був ознайомлений з її змістом, з власної волі відмовився від отримання її копії в присутності свідка, що встановлено з відеозапису нагрудної камери працівника поліції. Враховуючи технічні особливості встановленої програми «Д-З», головуючий суддя не мав можливості побачити та відтворити долучений раніше представником відеозапис через систему «Електронний суд» у форматі mр4 у статкартці до справи у графі «прикріплені файли». Натомість, при ухваленні судового рішення у справі, вказаний файл виявлено та відтворено у «ОСК22 на адміністративну справу» у графі «документи електронного суду».
При цьому, звернувся до суду позивач лише 29 лютого 2024 року.
Так, встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису та отримання оскаржуваної постанови, і таким чином свідомо не скористався своїм правом. Більше того, достеменно знаючи про існування оскаржуваної постанови, питання про її отримання позивачем ініційовано лише 23.02.2024, тобто вже після спливу строку на оскарження постанови.
Як вже вказувалось вище, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом з тим, конструкція частини другої статті 286 КАС України передбачає подання позовної заяви щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів саме з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Будь-яких поважних причин, які б свідчили про непереборну неможливість подання позову у визначені законом строки, з матеріалів справи не вбачається. При цьому, суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.02.2019 у справі №819/859/16, у якій, зокрема, суд зазначив про те, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду та не навів обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначено статтею 123 КАС України, відповідно до частин 3, 4 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позов слід залишити без розгляду з наведених вище підстав.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2024 у справі № 607/4591/24 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.12, 123, 171, 286 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, ПОГ СВГ ВП Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя О.М. Томілін
