ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 340/10409/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 у справі № 340/10409/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.
Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 у справі № 340/10409/23 задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнуто за рахунок відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
18.06.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла направлена 13.06.2024 засобами поштового зв`язку апеляційна скарга на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23.
20.06.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована 19.06.2024 через систему «Електронний суд» апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23 повернуто скаржнику з підстав невиконання вимог ухвали суду від 24.06.2024 про залишення позовної заяви без руху, а саме ненаданням доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23, та у подальшому за результатами розгляду зазначеної апеляційної скарги прийнято постанову від 11.09.2024.
20.08.2024 до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла сформована 19.08.2024 через систему «Електронний суд» повторна апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.09.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: Шальєва В.А. (головуючий суддя), судді Іванов С.М., Чередниченко В.Є.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.09.2024 визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23, наведені військовою частиною НОМЕР_1 ; апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання: клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин такого пропуску та наданням відповідних підтверджуючих доказів, за наявності; доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів позивачу.
17.09.2024 до суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про відвід колегії суддів Шальєвої В.А., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від розгляду адміністративної справи № 340/10409/23.
23.09.2024 до суду надійшла заява військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2024 визнано необґрунтованою заяву військової частини НОМЕР_1 про відвід колегії суддів Шальєвої В.А., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. від розгляду адміністративної справи № 340/10409/23, передано адміністративну справу № 340/10409/23 для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід.
Протоколом автоматизованого розподілу від 24.09.2024 заяву військової частини НОМЕР_1 про відвід суддів у справі № 340/10409/23 передано на розгляд колегії суддів: Коршуна А.О (головуючий суддя), суддів Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відвід колегії суддів Шальєвої В.А., Іванова С.М., Чередниченка В.Є. у адміністративній справі № 340/10409/23.
Вирішуючи заявлене апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить із наступного.
В обгрунтування поданої заяви щодо поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що причини, які унеможливили своєчасну оплату судового збору за подання апеляційної скарги, перебувають поза волею відповідача та пов`язані із погодженням та здійсненням фінансових операцій вищим структурним підрозділом ЗСУ. Оплата судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, в межах наданих асигнувань, та не вчиняється безпосередньо відповідачем, у структурі якого відсутній самостійний фінансовий орган. Підставою для звернення з рапортом про оплату судового збору є ухвала судді з визначеним розміром цього збору. Після ознайомлення представника відповідача в системі «Електронний суд» з вимогами ухвали судді від 24.06.2024 в частині оплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 6441,60 грн, 04.07.2024 відповідачем був поданий рапорт до фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_2 про здійснення платежу на зазначений судом рахунок. За повідомленням військової частини НОМЕР_2 , 09.07.2024 була сформована заявка про сплату судового збору, яка направлена до фінансово-економічного управління Військово-морських сил України. Згідно платіжної інструкції №2210 від 15.05.2024 здійснено оплату судового збору у розмірі 6441,60 грн за подання апеляційної скарги у справі № 340/10409/23. Саме наведені причини вплинули на строки оплати судового збору за подання апеляційної скарги, які не залежали від волі відповідача. Військова частина НОМЕР_1 в період введеного воєнного стану в Україні, з осені 2022 року та по теперішній час перебуває в зоні активних бойових дій (перша лінія оборони), та має можливість вчиняти процесуальні дії у справі (подавати докази, складати та направляти документи, знайомитися з процесуальними рішеннями суду в електронному вигляді, тощо) лише за наявності на те відповідної можливості, яка наразі є обмеженою. Апелянт звертає увагу, що розгляд поданої апеляційної скарги має виняткове значення для військової частини НОМЕР_1 , адже набрання законної сили рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 створить протиправну судову практику щодо нарахування та виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які самовільно залишили військову службу. Також, скаржник зазначив, що надає докази направлення копії апеляційної скарги з додатками позивачу та при цьому пояснив, що представник позивача адвокат Позненко Ю.В. зареєстрований в системі «Електронний суд» та у зв`язку з поданням до суду документів в електронному вигляді вважається таким, що з ними ознайомлений.
Разом з тим, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За правилами частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.
Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
У відповідності до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…».
Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який, враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується 20.05.2024, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору.
Зважаючи на дату отримання копії оскаржуваного судового рішення 20.05.2024, суд апеляційної інстанції робить висновок, що саме з цієї дати у відповідача і виник обов`язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов`язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами.
Натомість, апелянт вказує на ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху як на підставу сплати судового збору, з чим суд не погоджується.
Сплата судового збору є обов`язковою для звернення з апеляційною скаргою до апеляційного суду, про що скаржник є обізнаним. Відсутність же такої сплати є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Підставою для сплати судового збору є саме подання апеляційної скарги, а ставки судового бору як і відповідні реквізити для його сплати є загальновідомою інформацією.
Ураховуючи те, що строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 по справі № 340/10409/23 закінчився 17.06.2024, з моменту отримання повного тексту оскаржуваного рішення (20.05.2024) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції (19.08.2024) минуло три місяці, а з дати отримання копії ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024 про повернення апеляційної скарги (16.07.2024) до дати повторного звернення до суду апеляційної інстанції минув один місяць, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження військовій частині НОМЕР_1 слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження неможливістю своєчасної та самостійної сплати судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Щодо надання доказів направлення апеляційної скарги позивачу.
Згідно пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до частини дев`ятої статті 44 КАС України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що від обов`язку надсилання копій документів учаснику справи, який відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, звільняється учасник справи який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету.
Оскільки апелянт є суб`єктом владних повноважень, то при поданні до суду документів в електронній формі апелянт зобов`язаний надати суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи, у даному випадку позивачу.
Належних доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу апелянтом надано не було, у зв`язку з чим в ухвалі апеляційного суду від 12.09.2024 вказано про необхідність надання таких доказів.
До розглянутого судом клопотання доказів направлення апеляційної скарги позивачу апелянт не надав, зазначив про наявність у представника позивача електронного кабінету в системі «Електронний суд».
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ордеру серії ВА № 1068796, виданого Адвокатським бюро «Позненка Юрія», адвокатом Позненком Юрієм Володимировичем правнича допомога ОСОБА_1 надавалась у Кіровоградському окружному адміністративному суді.
Отже, станом на дату подання апеляційної скарги матеріалами справи не підтверджено повноважень адвоката як представника ОСОБА_1 .
Таким чином, належних доказів направлення апеляційної скарги з додатками позивачу ОСОБА_1 , апелянтом не надано.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23 слід відмовити.
Керуючись статтями 293, 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23 відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 в адміністративній справі № 340/10409/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги у строк, визначений статтею 329 КАС України.
Суддя-доповідачВ.А. Шальєва
суддяС.М. Іванов
суддяВ.Є. Чередниченко