ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№ 380/16138/24
У Х В А Л А
з питань поновлення та продовження процесуальних строків
02 жовтня 2024 року Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести додаткове службове розслідування професійного захворювання відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (п. 18 розд. II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332) за результатами проведеного розслідування нещасного випадку згідно Акту форми НВ-2 від 08.04.2024 та Акту форми НВ-3 від 08.04.2024;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (п. 18 розд. II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332) за результатами проведеного розслідування нещасного випадку згідно Акту форми НВ-2 від 08.04.2024 та Акту форми НВ-3 від 08.04.2024.
Ухвалою від 31.07.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду.
08.08.2024 позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, яка мотивована тим, що позивач звертався зі скаргою до командира військової частини від 08.05.2024 щодо нескладення довідок про обставини травми, відповідь за результатами розгляду скарги було надано від 03.06.2024 №1634/4638. Для підготовки та подання позовної заяви позивач звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо призначення адвоката. 02.07.2024 Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було призначено адвоката згідно Доручення з надання вторинної правничої допомоги особам №017/03.1/6258. 27.07.2024 було складено та подано позовну заяву до суду.
Суд ухвалою від 13.08.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. При цьому суд зазначив, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі.
Відповідач 28.08.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. У відзиві відповідач також заявив клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що позивач пропустив строк на звернення до суду. Відповідач зазначає, що для позивача право на звернення до адміністративного суду розпочалося з дати надіслання заяви від 08.05.2024, яка є датою обізнаності позивача про можливе порушення його прав з 08.05.2024. Адміністративний позов позивача датовано від 25.07.2024, а звернувся до суду позивач, як встановлено в ухвалі суду від 13 серпня 2024 року у справі № 380/16138/24 27.07.2024. Таким чином, позивач звернувся з адміністративним позовом через 2 місяці 20 днів, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з даними позовними вимогами. Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду із заявленими ним вимогами згідно спеціальної норми процесуального закону щодо проходження громадянами публічної служби ч.5 ст.122 КАС України.
При розгляді клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду суд виходить із такого.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Відповідно до частини першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого вказаним Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи вказаним Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом позовних вимог позивач просить зобов`язати відповідача провести додаткове службове розслідування професійного захворювання відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021 та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (п. 18 розд. II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332) за результатами проведеного розслідування нещасного випадку згідно Акту форми НВ-2 від 08.04.2024 та Акту форми НВ-3 від 08.04.2024.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).
Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
Суд звертає увагу, що законом не передбачено вичерпного переліку обставин, які можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на звернення до адміністративного суду. Водночас суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Верховний Суд неодноразово акцентував увагу на тому, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд, проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що пропущення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом з дня ознайомлення позивача із наказом про звільнення є незначним, при цьому, що останній не бездіяв, не допустив необ`єктивного зволікання, а звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо призначення адвоката. 02.07.2024 Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було призначено адвоката згідно Доручення з надання вторинної правничої допомоги особам №017/03.1/6258. 27.07.2024 було складено та подано позовну заяву до суду.
З огляду на всі обставини та матеріали цієї справи, неможливо стверджувати про недобросовісність дій позивача та зловживання ним своїми процесуальними правами.
Таким чином, з метою дотримання прав та інтересів учасників справи та забезпечення дотримання вимог та завдань адміністративного судочинства суд вважає за можливе поновити позивачу строк на звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 121, 122, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
у х в а л и в:
визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк звернення із позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали невідкладно направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чаплик І.Д.