Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 жовтня 2024 рокусправа № 380/16138/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в
ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести додаткове службове розслідування професійного захворювання відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , щодо не складення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (п. 18 розд. II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332) за результатами проведеного розслідування нещасного випадку згідно Акту форми НВ-2 від 08.04.2024 та Акту форми НВ-3 від 08.04.2024;
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово- лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (п. 18 розд. II Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України затвердженої наказом Міністерства оборони України 27.10.2021 № 332) за результатами проведеного розслідування нещасного випадку згідно Акту форми НВ-2 від 08.04.2024 та Акту форми НВ-3 від 08.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 15.01.2023 перебуваючи на службі в населеному пункті Краматорськ Донецької області та беручи безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації переніс гостре професійне захворювання ішемічний інсульт. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №380/20800/23 відповідачем було проведено службове розслідування відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332з метою встановлення причини захворювання позивача. За результатами вказаного розслідування було складено акти форми НВ-2 та НВ-3 від 08.04.2024, згідно з якими встановлено гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), що не є професійним захворюванням. Позивач не погоджується із вказаними висновками розслідування, а також вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невидачі позивачу довідки про обставини травми, у зв`язку із цим звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 31.07.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду.
08.08.2024 позивач подав заяву про поновлення строку на звернення до суду, яка мотивована тим, що позивач звертався зі скаргою до командира військової частини від 08.05.2024 щодо нескладення довідок про обставини травми, відповідь за результатами розгляду скарги було надано від 03.06.2024 №1634/4638. Для підготовки та подання позовної заяви позивач звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо призначення адвоката. 02.07.2024 Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги було призначено адвоката згідно Доручення з надання вторинної правничої допомоги особам №017/03.1/6258. 27.07.2024 було складено та подано позовну заяву до суду.
Суд ухвалою від 13.08.2024 відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішив розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами. При цьому суд зазначив, що заява про поновлення строків звернення до суду буде розглядатись з урахуванням позиції відповідача у вказаній справі.
Відповідач 28.08.2024 подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Відзив обґрунтований тим, що метою повторного звернення позивача до суду у даній справі на думку відповідача є фактичне продовження попередньої справи № 380/20800/23 щодо зобов`язання військової частини НОМЕР_1 провести службове розслідування, предметом якого було захворювання позивача 15.01.2023 на гостре порушення мозкового кровообігу (гострий інсульт). Військова частина НОМЕР_1 виконала рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі № 380/20800/23, що не заперечується позивачем згідно змісту позовної заяви від 25.07.2024. На виконання зазначеного рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.03.2024 № 2562 було проведено службове розслідування нещасного випадку, за результатами якого складено Акт форми НВ-2 від 08.04.2024 та Акт форми НВ-3 від 08.04.2024. Відповідач зазначає, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) не видавалась, оскільки гостре порушення мозкового кровообігу (гострий інсульт) не є ні травмою (ні пораненням, ні контузією, ні каліцтвом). Така довідка видається військовослужбовцям, які отримали травму (поранення, контузію, каліцтво) на полі бою або в результаті травмування чи поранення, отриманого від обстрілів противника. Як встановлено в результаті розслідування згідно Акту форми НВ-3 від 08.04.2024, позивач перебуваючи за місцем несення служби захворів. В терміновому порядку був доставлений в заклад охорони здоров`я міста Краматорська Донецької області, де позивачу було поставлено діагноз: «Ішемічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії, гіпертонічна хвороба». Тобто, основною причиною захворювання позивача є саме інсульт, який до переліку професійних захворювань згідно Переліку професійних захворювань № 1662 не відноситься.
У відзиві відповідач також заявив клопотання про залишення позову без розгляду, яке мотивоване тим, що позивач пропустив строк на звернення до суду. Відповідач зазначає, що для позивача право на звернення до адміністративного суду розпочалося з дати надіслання заяви від 08.05.2024, яка є датою обізнаності позивача про можливе порушення його прав з 08.05.2024. Адміністративний позов позивача датовано від 25.07.2024, а звернувся до суду позивач, як встановлено в ухвалі суду від 13 серпня 2024 року у справі № 380/16138/24 27.07.2024. Таким чином, позивач звернувся з адміністративним позовом через 2 місяці 20 днів, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з даними позовними вимогами. Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду із заявленими ним вимогами згідно спеціальної норми процесуального закону щодо проходження громадянами публічної служби ч.5 ст.122 КАС України.
Позивач 09.09.2024 подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 02.10.2024 визнано поважними причини пропуску строку та поновлено строк звернення із позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.11.2022 №221 був зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначений на посаду старшого офіцера відділення планування та координації протиповітряної оборони центру управління штабу.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2022 №225 (по стройовій частині) позивач вибув з пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_1 в район виконання бойового завдання в умовах, пов`язаних з ризиком для життя при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Згідно свідоцтва про хворобу №437/3 від 17.05.2023 встановлено, що 15.01.2023 позивач під час виконання бойових завдань в АДРЕСА_3 раптово захворів. В ургентному порядку був доставлений в одну із лікарень м. Краматорська, де діагностовано ішемічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії, гіпертонічна хвороба. Після стабілізації стану евакуйований у КНП КЛМШД ДМР. Лікувався з 15.01.2023 по 20.01.2023. Виписні епікризи втрачені. Для подальшого відновлювального лікування переведений у КП Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр Солоний Лиман ДОР. Лікувався з 20.01.2023 по 01.03.2023 (підтверджено випискою з медичної картки стаціонарного хворого №234/102). Після лікування 07.03.2023, оглянутий військово-лікарською комісією при клініці амбулаторно-клінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону. Надана відпустка за станом здоров`я терміном на 30 календарних днів. Після завершення відпустки за станом здоров`я проходив відновлювальне лікування в клініці реабілітації. 25.04.2023 командиром військової частини НОМЕР_1 скерований на медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №437/3 встановлено, захворювання, так пов`язане із захистом Батьківщини, діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: цереброваскулярна хвороба; дисциркулярна енцефалопатія другої стадії; наслідки ішемічного інсульту в басейні лівої середньої мозкової артерії у вигляді правобічного спастичного геміпарезу; симптоматична артеріальна гіпертензія третьої стадії, ступінь третій. Визнаний не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
25.03.2023 позивач звернувся із рапортом до військової частини НОМЕР_1 про вирішення питання щодо надання йому довідки про обставини хвороби (каліцтва) встановленого зразку. Відповіді на вказаний рапорт не отримав.
16.08.2023 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із рапортом про призначення службового розслідування по факту гострого професійного захворювання з видачою довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Листом командування десантно-штурмових військ Збройних Сил України, за дорученням та в межах компетенції, опрацювало звернення позивача стосовно не проведення службового розслідування та отримання довідки про обставини отримання травми (поранення, контузії, каліцтва) та зазначило, що відповідно до наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України довідка форми 5 складається та видається у випадку отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Відповідно до Міжнародного класифікатору хвороб 10-го перегляду, гостре порушення мозкового кровообігу (гострий інсульт)-це захворювання, яке є ускладненням тривалої існуючої гіпертонічної хвороби. Враховуючи зазначене, підстав для проведення службового розслідування та видачі довідки про обставини отримання травмування (поранення, контузії, каліцтва) немає.
Вказані обставини були встановлені рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №380/20800/23, тому вони відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України доказуванню не підлягають.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 №221 підполковника ОСОБА_1 , з 12 березня 2023 року зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 , колишнього старшого офіцера відділення планування та координації протиповітряної оборони центру управління штабу, звільненого наказом командувача Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 19 липня 2023 року № 177 з військової служби у відставку відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за підпунктом б (за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) з 30.08.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 у справі №380/20800/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.02.2024, зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 з метою встановлення причини захворювання ОСОБА_1 .
На виконання вказаного рішення суду на підставі рапорту помічника командира військової частини НОМЕР_1 з правової роботи - начальника юридичної служби від 28.03.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 було прийнято наказ від 28.03.2024 №2562 (з адміністративно-господарської діяльності) «Про призначення розслідування за фактом отримання захворювання підполковником ОСОБА_1 », яким наказано провести розслідування за фактом отримання захворювання 15.01.2023 підполковником ОСОБА_1 .
Згідно з актами службового розслідування від 08.04.2024 №НВ-2 та НВ-3 встановлено наступне:
Дата і час нещасного випадку: 15 січня 2023 року близько 03 години 00 хвилини.
Обставини, за яких стався нещасний випадок: В ході розслідування встановлено, що 15 січня 2023 року близько 03:00 годин, у населеному пункті Краматорськ Донецької області, перебуваючи за місцем несення служби, підполковник ОСОБА_1 захворів. В терміновому порядку був доставлений в одну із лікарень міста Краматорська Донецької області, де було поставлено діагноз: «ішемічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії, гіпертонічна хвороба». Після стабілізації евакуйований у КНП «КЛМШД» ДМР. Лікувався з 15.01.2023 до 20.01.2023. Для подальшого відновлювального лікування переведений у Комунальне підприємство «Дніпропетровський обласний спеціалізований реабілітаційний центр «Солоний Лиман» ДОР.
З 30.08.2023 виключений зі списків військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку зі звільненням з військової служби за станом здоров`я згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.08.2023 №244.
Згідно свідоцтва про хворобу від 17.05.2023 №437/3 з 2021 року хворіє симптоматичною артеріальною гіпертензією (форма підвищення артеріального тиску). Лікувався стаціонарно в кардіологічному відділенні згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №9611. Під час лікування верифікована вторинна вазоренальна гіпертензія.
Відповідно до Міжнародного класифікатору хвороб 10-го перегляду, гостре порушення мозкового кровообігу (гострий інсульт) - це захворювання, яке є ускладненням тривалої існуючої гіпертонічної хвороби.
Відповідно до Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 отримане підполковником ОСОБА_2 (інсульт) не входить та не є професійним захворюванням.
Таким чином, захворювання підполковника ОСОБА_1 , отримане 15.01.2023, не є гострим професійним захворюванням та не може бути предметом розслідування.
Причинами нещасного випадку, який стався із підполковником ОСОБА_1 , старшим офіцером відділення планування та координації протиповітряної оборони центру управління штабу військової частини НОМЕР_1 , є тривале захворювання, а саме: артеріальна гіпертензія, якою хворів симптоматично з 2021 року. Отримане захворювання до гострих професійних захворювань не відноситься.
Висновки комісії щодо осіб, які допустили порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів, внаслідок яких стався нещасний випадок, та пропозиції щодо притягнення їх до відповідальності.
Причинами нещасного випадку, який стався із підполковником ОСОБА_1 , старшим офіцером відділення планування та координації протиповітряної оборони центру управління штабу військової частини НОМЕР_1 , є ускладнення хвороби, якою хворіє з 2021 року, яке не відноситься до професійного захворювання.
Особи, у тому числі й потерпілі, чиї дії або бездіяльність призвели до нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) не встановлено. Конкретні порушення законодавчих і нормативно-правових актів, посадових інструкцій тощо із зазначенням статей, параграфів та пунктів не встановлені. Пропозиції щодо притягнення до відповідальності осіб, які порушили або допустили порушення, внаслідок яких стався нещасний випадок, не надаються.
Даний нещасний випадок стався під час проходження військової служби, пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби та на нього складається акт за формою НВ-3. Даний нещасний випадок підлягає обліку.
Згідно з медичною характеристикою від 12.04.2024 зазначено наступне:
За час проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 за медичною допомогою позивач звертався та на лікуванні перебував, а саме: Діагноз: Гостре порушення мозкового кровообігу (Виписний епікриз №б/н від 01.03.2023).
Діагноз: Ранній відновний період ішемічного інсульту (15.01.2023) в басейні лівої ЕМА з грубим правобічним геміпарезом до плегії в правій руці, моторною афазією, з вираженою координаторною недостатністю на тлі ГХ З ст. Виражене порушення функцій опори та руху (Висновок ВЛК №б/н від 06.03.2023).
Діагноз: Ранній відновний період ішемічного інсульту (15.01.2023) в басейні лівої СМА з грубим правобічним геміпарезом до плегії у правій руці, дизартрією, елементами моторної афазії, виражений координаторною недостатністю на тлі гіпертонічної хвороби 111 ст., ризик дуже високий, СН 1.
Виражене порушення функції опори руху. Хронічний бронхіт, стадія загострення (Виписний епікриз №4834 від 22.04.2023).
Діагноз: Ранній відновний період ішемічного інсульту (15.01.2023) в басейні лівої СМА з грубим правобічним геміпарезом до плегії у правій руці, дизартрією, елементами моторної афазії, виражений координаторною недостатністю на тлі гіпертонічної хвороби III ст., ризик дуже високий, CH І.
Виражене порушення функції опори руху. Хронічний бронхіт, стадія загострення (Висновок ВЛК №5613 від 22.05.2023).
Позивач 08.05.2024 звернувся до відповідача із запитом, у якому просив провести додаткове розслідування за фактом його хвороби та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) з метою виплати додаткової винагороди з дня отримання захворювання до закінчення стаціонарного лікування та відпустки за висновком ВЛК.
Листом від 03.06.2024 №1634/4638 відповідач повідомив позивача, що підстави для надання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відсутні у зв`язку з тим, що за період проходження військової служби в військовій частині НОМЕР_1 травм (поранень, контузій, каліцтв) позивач не отримував, встановленим порядком не доповідав про обставини отримання травм (поранень, контузій, каліцтв).
Не погодившись із такою відповіддю відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. №3543-XII (далі - Закон №3543-ХІІ).
Згідно із ст.1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, в Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
В силу абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч.3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ).
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (ч.5 ст.22 Закону №3543-ХІІ).
Поряд з тим, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Частиною 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII) законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.
Статтею 70 Закону №2801-XII передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Згідно із статтею 1 Закону України Про оборону України від 6 грудня 1991 року №1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 №389-VIII (далі Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, було введено воєнний стан. Строк дії Указу в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №50/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 08.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024) з 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Як уже встановлено судом та не заперечується сторонами, позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Під час виконання бойового завдання в н.п. Краматорськ Донецької області 15.01.2023 раптово захворів. В ургентному порядку був доставлений в одну із лікарень м. Краматорська, де діагностовано ішемічний інсульт в басейні лівої середньої мозкової артерії, гіпертонічна хвороба. Відповідно до свідоцтва про хворобу №437/3 позивачу встановлено наступний діагноз та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання: цереброваскулярна хвороба; дисциркулярна енцефалопатія другої стадії; наслідки ішемічного інсульту в басейні лівої середньої мозкової артерії у вигляді правобічного спастичного геміпарезу; симптоматична артеріальна гіпертензія третьої стадії, ступінь третій. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. Визнаний не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Надалі, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2023 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести службове розслідування відповідно до вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженоїнаказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332 з метою встановлення причини захворювання ОСОБА_1 .
Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.12.2021 за №1667/37289, затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (далі Інструкція №332).
За приписами п. 1 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція визначає процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов`язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв`язку з виконанням обов`язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту (далі - військові частини).
Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції №332, ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об`єднаних сил, але не пов`язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов`язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов`язків військової служби.
Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п`яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов`язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з`ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції;
скласти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) за формою НВ-2 наведеною у додатку 4 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-2) та акт про нещасний випадок (зникнення, смерть) під час виконання обов`язків військової служби за формою НВ-3 наведеною у додатку 5 до цієї Інструкції (далі - акт за формою НВ-3) у разі, якщо нещасний випадок (смерть) визнаний комісією з розслідування таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, і надати їх командиру військової частини на затвердження. Акти підписуються головою комісії та її членами. У разі незгоди зі змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою НВ-2, як його невід`ємну частину.
До акта додаються письмові пояснення (опитування) свідків, потерпілого, а за потреби також схеми, фотографії, витяги з експлуатаційної документації та інші документи, що характеризують місце події (устаткування, машини, апаратура, територія, будівля тощо), медичний висновок щодо діагнозу потерпілого, наявності в його організмі алкоголю (наркотичних засобів чи токсичних або отруйних речовин).
Пунктом 18 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються:
дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок;
військове звання, прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця;
вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я;
коли стався нещасний випадок (під час виконання обов`язків військової служби чи ні);
перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин;
порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення;
заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
На підставі наказу командира військової частини складається довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про військово-лікарську експертизу).
Згідно з пунктом 25 розділу ІІ Інструкції №332, контроль за своєчасним і об`єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком нещасних випадків, виконанням заходів щодо усунення їх причин та вирішення спірних питань з цього приводу здійснюється старшими командирами та відповідними військовими органами нагляду чи контролю залежно від їх функцій, компетенції та повноважень.
У разі виявлення під час здійснення такого контролю порушень вимог цієї Інструкції командир військової частини, у якій виявлені порушення, повинен вжити заходів з усунення цих порушень. Залежно від змісту порушень до переліку заходів включаються: проведення додаткового розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляд затвердженого акта за формами НВ-2 або НВ-3, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби, складення акта за формами НВ-2 або НВ-3.
Заходи з усунення порушень вимог цієї Інструкції також повинні бути вжиті командиром військової частини на підставі припису (додаток 9), виданого посадовою особою відповідного військового органу нагляду під час здійснення заходів контролю.
За пунктами 1-3 розділу VI Інструкції №332, усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання та отруєння (далі - профзахворювання) військовослужбовців підлягають розслідуванню. Діагноз професійного захворювання встановлюється згідно зПереліком професійних захворювань, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2000 року № 1662.
До профзахворювання належить захворювання, що виникло внаслідок виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби та зумовлене виключно або переважно впливом шкідливих факторів середовища, де виконувались ці обов`язки, та (або) шкідливим фактором процесу їх виконання.
До хронічного профзахворювання належить також захворювання, що виникло після багаторазового та (або) тривалого впливу на військовослужбовця шкідливих факторів процесу виконання обов`язків військової служби.
Хронічне професійне захворювання не завжди супроводжується втратою працездатності.
Порядком проведення службового розслідування у Збройних Сил України, затвердженогонаказом Міністерства Оборони України від 21 листопада 2017 року №608визначені підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі- військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Пунктом 5 розділу''І. Загальні положення'' Порядку №608 встановлено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно доІнструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженоїнаказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
Відповідно до пункту 15 розділу ''ІІІ. Порядок проведення службового розслідування'' Порядку №608 одночасне проведення декількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається.
Згідно пункту 1 розділу ''V. Оформлення результатів службового розслідування'' Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У пункті 6 розділу ''V. Оформлення результатів службового розслідування'' Порядку №608 вказано, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Як видно із матеріалів справи, відповідач провів розслідування за фактом травмування позивача відповідно до вимог Інструкції №332.
При складенні акту про проведення розслідування нещасного випадку відповідачем було зазначено, що причиною нещасного випадку, який стався із позивачем, є ускладнення хвороби, якою останній хворіє з 2021 року (ішемічний інсульт), яке не відноситься до професійного захворювання. Вказані висновки були покладені у акти службового розслідування за формою НВ-2 і НВ-3.
При цьому позивач зазначає у позові, що відповідачем під час проведення розслідування були допущені порушення, перелічені ним у заяві, надісланій до відповідача та у позовній заяві. Отже, доводи позивача в цій частині зводяться до незгоди з висновком службового розслідування щодо обставин травми позивача.
Суд звертає увагу, що станом на момент звернення позивача до суду є чинними акти форми НВ-2 від 08.04.2024 та форми НВ-3 від 08.04.2024, якими встановлено відсутність у позивача професійного захворювання, яке могло виникнути внаслідок проходження ним військової служби. Доказів оскарження вказаних результатів службового розслідування в адміністративному чи судовому порядку позивачем не надано. При цьому, суд приходить до висновку, що нормативно правові акти, які регулюють порядок проведення службового розслідування, не передбачають можливості проведення повторного або додаткового службового розслідування, якщо висновки первісного службового розслідування, не були оскаржені у встановленому порядку.
Водночас, у разі незгоди із висновками первинного службового розслідування, зокрема, щодо зазначення неповного обсягу захворювань, порушень, допущених під час проведення такого розслідування тощо, позивач не був позбавлений права на оскарження відповідних актів службового розслідування та/або наказу командира військової частини НОМЕР_1 про їх затвердження у разі прийняття такого.
Щодо вимоги позивача про видачу довідки про обставини травми за додатком 5 до Положення №402 суд зазначає, що така довідка видається у разі отримання військовослужбовцем травми, поранення, контузії, каліцтва. Також вказана довідка видається за результатами службового розслідування нещасного випадку, який стався з військовослужбовцем. Суд зазначає, що нещасним випадком в розумінні Інструкції №332 є обмежена в часі подія або раптовий вплив на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов`язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни. При цьому, як встановлено судом, захворюванням позивача стало гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), за наслідками ускладнення тривалої існуючої гіпертонічної хвороби якою позивач хворіє з 2021 року. Отже, за змістом вказаних ознак, подію, яка сталась із позивачем, не можна віднести до нещасних випадків.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Водночас суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема періоду його виникнення, перебування його у причинно-наслідковому зв`язку із обставинами проходження позивачем військової служби та виконання ним бойових завдань, оскільки така оцінка виходить за межі судового розгляду.
Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У постанові від 26 липня 2022 року у справі №826/6664/17 Верховним Судом зроблено висновок, що під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорювання або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов. Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.
Суд приходить до висновку, що позивач за змістом заявлених позовних вимог просить видати довідку про обставини травми за наслідками службового розслідування нещасного випадку, з результатами якого він не погоджується, однак вимоги про його протиправність не заявляє, що вказує на неефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів. Водночас, у разі заявлення вимоги про видачу довідки за результатами додаткового розслідування, про що позивач також просив у позовній заяві, то суд уже звертав увагу позивача, що чинним законодавством не передбачено можливості зобов`язання відповідача провести додаткове службове розслідування за умов чинності результатів первинного службового розслідування.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, при поданні даного адміністративного позову його не сплачував, а доказів понесення інших витрат сторонами до суду не подано, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -
в и р і ш и в :
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 а(адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п.15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна
