Єдиний державний реєстр судових рішень
ОКРЕМА ДУМКА
судді ОСОБА_1
справа № 755/6898/21
провадження № 51-4645 кмо23
Не погоджуюсь із висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - ОП ККС ВС) в цьому провадженні, який, по своїй суті, є відступом від висновку ОП ККС ВС, викладеному в постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206 кмо 22).
Із 16 березня 2018 року введені в дію положення КПК у редакції
Закону № 2147-VIII.
При цьому відповідно до пункту 4 § 2 «Прикінцеві положення» Закону № 2147-VIII зазначені вище зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення внесені в ЄРДР після введення в дію цих змін.
Приписи закону, яким до КПК внесені зміни, із набранням чинності є нормами кримінального процесуального закону, а отже мають віддзеркалювати своїм змістом загальні положення і засади цього закону і застосовуватись у тій частині, яка узгоджується із ними, оскільки вони є невід`ємною складовою системи кримінальних процесуальних гарантій (способів і засобів забезпечення здійснення правосуддя), що по суті включає в себе можливість реалізації прав та обов`язків усіма суб`єктами кримінального процесу для досягнення його мети та ефективного вирішення завдань кримінального провадження.
КПК є систематизованим зведенням кримінальних процесуальних норм, які регулюють порядок досудового розслідування та судового провадження. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади такого провадження, визначені положеннями ч. 1 ст. 7 КПК.
За приписами ст. 5 КПК процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
Об`єднана палата ККС ВС в постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження № 51-206 кмо 22) зробила висновок, що продовження строків досудового розслідування здійснюється слідчим суддею в межах повноважень, визначених положеннями Законів № 2147-VIII і № 2617-VIII, у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР з 16 березня 2018 року і які були об`єднані з кримінальним провадженням, розпочатим до цієї дати.
Положення п. 4 § 2 «Прикінцевих положень» Закону № 2147-VIII щодо здійснення судового контролю за продовженням строку досудового розслідування підлягають застосуванню з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, статей 5, 8, 9 КПК.
Кримінальні процесуальні відносини із продовження строків досудового розслідування виникають з моменту направлення в спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом або безпосереднього звернення із відповідним клопотанням до повноважного суб`єкта у зв`язку із юридичними фактами, визначеними положеннями статей 295, 295-1 КПК, і до них застосовуються положення цього Кодексу, чинні на момент початку виконання відповідної дії чи прийняття процесуального рішення.
Об`єднана палата в постанові від 31 жовтня 2022 року обґрунтувала висновок про те, що суб`єктом, який наділений повноваженням щодо продовження строку досудового розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні, де відомості про перше кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР до введення в дію положень Закону № 2147-VIII, а щодо наступних - після визначеної цим Законом дати, є слідчий суддя в контексті вимог Закону № 2147-VIII.
Свої висновки у вказаній постанові об`єднана палата обґрунтувала на підставі комплексного дослідження і аналізу приписів ч. 7 ст. 217 КПК у їх взаємозв`язку із положеннями, серед інших, статей 1, 214, 219, 294, 295, 295-1 цього Кодексу.
Вважаю, що висновки ОП ККС ВС в постанові від 07 жовтня 2024 року (справа № 755/6898/21, провадження № 51-4645 кмо 23), які спираються виключно на норму, передбачену ч. 7 ст. 217 КПК, не враховують всієї повноти нормативного регулювання відповідних правовідносин.
Так, за приписами ч. 7 ст. 217 КПК днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об`єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше (в ред. Закону України № 2147-VIII)
Загальний строк досудового розслідування за правилами ч. 6 ст. 219 КПК при об`єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому ст. 217 цього Кодексу, визначається: у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим; у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною 2 цієї статті.
Положеннями ч. 2ст. 294 КПК в редакції, яка діяла з дня набрання чинності Закону України № 1697-VII від 14 жовтня 2014року «Про прокуратуру» до 16 березня 2018 року, передбачалося що, якщо досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 2 ч. 1 ст. 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 ч. 2
ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками.
Отже продовження строків досудового розслідування злочинів здійснювалося лише прокурорами різних рівнів.
Із 16 березня 2018 рокувведена в діюст. 294 КПК у редакції Закону № 2147-VIII відповідно до якої, якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим Генеральним прокурором чи його заступниками.
Таким чином запроваджено здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів, що свідчить про посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні.
За приписами ст. 214 КПК внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань є відправною точкою до початку досудового розслідування. По кожному кримінальному правопорушенню відомості про такі кримінальні правопорушення вносяться в ЄРДР окремо.
Відповідно до ч. 3 ст. 295-1 КПК слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
Таким чином в законі чітко зазначається про те, що розширено права підозрюваного на судовий контроль за їх дотриманням, не залежно від того, чи були в подальшому кримінальні провадження об`єднані з тими, відомості про які внесені до ЄРДРдо 16 березня 2018 року.
Не застосування, без прямої на те вказівки у законі, положень Закону № 2147-VIII до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в ЄРДР після введення в дію відповідних змін, тобто починаючи з 16 березня 2018 року, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону через недотримання встановленої форми судового контролю за вирішенням питання про продовження строків досудового розслідування.
Згідно із Законом України від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закону № 2617-VIII) ч. 3 ст. 294 КПК викладено у наступній редакції: «Якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у п. 4 ч. 3 ст. 219 цього Кодексу, такий строк може бути продовжений у межах строків, встановлених пунктами 2 і 3 ч. 4 ст. 219 цього Кодексу: до трьох місяців - керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками».
Відповідно до положень ст. 1 КПК порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Зміни до кримінального процесуального законодавства України можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до законодавства про кримінальну відповідальність, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
З прийняттям нового кримінального процесуального закону, якщо інше не передбачено самим цим законом, автоматично скасовується однопредметний кримінальний процесуальний закон, який діяв у часі раніше.
Таким чином, з набранням чинності Законом № 2617-VIII, який діє з 01 липня 2020 року в частині врегулювання питання продовження строків досудового розслідування злочинів,автоматично скасовано дію такого однопредметного кримінального процесуального закону як Закон № 2147-VІІІ, який діяв з
16 березня 2018 року до 01 липня 2020 року.
З урахуванням вищенаведеного можна стверджувати, що Закон № 2617-VIII застосовується до тих правовідносин, які продовжують існувати або виникли після набрання ним чинності. Іншими словами, до теперішнього часу продовження строків досудового розслідування злочинів понад три місяці може бути здійснено лише слідчим суддею.
Отже, належним суб`єктом продовження строків досудового розслідування у багатоепізодних кримінальних провадженнях, частина з яких було розпочато до, а частина після 16.03.2018, є слідчий суддя.
Таким чином, є не обґрунтованими висновки об`єднаної палати, викладені в постанові від 07 жовтня 2024 року, що у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР до 16 березня 2018 року, а також у провадженнях, що були об`єднані або виділені з інших, у яких початок строку досудового розслідування мав місце до вказаної дати, продовження строків досудового розслідування належить до компетенції прокурора відповідного рівня.
Вказані висновки, попри вказівку, що висновок ОП ККС ВС, викладений в постанові від 31 жовтня 2022 року (справа № 753/12578/19, провадження
№ 51-206 кмо 22), забезпечує підвищений контроль з боку суду за доцільністю продовження таких строків, є відступом від нього та повністю спростовує його.
Вважаю, що відсутні підстави стверджувати, що якщо продовження строку досудового розслідування кримінальних проваджень, відомості про які було внесено до ЄРДР до 16 березня 2018 року, було компетенцією прокурора відповідного рівня, то вразі його об`єднання з іншим провадженням, відомості про яке до ЄРДР було внесено з 16 березня 2018 року, така компетенція прокурора зберігається.
Не вбачаю підстав, заснованих на приписах КПК, для твердження про те, що оскільки у провадженнях, які були внесені до ЄРДР до 16 березня 2018 року до компетенції прокурора відповідного рівня належало продовження строків досудового розслідування, то таке повноваження в нього залишилося й у тих провадженнях, які були об`єднані або виділені з інших, в яких початок строку досудового розслідування розпочався до зазначеної дати, тобто до 16 березня 2018 року.
Суддя ОСОБА_1
