Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №752/8280/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/728/2024 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2023 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Мізоч, Здолбунівського р-ну, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, не працюючого, раніше не судимий згідно ст. 89 КК України, в провадженні Здолбунівського районного суду Рівненської області перебувають кримінальні провадження відносно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 187 КК України та за ч. 2 ст. 389 КК України, триває судовий розгляд,
визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ч. ч. 1, 3 ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_7 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цим же вироком вирішено питання речових доказів, процесуальних витрат,
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку суду, ОСОБА_7 , перебуваючи у м. Києві на Протасовому Яру, точного місця, дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, знайшов прозорий поліетиленовий пакет з кристалоподібною речовиною білого кольору та помістив вищевказаний пакет до лівої внутрішньої кишені жилетки чорного кольору, в яку на той час був одягнений, чим незаконно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) у великих розмірах.
Після чого, 20.01.2023 року приблизно о 17 год. 06 хв. за адресою: АДРЕСА_3 , в ході обшуку затриманого ОСОБА_7 у останнього з внутрішньої кишені жилетки чорного кольору, в яку він був одягнений, було виявлено та вилучено паперову коробку, в якій містився поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, скляна лампа із нашаруванням білого кольору та дві різнокольорові трубки із полімерного матеріалу з нашаруванням речовини білого кольору, а саме кристалічна речовина білого кольору та нашарування речовини коричневого та білого кольору, яка відповідно до висновку експерта є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он). Маса PVP в кристалоподібній речовині становить 1,753 г.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати та ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 309 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.
Мотивуючи свої вимоги вказує, що призначене судом покарання із застосуванням ст. 75 КК України є явно несправедливим через м`якість.
не відповідає ступеню тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого ОСОБА_7 через м`якість.
Так, зазначає, що судом першої інстанції проігноровано дані, що вказують на підвищену суспільну небезпечність, як вчиненого діяння, так і особи обвинуваченого, який був засуджений за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн., який не сплатив, у зв`язку із чим його замінено на покарання у вигляді громадських робіт строком на 50 годин. Надалі, відносно ОСОБА_7 до Здолбунівського районного суду Рівненської області направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 389 КК України, тобто ухилення від виконання громадських робіт. Крім того, відносно ОСОБА_7 31.05.2018 направлено до Здолбунівського районного суду Рівненської області обвинувальний акт за ч.1 ст.187 КК України.
Зазначене свідчить про те, що обвинувачений на шлях виправлення не стає, продовжує вчиняти кримінальні правопорушення та ухиляється від відбування призначеного судом покарання.
Вислухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого, який заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Суд першої інстанції розглянув дане кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч.2 ст.309 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та учасниками процесу не оспорюються.
Доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість, колегія суддів вважає неспроможними.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання призначення покарання місцевий суд врахував тяжкість злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до нетяжких злочинів, обставини вчинення злочину, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дані про особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, відносно якого триває розгляд кримінальних проваджень за ч. 1 ст. 187 КК України та за ч. 2 ст. 389 КК України, має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем реєстрації характеризується посередньо, має стійкі соціальні зв`язки: має матір, брата та дружину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття у вчиненому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_7 покарання в межах санкції інкримінованого кримінального правопорушення, але з урахуванням обставин кримінального провадження, наявності пом`якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, його щирого каяття та осуду своєї поведінки, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому визнав за доцільне застосувати до ОСОБА_7 положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, з покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки, в даному випадку звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням є обґрунтованим, а встановлений іспитовий строк буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Відтак, доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого через м`якість - є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо неврахування даних про те, що ОСОБА_7 раніше судимий, колегія суддів вважає неспроможними, оскільки суд надав оцінку всім даним про особу обвинуваченого в сукупності, зокрема і тому, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Доказів на спростування висновків місцевого суду прокурором в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами провадження не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції ухвалити законний та обґрунтований вирок, перевіркою кримінального провадження в апеляційному порядку колегією суддів не виявлено.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що підстави для скасування вироку суду першої інстанції відсутні, а тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а вирок суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 309 КК України - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді:
