УХВАЛА
27 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 761/5870/24
провадження № 61-5803св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , подану адвокатом Мамаєвим Дмитром Юрійовичем, на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року у складі колегії суддів:Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог, ухвали суду першої інстанції
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» (далі - ТОВ «ВКФ Фарби України») про визнання майнових прав.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Мамаєвим Д. Ю., повернуто позивачу.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви від імені ОСОБА_1 представником адвокатом Мамаєвим Д. Ю. надано ордер АА № 0036140 на надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2023 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 12/01/23-1 від 12 січня 2023 року.
Проте, перевіривши вказаний ордер, суддею встановлено, що він не відповідає типовій формі ордера, зокрема в наданому представником позивача Мамаєвим Д. Ю. ордері на його фоновій частині відсутній захисний малюнок, а також відсутній реквізит «Назва організації» - Національна асоціація адвокатів України, які наявні у зразках ордерів на офіційній веб-сторінці Національної асоціації адвокатів України.
Крім того, при перевірці ордеру судом встановлено, що будь-які відомості стосовно Мамаєва Д. Ю. , як адвоката, в Єдиному реєстрі адвокатів відсутні.
Оскільки до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який, відповідно, не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, суд позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це право.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д. Ю. на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2024 року повернуто особі, яка її подала.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на підтвердження своїх повноважень як представника ОСОБА_1 адвокат Мамаєв Д. Ю. додав до апеляційної скарги ордер АА № 0036140 на надання правничої (правової) допомоги від 14 грудня 2023 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 12/01/23-1 від 12 січня 2023 року.
Зі змісту останнього вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення. Зокрема, ордер містить двовимірний штрих-код QR-код з посиланням на профайл адвоката у Реєстрі адвокатів міста Києва (kmkdka.radaadvokativ.com.ua). Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому суд вважає, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення ордер, доданий адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до апеляційної скарги, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Аргументи учасників справи
У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - Мамаєва Д. Ю. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвали судів, направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що договір про надання правової допомоги укладено відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та фактично доданий договір має вищу юридичну силу, ніж ордер. Відповідно до п.1.2 договору про надання правової допомоги № 12/01/23-1 від 12 січня 2023 року для виконання цього Договору адвокату Мамаєву Д. Ю. надаються повноваження без обмежень.
В ухвалі про повернення апеляційної скарги зазначено про начебто невідповідність наданих документів, а саме ордеру та свідоцтва адвоката, але суддя не досліджує питання чи скасовано, анульоване свідоцтво Мамаєва Д. Ю. , а просто приймає рішення про залишення позовної заяви без розгляду, фактично формально підходить до обставин справи та права позивача отримати правову допомогу.
Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року у справі № 320/2998/24 повноваження адвоката Мамаєва Д. Ю., які підтверджуються договором про надання правової допомоги відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» є належними.
Суди прийняли до уваги саме рішення Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, яким затверджено «Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів» (з наступними змінами і доповненнями). Однак Рада адвокатів України не належить до регуляторних органів, визначених статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Отже, рішення Ради адвокатів України носить виключно рекомендаційний, роз`яснювальний та інформаційний характер.
Нормативно-правовими актами, яким повинен керуватися суд, є саме закони України, але якщо все ж таки суд вбачає можливість до застосування рішення Ради адвокатів України, то необхідно звернути увагу на рішення Ради адвокатів України від 02 серпня 2022 року № 62 з додатком, в якому зазначено, що частина друга статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентує вичерпні випадки надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі. Системний аналіз частини першої статті 26 та частин першої і другої статті 27 профільного Закону дозволяє зробити висновок про те, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення чи ордеру, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто можна зробити висновок про обов`язковість саме договору, який надає права на представництво інтересів фізичних та юридичних осіб.
До апеляційної скарги додано витяг з Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвоката Мамаєва Д. Ю., виданий Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І. В. Відповідно до цих відомостей право на заняття адвокатською діяльністю не зупинено та відсутні будь-які відомості щодо позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
У серпні 2024 року ТОВ «ВКФ Фарби України» подало до суду відзив, у якому просило ухвалу апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що частиною четвертою статті 62 ЦПК України визначено вичерпний перелік документів для підтвердження повноважень адвоката, як представника. Можливості подання договору у підтвердження повноважень адвоката процесуальний закон не визначає. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає й те, що повноваження адвоката, як представника у цивільному судочинстві, підтверджуються в порядку, встановленому законом. Договір про надання правничої допомоги не є документом, який підтверджує повноваження адвоката, як представника учасника цивільного судочинства, а визначається законодавцем як механізм фіксації переліку послуг, порядку та розміру їх оплати й інших домовленостей між адвокатом та клієнтом.
Рада адвокатів міста Києва, яка вказана видавником рішення, на підставі якого видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, не підтверджує складання Мамаєвим Д. Ю. кваліфікаційного іспиту протягом 2016-2023 років, не підтверджує факт прийняття ним присяги адвоката України та не підтверджує набуття Мамаєвим Д. Ю. статусу адвоката. Одного лише твердження про відсутність в матеріалах справи доказів про припинення, зупинення чи позбавлення представника скаржника права на заняття адвокатською діяльністю недостатньо, оскільки сам факт набуття такого права не є підтвердженим.
Повернення позовної заяви не має наслідком виникнення будь-яких обмежень для ОСОБА_1 , в тому числі обмежень на повторне звернення до суду з таким самим позовом. Крім цього враховуючи, що ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за подання позову, повернення позову не має наслідком і виникнення для останньої будь-яких негативних фінансових наслідків.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалами Верховного Суду від 29 травня 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження в частині оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15 лютого 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 березня 2024 року.
В зазначеній ухвалі вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права).
Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Мамаєва Д. Ю. про розгляд справи за участю сторін відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду заслухав суддю-доповідача, перевірив наведені у касаційній скарзі доводи, за результатами чого робить висновок про наявність правових підстав для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина перша статті 3 Конституції України).
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке згідно статті 64 Конституції України не може бути обмежене, навіть в умовах воєнного стану (див. ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 61-4845св22), пункт 7.46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22)).
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Згідно з частиною першою статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина сьома статті 62 ЦПК України).
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (стаття 17 вказаного Закону).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
У пункті 6 Положення передбачено, що бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
За змістом пункту 11 Положення ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
У пункті 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, за змістом підпункту 12.13 якого ордер має містити двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ (https://erau.unba.org.ua/).
В Україні встановлена єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1) (пункт 3 Положення). Згідно з цією типовою формою ордер має містити двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України (далі - ЄРАУ).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Ордер, який видано відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом з ордером чинна редакція ЦПК України не вимагає. Схожі висновки наведені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 320/5420/18 (провадження № 11-706апп19).
Зі змісту частин першої, третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 КК України). Схожі за змістом правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 (провадження № 11-989заі18), в постановах Верховного Суду від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 12 липня 2021 року у справі № 750/7902/20-ц).
Гарантування кожному права на судовий захист та заборона обмеження в такому праві, в тому числі в умовах інтенсивної діджиталізації суспільства, повномасштабної збройної агресії проти України російської федерації та введення воєнного стану на всій території України, хоча б з точки зору найвищої соціальної цінності життя та здоров`я людини, спонукають до сприяння в забезпеченні плюралізму способів взаємодії між судами та учасниками судового процесу, способів підписання ордеру, а не їх обмеження судами; ордер має бути підписаний адвокатом; ордер вважається таким, що містить підпис адвоката за умови, що: він містить власноручний («фізичний») підпис, він підписаний електронним підписом, він є додатком до документа, який підписано електронним підписом у випадку, якщо ордер додано до документа, що посвідчений електронним підписом, додаткового накладення окремого власноручного («фізичного») чи електронного підпису на ордер не вимагається (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2024 року у справі № 483/346/24).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 вересня 2023 року по справі № 283/2629/19 зазначено, що «особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Відповідно до статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. У постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 липня 2019 року у справі № 855/229/19 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 910/3845/19 міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. Стаття 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю. До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6367, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 04 квітня 2019 року № 28. Доказів того, що цей документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять. Також немає доказів припинення права ОСОБА_3 на заняття адвокатською діяльністю у порядку передбаченому законом. Подібні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 757/21384/19-ц (провадження
№ 61-15866св19) та від 23 вересня 2021 року у справі № 367/862/19 (провадження № 61-8402св21), на які заявник посилається у касаційній скарзі. У матеріалах справи наявний ордер на представництво адвокатом Бойком В. В. інтересів ОСОБА_2 в Житомирському апеляційному суді. Враховуючи те, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження повноважень адвоката Бойка В. В., який підписав апеляційну скаргу від імені та в інтересах ОСОБА_2 , а саме ордер та належним чином засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6367, яке у встановленому законом порядку не скасовувалося та недійсним не визнавалося, а доказів припинення права ОСОБА_3 на здійснення адвокатської діяльності матеріали справи не містять, апеляційний суд зробив помилковий висновок про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 362 ЦПК України».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 серпня 2024 року у справа № 758/2353/23 вказано, що «адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до позовної заяви, крім ордеру, також було долучено: копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6127, виданого 12 липня 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року №14 та підписаного головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І. В. Доказів того, що вказаний документ визнаний у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, матеріали справи не містять; договір про надання правової допомоги № 29/07/22-1 від 29 липня 2022 року на підставі якого адвокатом було оформлено ордер, який було долучено до позовної заяви; ордер на представництво інтересів позивача у справі адвокатом Мамаєвим Д. Ю. у Подільському районному суді м. Києва, який відповідає вище вказаним положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», містить підпис адвоката та необхідні реквізити, передбачені пунктом 12 Положення про ордер; відсутні докази щодо припинення права Мамаєва Д. Ю. на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому законом на час звернення із позовом до суду. Встановивши, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про скасування ухвали суд першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду».
В ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 серпня 2024 року у справа № 761/9868/23 вказано, що «судом встановлено, що до позовної заяви ОСОБА_1 долучено ордер серії АА №0025989, виданий 07 лютого 2023 року адвокатом Мамаєвим Д. Ю. на надання правничої (правової) допомоги позивачу на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №120123-19 від 12 січня 2023 року у Шевченківському районному суду міста Києва, Київському апеляційному суду, Верховному суду, Шевченківському УП ГУНП в м. Києві, Шевченківській окружній прокуратурі. Згідно із свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6127, Мамаєв Д.Ю. має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі рішення ради адвокатів міста Києва від 14 червня 2018 року № 14. Свідоцтво видано за підписом голови Ради адвокатів міста Києва Рафальської І. В. Згідно із статтею 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими. Зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України. Тобто, необхідним для отримання статусу адвоката та відповідно права на здійснення адвокатської діяльності є виконання вимог вказаного Закону, зокрема складення кваліфікаційного іспиту, проходження стажування, за результатами якого відповідною радою адвокатів регіону прийнято рішення про видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, складення присяги адвоката України. Згідно із частиною першою статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі №757/213848/19-ц, від 16 липня 2019 року у справі №855/229/19, від 29 вересня 2019 року у справі №910/3845/19. У статті 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано порядок припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що за відсутності належних доказів припинення права адвоката Мамаєва Д. Б. на заняття адвокатською діяльністю, сам по собі факт не внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України не може слугувати достатньою підставою для сумніву щодо права вказаної особи здійснювати адвокатську діяльність».
Колегія суддів акцентує увагу, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. В цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Проте відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно є і основним документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката. Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. При цьому, з прийняттям чинної редакції ЦПК України згідно із Законом № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року одночасно введена кримінальна відповідальність адвокатів за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді (стаття 400-1 КК України).
Тому з набранням чинності з 15 грудня 2017 року нової редакції ЦПК України, за умови надання адвокатом одного з документів, що підтверджують його повноваження як представника учасника справи, виданих відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», визначальним для суду є лише те, що правнича допомога надається саме адвокатом, а відповідний статус, в першу чергу, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Зазначене може бути підтверджено також посвідченням адвоката України, відомостями з ЄРАУ. Проте законодавство не містить положень про припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю у зв`язку з відсутністю відомостей про адвоката в ЄРАУ, що не є і передумовою можливості здійснювати повноваження адвоката як представника в судовому процесі. За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Разом з тим, в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 01 липня 2024 року у справі № 761/10665/23 (провадження
№ 61-9045ск24) вказано, що «на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до матеріалів касаційної скарги додано ордер від 08 квітня 2024 року серія АА №0039957. Зі змісту останнього вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення. Зокрема, ордер містить Двовимірний штрих-код QR-код із посиланням на запит у пошуковій системі Google із текстом « Мамаєв Дмитро Юрійович , Свідоцтво номер 6127 від 12.07.2018». Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому Верховний Суд доходить до висновку, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до касаційної скарги не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення».
В ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 липня 2024 року у справа № 761/16836/23 (провадження № 61-9552ск24) вказано, що «на підтвердження своїх повноважень представляти інтереси ОСОБА_1 у суді касаційної інстанції, адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до матеріалів касаційної скарги додано ордер від 06 червня 2024 року серія АА № 0041960. Зі змісту останнього вбачається, що він не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення. Зокрема, ордер містить Двовимірний штрих-код QR-код із посиланням на запит у пошуковій системі Google із текстом « Мамаєв Дмитро Юрійович , Свідоцтво номер 6127 від 12.07.2018». Відповідно, ордер не містить реквізитів, які має містити ордер на надання правничої (правової) допомоги, а тому Верховний Суд доходить до висновку, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, ордер, доданий адвокатом Мамаєвим Д. Ю. до касаційної скарги не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта, зокрема на звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення. Водночас сам по собі договір про надання правничої допомоги не підтверджує повноваження адвоката представляти інтереси клієнта у Верховному Суді та підписувати касаційну скаргу, оскільки імперативною вказівкою цивільного процесуального законодавства, належним підтвердженням повноважень адвоката представляти інтереси особи в цивільному судочинстві є надання ордеру, який видається на підставі договору про надання правової допомоги, або довіреності».
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, від 21 жовтня 2013 року).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування частини четвертої статті 62 ЦПК України, статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо порядку підтвердження повноважень адвокатів в цивільному судочинстві та документів, що підтверджують такі повноваження, в ухвалах Верховного Суду від 01 липня 2024 року у справі № 761/10665/23 та від 18 липня 2024 року у справа № 761/16836/23, та зробити висновок про те, що:
«адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. В цивільному судочинстві повноваження адвоката як представника можуть підтверджуватися довіреністю або ордером, які видаються на підставі договору відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Проте відсутність у частині четвертій статті 62 ЦПК України вказівки на договір про надання правничої допомоги зовсім не виключає права адвоката підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно є і основним документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги;
ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката. Тобто, ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги. За умови надання адвокатом одного з документів, що підтверджують його повноваження як представника учасника справи, виданих відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», визначальним для суду є лише те, що правнича допомога надається саме адвокатом, а відповідний статус, в першу чергу, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Зазначене може бути підтверджено також посвідченням адвоката України, відомостями з ЄРАУ;
за відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката. Наявність або відсутність відомостей про адвоката в ЄРАУ не є передумовою можливості здійснювати повноваження адвоката як представника в суді».
Керуючись статтями 260, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Передати справу № 761/5870/24 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко