Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 199/9539/19
(1-кп/199/34/24)
В И Р О К
іменем України
19 грудня 2024 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12018040120000048, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з вищою освітою, працюючого начальником району експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» каналізаційних споруд Комунального підприємства «Дніпроводоканал» ДМР, холостого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 перебуваючи на посаді начальника району експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» Управління експлуатації каналізаційних споруд комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради, тобто будучи службовою особою, у період часу з 23 жовтня 2018 року до 06 листопада 2018 року неналежно виконував свої посадові обов`язки, пов`язані з дотриманням вимог чинного законодавства щодо екологічної безпеки поверхневих вод, що спричинило небезпеку для довкілля, за наступних обставин.
Наказом керівника комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради від 18 жовтня 2012 року № 9581/к ОСОБА_5 був переведений на посаду начальника району експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» Управління експлуатації каналізаційних споруд.
Відповідно до посадової інструкції начальника району експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» Управління експлуатації каналізаційних споруд, затвердженої заступником директора підприємства з правових питань та управління персоналом 01 липня 2016 року, начальник району експлуатації каналізаційних мереж відноситься до категорії керівників, є відповідальним і повноправним керівником, та безпосереднім організатором виробництва на Районі експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» Управління експлуатації каналізаційних споруд (далі - РЕКМ-2).
Начальник РЕКМ-2 зобов`язаний: забезпечувати належну технічну експлуатацію каналізаційних мереж лівобережжя міста Дніпро (Дніпропетровська), безперебійне водовідведення згідно Правилам користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах; забезпечувати безперебійне і якісне водовідведення, безпечну і безперебійну експлуатацію напірних і самопливних колекторів і мереж лівобережжя міста; керувати розстановкою і відправкою аварійних бригад, спецмашин і технологічного транспорту, контролювати їх в процесі роботи; забезпечувати виконання законодавства в області охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки і охорони навколишнього природного середовища, збереження природних ресурсів генетичного фонду живої природи; організовувати роботи по виконанню природоохоронних заходів; забезпечувати дотримання санітарного і протиепідеміологічного законодавства.
Крім того, згідно із зазначеною інструкцією, начальник РЕКМ-2 несе відповідальність за нечітке і несвоєчасне виконання функціональних обов`язків, передбачених дійсною посадовою інструкцією.
Однак у період часу з 23 жовтня 2018 року до 06 листопада 2018 року, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, виконуючи недбало покладені на нього відповідно до посадової інструкції функціональні обов`язки, під час організації проведення аварійно-відновлювальних робіт пошкодженого каналізаційного колектору в районі будинку № 110 по вул. Донецьке шосе в м. Дніпро, не зважаючи на наявність витоків каналізації на поверхню землі в районі перехрестя просп. Миру та вул. Донецьке шосе в м. Дніпро, не організував відведення каналізаційних стоків та не обладнав місце для зливу стічних вод, тобто не вжив своєчасно заходів реагування та контролю щодо відкачування каналізаційних стоків водонасосною станцією підприємства та встановлення підлеглими працівниками заглушки у каналізаційному дощовому зливовому колекторі, розташованому поруч із місцем витоку каналізації, через що допустив потрапляння каналізаційних стоків до вказаного дощового каналізаційного колектору, які в подальшому перетікали і скидалися в озеро Куряче.
Крім того, у період часу з 29 жовтня 2018 року до 06 листопада 2018 року, ОСОБА_5 , будучи службовою особою, нехтуючи покладеними на нього відповідно до посадової інструкції функціональними обов`язками в частині забезпечення виконання законодавства в області охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки і охорони навколишнього природного середовища, під час організації проведення аварійно-відновлювальних робіт за викладеним фактом, не організував відведення каналізаційних стоків на аварійній ділянці в місці розташування пошкодженого каналізаційного фекального колектору, організувавши натомість відкачування каналізаційних стоків з іншого справного каналізаційного фекального колектору, розташованого біля буд. 2 по вул. Миколи Міхновського, за допомогою насосної станції із генератором живлення, та перекачування їх у розташований поруч каналізаційний дощовий колектор через встановлену магістраль трубопроводу, які в подальшому перетікали і скидалися в озеро Куряче, що спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля.
Тим самим, ОСОБА_5 порушив Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року, № 465, а саме: п. 10, відповідно до якого водокористувачі повинні забезпечувати дотримання відповідного санітарного стану на території, де розташовані їх об`єкти, і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття, продуктів ерозії ґрунтів, сировини та відходів виробництва; п. 13, згідно якому діяльність водокористувачів не повинна спричиняти збільшення донних відкладів або накопичення в них забруднюючих речовин, які можуть призвести до погіршення стану водних об`єктів; а також порушив вимоги положень п. 4 ст. 44 Водного кодексу України, яким встановлено обов`язок водокористувачів використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив наявність своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. Від надання показань суду відмовився.
Попри заперечення обвинуваченого, винуватість ОСОБА_5 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Допитана судом у якості свідка ОСОБА_7 показала, що живе поряд з озером Куряче понад 20 років, близько до самого озера та їй добре видно його стан. У період з 06 листопада 2018 року бачила, як в озеро з труби під великим тиском стікають фекалії з характерним запахом. В озері загинула риба. Біля колектору, з якого відбувалися зазначені скиди, стояла техніка КП «Дніпроводоканал» та самі працівники КП, які будь-які пояснення надавати відмовились. Надала суду флеш-носій з відеозаписами та фотознімками, які раніше надавалися нею з чоловіком слідчому і які збереглися на її мобільному телефоні.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що проживає близько до озера Куряче. Через 8 хат від місця її проживання виведено колектор , постійно чує запах каналізації, з труби йде піна. У 2018 році, коли сталася аварія та викид через який загинула риба, через сморід в її місці мешкання неможливо було відчинити вікно. Проблеми з озером були і раніше, був запах м`ясокомбінату.
Під час допиту в суді свідок ОСОБА_9 показав, що збирався на роботу і заїхав у «АТБ», яке знаходилось на Донецькому шосе. Вийшов і почув запах гнилі. Як повертався додому, вирішив підійти ближче до зливного колектору, який розташований у кінці озера Куряче, та побачив, що звідти тече вода. Від його місця проживання озеро знаходиться метрах в 20-30. Бачив піну, де зливалась вода. Вода текла під напором. Вважає, що вода перетікала в озеро з насосних станцій на Лівобережному-3. Вода, що перекачувалась, була каналізаційною. Спочатку, як сталась аварія, води взагалі не було. Перекачували воду з каналізації через трубу у зливний колектор. На запитання перехожих: «Навіщо ви таке робите?», невідомі люди відповіли: «Нам так сказали». Він живе біля берегу озера і постійно спливає дохла риба, відчинити вікно неможливо через сморід.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що був членом ГО «Порятунок» та, оскільки проживає поряд з озером, то переймався його екологічним станом. В озеро Куряче постійно зливають усілякі відходи. Найбільший злив відходів був, коли на Лівобережному забилась каналізаційна труба. Сам особисто бачив, як врізалися в трубу каналізації і три тижні йшла жовта та з різким неприємним запахом вода. Свідок особисто бачив, як біля магазину «Ясінь» (зараз «Варус») проводились розкопувальні роботи. Як зрозумів свідок, невідомі особи намагались усунути закупорку каналізації шляхом скиду нечистот в озеро. Сам особисто бачив, як з труби текли нечистоти. При неодноразовому зверненні до контролюючих органів через забруднення озера кожен раз спільноту повідомляли про те, що це можуть бути побутові скиди від мешканців, що він категорично заперечує, оскільки як забруднення, так і скиди таких масштабів на побутовому рівні бути не могли.
Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_11 показав, що проживає поряд з озером Куряче. 04 листопада 2018 року на вулиці стояв страшенний сморід. Підійшовши до ливневого колектору зрозумів, що сморід іде з колектора, з труби візуально спостерігався викид фекалій. Біля будинків 146-148 бачив машину КП «Дніпроводоканал». Також повідомив про те, що біля магазину «Ясень», що на Лівобережжі, сталася аварія, внаслідок чого по дорозі текли фекалії. Через 2-3 дні сморід пішов до них. Також свідок бачив надземну споруду, яка перекачує воду. На споруді або машині були позначки КП «Водоканал». Мешканці неодноразово робили зауваження особам, що знаходились поряд із вказаними спорудами, а саме, щоб ті зупинись, бо нечистоти біжать до озера. На що останні відповіли, що це не їх справа. Після таких зауважень відкачування не припинилось. Після цього в озері подохла риба, ондатри та черепахи.
Свідок ОСОБА_12 показала, що проживає безпосередньо поряд з озером. В кінці жовтня, приїхавши до дому, відчула різкий запах гнилі. Спустившись до озера, побачила, що воно змінило колір на молочно-зелений. Протягом тижня в озері почала гинути риба та черепахи. Своїм транспортом вона поїхала за адресою: Донецьке Шосе, 121, де побачила, що там проводились відкачувальні роботи. Відкачувалось все на Донецьке шосе. Поряд перебувала машина з позначкою КП «Дніпроводоканал» та стояв компресор. Скиди відбувались у ливневий колектор. Запах був ідентичний тому, що біля озера - запах фекалій. Особи, що знаходились біля відкачувальних споруд, на зауваження не реагували або казали, що всі питання до нашого керівництва. Раніше, люди що живуть поруч з озером, вживали воду з колодязів. Вона особисто вживала воду з власного колодязя, що комунікаційно під`єднаний до озера. Тепер вживати цю воду особам, що проживають поряд з озером Куряче, не можливо. Здавали проби води на дослідження та виявилося, що як в озері, так і в колодязі, перевищення рівня аміаку. Мешканці, у яких вікна виходять на озеро, вікна взагалі не відчиняють через сморід.
Свідок ОСОБА_13 показав суду, що працює заступником начальника району КП «Дніпроводоканал» ДМР. ОСОБА_5 є його керівником. Сталася аварія поряд з магазином «Ясень», була заявка до КП «Дніпроводоканал», приїхала гідромашина, у подальшому встановили перекачку. Було встановлено, що порушено склепіння труби. Почали ремонтувати. Ремонтували довго через обводнення, приблизно місяць. На той час (коли сталася аварія), він був у відпустці. Коли вийшов з відпустки - відновлювали працездатність каналізаційного колектора. Перекачку стічних вод було встановлено оминаючи пошкоджений колектор через рукав у порожній колодязь. Намагались перекачати стоки, щоб встановити причину. Каналізаційні стоки після перекачки потрапляють у колектор. На вказаній ділянці працювала не одна бригада. Лівий берег міста це ділянка, на якій працює PEКM-2. Стічні води не могли потрапити в озеро Куряче, через те, що вказані стоки перекачувались у каналізаційний колектор, який переходить на насосну станцію, а звідти на очисні споруди та скидується вже чиста вода. Про озеро Куряче знає давно і екологічна обстановка в озері погіршується кожен рік через наявність незрозумілого походження стоків, що потрапляють у ливневку з хімічним запахом та кольором.
Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_14 показав, що працює слюсарем у КП «Дніпроводоканал» ДМР з 2006 року. ОСОБА_5 є його керівником. У вказаний в обвинувальному акті період ремонтні роботи проводив, але не пам`ятає які. Пам`ятає тільки, що промивав колектор гідромашиною. Щоб перекачувались стічні води, не пам`ятає. На місці (в колекторі) була встановлена пневматична заглушка, так як там був провал і вони «відсікали лінію». Зазначеними роботами керував ОСОБА_5 . Заходи щодо непотрапляння стічних вод у колектор працівниками КП на його думку були всі вжиті, так як все, що відкачувалось вивозилось на очисні споруди.
ОСОБА_15 під час допиту судом у якості свідка показав, що працює у КП «Дніпроводоканал» ДМР слюсарем з 2011 року. Він дивився за генератором під час проведення ремонтних робіт. Звідки з`явився генератор, не знає. Хто йому доручив охороняти генератор, не пам`ятає. ОСОБА_5 на місці не бачив.
Свідок ОСОБА_16 показав суду, що працює водієм КП «Дніпроводоканал» ДМР сім років. Працює на службовому спеціальному транспорті. Бачив відкритий колодязь, співробітники намагались встановити рівень води. Бачив, як працює генератор. Коли він приїхав, генератор вже стояв. Був там небагато часу, приблизно 30 хв. на день. Поряд були працівники КП «Дніпроводоканалу» ДМР.
Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_17 показав, що працює електромонтером КП «Дніпроводоканал» ДМР з 2004 року. Бачив, що працював генератор, здійснювалась його обкатка. Де взявся генератор не знає. Трубопроводи на місці бачив. Бачив, що були ремонтні роботи.
ОСОБА_18 під час допиту судом у якості свідка показав, що працює начальником інспекції по контролю за експлуатацією мереж КП «Дніпроводоканал» з 2016 року. З приводу аварії зазначає, що з каналізаційним колектором сталася аварія, та підприємство відновлювало його роботу, оскільки це важливий колектор. На місці було багато працівників КП «Дніпроводоканал» через те, що було велике пошкодження. Заходи по відкачці вживало управління каналізації, що обслуговує лівий берег. Обвинувачений один з таких осіб. Було організовано перекачку каналізаційних стоків в обхід, в колодязь, який був у робочому стані. Перекачка здійснювалась за допомогою «рукавів». Стічні води з каналізації не могли потрапити до ливневого колектору.
Свідок ОСОБА_19 показав суду, що працює заступником начальника каналізаційних мереж КП «Дніпроводоканал» ДМР Обвинувачений ОСОБА_5 є його підлеглим. В сферу повноважень ОСОБА_5 входить весь лівий берег міста. Сталась корозія труби, близько 110 будинку, біля магазину. Аварійні роботи проводились майже всіма підрозділами КП «Дніпроводоканал». Перекачка стічних вод здійснювалась насосами та рукавами. Генератор переважно використовувався для освітлення. Стічні води у ливневий колодязь потрапити не могли.
За заявою ОСОБА_11 (т. 5 а.с. 5), остання просить терміново провести перевірку за фактом забруднення озера Куряче каналізаційними стоками внаслідок аварії каналізаційного колектору на ж/м Лівобережний-3 та перекачування каналізаційних стоків по дощовим магістралям в озеро
Згідно протоколу огляду місця події з додатками (т. 5 а.с. 8-14), начальником слідчого відділення 05 листопада 2018 року в період часу з 11:30 год. до 12:30 год. проведено огляд ділянки місцевості з північної сторони будинку № 2 по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпрі. У вказаному місці знаходиться вантажний автомобіль КП «Дніпроводоканал», д/н НОМЕР_1 , біля якого перебувають працівники КП «Дніпроводоканал». Поруч знаходиться каналізаційний колектор та на відстані близько 50 метрів на північ розташовано ливневий колектор. Між колекторами мається насип землі, по якому прокладена металева треба діаметром близько 30 см. На час огляду за допомогою насоса здійснюється перекачування неочищених каналізаційних стоків з каналізаційного колектора у ливневий колектор. Далі оглядом встановлено, що по ливневому колектору неочищені каналізаційні стоки транспортуються та викидаються в озеро «Куряче», в районі будинку № 144 по вул. Трансформаторній м. Дніпра. В місці викиду вода темно-коричневого кольору, каламутна, з частинками фекалій та з різким запахом каналізації. З озера Куряче на відстані приблизно 5 м від стоку відібрано зразок води для дослідження у одну скляну банку, ємністю 3 літри, яка була опечатана паперовою биркою у поліетиленовому пакеті.
За запитом слідчого (т. 5 а.с. 15) Придніпровським регіональним центром з питань токсикології та медико-біологічної оцінки промислових відходів 13 лютого 2019 року складено протокол результатів санітарно-хімічних досліджень води (т. 5 а.с. 16-19), за яким проба води не відповідає вимогам ДСанПин 4630-88 для води водойм ІІ категорії водокористування (водойми, що використовуються як рекреаційні). Значний, яскраво виражений стійкий у часі фекальний запах свідчить про каналізаційне походження води. Не відповідає нормативним значенням активна реакція (рН) проби води та рівень забарвлення, що значно перевищує показник для чистих природних водойм. Якість води не відповідає вимогам 3.1.3 ДСанПин 4630-88 та може призвести до небажаних екологічних та санітарно-гігієнічних наслідків.
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів (т. 5 а.с. 32-34), 22 березня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді (т. 5 а.с. 31) в КП «Дніпроводоканал» отримано засвідчену копію акту службового розслідування від 22 листопада 2018 року щодо перевірки фактів, викладених у телефонограмі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області (т. 1 а.с. 35-38) з додатками (т. 5 а.с. 39-56).
За вказаним актом, 23 жовтня 2018 року о 18:51 з Контакт-центру Дніпровської міської ради до Центральної диспетчерської служби КП «Дніпроводоканал» надійшла заявка про засмічення дворової каналізації за адресою Донецьке шосе, поблизу будинку № 110, та витоки каналізації по вулиці Терещенківська (Червоного козацтва). Дана заявка диспетчерською службою була передана для виконання до РЕКМ-2 «Лівий берег» УЕКС. Комісія схилилися до висновку, що працівниками РЕКМ-2 УЕКС в ході проведення аварійно-відновлювальних робіт було своєчасно та терміново вжито максимальних заходів щодо унеможливлення потрапляння стічних вод до озера Куряче через мережі зливної каналізації шляхом встановлення пневматичної заглушки на зливному колекторі Д=600 мм по Донецькому шосе в районі вулиці Рилєєва, під час перекачування каналізаційних стоків в діючий каналізаційний колектор в районі вулиці Рилєєва, але разом з тим, комісія не може категорично стверджувати про виключення можливості потрапляння стічних вод до зливного колектору через дощоприймачі з моменту виявлення витоку на дорогу до моменту встановлення пневматичної заглушки на зливному колекторі д+600 мм по донецькому шосе.
У межах тимчасового доступу за відповідним протоколом від 06 травня 2019 року (т. 5 а.с. 63-64) на підставі ухвали слідчого судді (т. 5 а.с. 61) в Державній екологічній інспекції в Дніпропетровській області отримані засвідчені копії:
- наказу від 06 листопада 2018 року № 1044-П про проведення перевірки інформації, вказаної у зверненні директора ГО «Правозахисна група «СІЧ» та у зверненні ОСОБА_11 щодо факту можливого забруднення озера Куряче внаслідок несанкціонованих скидів каналізаційних стоків КП «Дніпроводоканал» ДМР в районі ж/м Лівобережний-3 та ж/м Лівобережний-2 (т. 5 а.с. 70) та відповідних звернень, які стали підставою для його видання (т. 5 а.с. 66-68);
- акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (т. 5 а.с. 71) за яким державними інспекторами з охорони навколишнього середовища в період з 06 по 19 листопада 2018 року проведено позапланову перевірку інформації щодо факту можливого забруднення озера Куряче внаслідок несанкціонованих скидів каналізаційних стоків КП «Дніпроводоканал» ДМР в районі ж/м Лівобережний-3 та ж/м Лівобережний-2. В ході проведення перевірки інформації з виїздом на місце 06 листопада 2018 року при візуальному огляді в зазначеному у зверненні районі скидів каналізаційних вод на поверхню та далі до зливного колектору по вул. Трансформаторна в озеро Куряче не зафіксовано. У відповідності до пояснень КП «Дніпроводоканал» ДМР в період проведення аварійних відновлювальних робіт в районі пр. Миру та вул. Донецьке шосе фіксувались витоки каналізаційних вод на поверхню, які переправлялись в діючий колектор в районі вул. Рилєєва, в результаті було потрапляння зворотних вод до зливного колектору через дощоприймачі і в подальшому до оз. Куряче, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України;
- листа КП «Дніпроводоканал» від 04 грудня 2018 року (т. 5 а.с. 81), за яким кількість зворотних вод, які потрапили до мережі зливної каналізації з моменту виявлення витоку на дорогу в районі вул. Рилєєва до моменту встановлення пневматичної заглушки на зливному колекторі по Донецькому шосе становить 1980 см3. Лист також містить відомості про середній вміст забруднюючих речовин стоків, які надходили до очисних споруд ЛСА у період аварійної ситуації (т. 5 а.с. 81);
- претензії Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до КП «Дніпроводоканал» від 17 грудня 2018 року (т. 1 а.с. 78) про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу;
- розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі КП «Дніпроводоканал» у результаті порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, за яким збитки за забруднення озера Куряче складають 1972,82 грн (т. 5 а.с. 79-80);
- платіжного доручення від 20 грудня 2018 року (т. 5 а.с. 77), за яким КП «Дніпроводоканал» сплатило відшкодування шкоди заподіяної навколишньому середовищу, згідно вище вказаної претензії у розмірі 1972,82 грн;
За протоколом перегляду фото і відеозаписів від 13 травня 2019 року (т. 5 а.с. 112), 13 травня 2019 року за участі свідка ОСОБА_11 здійснено перегляд фото і відеозаписів, які знаходяться на оптичному носії - лазерному диску, наданому вказаним свідком для долучення до матеріалів кримінального провадження. На лазерному диску містяться 17 фалів з форматом «JPG», на яких зафіксовані працівники КП «Дніпроводоканал» ДМР, автомобільні аварійні станції КП «Дніпроводоканал» ДМР, генератор живлення насосу, яким перекачувалися каналізаційні стоки з каналізаційного у ливневий колектор через встановлення магістраль трубопроводу біля будинку 2 по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпро, наявність фекалій з каналізаційних стоків, що потрапили в озеро Куряче. Крім того, на лазерному диску містяться два файли з форматом «МР4», на яких містяться відеозаписи процесу перекачування працівниками КП «Дніпроводоканал» ДМР каналізаційних стоків з каналізаційного у ливневий колектор через встановлення магістрального трубопроводу біля будинку 2 по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпро. На вказаних відеозаписах зафіксований звук перетікання каналізаційних стоків по магістралі трубопроводу.
Постановою від 13 травня 2019 року (т. 5 а.с. 113) вказаний диск визнаний речовим доказом.
В судовому засіданні не вдалося за можливе за наявних в розпорядженні суду програмно-апаратних комплексів відтворити зміст вказаного диску, у зв`язку з чим свідком ОСОБА_7 було надано флеш-носій з тими ж файлами, які за твердженням свідка, збереглися на її мобільному телефоні. При дослідженні наданих свідком фото- та відеозаписів, встановлено відповідність їх змісту тому, який зафіксований у вищевказаному протоколі огляду.
З копії наказу по КП «Дніпроводоканал» (т. 5 а.с. 127) вбачається, що заступник начальника РЕКМ-2 УЕКС ОСОБА_13 з 18 жовтня 2018 року по 25 жовтня 2018 року перебував у відпустці.
У відповідності до копії листа КП «Гідроспоруди» ДМР від 27 травня 2019 року (т. 5 а.с. 138), гідротехнічна споруда (колодязь) в районі буд. 2 по вул. Миколи Міхновського та колектор, що йде від даної споруди до вул. Трансформаторна 144 на балансі КП «Гідроспоруди» не перебуває. Фахівцями підприємства проведено обстеження даної гідротехнічної споруди (колодязя), розташованого в районі буд. 2 по вул. Миколи Міхновського та колектор, що йде від даної споруди до вул. Трансформаторна, 144, і в результаті обстеження встановлено, що від даної споруди до вул. Трансформаторна, 144, проходить колектор.
План-схема розташування магістралі каналізаційного зливного колектору була надана Управлінням головного архітектурно-планувального управління департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та долучена до матеріалів кримінального провадження (т. 5 а.с. 190-200).
Згідно протоколу тимчасового доступу до речей і документів (т. 5 а.с. 172-173), 20 червня 2019 року на підставі ухвали слідчого судді (т. 5 а.с. 168-169) в КП «Дніпроводоканал» отримано засвідчені копії:
- наказу від 01 червня 2012 року про переведення ОСОБА_13 на посаду заступника начальника РЕКМ-2 УЕКМ (т. 5 а.с. 174);
- посадової інструкції заступника начальника РЕКМ № 2 «Лівий берег» УЕКП (т. 5 а.с. 175-179);
- наказу від 18 жовтня 2012 року про переведення ОСОБА_5 на посаду начальника РЕКМ-2 УЕКМ (т. 1 а.с. 180);
- посадової інструкції начальника РЕКМ № 2 «Лівий берег» УЕКП (т. 5 а.с. 181-185), з якою ОСОБА_5 був ознайомлений 01 липня 2016 року.
За висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 18403 від 05 вересня 2019 року (т. 6 а.с. 115-121) в період проведення аварійно-відновлювальних робіт в районі перехрестя пр. Миру та вул. Донецьке шосе відбулося забруднення поверхневих вод в результаті потрапляння зворотних вод (стоків каналізації) до озера Куряче. Внаслідок потрапляння зворотних вод (стоків каналізації) до озера Куряче було створено небезпеку для довкілля. Внаслідок потрапляння зворотних вод (стоків каналізації) до зливного колектору через дощоприймачі і далі в оз. Куряче, що призвело до забруднення поверхневих вод зазначеного водного об`єкта, було допущено недотримання вимог п. 4 ст. 44 Водного кодексу України.
У відповідності до протоколу огляду ділянки місцевості (т. 6 а.с. 130-133), 10 вересня 2019 року оглянуто ділянку місцевості з південно-східного боку від будинку 121А по вул. Донецьке шосе в м. Дніпро. На вказаній ділянці місцевості наявний каналізаційний колектор, розташований на відстані близько 5 м від дороги (проїзної частини) просп. Миру в м. Дніпро. Біля краю зазначеної дороги (зі сторони будинку 121А по вул. Донецьке шосе) мається дощоприймач ливневого колектору. Вказаний ливневний колектор розташований вздовж просп. Миру в м. Дніпро, в напрямку до вул. М.Міхновського, має дощоприймачі, розташовані на краю дороги (просп. Миру) на відстані близько 50 м один від одного. Крім того, оглядом ділянки місцевості з північної сторони буд. 2 по вул. М.Міхновського встановлено, що на ній відсутні техніка КП «Дніпроводоканал» ДМР, генератор живлення, магістраль трубопроводу між каналізаційним фекальним та каналізаційним ливневим колекторами, через яку перекачувались каналізаційні стоки, що мало місце під час огляду місця події 05 листопада 2018 року.
Згідно протоколу огляду ділянки місцевості (т. 6 а.с. 134-135), 10 вересня 2019 року оглянуто ділянку місцевості в районі будинку 144 по вул. Трансформаторна м. Дніпро. На вказаній ділянці знаходиться вивід гідроспоруди (каналізаційного зливного колектора) в озеро Куряче. На момент огляду зливи стоків із гідроспоруди в озеро куряче відсутні.
У межах тимчасового доступу за відповідним протоколом від 27 вересня 2019 року (т. 6 а.с. 158-159) на підставі ухвали слідчого судді (т. 6 а.с. 127) в КП «Дніпроводоканал» отримані:
-довідка КП «Дніпроводоканал» ДМР від 26 вересня 2019 року (т. 6 а.с. 160), за якою спеціалісти підприємства протягом з 23 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року не встановлювали та не обслуговували магістраль трубопроводу між каналізаційним фекальним та каналізаційним ливневим колодязями в районі будинку № 2 по вулиці Миколи Міхновського в місті Дніпро. Натомість, 29 жовтня 2018 року для попередження виникнення аварійної ситуації працівниками дільниці з обслуговування електроустаткування КП «Дніпроводоканал» було встановлено генератор, який в подальшому й охоронявся працівниками підприємства;
-копія наказу від 03 січня 2017 року про переведення ОСОБА_19 на посаду заступника начальника УЕКС КП «Дніпроводоканал» (т. 6 а.с. 161);
-копія посадової інструкції заступника начальника УЕКС КП «Дніпроводоканал» (т. 6 а.с. 162-178).
До матеріалів кримінального провадження долучено надану стороною захисту:
- відповідь від КП «Дніпроводоканал» від 22 жовтня 2019 року на адвокатський запит (т. 7 а.с. 15-18), за якою до ліквідації аварійної ситуації з 23 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року безпосередньо були залучені фахівці РЕКПМ-2 УЕКС, Дільниці оперативно-аварійних робіт (ОАР), Механічної майстерні УЕКС, дільниці з обслуговування електроустаткування НСВ УЕКС, які на різних ділянках в зазначений період проводили аварійно-відновлювальні роботи. Так, 23 жовтня 2018 року о 18:51 год. з Контакт центру Дніпровської міської ради до Центральної диспетчерської служби КП «Дніпроводоканал» надійшла заявка про засмічення дворової каналізації за адресою Донецьке шосе, поблизу будинку № 110 та витоки каналізації по вулиці Терещенківська (Червоного козацтва). Фахівцями РЕКМ 2 УЕКС було виявлено засмічення каналізації, яке намагалися усунути шляхом промивання каналізаційної мережі гідромеханічним способом. 24 жовтня 2018 року фахівцями РЕКМ 2 УЕКС були продовжені роботи по ліквідації засмічення каналізаційного колектора, яке намагались усунути шляхом промивання мережі гідромашиною збільшеною потужності, а також забезпечили відведення стічних вод перекачуванням в обхід пошкодженої ділянки в каналізаційний колектор Д=600 мм по Донецькому шосе в інший справний колодязь. 25 жовтня 2018 року після зниження рівня стічних вод та забезпечення їх відведення було проведено додаткове обстеження та виявлено характер пошкодження. Причиною засмічення каналізаційного колектору Д=600 мм по Донецькому шосе стало обвалення зводу колектора внаслідок газової корозії бетону, обводнення ґрунту з послідуючим руйнуванням колодязя. За результатами обстеження бригадою Дільниці оперативно-аварійних робіт «ОАР» УЕКС була негайно розпочата підготовка та початок проведення необхідних заходів в районі будинку 110 по вул. Донецьке шосе щодо усунення наслідків припинення відведення стоків шляхом розкопування трубопроводу. Також, в той самий час фахівцями бригади Механічної майстерні УЕКС проводились заходи з перекачування стоків в обхід пошкодженої ділянки спеціальним обладнанням на ділянці пошкодженого трубопроводу д800 в районі будинку 110 по вул. Донецьке шосе. В період проведення аварійно-відновлювальних робіт в районі перехрестя просп. Миру та вул. Донецьке шосе фіксувалися витоки стічних вод на поверхню, які перенаправлялися РЕКМ-2 в діючий каналізаційний колектор в районі вулиці Рилєєва. В рамках аварійно-відновлювальних робіт фахівцями РЕКМ-2 та ОАР УЕКС була проведена чистка колодязів та камер від зруйнованих фрагментів, а також трубопроводів Д=600 мм та д=800 мм, здійснена заміна ділянки каналізаційного колектору та укріплення каналізаційного колодязя. 30 жовтня 2018 року бригади ОАР УЕКС приступили до безпосередньо ремонтних робіт на каналізаційному трубопроводі д=800 мм. Робота каналізаційного колектора в повному обсязі була відновлена 08 листопада 2018 року. Для попередження непередбачуваних обставин в ході аварійних робіт в якості альтернативного варіанту з перекачування стоків в обхід пошкодженої ділянки 29 жовтня 2018 року в районі будинку 2 по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпро робітниками дільниці з обслуговування електроустаткування НСВ УЕКС та ОАР було встановлено тимчасовий стальний рукав з генератором, які в результаті не були задіяні в процесі перекачування стоків та в подальшому лише охоронялися робітниками КП «Дніпроводоканал». Роботи з ліквідації пошкодженої ділянки на самопливному каналізаційному колекторі д800 за адресою: вул. Донецьке шосе, 110, були завершені в повному обсязі до необхідності завершення монтажу обладнання в районі М.Міхновського, 2. Що стосується несанкціонованих скидів зворотних вод до озера Куряче, то потрапляння стічних вод до озера Куряче через мережі зливної каналізації було не можливе, бо з метою запобігання потрапляння стічних вод до водойм була встановлена пневматична заглушка на зливному колекторі Д=600 мм по Донецькому шосе в районі вулиці Рилєєва.
- копія положення про управління експлуатації каналізаційних споруд (УЕКС) (т. 7 а.с. 19-27);
- копія посадової інструкції начальника УЕКС (т. 7 а.с. 28-35);
- копія посадової інструкції начальника механічної майстерні УЕКС (т. 7 а.с. 36-42);
- копія посадової інструкції начальника дільниці оперативно-аварійних робіт УЕКС (т. 7 а.с. 43-50);
- копія посадової інструкції начальника дільниці з обслуговування електроустаткування насосних станцій водовідведення (т. 7 а.с. 51-56);
- копія журналу денного завдання ДОЕ УЕКС (т. 7 а.с. 63-69);
- копія журналу видачі денного завдання РЕКМ-2 УЕКС (т. 7 а.с. 70-99);
- копія журналу видачі денного завдання УЕКС ОАР (т. 7 а.с. 100-110);
- копія журналу видачі денного завдання механічної майстерні УЕКС (т. 7 а.с. 111-124);
Оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Надаючи оцінку допустимості досліджених судом доказів, суд враховує, що за твердженням сторони захисту необхідно надати оцінку постановам про призначення групи прокурорів та про призначення групи слідчих від 05 листопада 2018 року, оскільки за витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості до реєстру про вчинення кримінального правопорушення, були внесені 05 листопада 2018 року о 22:06:27 год., тобто вказані постанови була винесені поза межами графіку роботи поліції та прокуратури.
Суд погоджується з тим, що постанови про призначення групи прокурорів та про призначення групи слідчих у цьому кримінальному провадженні були винесені 05 листопада 2018 року не раніше 22:06:27 год., тобто в нічний час. Разом з тим, як поліція, так і прокуратура є правоохоронними органами, діяльність яких з протидії злочинності не може бути обмежена певним часом доби. При цьому КПК України (ч. 4 ст. 223 КПК України) містить лише обмеження, а не повну заборону, на проведення слідчих (розшукових) дій, а не процесуальних дій, у нічний час (з 22 години до 6 години).
З огляду на викладене, відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються, оскільки винесення зазначених стороною захисту постанов в нічний час не є порушенням вимог КПК України та жодним чином не впливає на допустимість наданих суду доказів.
Також сторона захисту зазначає, що 05 листопада 2018 року слідчим було складено запит на адресу ДЗ «Дніпропетровської медичної академії МОЗ України». Відповідно до протоколу результатів санітарно-хімічних досліджень води № 350 від 13.02.2019р. зазначено, що: «Дата та час відбору: 05.11.2018р., 15-00. Місце відбору: згідно проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018040120000048, оз. Куряче, м. Дніпро. НТД та методи дослідження: ISO ДСТУ 118885:2005. Дата та час доставки в лабораторію: 05.11.2018р., 16-45. Дата виконання досліджень: 06.11.2018р., 14-30.». На думку сторони захисту, слідчий направив запит на проведення хімічного дослідження зразку рідини до внесення відомостей до ЄРДР, тобто в порушення вимог ст. 214 КПК України. Крім того, в дослідженні зазначено про те, що відбір зразків води відбувся з оз. Куряче в м. Дніпро 05.11.2018р. о 15-00 годині. Однак, відповідно до протоколу огляду місця події проводився 05.11.2018р. у період з 11 год. 30 хв. до 12 год. 30 хв.
Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд враховує, що сам супровідний лист на проведення хімічного дослідження зразку рідини долучений до матеріалів кримінального провадження (т. 5 а.с. 15) і з його змісту вбачається, що він був поза всяким сумнівом створений після внесення відомостей до ЄРДР, оскільки містить посилання на дійсний номер кримінального провадження, який генерується в момент реєстрації кримінального провадження в ЄРДР. У суду також не виникає сумнівів у тому, що зразок рідини спрямовувався на дослідження саме за цим листом, оскільки він містить запис про його прийняття м.н.с. ОСОБА_20 06 листопада 2018 року і доказів іншого суду не надано.
Посилання на номер кримінального провадження містить і опис звернення в протоколі результатів санітарно-хімічних досліджень води, що виключає можливість ініціювання проведення хімічного дослідження до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
При цьому, супровідний лист на проведення хімічного дослідження зразку рідини містить посилання лише на дату вилучення зразку рідини і не містить зазначення часу здійснення вилучення.
Сукупність наведених обставин, оцінених судом у межах доводів сторін та наданих ними доказів, дає суду підстави для висновку, що зазначення в протоколі результатів санітарно-хімічних досліджень води дати та часу доставлення зразка в лабораторію, а також часу відбору зразка води, є очевидною опискою, яка не може бути підставою для визнання доказу недопустимим.
За таких обставин відповідні доводи сторони захисту судом відхиляються.
Сторона захисту також посилається на те, що слідче відділення ВП в річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, яке здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, розташоване на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра, тоді як слідчі слідчої групи, за погодженням з прокурорами, зверталися з відповідними клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження до слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська, а не Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська, що є порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України. Наведене, на думку захисника, є підставою для визнання недопустимими доказів, а саме протоколів тимчасового доступу до речей та документів, шо були вилучені на підстави ухвал слідчих суддів Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська.
Суд враховує, що за приписами ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається:
1) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
2) у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Разом з тим, зазначені стороною захисту ухвали слідчого судді згідно приписів з ч. 3 ст. 309 КПК України не підлягали оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, однак заперечення проти них могли бути подані під час підготовчого провадження в суді.
На стадії підготовчого провадження стороною захисту не подалися заперечення на вказані ухвали слідчого судді, що позбавляє суд можливості давати оцінку законності постановлення таких ухвал та ставити їх під сумнів. Відповідний правовий висновок був сформульований Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2023 року (справа № 683/1507/16-к).
Окрім цього, стороною захисту не обґрунтовано, яким чином надання слідчим суддею, тобто суддею, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, тимчасового доступу до речей і документів, навіть за умови порушення під час розгляду відповідних клопотань слідчого правил підсудності, «зруйнувало» або звузило права обвинуваченого або ж обмежило його в можливостях їх ефективного використання.
Вказані стороною захисту тимчасові доступи здійснено без суттєвих порушень вимог ст.ст. 159-165 КПК України, протоколи тимчасового доступу з додатками за формою та змістом відповідають вимогам ст.ст. 104, 105 КПК України і судом не встановлені підстави для визнання недопустимим доказом фактичних даних, які на них зафіксовані. З огляду на викладене, відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються.
Посилання сторони захисту на недопустимість висновку судової інженерно-екологічної експертизи, за результатами якої складено висновок експерта № 18403 від 05 вересня 2019 року, судом відхиляється, оскільки доводи захисту є похідними він недопустимості протоколу результатів санітарно-хімічних досліджень води № 350 від 13 лютого 2019 року, що судом було відхилено.
Вказаний висновок є достатньо повним та мотивованим, складений з дотриманням вимог статей 101, 102 КПК України, кваліфікованим судовим експертом із відповідною освітою та стажем роботи, який згідно вимог Закону України «Про судову експертизу», ст. 69 КПК України внесений до реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України, і суд не вбачає підстав даний висновок вважати недопустимим, у зв`язку з чим відповідні доводи сторони захисту судом відхиляються.
Сторона захисту також зазначає, що з обвинувальним актом до суду 31 грудня 2020 року звернувся прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_21 , який не набув статусу процесуального керівника, оскільки наявний в матеріалах кримінального провадження проект процесуального рішення у формі постанови про призначення групи прокурорів від 15 червня 2020 року не містить підпису особи, від імені якої його було складено.
Дійсно, до матеріалів кримінального провадження долучено постанову про призначення групи прокурорів, датовану 15 червня 2020 року, складену від імені першого заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_22 (т. 7 а.с. 169). За вказаною постановою призначено групу прокурорів для здійснення повноважень у цьому кримінальному провадженні у складі ОСОБА_23 , ОСОБА_21 і ОСОБА_24 . При цьому вказана постанова не містить підпису ОСОБА_22
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15) сформулювала висновок, за яким за змістом статей 36, 37, 110 КПК рішення про призначення (визначення) прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, та у разі необхідності групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, обов`язково повинно прийматись у формі постанови, яка має міститись у матеріалах досудового розслідування для підтвердження факту наявності повноважень. Така постанова має відповідати передбаченим КПК вимогам до процесуального рішення в формі постанови, у том числі, бути підписаною службовою особою, яка її прийняла. Відсутність зазначеної постанови в матеріалах досудового розслідування або її непідписання керівником відповідного органу прокуратури обумовлює недопустимість доказів, зібраних під час досудового розслідування, як таких, що зібрані під наглядом і процесуальним керівництвом прокурора (прокурорів), який не мав на те законних повноважень.
В судове засідання стороною обвинувачення надано постанову про призначення групи прокурорів, датовану 15 січня 2020 року, складену та підписану першим заступником керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_22 (т. 4 а.с. 54). За вказаною постановою призначено групу прокурорів для здійснення повноважень у цьому кримінальному провадженні у складі ОСОБА_21 і ОСОБА_24 .
Сторона захисту посилалася на невідкриття їй вказаної постанови та можливу її фальсифікацію.
Суд враховує, що Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2023 року (справа № 714/80/21) зробив висновок, за яким невідкриття постанови про визначення групи прокурорів стороні захисту на стадії виконання ст. 290 КПК України, а надання її до ознайомлення на стадії судового розгляду не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не свідчить про неповноважність прокурора на стадії досудового розслідування та автоматично не зумовлює визнання доказів недопустимими.
Саме на підставі вказаної постанови прокурор ОСОБА_21 вперше набув статусу прокурора у цьому кримінальному провадженні та приймав участь в судовому провадженні в цій же справі, яке здійснювалося іншим складом суду. Так, за участі прокурора ОСОБА_21 , захисника та обвинуваченого в підготовчому засіданні 31 січня 2020 року судом була постановлена ухвала про повернення обвинувального акту прокурору для приведення у відповідність до вимог КПК України.
Таким чином, у суду не виникає сумнівів у достовірності постанови про призначення групи прокурорів від 15 січня 2020 року, якою прокурору ОСОБА_21 надано повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, з чим сторона захисту була завчасно достовірно обізнана.
Наданий суду проект постанови про призначення групи прокурорів, датований 15 червня 2020 року, який не містить підпису особи, яка його склала, дійсно не породжує правових наслідків. Зокрема, він не скасовує і дію постанови про призначення групи прокурорів від 15 січня 2020 року.
Таким чином, станом на час складення та підписання 31 грудня 2020 року прокурором ОСОБА_21 обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні, останній мав достатній обсяг процесуальних повноважень, що спростовує відповідні твердження сторони захисту, які з цих підстав судом відхиляються.
Щодо доводів сторони обвинувачення щодо здійснення одночасного процесуального керівництва у кримінальному провадженні Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 та Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 3, то стороною обвинувачення суду надані:
-копія наказу прокуратури Дніпропетровської області № 44 від 20 лютого 2017 року (т. 4 а.с. 90-91), яким керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 доручено забезпечити нагляд за додержанням законів про проведенні досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва, у відділенні поліції у річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області;
-копія наказу прокуратури Дніпропетровської області № 313 від 22 листопада 2018 року (т. 4 а.с. 92-93), яким внесено зміни до наказу № 44 від 20 лютого 2017 року. Вищевказаний пункт наказу про забезпечення нагляду за додержанням законів про проведенні досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва, у відділенні поліції у річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 1 визнано таким, що втрати чинність, а відповідні функції передані до Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3.
Згідно постанови про призначення групи прокурорів від 05 листопада 2018 року (т. 5 а.с. 4), з моменту реєстрації кримінального провадження процесуальне керівництво здійснювалося прокурорами Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1.
06 грудня 2018 року першим заступником керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3 винесено постанову про призначення групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні (т. 5 а.с. 20) і з цього часу процесуальне керівництво здійснювалося лише прокурорами Дніпропетровської місцевої прокуратури № 3.
Оскільки рішення про заміну місцевої прокуратури, яка має забезпечити нагляд за додержанням законів при проведенні досудового розслідування, у тому числі у формі процесуального керівництва, у відділенні поліції у річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області було прийняте повноваженим суб`єктом у межах наданих йолу законом повноважень і матеріали кримінального провадження не містять відомостей про фактичне одночасне здійснення процесуального керівництва двома місцевими прокуратурами, відповідні доводи сторони захисту визнаються судом спростованими вищенаведеними доказами.
Оцінюючи заперечення сторони захисту щодо допустимості в якості доказу відомостей, які містяться у наданих свідком ОСОБА_7 в судовому засіданні відеозаписах, судом враховує, що відповідно до приписів частин 1, 2 ст. 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом як проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, так і витребування та отримання від органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
При цьому, документом, як одним із джерел доказів відповідно до ст. 99 КПК України є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали відеозапису та електронні носії інформації.
Згідно із Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» (ст. 5), ДСТУ 7157:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронним є документ, де інформація подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки. Диски та флеш-носії, як матеріальні носії є способом збереження інформації з електронного документа, головною особливістю якого є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія, де оригінал електронного документа може існувати на різних носіях, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Аналіз змісту наданих свідком в судовому засіданні відеозаписів та тих відеозаписів, які надавалися свідком на стадії досудового розслідування (відповідний зміст яких було зафіксовано у протоколі перегляду фото і відеозаписів від 13 травня 2019 року (т. 5 а.с. 112)) доводить, що свідком суду було надано електронні примірники тих же електронних документів, які раніше були надані органу досудового розслідування і які суд не може дослідити за наявних в розпорядженні суду програмно-апаратних комплексів. При цьому кожен з таких примірників електронного документа вважається його оригіналом.
За таких обставин свідком суду надані не нові докази, а оригінальні примірники тих же електронних документів, які були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються.
Всі інші докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_5 , також визнаються судом допустимими, оскільки зібрані повноважними особами, з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб та зафіксовані у належній процесуальній формі.
Надаючи оцінку сукупності досліджених допустимих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення суд виходить з того, що факт того, що у період часу з 23 жовтня 2018 року до 06 листопада 2018 року під час організації проведення аварійно-відновлювальних робіт пошкодженого каналізаційного колектору в районі будинку № 110 по вул. Донецьке шосе в м. Дніпро мали місце витоки каналізації на поверхню землі в районі перехрестя просп. Миру та вул. Донецьке шосе в м. Дніпро, в результаті чого каналізаційні стоки потрапили до дощового каналізаційного колектору та в подальшому перетікали і скидалися в озеро Куряче, доведений оціненими в сукупності:
-актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (т. 5 а.с. 71) за яким встановлено, що в період проведення аварійних відновлювальних робіт в районі пр. Миру та вул. Донецьке шосе фіксувались витоки каналізаційних вод на поверхню, які переправлялись в діючий колектор в районі вул. Рилєєва, в результаті було потрапляння зворотних вод до зливного колектору через дощоприймачі і в подальшому до оз. Куряче;
-листом КП «Дніпроводоканал» від 04 грудня 2018 року (т. 5 а.с. 81), за яким кількість зворотних вод, які потрапили до мережі зливної каналізації з моменту виявлення витоку на дорогу в районі вул. Рилєєва до моменту встановлення пневматичної заглушки на зливному колекторі по Донецькому шосе становить 1980 см3;
-висновком судової інженерно-екологічної експертизи № 18403 від 05 вересня 2019 року (т. 6 а.с. 115-121), за яким в період проведення аварійно-відновлювальних робіт в районі перехрестя пр. Миру та вул. Донецьке шосе відбулося забруднення поверхневих вод в результаті потрапляння зворотних вод (стоків каналізації) до озера Куряче. Внаслідок потрапляння зворотних вод (стоків каналізації) до озера Куряче було створено небезпеку для довкілля. Внаслідок потрапляння зворотних вод (стоків каналізації) до зливного колектору через дощоприймачі і далі в оз. Куряче, що призвело до забруднення поверхневих вод зазначеного водного об`єкта;
-протоколом огляду ділянки місцевості (т. 6 а.с. 131-330), за яким в районі будинку 121А по вул. Донецьке шосе в м. Дніпро наявний каналізаційний колектор, розташований на відстані близько 5 м від дороги (проїзної частини) просп. Миру в м. Дніпро а біля краю зазначеної дороги (зі сторони будинку 121А по вул. Донецьке шосе) маються дощоприймачі липневого колектору;
-показами свідка ОСОБА_10 , який особисто бачив, як біля магазину «Ясінь» (зараз «Варус») проводились розкопувальні роботи з ремонту каналізаційного колектору та як з труби текли нечистоти;
-показами свідка ОСОБА_11 , який бачив, що біля магазину «Ясень», що на Лівобережжі, сталася аварія, внаслідок чого по дорозі текли фекалії;
-показами свідка ОСОБА_12 , яка проживає безпосередньо поряд з озером та в кінці жовтня відчула різкий запах гнилі від озера, а коли поїхала за адресою: Донецьке Шосе, 121, то побачила, що там проводились відкачувальні роботи. Відкачувалось все на Донецьке шосе. Поряд перебувала машина з позначкою КП «Дніпроводоканал» та стояв компресор. Скиди відбувались у ливневий колектор. Запах був ідентичний тому, що біля озера - запах фекалій;
-свідка ОСОБА_13 , який в якості заступника начальника району КП «Дніпроводоканал» ДМР підтвердив суду сам факт аварії поряд з магазином «Ясень» та здійснення РЕКМ-2 робіт з його усунення;
-свідка ОСОБА_18 , який в якості начальника інспекції по контролю за експлуатацією мереж КП «Дніпроводоканал» підтвердив суду сам факт аварії з каналізаційним колектором у вказаному місці;
-свідка ОСОБА_19 , який в якості заступника начальника каналізаційних мереж КП «Дніпроводоканал» ДМР підтвердив суду сам факт аварії каналізаційного колектору у вказаному місці та здійснення робіт з її усунення.
Суд враховує, що за твердженням сторони захисту стоки каналізації не могли потрапити в ливневу каналізацію, оскільки на зливному колекторі по Донецькому шосе була встановлена пневматична заглушка, разом з тим, КП «Дніпроводоказал» навіть здійснено розрахунок об`єму стоків каналізації, які потрапили до ливневого колектору до встановлення пневматичної подушки, що свідчить про те, що така пневматична подушка не була встановлена своєчасно.
Факт того, що у період часу з 29 жовтня 2018 року до 06 листопада 2018 року відкачування каналізаційних стоків зі справного каналізаційного фекального колектору, розташованого біля буд. 2 по вул. Миколи Міхновського м. Дніпро здійснювалося за допомогою насосної станції із генератором живлення, з перекачуванням їх у розташований поруч каналізаційний дощовий колектор через встановлену магістраль трубопроводу, які в подальшому перетікали і скидалися в озеро Куряче, доведений оціненими в сукупності:
-протоколом огляду місця події з додатками (т. 5 а.с. 8-14), за яким станом на період часу з 11:30 год. до 12:30 год. 05 листопада 2018 року в районі будинку № 2 по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпрі зафіксовано наявність вантажного автомобілю КП «Дніпроводоканал», біля якого перебувають працівники КП «Дніпроводоканал», каналізаційного колектору та на відстані близько 50 метрів від нього ливневий колектор насип землі між вказаними колекторами, на якій прокладена металева труба діаметром близько 30 см, по якій за допомогою насоса здійснюється перекачування неочищених каналізаційних стоків з каналізаційного колектора у ливневий колектор. Також подальшим оглядом зафіксовано, що по ливневому колектору неочищені каналізаційні стоки транспортуються та викидаються в озеро «Куряче» в районі будинку № 144 по вул. Трансформаторній м. Дніпра. В місці викиду вода темно-коричневого кольору, каламутна, з частинками фекалій та з різким запахом каналізації;
-протоколом результатів санітарно-хімічних досліджень води (т. 5 а.с. 16-19), за яким вилучена під час огляду місця події в озері Куряче проба води не відповідає вимогам ДСанПин 4630-88 для води водойм ІІ категорії водокористування (водойми,що використовуються як рекреаційні). Значний, яскраво виражений стійкий у часі фекальний запах свідчить про каналізаційне походження води;
-дослідженими судом фотознімками та відеозаписами, наданими свідком ОСОБА_7 , на якому зафільмовано працівників КП «Дніпроводоканал» ДМР, автомобільні аварійні станції КП «Дніпроводоканал» ДМР, генератор живлення насосу, яким перекачувалися каналізаційні стоки з каналізаційного у ливневий колектор через встановлення магістраль трубопроводу біля будинку 2 по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпро, наявність фекалій з каналізаційних стоків, що потрапили в озеро Куряче, а також зафільмовано сам процес перекачування працівниками КП «Дніпроводоканал» ДМР каналізаційних стоків з каналізаційного у ливневий колектор через встановлення магістрального трубопроводу біля будинку 2 по вул. Миколи Міхновського в м. Дніпро;
-план-схема розташування магістралі каналізаційного зливного колектору, за яким ливневий колектор від каналізаційного дощового колектора в районі будинку № 2 по вул. Миколи Міхновського м. Дніпра веде до озера Куряче і здійснює виток в озеро в районі будинку № 144 по вул. Трансформаторній м. Дніпра;
-показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які підтвердили значне забруднення озера у вказаний період витоками з липневого колектору, які мали явний фекальний запах та призвели не лише до забруднення води в озері, повітря в районі озера, а також і до загибелі наявної в озері фауни.
Доводи сторони захисту щодо забруднення води в озері іншими особами, які незаконно врізаються в ливневий колектор та здійснюють в нього викиди зворотних вод, судом відхиляється, оскільки вказані свідки підтвердили, що КП «Дніпроводоканал» було не єдиним забруднювачем води в озері і його екологічний стан погіршується протягом багатьох років, разом з тим, саме під аварії каналізації в районі будинку № 110 по вул. Донецьке шосе в озеро через ливневий колектор скидалися великі маси неочищених каналізаційних стоків, після чого стан води в озері суттєво і явно погіршився.
Твердження сторони захисту про недоведеність вищевказаної обставини недослідження судом речових доказів судом відхиляється, оскільки жоден матеріальний об`єкт речовим доказом у кримінальному провадженні не визнавався, повне використання зразка води, що був вилучений під час огляду місця події з озера Куряче, для проведення санітарно-хімічного дослідження, не є порушенням кримінального процесуального закону, та об`єктивно виключає можливість його безпосереднього дослідження судом.
При цьому суд вважає за необхідне наголосити на тому, що для встановлення наявності у озері в районі викиду неочищених стоків частинок фекалій та різкого запаху каналізації не потребує наявності спеціальних знань і така обставина була підтверджена показами свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
Суд враховує, що за письмовими відповідями КП «Дніпроводоканал» ДМР від 18 липня 2019 року (т. 6 а.с. 43, т. 7 а.с. 15-18), спеціалісти підприємства протягом 23 жовтня 2018 року по 08 листопада 2018 року не встановлювали та не обслуговували «магістраль трубопроводу між каналізаційним фекальним та каналізаційним ливневим колодязями в районі будинку № 2 по вулиці Миколи Міхновського в місті Дніпро». Натомість, для попередження виникнення аварійної ситуації КП «Дніпроводоканал» в зазначений період в районі будинку № 2 по вулиці Миколи Міхновського лише почало підготовку тимчасового каналізаційного колектору, але роботи завершені не були внаслідок локалізації пошкодження в районі будинку № 110 по Донецькому шосе у місті Дніпро.
Викладені у вказаній відповіді відомості спростовані вищенаведеними доказами, як доводять, що через зазначену магістраль трубопроводу фактично здійснювалося перекачування каналізаційних стоків зі справного каналізаційного фекального колектору до розташованого поруч каналізаційного дощового колектору.
Окрім цього, за твердженням допитаних судом у якості свідків ОСОБА_18 і ОСОБА_19 перекачування каналізаційних стоків в районі будинку № 110 по вул. Донецьке шосе здійснювалося за допомогою лише так званих «рукавів». З урахуванням наведеного використання в місці основної аварії «рукавів», а в місці попередження аварійної ситуації стаціонарно обладнаної магістралі трубопроводу, є очевидно надуманим.
Таке забруднення поверхневих вод озера Куряче неочищеними каналізаційними соками поза всяким сумнівом є порушенням Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 року, № 465, а саме: п. 10, відповідно до якого водокористувачі повинні забезпечувати дотримання відповідного санітарного стану на території, де розташовані їх об`єкти, і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття, продуктів ерозії ґрунтів, сировини та відходів виробництва; п. 13, згідно якому діяльність водокористувачів не повинна спричиняти збільшення донних відкладів або накопичення в них забруднюючих речовин, які можуть призвести до погіршення стану водних об`єктів; та п. 4 ст. 44 Водного кодексу України, яким встановлено обов`язок водокористувачів використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї.
Вирішуючи питання щодо особи, відповідальної за таке забруднення, суд враховує, що за посадовою інструкцією начальника району експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» Управління експлуатації каналізаційних споруд КП «Дніпроводоканал» ДМР, затвердженої заступником директора підприємства з правових питань та управління персоналом 01 липня 2016 року (т. 5 а.с. 181-185), начальник району експлуатації каналізаційних мереж відноситься до категорії керівників, є відповідальним і повноправним керівником, та безпосереднім організатором виробництва на Районі експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» Управління експлуатації каналізаційних споруд (далі - РЕКМ-2). Начальник РЕКМ-2 зобов`язаний: забезпечувати належну технічну експлуатацію каналізаційних мереж лівобережжя міста Дніпро (Дніпропетровська), безперебійне водовідведення згідно Правилам користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах; забезпечувати безперебійне і якісне водовідведення, безпечну і безперебійну експлуатацію напірних і самопливних колекторів і мереж лівобережжя міста; керувати розстановкою і відправкою аварійних бригад, спецмашин і технологічного транспорту, контролювати їх в процесі роботи; забезпечувати виконання законодавства в області охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки і охорони навколишнього природного середовища, збереження природних ресурсів генетичного фонду живої природи; організовувати роботи по виконанню природоохоронних заходів; забезпечувати дотримання санітарного і протиепідеміологічного законодавства. Крім того, згідно із зазначеною інструкцією, начальник РЕКМ-2 несе відповідальність за нечітке і несвоєчасне виконання функціональних обов`язків, передбачених дійсною посадовою інструкцією
Вказана посадова інструкція доводить, що вжиття заходів щодо належної технічної експлуатації каналізаційних мереж лівобережжя міста Дніпро та також забезпечення екологічної безпеки і охорони навколишнього природного середовища станом на період часу з 23 жовтня 2018 року до 06 листопада 2018 року входило до обов`язків начальника району експлуатації каналізаційних мереж № 2 «Лівий берег» Управління експлуатації каналізаційних споруд КП «Дніпроводоканал» ДМР.
Зазначену посаду у вказаний період згідно наказу № 9581/к від 18 жовтня 2012 року (т. 5 а.с. 180) обіймав ОСОБА_5 .
Суд враховує, що очевидці здійснення забруднення озера Куряче стічними водами ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 самого обвинуваченого не бачили. В той же час свідки не бачили і інших посадових осіб КП «Дніпроводоканал», які б керували аварійними роботами, а допитаний судом у якості свідка слюсар КП «Дніпроводоканал» ДМР ОСОБА_14 показав, роботами керував ОСОБА_5 .
З урахуванням того, що у вказаний період ОСОБА_5 не перебував у відпустці, на лікарняному, та безпосередньо керував роботами, що входили до сфери його компетенції, саме ОСОБА_5 є особою, відповідальною за забруднення поверхневих вод озера Куряче неочищеними каналізаційними стоками.
Надані стороною захисту копія положення про управління експлуатації каналізаційних споруд (УЕКС) (т. 7 а.с. 19-27), копія посадової інструкції начальника УЕКС (т. 7 а.с. 28-35), копія посадової інструкції начальника механічної майстерні УЕКС (т. 7 а.с. 36-42), копія посадової інструкції начальника дільниці оперативно-аварійних робіт УЕКС (т. 3 а.с. 43-50), копія посадової інструкції начальника дільниці з обслуговування електроустаткування насосних станцій водовідведення (т. 7 а.с. 51-56), копія журналу денного завдання ДОЕ УЕКС (т. 7 а.с. 63-69), копія журналу видачі денного завдання РЕКМ-2 УЕКС (т. 7 а.с. 70-99), копія журналу видачі денного завдання УЕКС ОАР (т. 7 а.с. 100-110) та копія журналу видачі денного завдання механічної майстерні УЕКС (т. 7 а.с. 111-124) висновків суду не спростовують.
На переконання суду, діяння ОСОБА_5 були винними, оскільки останній усвідомлював (не міг не усвідомлювати) що несвоєчасне встановлення пневматичної заглушки та перекачування неочищених каналізаційних стоків в ливневий колектор призведе до потрапляння неочищених каналізаційних стоків в водойму та мав передбачити, що такі його діяння призведуть до забруднення поверхневих вод, однак зі злочинною недбалістю поставився до виконання своїх посадових обов`язків і допустив настання суспільно небезпечних наслідків у виді забруднення поверхневих вод та створення небезпеки для довкілля.
Доводи сторони захисту щодо того, що злочин передбачений ст. 242 КК України може бути вчинений лише умисно, ґрунтуються на довільному тлумаченні відповідної кримінально-правової норми, конструкція якої передбачає як умисну форму вини, так і необережну.
Таким чином, вищенаведені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 242 КК України, як порушення правил охорони вод, що спричинило забруднення поверхневих вод і створило небезпеку для довкілля.
Суд враховує, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 242 КК України є нетяжким і для нього п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено строк давності в три роки.
Підстави для переривання або зупинення вказаного строку давності, передбачені ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України, з досліджених судом доказів не встановлені.
Згідно вимог ч.ч. 2, 3 ст. 285 КПК України, особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Після виконання судом вимог ч.ч. 2, 3 ст. 285 КПК України обвинувачений усвідомлено заперечив проти звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і наполягав на продовженні судового розгляду та ухваленні вироку.
За приписами ч. 5 с. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
За відсутності згоди обвинуваченого, останній підлягає звільненню від покарання за вказаний злочин на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 10 червня 202 року (справа № 161/7253/18) аналізував правильність застосування інституту звільнення від покарання щодо окремих його видів: «звільнення від призначення покарання», «засудження без призначення покарання» або «відмова від визначення покарання в обвинувальному вироку», що використовується у статтях 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК.
Зокрема, Верховний Суд виснував, що такий вид звільнення від покарання, як одна з форм реалізації кримінально правового реагування, визначений у статтях 4, 5 ст. 74, ч. 1 ст. 105 КК, при визнанні особи винною у вчиненні злочину, надає можливість засудження такої особи без призначення покарання, тобто дозволяє відмовитись від призначення конкретного заходу примусу за наявності певних передбачених законом на те підстав.
У такому випадку суд, постановивши обвинувальний вирок, разом з тим у самому вироку зазначає, що покарання особі не призначається, тобто суд постановляє обвинувальний вирок без призначення покарання або засуджує без покарання. Водночас, при засудженні особи без призначення покарання, один з найголовніших елементів реалізації кримінальної відповідальності осуд особи, яка вчинила злочин, залишається і знаходить своє відображення в обвинувальному вироку.
Така форма реагування має важливе значення в протидії злочинності, оскільки достатньо часто досягнення цілей кримінально-правового впливу на вчинення не тяжкого злочину можливе без обмеження чи позбавлення особи, засудженої за вчинення злочину, певних прав чи можливостей. Більше того, призначення покарання в деяких випадках виступає неефективним засобом реагування на кримінальне правопорушення, таким, що навпаки шкодить процесам ресоціалізації засудженої особи, яка вчинила нетяжкий злочин. Також засудження без покарання в своєму соціальному значенні дозволяє заощаджувати заходи кримінальної репресії і стимулювати виправлення особи, яка вчинила злочин, сприяти її якнайшвидшому пристосуванню до вимог правопорядку, до норм соціальної поведінки.
З огляду на викладене, покарання за ч. 1 ст. 242 КК України призначенню ОСОБА_5 не підлягає і останній має бути засуджений без покарання.
Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України зі скасування арешту транспортних засобів.
Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,
У Х В А Л И В:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 242 КК України.
Звільнити ОСОБА_5 від покарання за ч. 1 ст. 242 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.
Речовий доказ: диск для лазерних систем зчитування з відеозаписом, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.
Головуючий:
19.12.2024
