Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №345/5000/24
Провадження № 1-кп/345/341/2024
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.12.2024 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
законного представника потерпілого ОСОБА_5
представник потерпілого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
законного представника обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
представника служби у справах дітей КМР ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024091170000170 про обвинувачення:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , здобувач освіти групи №16-СБП Вищого професійного училища №7 м. Калуша, не одруженого, не працюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого, громадянина України, за ч.1 ст.296 КК України,-
в с т а н о в и в:
що ОСОБА_7 обвинувачується у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
Проступок вчинено за наступних обставин:
ОСОБА_7 , 07.08.2024 близько 20 год. 00 хв. прийшов у парк культури імені Івана Франка, що в м. Калуші по вул. С. Бандери, де у альтанках, перебувала група неповнолітніх осіб, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .
У вказаний час, ОСОБА_7 , який мав на меті спровокувати конфлікт із неповнолітнім ОСОБА_4 , підійшов до нього та під малозначним приводом почав розвивати словесний конфлікт, в ході якого штовхнув ОСОБА_4 обома руками в область грудної клітки, ОСОБА_4 , з метою уникнення конфлікту, також відштовхнув обома руками в область грудної клітини ОСОБА_7 .
В цей час, ОСОБА_7 , раптово та безпричинно, маючи прямий умисел, направлений на вчинення хуліганства, у присутності сторонніх осіб, зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, з мотивів явної неповаги до присутніх та суспільства, діючи умисно, усвідомлюючи протиправну поведінку та суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи при цьому показати свою зневагу до існуючих загальновизнаних правил і норм у суспільстві, ігноруванні загальноприйнятих норм суспільної поведінки та демонстрації зверхності, кулаками обох рук почав наносити ОСОБА_4 , удари в область голови, потерпілий обороняючись від ударів ОСОБА_7 , впав на землю. Однак, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , продовжив наносити потерпілому удари кулаками обох рук та обох ніг по голові та тулубу, при цьому нанісши не менше 15 ударів кулаками обох рук та обох ніг по голові та тулубу потерпілого.
Внаслідок хуліганський дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_4 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та синцем і саднами в ділянці голови, які згідно висновку судово-медичного експерта від 21.08.2024 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчиненому кримінальному провадженні визнав повністю, пояснив, що 07.08.2024 прийшов у парк культури імені Івана Франка, що в м. Калуші, де мав зустрітись з ОСОБА_14 . У парку також був ОСОБА_15 , та інші хлопці. Із ОСОБА_16 у нього зав`язався конфлікт, він спочатку відштовхнув його від себе двома руками. ОСОБА_16 підійшов до нього знову і вдарив його кулаком, опісля обидвоє впали на землю. Коли ОСОБА_16 лежав на землі він виліз на нього та наносив удари руками по голові. Потім ногами по інших частинах тіла. У вчиненому розкаявся, хотів помиритися із ОСОБА_17 , однак той не відповідає на його повідомлення. Просив суворо не карати.
У судовому засіданні законний представник обвинуваченого ОСОБА_8 пояснила, що ОСОБА_7 є її онуком. Вони проживають разом, та вона є його опікуном. Коли сталася та бійка, онук розповів, що у нього стався конфлікт із ОСОБА_17 , у парку, вони побилися. Після бійки у ОСОБА_18 була розірвана футболка та на голові була «шишка». ЇЇ онук не конфліктний, добре вчиться у навчальному закладі, здобуває освіту. Він хотів помиритися із ОСОБА_16 , однак той не відповідав на його повідомлення. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди визнає частково, згідна відшкодувати 10 000,00 грн.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що влітку 2024 гуляв в парку із своїми друзями. Згодом до них підійшов ОСОБА_7 , який почав провокувати з ним конфлікт. Станіслав штовхнув його, а він у відповідь штовхнув його. Штовханина переросла в бійку, вони втратили рівновагу, то впали на землю. Станіслав наносив йому багато ударів по різних частинах тіла.
У судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_5 суду пояснила, що у той день коли сталася бійка її син повернувся до додому сильно побитий. Він був у синяках та крові. Син розповів, що гуляв в парку із друзями, згодом прийшов ОСОБА_7 , який почав його провокувати, пропонував побитися. Вони штовхалися, опісля ОСОБА_7 , завдав йому тілесні ушкодження. З приводу отриманих травм, син лікувався у медичному закладі. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримала. Щодо призначення судом покарання, то просила обвинуваченого карати на розсуд суду.
Представник Служби у справах дітей вказала ОСОБА_10 , вказала, що обвинувачений взятий на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Неповнолітньому ОСОБА_7 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та встановлено над ним піклування бабусі ОСОБА_8 . Матір ОСОБА_7 - ОСОБА_19 позбавлена батьківських прав, а батько записаний у свідоцтві про народження відповідно до ч.1 ст. 135 СК України.
Крім визнання обвинуваченим вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, його вина підтверджується письмовими доказами, що є у справі, які були досліджені у судовому засіданні зокрема.
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024091170000170, з якого вбачається, що 07.08.2024 близько 20 год. 00 хв. прийшов у парк культури імені Івана Франка, що в м. Калуші по вул. С. Бандери, де у альтанках, перебувала група неповнолітніх осіб, а саме ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 . У вказаний час, ОСОБА_7 , який мав на меті спровокувати конфлікт із неповнолітнім ОСОБА_4 , підійшов до нього та під малозначним приводом почав розвивати словесний конфлікт, в ході якого штовхнув ОСОБА_4 обома руками в область грудної клітки, ОСОБА_4 , з метою уникнення конфлікту, також відштовхнув обома руками в область грудної клітини ОСОБА_7 . В цей час, ОСОБА_7 , раптово та безпричинно, маючи прямий умисел, направлений на вчинення хуліганства, у присутності сторонніх осіб, зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, з мотивів явної неповаги до присутніх та суспільства, діючи умисно, усвідомлюючи протиправну поведінку та суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, прагнучи при цьому показати свою зневагу до існуючих загальновизнаних правил і норм у суспільстві, ігноруванні загальноприйнятих норм суспільної поведінки та демонстрації зверхності, кулаками обох рук почав наносити ОСОБА_4 , удари в область голови, потерпілий обороняючись від ударів ОСОБА_7 , впав на землю. Однак, ОСОБА_7 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , продовжив наносити потерпілому удари кулаками обох рук та обох ніг по голові та тулубу, при цьому нанісши не менше 15 ударів кулаками обох рук та обох ніг по голові та тулубу потерпілого. Внаслідок хуліганський дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_4 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та синцем і саднами в ділянці голови, які згідно висновку судово-медичного експерта від 21.08.2024 відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я (а.с.63);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024091170000170, з якого вбачається 07.08.2024 близько 20 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_7 перебуваючи у парку культури імені Івана Франка, що в м. Калуші по вул. С. Бандери, в ході конфлікту спричинив тілесні ушкодження неповнолітньому ОСОБА_4 (а.с.64).
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 12.08.2024 року, з якого відомо, що ОСОБА_5 просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , який 07.08.2024 року, наніс тілесні ушкодження її неповнолітньому сину ОСОБА_4 (а.с.65,66).
- заявою ОСОБА_5 від 12.08.2024 відповідно до якої вона просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , який 07.08.2024 року у парку культури імені Івана Франка, що в м. Калуші по вул. С. Бандери, наніс тілесні ушкодження її неповнолітньому сину ОСОБА_4 у вигляді закритої ЧМТ, струсу головного мозку, синців на різних ділянках тіла (а.с.66).
- висновком експерта № 213 від 21.08.2024, з якого відомо, що у потерпілого ОСОБА_4 , виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та синцем і саднами в ділянці голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, та викликали короткочасний розлад здоров`я (а.с.68-70).
- протоколом огляду речей та документів від 16.08.2024, з фототаблицею до нього, під час якого був переглянутий оптичний носій інформації марки «Verbatim», типу «DVD+R», при відкритті штатними засобами операційної системи Windows 10 x64, виявлено відео-файл, який було надано потерпілим ОСОБА_4 : Відео VIDEO-2024-08-12-16-06-07: тривалістю 1 хвилина 43 секунди. При відкритті штатними засобами операційної системи Windows 10 x64 та перегляді відео файлу VIDEO-2024-08-12-16-06-07: відео запис розпочинається, як на землі лежить потерпілий ОСОБА_4 , над ним напівприсяді знаходиться ОСОБА_7 , та наносить йому удари кулаком правої руки по тілу ОСОБА_4 ОСОБА_7 , наніс 10 ударів кулаком правої руки. За цим спостерігає ОСОБА_11 (а.с.73-79).
- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.08.2024 з фототаблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_4 з метою перевірки і уточнення відомостей наданих ОСОБА_4 з приводу події, що мала місце 07.08.2024 близько 20 год. 00 хв. у парку культури імені Івана Франка, в м. Калуші по вул. С. Бандери. Потерпілий ОСОБА_4 на пропозицію слідчого погодився відтворити обставини події, а саме як відбувався конфлікт між ним та ОСОБА_7 (а.с.83-91).
Також в судовому засіданні було оглянуто відео файл VIDEO-2024-08-12-16-06-07: відео запис розпочинається, як на землі лежить потерпілий ОСОБА_4 , над ним напівприсяді знаходиться ОСОБА_7 , та наносить йому удари руками та ногами по тілу. За цим спостерігає ОСОБА_11 .
Досліджені докази не викликають сумніву у їх достовірності, так як взаємно підтверджуються, здобуті і закріплені у встановленому законом порядку, є об`єктивними.
За таких обставин суд приходить до переконання, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 доведена повністю в хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, тому ці його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України.
У судових дебатах захисник ОСОБА_9 просив звільнити неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 від покарання, без визначення його виду із застосуванням примусових заходів виховного характеру у виді застереження, а також передачі його під нагляд бабусі ОСОБА_8 , до настання ним 18-річного віку, тобто до 03.10.2025.
При вирішення питання щодо можливості застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує роз`яснення, викладені в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру" № 2 від 15 травня 2006 року, згідно яких - в кожному випадку вирішення питання про відповідальність неповнолітнього за злочин невеликої або середньої тяжкості необхідно обговорити можливість застосування до нього примусових заходів виховного характеру замість кримінального покарання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 105 КК України, суд має право звільнити неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру за наявності сукупності таких умов: а) неповнолітній вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, незалежно від того чи скоєний цей злочин вперше, був він умисним чи необережним; б) неповнолітній щиро розкаявся; в) поведінка неповнолітнього після скоєння злочину була бездоганною. Під бездоганною поведінкою слід розуміти таку поведінку особи в сім`ї, побуті, трудовому чи навчальному колективі, коли вона свідомо й добровільно дотримується загальноприйнятих правил людського співжиття; г) на момент постановлення вироку неповнолітній не потребує застосування покарання.
Згідно до вимог ч. 2 цієї ж статті, суд застосовує до неповнолітнього такі примусові заходи виховного характеру: 1) застереження; 2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього; 3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; 4) покладення на неповнолітнього, який досяг п`ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов`язку відшкодування заподіяних майнових збитків; 5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років. Умови перебування в цих установах неповнолітніх та порядок їх залишення визначаються законом.
Пунктом 7 вищевказаної Постанови визначено, що передача неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх заміняють, допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.
Враховуючи викладене, а також те, що неповнолітньому ОСОБА_7 встановлено над ним піклування бабусі ОСОБА_8 яка не забезпечує виховний вплив та постійний контроль за поведінкою онука, зважаючи на посередню характеристику обвинуваченого із місця навчання, на момент постановлення вироку моральна шкода не відшкодована, після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 не проявляв активних дій з метою встановлення дружніх відносин із потерпілим, суд приходить до висновку про відмову у звільненні неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
При цьому суд враховує, що примусовий захід виховного характеру, який як пропонувався стороною захисту, так і будь-який інший, що визначений ч.2 ст.105 КК України, не буде дієвим та ефективним способом впливу на неповнолітнього обвинуваченого.
Виходячи з вимог ст.ст. 485, 487 КПК України суд повно і всебічно з`ясував відомості про особу неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 , про стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, ставлення обвинуваченого ОСОБА_7 до вчиненого ним діяння. При дослідженні умов життя обвинуваченого ОСОБА_7 враховані склад його сім`ї, обстановка в ній, взаємини між дорослими членами сім`ї та обвинуваченим, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, зокрема, наявність батьків, проте останні не проживають з ОСОБА_7 , батько має проблеми з алкоголем, а матір позбавлена батьківських прав, форми контролю за його поведінкою, зокрема, наявність бабусі, зв`язки і поведінку неповнолітнього ОСОБА_7 поза домом, по місцю навчання, ставлення до навчання, зокрема, він позитивно характеризується по місцю проживання.
При призначенні ОСОБА_7 покарання суд враховує те, що останній вчинив кримінальний проступок, дані про особу винного, який раніше не судимий, дані про притягнення до адміністративної відповідальності відсутні, його молодий вік, те, що він навчається у Вищому професійному училищі №7, з 01 вересня 2023 року за професією «Столяр будівельний, паркетник, верстатник деревообробних верстатів», не одружений, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо по місцю навчання, обставини, що пом`якшують покарання - щире каяття у вчиненому, яке проявилось у визнанні вини, в осуді вчиненого та прийнятті рішення більше не вчиняти кримінальних правопорушень. Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Крім того, відповідно до ст. 103 КК України, суд при призначенні покарання неповнолітньому, крім обставин, передбачених у ст. 65-67 КК України, враховує умови життя та виховання неповнолітнього, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, які були встановлені в судовому засіданні, а саме те, що фактичним вихованням обвинуваченого займається бабуся, за місцем навчання у Вищому професійному училищі №7 зарекомендував себе посереднім учнем. Не завжди зосереджений на навчанні, однак старається показувати добрі знання і уміння в оволодінні професією. Доручення наставників групи виконує вчасно. На зауваження майстра виробничого навчання та класного керівника реагує адекватно. З повагою відноситься до працівників училища. Врівноважений, спокійний, акуратний. Легко знаходить спільну мову з однолітками.
Також суд при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, враховує, що відповідно до досудової доповіді, складеної Калуським міськрайонним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області від 25.11.2024, зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого та низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган з питань пробації вважає що виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 покарання у виді пробаційного нагляду в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 296 КК України. На думку суду, призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення і запобігання вчинення нових проступків та злочинів.
Щодо заявленого цивільним позивачем ОСОБА_5 позовної вимоги про стягнення моральної шкоди слід врахувати таке.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно, зокрема: від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Цивільний позов мотивований тим, що внаслідок хуліганських дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку та синцем і саднами в ділянці голови, які згідно висновку експерта від 21.08.2024 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_7 заподіяв синові цивільного позивача значну моральну шкоду. ОСОБА_4 втратив сон та спокій, у нього після цього інциденту наявні постійні сильні головні болі. Неправомірними діями ОСОБА_7 йому також завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у його житті, негативні переживання, тривога, емоційна напруга, нервозність, почуття образи, обурення, а як результат побоювання щодо збереження свого здоров`я. Олександр пережив сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості.
Виходячи з вимог розумності і справедливості, враховуючи характер вчиненого злочину, глибину фізичних та душевних страждань потерпілого ОСОБА_4 суд вважає, що цивільний позов слід задоволити частково та стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_8 на користь цивільного позивача ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Процесуальних витрат по справі немає. Арешт на майно не накладався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 101, 103 КК України, ст.ст. 370, 371, 373-376 КПК України, суд,
у х в а л и в :
ОСОБА_7 визнати винуватим за ч.1 ст.296 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_7 такі обов`язки:
- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня постановки останнього на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_8 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Речові докази:
-медичну карту стаціонарного хворого № 981 на ім`я ОСОБА_20 , яку упаковано у паперовий конверт в кримінальному провадженні №12024091170000170, зберігати при матеріалах справи.
-відеозапис, який відкопійовано на електронний носій (диск), яка мала місце 07.08.2024 в парку культури ім. Івана Франка, який зберігається при матеріалах кримінального провадження, зберігати при матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.
Головуючий:
