Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 675/1502/24
Провадження № 1-кп/675/28/2025
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"08" січня 2025 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав кримінальне провадження № 12024244000001432 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Тімірязевського району Республіки Казахстан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , як внутрішньо-переміщена особа проживає у АДРЕСА_2 , громадянина України, з освітою середньою, не одруженого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 18 серпня 2024 року близько 21 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи власним автомобілем .марки «FORD» моделі «FOCUS», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ним в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості по вул. Шевченка в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області, зі швидкістю близько 65 км/год, в порушення вимог п.п.1.5, 1.7, 1.10, 2.3 (б). 2.9 (а). 12.2, 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі Правила дорожнього руху), здійснюючи обгін автомобіля «Opel Vektra» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . перевищив максимальну допустиму швидкість руху в населеному пункті, виявив неуважність, не врахував дорожню обстановку - виникнення небезпеки для руху, не вжив своєчасних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого поблизу будинку № 81 розташованого по вул. Шевченка в м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області, не впорався із керуванням транспортного засобу та допустив наїзд на велосипедистку ОСОБА_4 . Після наїзду ОСОБА_5 покинув місце події.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримала тілесне ушкодження у вигляді закритого внутрішньо-суглобового перелому дистального метафазу лівої плечової кістки зі зміщенням уламків, яке відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я та не було небезпечним для життя в момент його заподіяння і в клінічному перебігу.
Своїми діями ОСОБА_5 порушив вимоги п.п. 1.5, 1.7, 2.3(б), 2.9(а), 12.2, 12.3, 12.4, 12.9(б) правил дорожнього руху, які вимагають:
п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п.1.7 - водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності.
Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.
п. 2.3 - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати зі 5
зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним
транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 2.9 - водієві забороняється:
а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого
сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
п. 12.2 - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах вибимості дороги,
п. 12.3 - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об
спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
п. 12.4 - у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;
п. 12.9. Водієві забороняється:
б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, та ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 «Обмеження максимальної швидкості», 3.31 «Зона обмеження максимальної швидкості».
Вище зазначені порушення Правил дорожнього руху, допущені водієм ОСОБА_5 , перебувають у прямому причинному зв`язку із скоєнням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками у вигляді заподіяних потерпілій ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Такі дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні захисником подана на розгляд суду угода про примирення, укладена між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 11 грудня 2024 року.
Згідно умов укладеної угоди обвинувачений в повній мірі визнає свою вину у скоєнні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286-2 КК України, виявив щире каяття та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, добровільно усунув заподіяну потерпілій матеріальну та моральну шкоду, приніс вибачення потерпілій, а також відшкодував медичному закладу витрати, пов`язані із лікуванням потерпілої ОСОБА_4 . В угоді окремо зазначено, що її укладання та умови в повній мірі відповідають і інтересам суспільства, оскільки сприяють забезпеченню швидкого судового провадження без заподіяння шкоди будь-чиїм , мають наслідком відшкодування обвинуваченим понесених державою витрат та несуть суттєвий виховний вплив на обвинуваченого задля недопущення вчинення ним у майбутньому кримінальних правопорушень.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні та просив затвердити угоду між нею та потерпілим. Суду пояснив, що добровільно відшкодував витрати потерпілої на лікування та моральну шкоду в загальному розмірі 70 тисяч гривень.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні просила затвердити угоду, укладену між нею та обвинуваченим, підтвердила той факт, що обвинувачений добровільно сплатила кошти на лікування та відшкодування моральної шкоди.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про примирення ОСОБА_5 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.
Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди згідно ст.ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені та зрозумілі сторонам.
У судовому засіданні обвинувачений, захисник та потерпіла підтримали угоду про примирення та просили її затвердити.
Прокурор висловив думку, що запропонована суду угода про примирення між обвинуваченим та потерпілою затвердженню не підлягає, оскільки вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є злочином проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а тому становить значний суспільний інтерес.
Вирішуючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, потерпіла та обвинувачений добровільно уклали угоду про примирення.
Судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє положення ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання зобов`язань, взятих на себе відповідно до угоди про примирення.
Прямих заборон для укладення та затвердження угоди про примирення зазначені норми не містять.
Судом, на виконання вимог ст. 474 КПК України, сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченої не встановлено. Суд переконаний, що укладення угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим є добровільним і не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб і опитувати їх, обмежуючись наданими суду доказами у підготовчому провадженні та перед початком розгляду справи по суті.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 471 КПК України, суд враховує, що умови угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим не суперечать вимогам цього кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів будь-яких осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, тому вважає, що є підстави для її затвердження.
Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , склад кримінального правопорушення за ст. 286-1 ч. 1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне усунення заподіяної шкоди потерпілій та відшкодування медичному закладу витрат на лікування потерпілої, позитивна характеристика обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_5 являється внутрішньо переміщеною особою.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої, суд не вбачає.
Орган пробації підготував досудову доповідь, з якої вбачається, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі не певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.
При призначенні покарання обвинуваченому із застосуванням ст. 69 КК України суд враховує обставини, які пом`якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне усунення заподіяної шкоди та витрат на лікування), ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, яка характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, вперше вчинив нетяжке необережне кримінальне правопорушення, а тому узгоджені сторонами в угоді про примирення вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені Кримінальним Кодексом України.
За таких обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе з призначенням їй покарання, узгодженого угодою про примирення, за ч. 1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Питання відшкодування витрат пов`язаних із залученням експерта вирішити відповідно до положень ст. 124 КПК України.
Цивільний позов прокурора про відшкодування із обвинуваченого витрат на лікування потерпілої слід залишити без розгляду, оскільки обвинуваченим добровільно сплачені коштив сумі17073 грн. 16 коп. медичному закладу.
Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку, визначному ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 69, 100, 314, 368, 370, 374, 394, 475, 476 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
Затвердити угоду про примирення, укладену 11 грудня 2024 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот ) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експертів для проведення експертиз в сумі 6058 грн. 24 коп. копійок.
Речові докази:
- автомобіль марки «FORD», моделі FOCUS, реєстраційний номер НОМЕР_3 , повернути власнику ОСОБА_5 , знявши з нього арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 серпня 2014 року;
- велосипед марки «Ардіс» - повернути потерпілій ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди про примирення між потерпілою та обвинуваченим може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення його наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Оскарження вироку з підстав не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
