ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 січня 2025 року м. Чернівці
Справа № 716/1842/24
Провадження № 22-ц/822/105/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Литвинюк І. М., Височанської Н.К., Лисака І.Н.,
ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Заставнівського районного суду Чернівецької області від 09 грудня 2024 року,
встановив:
Разом з апеляційною скаргою представником АТ «Сенс Банк» подано заяву про залучення третьої особи - ОСОБА_2 ; клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду кримінальної справи №718/470/17; клопотання про витребування доказів від ГУ ДПС у Чернівецькій області та від ОСОБА_1 інформацію про доходи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2014 року, в тому числі декларації про майновий стан і доходи; клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів та витребування доказів для її проведення.
Щодо клопотання про залучення третіх осіб.
За приписами частин 1, 3 статті 53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно з частиною 4 статті 53 ЦПК України у заявах про залучення третіх осіб і заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Заява обґрунтована тим, що у разі залишення в силі рішення у даній справі №716/1842/24 у банку буде наявне право на звернення з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_2 коштів, які будуть стягнуті з банку у разі задоволення даного позову.
Отже, рішення суду впливає на права та обов`язки ОСОБА_2 , а тому вона має бути залучена до розгляду справи в якості третьої особи.
Зазначає, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення даної третьої особи.
Колегія суддів вважає, що наведені в заяві обґрунтування АТ «Сенс Банк» щодо залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог (через можливий позов банку до ОСОБА_2 про стягнення коштів, які будуть стягнуті з банку) не свідчать про те, що рішення суду за позовом ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживачів та стягнення коштів (банківського вкладу) може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 як особи, яка не брала участі у справі, оскільки спір виник між вкладником та банком і рішення суду у цій справі (щодо стягнення банківського вкладу) не впливає на права та обов`язки ОСОБА_2 .
Крім того, колегія суддів звертає увагу заявника на частину 5 статті 82 ЦПК України, яка врегульовує права такої особи відносно результатів розгляду цього спору, зокрема в цивільному судочинстві.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для залучення ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відсутні.
Щодо клопотання про витребування доказів.
АТ «Сенс Банк» просить з метою повного з`ясування обставин справи витребувати від ГУ ДПС у Чернівецькій області та від ОСОБА_1 інформацію про доходи ОСОБА_1 за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, в тому числі декларації про майновий стан і доходи (податкові декларації).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1 ст.83 ЦПК України).
В силу частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що встановлено вимогою ч.2 ст.77 ЦПК України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що наявні в матеріалах справи докази є достатніми для перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Крім того, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Зазначене свідчить про те, що суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, які дозволяють йому усунути порушення, допущені судом першої інстанції при розгляді справи, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з`явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №145/474/17.
Як вбачається з матеріалів справи предметом доказування у зазначеній справі є дії чи бездіяльність банку щодо неповернення банківського вкладу, а не походження коштів позивача, які вносились на депозитний рахунок.
Щодо клопотання про зупинення провадження у справі.
АТ «Сенс Банк» подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі. Посилався на те, що в провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області знаходиться кримінальна справа №718/470/17 по обвинуваченню ОСОБА_2 що може вплинути на вирішення вищевказаної справи.
Розглянувши клопотання, апеляційний суд вважає, що підстави для його задоволення відсутні.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до частини 1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 3) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених статтею 63 цього Кодексу; 4) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення; 4-1) звернення обох сторін з клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку з проведенням медіації; 5) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді; 6) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Визначаючи наявність підстав, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду (абзац 4 п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).
Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
З огляду на викладене, єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.
Колегія суддів вважає, що зібрані докази (договір вкладу, розпорядження про внесення коштів) дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду (стягнення банківського вкладу).
Відповідач не наводить обставин, які б свідчили про неможливість розгляду цієї справи без встановлення певних обставин в кримінальній справі № 718/470/17 за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених частинами третьою-п`ятою статті 191, частиною другою статті 200 КК України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2019 року у справі № 662/397/15-ц зазначено, що наявність кримінального правопорушення не впливає на договірні правовідносини, не спростовує їх існування та не припиняє їх.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для зупинення провадження у даній справі.
Щодо клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів та витребування доказів для її проведення.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою суду першої інстанції 22 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документів, витребування доказів для її проведення.
Експертний висновок, проведений в кримінальному провадженні № 12014260110000622, копії якого додана до матеріалів справи, не може бути належними доказами у даній справі та не може підтверджувати факти належності печаток відповідача на договорі та розпорядженнях.
За змістом наведеного висновку експерта об`єкти та зразки доставлені на дослідження нарочним в не упакованому вигляді, що є порушенням п. 3.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
У висновку експерта від 24 квітня 2015 року №209-К відсутній висновок на питання «Яким же саме кліше нанесено відтиск печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * код 00039019 * КАСА №1» кліше печатки, зразок якого міститься у журналі обліку та видачі печаток і штампів наданий на дослідження або інше кліше на наданих позивачем документах?».
Вважає, що договір та розпорядження підписано не колишнім начальником відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 , на договорі та розпорядженні відсутня печатка ПАТ «Укрсоцбанк», та підписані вони не в дати, які в них зазначені.
Просить поставити на вирішення експерта наступні питання:
1. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на договорі №52 банківського вкладу від 16 серпня 2012 року, клієнтом якого вказано ОСОБА_1 , особисто ОСОБА_2 чи іншою особою?
2. Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 на розпорядженнях, клієнтом на яких вказано ОСОБА_1 , від 16.08.2012, від 19.09.2012, від 15.11.2012, від 15.02.2013, від 02.04.2013, від 16.05.2013, від 02.07.2013, від 30.08.2013, від 31.10.2013, від 28.11.2013, від 21.01.2014, від 18.02.2014, від 26.02.2014, від 17.03.2014, від 21.05.2014, від 20.06.2014, від 17.07.2014, від 31.07.2014, від 28.08.2014, від 24.09.2014, від 30.09.2014 року особисто ОСОБА_2 , чи іншою особою?
3. Чи був надрукований договір №52 банківського вкладу від 16.08. 2012 року у серпні 2012 року, чи в інший час, якщо можливо встановити проміжок часу, в який такий договір був надрукований?
4. Чи були надруковані розпорядження від 16.08.2012 в серпні 2012 року, від 19.09.2012 у вересні 2012 року, від 15.11.2012 у листопаді 2012 року, від 15.02.2013 у лютому 2013 року, від 02.04.2013 у квітні 2013 року, від 16.05.2013 у травні 2013 року, від 02.07.2013 у липні 2013 року, від 30.08.2013 у серпні 2013 року, від 31.10.2013 у жовтні 2013 року, від 28.11.2013 у листопаді 2013 року, від 21.01.2014 у січні 2014 року, від 18.02.2014 у лютому 2014 року, від 26.02.2014 у лютому 2014 року, від 17.03.2014 у березні 2014 року, від 21.05.2014 у травні 2014 року, від 20.06.2014 у червні 2014 року, від 17.07.2014 у липні 2014 року, від 31.07.2014 у липні 2014 року, від 28.08.2014 у серпні 2014, від 24.09.2014 у вересні 2014 року, від 30.09.2014 року у вересні 2014 року, чи в інший час, якщо можливо встановити проміжок часу, в який таке розпорядження було надруковано?
5. Чи був виконаний підпис від імені ОСОБА_2 на договорі №52 банківського вкладу від 16.08.2012 року, клієнтом якого вказано ОСОБА_1 , у серпні 2012 року, чи в інший час, якщо можливо встановити проміжок часу, в який такий підпис був виконаний?
6. Чи був виконаний підпис від імені ОСОБА_2 на розпорядженнях від 16.08.2012 в серпні 2012 року, від 19.09.2012 у вересні 2012 року, від 15.11.2012 у листопаді 2012 року, від 15.02.2013 у лютому 2013 року, від 02.04.2013 у квітні 2013 року, від 16.05.2013 у травні 2013 року, від 02.07.2013 у липні 2013 року, від 30.08.2013 у серпні 2013 року, від 31.10.2013 у жовтні 2013 року, від 28.11.2013 у листопаді 2013 року, від 21.01.2014 у січні 2014 року, від 18.02.2014 у лютому 2014 року, від 26.02.2014 у лютому 2014 року, від 17.03.2014 у березні 2014 року, від 21.05.2014 у травні 2014 року, від 20.06.2014 у червні 2014 року, від 17.07.2014 у липні 2014 року, від 31.07.2014 у липні 2014 року, від 28.08.2014 у серпні 2014, від 24.09.2014 у вересні 2014 року, від 30.09.2014 року у вересні 2014 року чи в інший час, якщо можливо встановити проміжок часу, в який такий підпис був виконаний?
7. Чи нанесено відтиск печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» код 00039019 * КАСА №1» кліше печатки, яке знаходиться в матеріалах кримінальної справи №718/470/17, що перебуває в провадженні Заставнівського районного суду Чернівецької області або іншим кліше у наступних документах: договір №52 банківського вкладу від 16.08.2012 року, клієнтом якого вказано ОСОБА_1 ; розпорядженнях, клієнтом на яких вказано ОСОБА_1 , від 16.08.2012, від 19.09.2012, від 15.11.2012, від 15.02.2013, від 02.04.2013, від 16.05.2013, від 02.07.2013, від 30.08.2013, від 31.10.2013, від 28.11.2013, від 21.01.2014, від 18.02.2014, від 26.02.2014, від 17.03.2014, від 21.05.2014, від 20.06.2014, від 17.07.2014, від 31.07.2014, від 28.08.2014, від 24.09.2014, від 30.09.2014 року?
8. Чи нанесено відтиск печатки на договорі №52 банківського вкладу від 16.08.2012 року, клієнтом якого вказано ОСОБА_1 , в серпні 2012 року, чи в інший час, якщо можливо встановити проміжок часу, в який такий відтиск печатки було виконано?
9. Чи було виконано відтиск печатки на розпорядженнях від 16.08.2012 в серпні 2012 року, від 19.09.2012 у вересні 2012 року, від 15.11.2012 у листопаді 2012 року, від 15.02.2013 у лютому 2013 року, від 02.04.2013 у квітні 2013 року, від 16.05.2013 у травні 2013 року, від 02.07.2013 у липні 2013 року, від 30.08.2013 у серпні 2013 року, від 31.10.2013 у жовтні 2013 року, від 28.11.2013 у листопаді 2013 року, від 21.01.2014 у січні 2014 року, від 18.02.2014 у лютому 2014 року, від 26.02.2014 у лютому 2014 року, від 17.03.2014 у березні 2014 року, від 21.05.2014 у травні 2014 року, від 20.06.2014 у червні 2014 року, від 17.07.2014 у липні 2014 року, від 31.07.2014 у липні 2014 року, від 28.08.2014 у серпні 2014, від 24.09.2014 у вересні 2014 року, від 30.09.2014 року, чи в інший час, якщо можливо встановити проміжок часу, в який такий відтиск печатки було виконано?
Для проведення експертизи просить витребувати у Заставнівському районному суді Чернівецької області з матеріалів кримінальної справи №718/470/17: оригінал особової справи ОСОБА_2 у ПАТ «Укрсоцбанк» з оригіналами підписів ОСОБА_2 ; відбитки кліше печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» код 00039019 * КАСА №1»; оригінал договору №52 банківського вкладу від 16.08.2012 року, клієнтом в якому вказано ОСОБА_1 ; оригінали розпоряджень, клієнтом на яких вказано ОСОБА_1 , від 16.08.2012, від 19.09.2012, від 15.11.2012, від 15.02.2013, від 02.04.2013, від 16.05.2013, від 02.07.2013, від 30.08.2013, від 31.10.2013, від 28.11.2013, від 21.01.2014, від 18.02.2014, від 26.02.2014, від 17.03.2014, від 21.05.2014, від 20.06.2014, від 17.07.2014, від 31.07.2014, від 28.08.2014, від 24.09.2014, від 30.09.2014 року.
Проведення експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (код в ЄДРЮОФОПГФ 02883096, 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Дослідивши зазначене клопотання, колегія суддів вважає, що в його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
Отже, процесуальний обов`язок суду - належним чином дослідити поданий стороною доказ (в цьому випадку - докази порушення права позивача на користування орендованого ним майна), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні, які саме перешкоди чиняться позивачу.
Зазначеного висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 20 травня 2020 року у справі у справі № 573/1677/18.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
На обґрунтування підстав призначення судової комплексної почеркознавчої та технічної експертизи документів Акціонерне товариство «Сенс Банк» посилалося на приєднання до матеріалів справи експертного висновку, проведеного у кримінальному провадженні №12014260110000622 із порушенням пункту 3.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.
У постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року у справі № 686/23256/16-ц та від 25 березня 2021 року у справі № 752/21411/17 зроблено висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку та мотивувати, чи визнає доказ, чи відхиляє його.
У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 (провадження № № 61-8732св20) зазначено, що висновок експерта у кримінальному провадженні є допустимим доказом у цивільній справі, якщо містить інформацію щодо предмета доказування, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
До матеріалів справи приєднано виконаний в раках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014260110000622 висновок судово-почеркознавчої експертизи документів № 98-К від 28 січня 2015 року, висновок судово-технічної експертизи документів № 209-К від 24 лютого 2015 року.
Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи документів № 98-К від 28 січня 2015 року підписи у наступних документах, а саме на договорі №52 банківського вкладу «Інвестиційний» від 16.08.2012 року укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 у графах «Від імені банку» та навпроти прізвища « ОСОБА_2 »; у розпорядженнях від 16.08.2012, від 19.09.2012, від 15.11.2012, від 15.02.2013, від 02.04.2013, від 16.05.2013, від 02.07.2013, від 30.08.2013, від 31.10.2013, від 28.11.2013, від 21.01.2014, від 18.02.2014, від 26.02.2014, від 17.03.2014, від 21.05.2014, від 20.06.2014, від 17.07.2014, від 31.07.2014, від 28.08.2014, від 24.09.2014, від 30.09.2014 року, які видані на ім`я ОСОБА_1 у графі «Начальник Кіцманського відділення», навпроти прізвища « ОСОБА_2» виконанні однією особою ОСОБА_2 .
У висновку технічної експертизи документів № 209-К від 24 лютого 2015 року вказано, що відбитки печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА №1» нанесені кліше печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА №1» наступних документах, а саме на договорі №52 банківського вкладу «Інвестиційний» від 16.08.2012 року укладеному між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 ; у розпорядженнях від 16.08.2012, від 19.09.2012, від 15.11.2012, від 15.02.2013, від 02.04.2013, від 16.05.2013, від 02.07.2013, від 30.08.2013, від 31.10.2013, від 28.11.2013, від 21.01.2014, від 18.02.2014, від 26.02.2014, від 17.03.2014, від 20.06.2014, від 17.07.2014, від 31.07.2014, від 28.08.2014, від 24.09.2014, від 30.09.2014 року.
У висновку експерта №209-К від 24 лютого 2015 року вказано, що на експертизу надано вільні зразки печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА №1» в журналі обліку та видачі печаток і штампів Чернівецької обласної філії АКБ СР «Укрсоцбанк» розпочатий 01.04.2014, закінчений 01.07.2012, а також надано вільні зразки вище наведеної печатки на інших документах.
Отже, посилання Акціонерного товариства «Сенс Банк» на наявність обставин, що викликають переконливе враження, що договір та розпорядження підписувалися не колишнім начальником відділення ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2 на договорі та розпорядженнях відсутня печатка ПАТ «Укрсоцбанк» та підписані вони не в дати, які в них зазначені, не відповідають обставинам справи.
Безпідставними є посилання АТ «Сенс Банк», що у висновку експерта №209-К від 24 лютого 2015 року відсутній висновок на питання «Яким же саме кліше нанесено відтиск печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * код 00039019 * КАСА №1» кліше печатки, зразок якого міститься у журналі обліку та видачі печаток і штампів наданий на дослідження або інше кліше на наданих позивачем документах?», оскільки в у мотивувальній частині висновку експерта зазначено, що перераховані ознаки стійкості, суттєві, в їх сукупності індивідуальні та достатні для висновку, що відбитки печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА №1» нанесені кліше печатки «м. Київ * Україна * Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» * Кіцманське відділення * Ідентифікаційний код 00039019 * КАСА №1», зразки якої надані на дослідження.
Також не заслуговують на увагу доводи АТ «Сенс Банк» про те, що експертні висновки, проведені в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014260110000622 від 21 листопада 2014 року, є неналежними доказами, оскільки порушений порядок призначення експертизи.
Встановлено, що Акціонерне товариство «Сенс Банк» залучено до участі у кримінальному провадженні №12014260110000622 від 21 листопада 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.ч.3-5 ст.191, ч.2 ст.200 КК України в якості цивільного відповідача.
Отже, у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, Акціонерне товариство «Сенс Банк» не було позбавлено можливості заявити клопотання про призначення повторної експертизи.
Керуючись статтями 365, 367, 381 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Сенс Банк» про залучення третіх осіб відмовити.
У задоволенні клопотань Акціонерного товариства «Сенс Банк» про витребування доказів, зупинення провадження у справі, призначення комплексної судової почеркознавчої та судової технічної експертизи документів та витребування доказів для її проведення, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.М. Литвинюк
Н.К. Височанська
І.Н. Лисак
