Виноградівський районний суд Закарпатської області
_____________________________________________________________________
Справа № 299/282/25
У Х В А Л А
24.01.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Виноградів в режимі відеоконференції питання про продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.2ст.194 КК України,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Виноградівського районного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.2ст.194 КК України.
Відповідно до ухвали слідчого судді Виноградівського районного суду від 23.12.2024 року, відносно ОСОБА_6 , було продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 25.01.2025 року включно.
Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 25.01.2025 року однак, судове провадження по даній справі не закінчено.
Згідно вимог ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , оскільки, є достатньо підстав та ризиків, що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Прокурор вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що забезпечить явку обвинуваченого до суду, і буде запобігати вчиненню інших кримінальних правопорушень, на його думку, інші більш м?які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні просили суд застосувати більш м`який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Суд, заслухавши думку прокурора, який просить продовжити строк тримання під вартою до двох місяців, обвинуваченого, захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_6 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучалися до матеріалів кримінального провадження так і не вправі оцінювати покази свідків, які не допитані в судовому засіданні без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених ст..177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 331 КПК України суд, -
У Х В А Л И В:
Підговче судове засідання відкласти на 12.02.2025 року на 15-00 год.
Обвинуваченого доставити до зали судових засідань Виноградівського районного суду.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу-задоволити.
Обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України ОСОБА_6 продовжити строк тримання під вартою - з 24.01.2025 року по 26.03.2025 року, включно.
Одночасно визначити розмір застави в розмірі 248000 грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 у разі внесення застави наступні обов`язки:
- прибувати на виклики до слідчих СВ відділення №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- не спілкуватись зі свідками по справі та іншими особами, які причетні до вчинення даних злочинів, крім випадків участі у слідчих діях.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.03.2025 року.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі місця ув`язнення, під вартою в якому вона перебуває.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_6 , захиснику та скерувати начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9, (м. Ужгород, вул.Довженка 8а) для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1