Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.01.2025 Справа №607/1151/23 Провадження №1-кп/607/236/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінального провадження № 12022211040000961 від 11.07.2022 про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,-
встановив:
на розгляді суду перебуває вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 .
Судом уже досліджено докази згідно встановленого обсягу та порядку, сторони вправі подавати доповнення до судового розгляду та клопотання перед його завершенням.
Так, захисником ОСОБА_5 у судовому засіданні 10.12.2024 заявлено письмове клопотання про визнання доказів недопустимими та закриття кримінального провадження (далі - Клопотання).
Клопотання мотивоване тим, що в основу обвинувачення ОСОБА_3 органом досудового розслідування було покладено: протоколи прийняття заяв від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 11.07.2022 про вчинення їм опору з боку ОСОБА_3 під час виконання ними службових обов`язків при його затриманні, висновки судово-медичних експертиз, записи камер відеоспостереження, показання заявників та свідків. Вважає, що зібрані у матеріалах кримінального провадження докази свідчать про невідповідність висновків сторони обвинувачення про обставини, що підлягають доказуванню, фактичним обставинам справи, крім того, сторона обвинувачення, всупереч ст.ст. 86, 87, 94 КПК України, спирається на неналежні та недопустимі докази.
Оскільки нині чинний КПК передбачає здійснення повідомлення про підозру слідчим як виняток, а не як правило, і у ньому не передбачено випадків повідомлення особі про підозру слідчим, то повідомлення про підозру ОСОБА_3 , здійснене слідчим ОСОБА_10 , суперечить вимогам закону.
На підтвердження своїх доводів захисник навів зміст постанови колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 25.11.2020 №627/927/19.
Правовим наслідком повідомлення про підозру ОСОБА_3 не уповноваженою на те особою є не притягнення його до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом. Тобто ОСОБА_3 не було притягнуто до кримінальної відповідальності та він не набув статусу підозрюваного в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності. Тому за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є наступне складання й самого обвинувального акту стосовно нього.
Відповідно до обвинувального акту від 17.01.2023 ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, - опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними своїх службових обов`язків.
Проте обвинувачення відповідно до вимог п. 4 ст. 110 КПК України йому не висунуто та формулювання обвинувачення відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не викладено.
В обвинувальному акті, врученому ОСОБА_3 , формулювання обвинувачення не викладено, дані про форму вини, мотив і мету вчинення правопорушення в обвинуваченні відсутні.
Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення, проте сторона обвинувачення у правовій кваліфікації дій ОСОБА_3 цих вимог закону не дотрималася.
Крім того, в обвинуваченні не зазначено у чому полягав опір ОСОБА_3 працівникам правоохоронного органу, які не перебували у форменому одязі, після того як йому стало відомо, що це працівники правоохоронних органів, чим підтверджується законність дій працівників правоохоронних органів та хто давав їм письмове доручення на затримання ОСОБА_3 .
Так, в обвинувальному акті зазначено, що о 20:11, під час виконання службових обов`язків, отримавши оперативну інформацію, ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_9 прибули за адресою АДРЕСА_1 . Перебуваючи у приміщенні під`їзду вищевказаного житлового будинку, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було виявлено ОСОБА_3 , який зайшов у приміщення під`їзду. Після чого ОСОБА_8 представився та пред`явив службове посвідчення, на що ОСОБА_3 відреагував наступним чином, а саме: різко змінивши напрямок руху, побіг на вихід з під`їзду.
Проте переглянутий у судовому засіданні відеозапис з камер спостереження, що встановлені в коридорі будинку, де проживає ОСОБА_3 , засвідчив, що ніхто з працівників правоохоронних органів ОСОБА_3 службового посвідчення не пред`являв, оскільки він, побачивши у коридорі сторонніх людей, тут же вибіг з приміщення, а тому твердження в обвинувальному акті про пред`явлення ОСОБА_8 службового посвідчення ОСОБА_3 не відповідає дійсності та свідчить про неправдиве відображення у обвинуваченні фактичних обставин справи та створення доказів обвинувачення.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 заявив, що зайшовши у приміщення коридору будинку, у якому він проживає, побачив незнайомих йому осіб, які висловившись нецензурно, різко направились у його напрямку. Маючи при собі значну суму грошей та побачивши невідомих людей у цивільному, що направились у його сторону, він почав втікати. На вулиці незнайомі йому особи його догнали, повалили на землю та утримували і тільки тоді до нього підійшов чоловік у цивільному, показав посвідчення та заявив, що він працівник поліції. При затриманні йому були заподіяні тілесні ушкодження, про що відповідні документи надані суду, також у нього пропала значна сума грошових коштів.
У той же час, стороною обвинувачення будь-яких письмових доручень, які надавались слідчим або прокурором потерпілим працівникам правоохоронних органів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на здійснення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, стороні захисту не відкрито, такі доручення відсутні і у матеріалах кримінального провадження та не надані суду, а тому дії працівників правоохоронних органів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по розшуку та затриманню ОСОБА_3 суперечать вимогам закону, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 41 КПК України співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою.
Висунуте ОСОБА_3 обвинувачення є неконкретним та позбавляє обвинуваченого організувати належний захист.
Не відповідає вимогам закону і рішення слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_11 від 15.08.2019 про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні №2201700000000308, справа №607/19255/0 від 14.08.2017.
Так, ОСОБА_3 відповідно до вимог закону не було повідомлено про підозру, оскільки він перебував за межами України, про що свідчить оголошення його органом досудового розслідування у міжнародний розшук і про оголошення в ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу. Крім того, копія повідомлення про підозру 08.08.2019 ОСОБА_3 вручена ОСОБА_12 , про що свідчить її підпис на копії повідомлення. Однак хто така ОСОБА_12 , та чому саме їй вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у матеріалах кримінального провадження не зазначено.
Також орган досудового розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000308 від 14.08.2017 щодо ОСОБА_3 12.08.2019 зупинив досудове розслідування, оголосив його розшук і тільки тоді звернувся з клопотанням до суду про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу. Слідчий суддя, в порушення вимог ч. 5 ст. 280 КПК України, у якій зазначено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, знаючи про те, що провадження у справі зупинено, оскільки зазначив про це в ухвалі, 15.08.2019 обрав щодо ОСОБА_3 міру запобіжного заходу - тримання під вартою. Також слідчий суддя в ухвалі про обрання міри запобіжного заходу зазначив, що ОСОБА_3 07.08.2019 обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 310, ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 313 КК України, що не відповідає дійсності та суперечить тим обставинам, що зазначені в ухвалі, а тому суд зобов`язаний надати належну правову оцінку цим обставинам та врахувати при постановленні судового рішення.
Крім того, факт начебто вчинення опору працівникам правоохоронного органу зі сторони ОСОБА_3 мав місце 05.07.2022 , проте потерпілі із заявами про вчинення злочину звернулись у правоохоронні органи тільки 11.07.2022, і у цей же день відомості про вказаний злочин внесені до ЄРДР слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області і розпочато досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. 30.11.2022 органом досудового розслідування змінено правову кваліфікацію та дії ОСОБА_3 перекваліфіковано на ч. 2 ст. 342 КК України, з виключенням умислу на заподіяння працівникам правоохоронних органів умисних тілесних ушкоджень та з якою погодився прокурор. Досудове розслідування завершено 17.01.2023 та до суду скеровано обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.
При внесенні відомостей до ЄРДР слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНІІ у Тернопільській області за ч. 2 ст. 342 КК України було зазначено, що 05.07.2022 в період часу з 21 год 00 хв по 23 год 30 хв ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Тернопіль вул. Овочева, 7, та м. Збараж, вул. Б. Хмельницького наніс старшому оперуповноваженому з ОВС УСБУ у Тернопільській області ОСОБА_13 , старшому оперуповноваженому з ОВС Тернопільського управління ДВБ НПУ ОСОБА_14 та заступнику начальника відділу ДВБ НПУ ОСОБА_15 тілесні ушкодження у зв`язку з виконанням останніми своїх службових обов`язків. 05.12.2022 частина матеріалів кримінального провадження без їх виділення прокурором відповідно до вимог ч. 5 ст. 217 КПК України, слідчим скеровані начальнику ВП №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНІ у Тернопільській області для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України.
Водночас 08.12.2022 слідчим відділом ВП №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНІ у Тернопільській області по факту вчинення опору працівникам правоохоронного органу зі сторони ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, що мав місце 05.07.2022 в м. Тернопіль по вул. Овочева, 7, та в м. Збараж по вул. Б.Хмельницького, також внесено відомості до ЄРДР за №12002221109000211. По даному факту теж проведено досудове розслідування та 29.12.2022 заступником начальника СВ ВП №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_16 постановлено рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України. Копію постанови скеровано начальникові ВП №4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для встановлення порушень у діях ОСОБА_3 та ужиття заходів щодо накладення на нього адміністративного стягнення.
03.02.2023 поліцейським офіцером громади Тернопільського РУП ГУНП у Тернопільській області ОСОБА_17 складено протокол про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, тобто вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського, який скеровано на розгляд Тернопільського міськрайонного суду.
У протоколі про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3 зазначено, що ОСОБА_3 05.07.2022 з 21:00 по 23:30, перебуваючи в м. Тернопіль по вул. Овочева, 7 та м. Збараж по вул. Овочева, 7, вчинив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі поліцейських, що виразилось у спричиненні тілесних ушкоджень старшому оперуповноваженому з ОВС Тернопільського управління ДВБ НПУ ОСОБА_8 та заступнику начальника відділу ДВБ НПУ ОСОБА_15 у зв`язку з їх виконанням службових обов`язків.
Тобто у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено той же час та ті ж адреси, що і у обвинувальному акті щодо ОСОБА_3 .
Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 04.04.2023 (суддя ОСОБА_18 ) провадження у адміністративній справі щодо ОСОБА_3 закрито у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
У постанові суду зазначено, що як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №548738 від 03.02.2023, 05.07.2022 року в період часу з 21:00 по 23:30 громадянин ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою м. Тернопіль, вул. Овочева, 7 та АДРЕСА_2 , вчинив злісну непокору законному розпорядженню та вимозі поліцейських, що виразилось в спричиненні тілесних ушкоджень старшому о/у в ОВС Тернопільського управління ДВБ НП України ОСОБА_8 та заступнику начальника відділу Тернопільського управління ДВБ НП України ОСОБА_19 , у зв`язку з виконанням ними службових обов`язків.
Тобто суд у своїй постанові констатував, що ОСОБА_3 05.07.2022 в період часу з 21:00 по 23:30 в м. Тернопіль, вул. Овочева, 7 та АДРЕСА_2 , вчинено адміністративне правопорушення, а не кримінальний злочин.
Слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області питання про існування щодо ОСОБА_3 по факту вчинення ним опору працівникам правоохоронного органу не скасованої постанови про закриття кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, не перевірялось, а тому за наявності підстав для закриття кримінального провадження, скерування до суду обвинувального акту щодо ОСОБА_3 по факту, за яким уже прийнято рішення іншим органом досудового розслідування, суперечить вимогам закону.
Відтак сторона захисту просить: визнати недопустимими зібрані у даному кримінальному провадженні докази щодо ОСОБА_3 , зазначені у мотивувальній частині клопотання, через істотні порушення прав і свобод людини та порушення права на захист, неналежне виділення матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру неналежним суб`єктом, в порушення вимог ч. 4 ст. 110 КПК України висунення обвинувачення слідчим та без викладення його формулювання відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, намагання двічі притягнути до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, встановлення судом діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення; кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211040000961 від 11.07.2022, - закрити, у зв`язку з встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та наявністю не скасованої постанови слідчого про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 2, п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотримання вимог щодо підслідності та притягнення його до адміністративної відповідальності.
Інший захисник - ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 підтримали Клопотання.
Крім цього, в судовому засіданні 17.01.2025 захисник ОСОБА_5 додав до Клопотання додатки, про які зазначені у ньому, - завірені ним копії повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22017000000000309 від 14.08.2017, рапорту від 02.12.2022 ст слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_20 , супровідного листа ст слідчого від 02.12.2022, постанови від 29.12.2022 про закриття кримінального провадження № 12022211090000211 від 08.12.2022 за ч. 2 ст. 342 КК України, протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 548738 від 03.02.2023, постанови судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.04.2023, постанови ст слідчого від 30.11.2022 про зміну правової кваліфікації кримінального правопорушення.
У судовому засіданні 17.01.2025 прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення Клопотання.
Вважає його таким, що задоволенню не підлягає, оскільки стосується законності прийнятих рішень та дій сторони обвинувачення, що вираженні у процесуальних формах - документах, що містяться у матеріалах кримінального провадження та з приводу законності прийняття яких та їх наслідків ставить питання в Клопотанні сторона захисту, є передчасним, а в окремих випадках неправильно обраним способом захисту.
Прокурор вважає, що зібрані під час досудового розслідування та дослідженні в ході судового розгляду докази, є належними, допустимими і достатніми у своєму взаємозв`язку для доведення винуватості, свідчать про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 342 КК України. А тому, з врахуванням абз першого прохальної частини Клопотання не заперечує проти долучення Клопотання до судової справи, однак вважає його безпідставним, а доводи, викладені в ньому, неспроможними.
Щодо абз 2 прохальної частини Клопотання прокурор зауважує, що згідно із ч. 7 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок, а відповідно до ч. 1 ст. 371 КПК України, суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду, а не на стадії судового розгляду.
Виділені матеріали із кримінального провадження № 12022211040000961 на інший орган досудового розслідування (відділення поліції № 4 (м. Збараж) Тернопільського районного управління поліції), зареєстроване там на підставі цих документів, кримінальне провадження, як наслідок, прийняте процесуальне рішення слідчим про його закриття, протокол у справі про адміністративне правопорушення і відповідне судове рішення у формі постанови - не стосуються того самого діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , оскільки є різними за місцем вчинення, об`єктом посягання, вчиненими діяннями, потерпілими та наслідком таких діянь.
Суд, розглянувши Клопотання, вивчивши його додатки, та з врахуванням досліджених судом матеріалів кримінального провадження, заслухавши сторін з цього питання, приходить до таких висновків:
Виходячи зі змісту прохальної частини Клопотання, є очевидним суду, що сторона захисту, як на підставу закриття кримінального провадження, зсилається на п.п. 2 та 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Однак, відповідно до положень ст. 284 КПК України (абз перший ч. 7), якщо обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, виявляються під час судового розгляду, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
Тобто, ті обставини (наведені вище) Клопотання, якими сторона захисту обґрунтовує прохання закрити кримінальне провадження у зв`язку із встановленою відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, а також визнати недопустимими зібрані у даному кримінальному провадженні докази, можуть бути, згідно з вимогами ч. 1 ст. 89 КПК України, предметом оцінки лише в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (вироку), але аж ніяк на даній стадії судового розгляду.
Щодо вимог Клопотання закрити кримінальне провадження згідно із п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, то суд, проаналізувавши зміст додатків Клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для цього.
Так, відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.
Згідно обвинувачення в даній справі (кримінального провадження № 12022211040000961), ОСОБА_3 ставиться у вину вчинення опору працівникам правоохоронного органу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 під час виконання ними своїх службових обов`язків 05.07.2022 приблизно о 20:11 - 20:12 по вул. Овочева неподалік буд. № 9 у м. Тернополі.
Відповідно до рапорту від 02.12.2022 ст слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Стрілецького у кримінальному провадженні № 12022211040000961, останній просить начальника Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області забезпечити внесення у ЖЄО (та направити копії матеріалів у ВП № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для їх розгляду) відомостей про кримінальне правопорушення, яке мало місце 05.07.2022 на території м. Збараж по вул. Б. Хмельницького.
Як вбачається із супровідного листа вказаного слідчого від 05.12.2022 начальнику ВП № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області було направлено матеріали, зареєстровані в ЖЄО за № 34895 від 02.12.2022, за фактом спричинення тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу, який мав місце 05.07.2022, для їх розгляду та вирішення питання в порядку ст. 214 КПК України.
Постановою від 29.12.2022 заступника начальника СВ ВП № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_16 кримінальне провадження № 12022211090000211 від 08.12.2022 закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, та прийнято рішення направити копію постанови начальникові ВП № 4 (м. Збараж) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області для встановлення в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення.
У цій постанові зазначено зокрема про те, що 05.07.2022 в період часу із 21:00 до 23:30 ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: вул. Овочева, буд. № 7, м. Тернопіль, та в м. Збараж Тернопільської області, наніс оперуповноваженим ОСОБА_8 та ОСОБА_19 тілесні ушкодження у зв`язку із виконанням останніми своїх службових обов`язків.
Таким самим чином фактичні обставини, зокрема які стосуються часу та місця вчинення вже адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 548738 від 03.02.2023, складеного щодо ОСОБА_3 , та у постанові судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області № 607/2691/23 від 04.04.2023 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 за ст. 185 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП (цією постановою не встановлено вину/відсутність вини ОСОБА_3 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення).
Тобто, виходячи із змісту наданих стороною захисту документів, в суду відсутні підстави вважати, що вони стосуються того діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 в даній справі.
На підставі наведеного, керуючись вимогами ст.ст. 89, 284, 350, ч. 2 ст. 369, ст. 372 КПК України, суд
постановив:
у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 від 10.12.2024 про закриття кримінального провадження на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 284 КПК України - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, що визначене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
