Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/6732/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року (головуючий суддя Чернова Ж.М.)
в адміністративній справі №280/6732/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 19.07.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови (оформлену листом від 17.07.2024 № 12655-12179/ Н-02/8-0800/24) та бездіяльність у не здійсненні перерахунку раніше призначеного мені щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
на 01 січня 2021 року виходячи з базового окладу судді місцевого суду визначеного на підставі ст.130 Конституції України, п.1 ч. 3 ст.135 Закону №1402-VIII, та абзацу 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" у значенні 2270 грн;
на 01 січня 2022 року виходячи з базового окладу судді місцевого суду визначеного на підставі ст.130 Конституції України, п.1 ч. 3 ст.135 Закону №1402-VIII, та абзацу 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" у значенні 2481 грн;
на 01 січня 2023 року виходячи з базового окладу судді місцевого суду визначеного на підставі ст.130 Конституції України, п.1 ч. 3 ст.135 Закону №1402-VIII, та абзацу 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" у значенні 2684 грн;
на 01 січня 2024 року виходячи з базового окладу судді місцевого суду визначеного на підставі ст.130 Конституції України, п.1 ч. 3 ст.135 Закону №1402-VIII, та абзацу 4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" у значенні 3028 грн;
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270грн, встановленого на 01.01.2021 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік", за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481,00 грн, встановленого на 01.01.2022 абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік", за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684грн, встановленого на 01.01.2023 абзацом четвертим статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік", з 01.01.2024 року виходячи розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні, встановленого на 01.01.2024 рік абзацом 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік»;
Також просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання законної сили та допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 05.10.2016 є суддею у відставці та отримує щомісячне грошове утримання відповідно до статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яке виплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області. 04.07.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням раніше виплачених сум), у розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді, обчисленої:
1) за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року включно виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" у значенні 2270 грн (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 має становити 102 472,88 грн, заборгованість за 2021 рік з урахуванням виплати становить 180 908,64 грн;
2) за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" у значенні 2481 грн (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2022 має становити 103 159,98 грн, заборгованість за 2022 рік з урахуванням виплати становить 189 105,84 грн;
3) з 01 січня 2023 року виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" у значенні 2684 грн (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023 має становити 111 600,72 грн, заборгованість за 2023 рік з урахуванням виплати становить 290 394 грн;
4) з 01 січня 2024 року виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" у значенні 3028 грн. (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023 має становити становити 125 904,24 грн. 18.07.2024 позивачем отримано відповідь №12655-12179/Н-02/8-0800/24 від 17.07.2024, з якої слідує, що відповідач відмовив у задоволені заяви позивача, оскільки в ГУ ПФУ у Запорізькій області відсутнє зобов`язання подальшого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та таке не покладено рішенням суду. Враховуючи, що «з 01.01.2021 прожитковий мінімум, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, залишився незмінним», підстав для проведення мені перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на думку відповідача, відсутні. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не здійснення йому перерахунку пенсії в 2021, 2022, 2023 та в 2024 роках виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови (оформлену листом від 17.07.2024 №12655-12179/Н-02/8-0800/24) та бездіяльність у не здійсненні перерахунку раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
на 01 січня 2021 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі статті 130 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» у розмірі 2270 гривень;
на 01 січня 2022 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі статті 130 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» у розмірі 2481 гривень;
на 01 січня 2023 року виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі статті 130 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень;
на 01 січня 2024 року - виходячи з базового посадового окладу судді місцевого суду, визначеного на підставі статті 130 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», розрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату, з урахуванням компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:
за період з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2270 грн, встановленого на 01.01.2021 абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік»,
за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2481грн, встановленого на 01.01.2022 абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2022 рік»,
за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2684грн, встановленого на 01.01.2023 абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік»,
з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом 4 статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік». В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що в даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні з 01.01.2021 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, отже, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з вини пенсійного органу.
Разом з тим вказав, що не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність. Стосовно клопотання позивача допустити до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає що рішення суду у даній справі носить зобов`язальний характер та у ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача, тому положення ст. 371 КАС України не застосовуються.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вказує для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання необхідно до територіального органу Пенсійного фонду надати довідки, в якій міститься розмір суддівської винагороди та саме ця довідка є підставою для перерахунку. У своїй заяві позивач просить зобов`язати відповідача здійснити обчислення суддівської винагороди у зв`язку з тим, що на його думку, було змінено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, який є складовою суддівської винагороди судді, не зважаючи на те, що відповідач не наділений такими повноваженнями згідно з чинним законодавством. Слід наголосити, що жодним нормативно-правовим актом відповідачу не надано повноважень для обчислення суддівської винагороди. Не містяться такі норми ні в Законі України «Про судоустрій та статус суддів», ні в Конституції України, на які посилається позивач. Такі повноваження віднесено до компетенції органів судової влади та не можуть бути делеговані Управлінню. Крім того, чинним законодавством визначено, що підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, є саме довідка, в якій компетентними органами визначено розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивачем до відповідача зазначені довідки надані не були, отже були відсутні підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Посилання позивача на те, що розмір складових суддівської винагороди, у тому числі розмір посадового окладу працюючого судді чітко і однозначно визначено в законі та є загальновідомим не змінює того, що відповідач не наділений повноваженнями по обчислення суддівської винагороди а також не змінює приписів ч.2 ст. 19 Конституції України в якій закріплено базовий спеціально-дозвільний принцип правового регулювання, згідно з яким органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №1402 передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Отже законодавством передбачено, що розмір суддівської винагороди залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Законодавством визначено прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, як окремому розмірі, який не співпадає з прожитковий мінімум працездатних осіб. Положення ст.7 Закону №3460-IX є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Отже, з 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, становить 2102 грн. Зазначені норми законів про бюджет не визнавалися неконституційними, тому обов`язкові до виконання. Таким чином, розмір суддівської винагороди, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошове утримання судді у відставці позивачу розраховано згідно до вимог чинного законодавства. Стосовно компенсації втрати частини доходів зазначено, що оскільки позивачу не перераховувалось щомісячне довічне грошове утримання, заборгованість по виплаті відсутня, а отже, правових підстав на компенсацію втрати частини грошових доходів у нього немає.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується.
Справа розглянута в письмовому провадженні згідно ст. 311 КАС України.
В ході розгляду справи ухвалою суду першої інстанції від 19.12.2024 витребувано у позивача ОСОБА_1 докази (та письмові пояснення за необхідності), що:
- 08.09.2016 року Постановою Верховної Ради України він звільнений з посади судді Запорізького окружного адміністративного суду у відставку;
- 04.10.2016 року, наказом голови Запорізького окружного адміністративного суду його відраховано із штату суду;
- з 05.10.2016 року йому було призначено щомісячне довічне грошове утримання.
Також ухвалою суду апеляційної інстанції від 19.12.2024 витребувано у позивача ОСОБА_1 та відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області докази (та письмові пояснення за необхідності):
- в якому розмірі ОСОБА_1 нараховувалося довічне грошове утримання станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023, та станом на 01.01.2024?
Крім того, зобов`язано позивача ОСОБА_1 надати копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 в належній якості.
На виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 19.12.2024 позивачем надано додаткові пояснення у справі, а також копії:
- Постанови Верховної ради України «Про звільнення суддів» від 08.09.2016 року №1515-VІІІ;
- Наказу голови Запорізького окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року «Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Запорізького окружного адміністративного суду»;
- Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 05.10.2016 №44;
- Листа Запорізького окружного адміністративного суду №06-49/605/25 від 13.01.2025 року, що адресований ОСОБА_1 ;
- Довідки від 13.01.2025 №1, Довідки від 13.01.2025 №2, Довідки від 13.01.2025 №3, Довідки від 13.01.2025 №4;
- Пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , що видане на ім`я ОСОБА_1 ;
- заяви ОСОБА_1 на ім`я голови Запорізького окружного адміністративного суду.
Представником відповідача на виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19.12.2024 надано перерахунок пенсії ОСОБА_1 , дата розрахунку 31.05.2021.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що з 05.10.2016 року на підставі чинного на момент виходу у відставку Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання, з того часу позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України в Запорізькій області, які нараховують та виплачують щомісячне довічне грошове утримання на підставі довідок Запорізького окружного адміністративного суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року по справі №280/9718/20, позовну заяву задоволено частково:
визнано протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.11.2020 за №923040198328 у частині відмови врахування стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді - 28 років 08 місяців 24 дні та визначення, що щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватися судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до стажу роботи на посаді судді - 28 років 08 місяців 24 дні, встановленого постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 у справі №335/5004/17 (2-а/335/226/2017), з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням того, що щомісячне довічне грошове утримання має виплачуватися судді у відставці в розмірі 90 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, встановленому постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.07.2017 у справі №335/5004/17 (2-а/335/226/2017), з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів з 19.02.2020 по місяць виплати заборгованості, у зв`язку з порушенням строків виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".
В іншій частині позовної заяви відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 року по справі №280/9718/20, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - задоволено частково:
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2021 року у справі №280/9718/20 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №923040198328 від 18.11.2020 року в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року за №8 виходячи з 50 % розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі довідки Запорізького окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року за №8 виходячи з 66% розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації інфляційних втрат на час виплати перерахунку відповідно до вимог статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів".
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Відповідно до Довідки від 10.03.2020 №8, посадовий оклад судді, який працює в Запорізькому окружному адміністративному судді, становить 75 672 грн. (30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого було встановлено на 01.01.2020 (тобто 2102,00 грн), з додатковим застосуванням регіонального коефіцієнта 1,2 (30*2102 = 63 060*1,2+75 672).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 року по справі №280/3549/24, зобов`язано Запорізький окружний адміністративний суд направити судді у відставці ОСОБА_1 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 станом:
на 01 січня 2021 року, виходячи з базового посадового окладу судді Запорізького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень;
на 01 січня 2022 року, виходячи з базового посадового окладу судді Запорізького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини 3 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень;
на 01 січня 2023 року, виходячи з базового посадового окладу судді Запорізького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини 2 статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік", з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2684 гривень;
на 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді Запорізького окружного адміністративного суду, визначеного на підставі частини другої статті 130 Конституції України, частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та абзацу 4 статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік», з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
04.07.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив:
з урахуванням сталої та послідовної практики Верховного Суду, його висновків щодо застосування положень статті 135 Закону №1402-VIII та статей 7 Закону №1082-IX, Закону №1928-IX здійснити йому перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням раніше виплачених сум), у розмірі 66 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді судді, обчисленої:
- за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року включно виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" у значенні 2270 грн (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2021 має становити 102 472,88 грн, заборгованість за 2021 рік з урахуванням виплати становить 180 908,64 грн;
- за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2022 рік" у значенні 2481 грн (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2022 має становити 103 159,98 грн, заборгованість за 2022 рік з урахуванням виплати становить 189 105,84 грн;
- з 01 січня 2023 року виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" у значенні 2684 грн (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023 має становити 111 600,72 грн, заборгованість за 2023 рік з урахуванням виплати становить 290 394 грн;
- з 01 січня 2024 року виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" у значенні 3028 грн (розмір мого основного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2023 має становити становити 125 904,24 грн.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області №12655-12179/Н-02/8-0800/24 від 17.07.2024 року позивачеві повідомлено, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 по справі №280/9718/20 з 19.02.2020 розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці розраховано в межах покладених зобов`язань, на підставі довідки від 10.03.2020 №8, виданої Запорізьким окружним адміністративним судом. Перерахунок було здійснено у розмірі 66 відсотків суддівської винагороди судді. Зобов`язань щодо подальшого перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб рішенням суду не покладено. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII з урахуванням вимог розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами ПФУ, затвердженого Постановою правління ПФУ від 25.01.2008 №3-1. Згідно із Законами України від 15.12.2020 №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», від 02.12.2021 №1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та від 09.11.2023 № 3460-ХІ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2021, з 01.01.2022, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 складає 2102 гривні. Оскільки до Головного управління не було надано документів, передбачених Порядком №3-1, та враховуючи що розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, відповідно до Законів №№1082, 1928, 2710, 3460 не змінився, підстав для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання не має.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо не здійснення йому перерахунку пенсії в 2021, 2022, 2023 та в 2024 роках виходячи з показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ, «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-ХІ.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 6 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, визначено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу судді становить 2102грн.
За змістом вимог статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
У частині 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII встановлено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною 3 цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:
1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;
2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;
3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Враховуючи, що загальновідома статистична кількість населення міста Запоріжжя є більшою п`ятсот тисяч осіб, але меншою одного мільйона, то до судді Запорізького окружного адміністративного суду застосовується регіональний коефіцієнт 1,2.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», разом із встановленням станом на 01.01.2021 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270 грн., був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2102 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 №1082-IX встановлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі: з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні,
а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-ІХ передбачено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень,
а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років:
з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні; працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-ІХ встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;
працездатних осіб - 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 30.11.2021 у справі №360/503/21 сформував наступні правові висновки про те, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону №1402-VIII. Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть. Разом із цим розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд зазначив, що Законом №966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді». Водночас Законом №966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону №1402-VIIІ.
При цьому будь-які обмеження суддівської винагороди не можуть бути застосовані іншими нормативно-правовими актами, окрім Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Конституційний Суд України в пункті 4.1 рішення від 11.03.2020 в справі №4-р/2020 з посиланням в тому числі на норми міжнародного права зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово висловлював юридичні позиції щодо незалежності суддів, зокрема їх належного матеріального забезпечення, зміни розміру суддівської винагороди, рівня довічного грошового утримання суддів у відставці (рішення Конституційного Суду України від 24.06.1999 року №6-рп/99, від 20.03.2002 року №5-рп/2002, від 1.12.2004 року №19-рп/2004, від 11.10.2005 року №8-рп/2005, від 18.06.2007 року №4-рп/2007, від 22.05.2008 року №10-рп/2008, від 3.06.2013 року №3-рп/2013, від 19.11.2013 року №10-рп/2013, від 8.06.2016 року №4-рп/2016, від 4.12.2018 року №11 -р/2018, від 18.02.2020 року №2-р/2020).
Конституційний Суд України послідовно вказував:
однією з конституційних гарантій незалежності суддів є особливий порядок фінансування судів;
встановлена система гарантій незалежності суддів не є їхнім особистим привілеєм;
конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання);
гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом;
суддівська винагорода є гарантією незалежності судді та невід`ємною складовою його статусу;
зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому (перше речення абз.3 п.2 мотивувальної частини Рішення від 24.06.1999 року № 6-рп/99, перше речення абз.6 пп.2.2 п.2 мотивувальної частини Рішення від 3.06.2013 року №3-рп/2013, друге речення абз.6 пп.3.2., абз.27, 33, 34 пп.3.3 п.3 мотивувальної частини Рішення від 4.12.2018 року №11-р/2018).
Отже, для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 135 Закону №1402-VIII, які у часі прийняті раніше, мають пріоритет стосовно пізніших положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік»,
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.11.2021 у справі №400/2031/21, від 30.11.2021 у справі №360/503/21, від 12.07.2023 року по справі №140/5481/22, від 13.09.2023 року у справі №240/44080/21.
Крім цього, відомості про суд, де працював суддя, вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці подаються до Пенсійного фонду під час призначення судді щомісячного довічного грошового утримання і зберігаються у матеріалах особової справи. Ці відомості залишаються незмінними.
Розмір суддівської винагороди, визначений статтею 135 Закону №1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.
За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер.
Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Положення пунктів 1, 3 Розділу II та пункту 2 Розділу III Порядку №3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом «автоматичності» перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.
Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження «автоматичного» перерахунку та внесення змін до Порядку №3-1, зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 №12, від 09.04.2021 №7.
Отже, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 27.10.2022 у справі №640/10564/21, від 12.09.2023 у справі №540/7777/21, від 28.11.2023 у справі №640/16655/21.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, відповідач, відмовляючи позивачу у проведені перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з підстави неподання позивачем довідки про суддівську винагороду відповідач діяв протиправно.
На підставі наведених приписів правових норм позивач має право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового судді у відставці, виходячи з приписів статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (2021 року - 2270 грн., 2022 року - 2481 грн., 2023 року - 2684 грн., 2024 року - 3028 грн.).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах Вєренцов проти України (заява № 20372/11), Кантоні проти Франції (заява №17862/91).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за таких обставин, дії відповідача щодо відмови у здійсненні позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового судді у відставці є протиправними.
Щодо позовних вимог про зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) (ч.2 ст.2 ЗУ №2050-III).
Статтею 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 ЗУ №2050-III).
Компенсацію виплачують за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (ст.6 ЗУ №2050-III).
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є:
порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Крім того, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ дають підстави для висновку, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічним чином застосовано норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 30.09.2020 у справі №280/676/19, у постанові від 21.03.2023 у справі №620/7687/21, у постанові від 29.03.2023 у справі №120/9475/21-а.
В даному випадку відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не здійсненні з 01.01.2021 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, отже, позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з вини пенсійного органу. Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції учасниками справи не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 23.01.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова
суддяЛ.А. Божко
суддяО.М. Лукманова
