ОКРЕМА ДУМКА
21 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 908/948/23
судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Малашенкової Т.М.
на ухвалу об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2025
у справі за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго», відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго», позивач)
до ПАТ «Запоріжжяобленерго»
про стягнення 403 596 708,67 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. НЕК «Укренерго» звернулося до суду з позовом про стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» 358 711 168,94 грн заборгованості, 4 631 549,23 грн 3% річних, 20 411 789,87 грн інфляційних втрат.
1.2. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем зобов`язання за договором у частині сплати електричної енергії для врегулювання небалансів та, у зв`язку з цим, наявністю підстав для стягнення річних та інфляційних втрат. Посилається на приписи Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил ринку; зазначає, що відповідач підтвердив здійснення господарської операції між ним та позивачем щодо купівлі електричної енергії для врегулювання небалансів шляхом підписання актів, не надав жодних заперечень щодо визначених в розрахункових та первинних бухгалтерських документах обсягів, не надав доказів щодо оскарження відображених в системі ММS обсягів електричної енергії, враховуючи статус відповідача на ринку електричної енергії в якості ППКО.
1.3. Позивач 10.01.2024 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог з посиланням на здійснення розрахунку станом на 10.01.2024 (включено період прострочення з 16.03.2023 до 10.01.2024 включно) без зміни основного боргу; просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 358 711 168,94 грн, пеню у сумі 37 376,30 грн, штраф у сумі 234 893,61 грн, 3% річних у сумі 13 565 218,56 грн, інфляційні втрати у сумі 31 048 051,26 грн. Така заява прийнята судом 06.02.2024.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Господарський суд Запорізької області рішенням від 15.05.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024, позовні вимоги НЕК «Укренерго», з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 10.01.2024, задовольнив.
2.2. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- позивач через систему управління ринком виставив на оплату відповідачу платіжні документи за електричну енергію з метою врегулювання небалансів електричної енергії за серпень 2021 року та період з травня 2022 року до лютого 2023 року на суму 358 711 168,94 грн; з урахуванням пункту 7.7.3 глави 7.7 розділу VII Правил ринку строк виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати 358 711 168,94 грн є таким, що настав; відповідач зобов`язання з оплати вартості послуг з врегулювання небалансів електричної енергії належним чином не виконав, вартість наданих послуг не сплатив;
- наявні підстави для стягнення з відповідача 37 376,30 грн пені, 234 893,61 грн штрафу, 13 565 218,56 грн 3% річних та 31 048 051,26 грн інфляційних втрат, враховуючи, що розрахунок цих сум не суперечить умовам укладеного сторонами договору та вимогам чинного законодавства України у частині їх нарахування;
- наведені скаржником в апеляційній скарзі розрахунки на підставі обсягів завантажених в Датахаб оновлених даних комерційного обліку з 01.07.2022 до 31.03.2023, виходячи з обсягу надходження від ресурсних об`єктів генерації (31 об`єкт) на рівні 0, а також долучених до заяви документів (листів відповідача та позивача), є новими доказами у розумінні ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); скаржник зазначає, у тому числі, що такі документи (зазначені вище листи тощо) не існували під час розгляду справи місцевим господарським судом; відповідач не зазначав у суді першої інстанції про намір подати відповідні докази;
- відповідач за спірний період підписав акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та акти коригування, копії яких знаходяться в матеріалах справи, при цьому не надав жодних заперечень стосовно визначених в цих актах обсягів та вартості спожитої електричної енергії, у тому числі з мотивів неотримання послуги на окупованій території або невідповідності даних фактичному обсягу; за існуючим порядком на балансуючому ринку, заборгованість має сплачуватися відповідно до рахунків, оплачуються всі виставлені рахунки, механізм анулювання виставленого рахунку відсутній;
- відповідач як учасник провадження у справі не був позбавлений права та можливості самостійно, у разі необхідності, замовити та надати суду висновок експерта з ініційованих ним питань у порядку статей 74, 101 ГПК України, однак своїм процесуальним правом не скористався;
- позивач правомірно зупинив нарахування відповідних санкцій раніше дати введення воєнного стану в Україні; як вбачається із позовних вимог, штрафні санкції, пред`явленні до стягнення нараховані на зобов`язання, які виникли до введення воєнного стану - у вересні 2021 року, штрафні санкції на прострочене під час дії воєнного стану зобов`язання не нараховувалися; обставини справи №911/1359/22 не є аналогічними з обставинами справи, що розглядається з огляду на те, що у справі №911/1359/22 йшлося про нарахування пені за зобов`язанням, яке виникло вже під час дії воєнного стану (у зв`язку із порушенням строків повернення коштів позивачем у серпні 2022 року);
- відповідач не довів неможливість виконувати свої зобов`язання перед позивачем за укладеним договором безпосередньо внаслідок обставин збройної агресії рф проти України; як відповідач так і позивач під час дії воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах; у розд.6 Договору передбачено порядок дій сторін при настанні форс-мажорних обставин, який не було дотримано відповідачем;
- клопотання про призначення судової економічної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки враховуючи суть спору, обставини, покладені в обґрунтування вказаного клопотання, відсутня необхідність у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право та без яких встановити відповідні обставини неможливо; матеріали справи містять достатньо доказів, які необхідні для встановлення фактичних даних у справі без призначення судової експертизи..
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
3.2. Скаржник звернув увагу, що рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 оскаржувалося в апеляційному порядку в частині стягнення основної заборгованості на суму 1 498 870,21 грн, інфляційних нарахувань на суму 130 401,82 грн, 3% річних на суму 56 973,92 грн, штрафних санкцій (штраф 234 893,61 грн, пеня 37 376,30 грн) всього на суму 272 269,91 грн, і саме в цій частині рішення судів оскаржуються також в касаційному порядку.
3.3. У касаційній скарзі ПАТ «Запоріжжяобленерго» з посиланням на пункт 1 частину другу статті 287 ГПК України зазначає, що суди неправильно застосували пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) без урахування висновків, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
3.4. Також скаржник посилається на пункт 3 частину третю статтю 310 ГПК України та зазначає, що Господарський суд Запорізької області ухвалою від 05.12.2023 відмовив ПАТ «Запоріжжяобленерго» у задоволені клопотання від 18.04.2023 №008-33/26 про призначення судової економічної експертизи; Центральний апеляційний господарський суд протокольною ухвалою від 23.10.2024 також відмовив у клопотанні про призначення судової економічної експертизи; під час розгляду цієї справи необхідно встановити документальну обґрунтованість оформлення операції про врегулювання небалансів електричної енергії в обсягах та на суму зазначену в актах купівлі - продажу послуги за договором за період травень 2022 - лютий 2023 включно; позивач в листах, наданих до матеріалів справи, підтверджував, що послуга з врегулювання небалансів потребує коригування у бік зменшення.
4. Позиція інших учасників справи
4.1. НЕК «Укренерго» у відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
5. Рух справи в суді касаційної інстанції та підстави передачі на розгляд об`єднаної палати
5.1. Верховний Суд ухвалою від 19.12.2024 відкрив касаційне провадження у справі №908/948/23 за касаційною скаргою ПАТ «Запоріжжяобленерго».
5.2. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 05.02.2025 передав справу №908/948/23 на розгляд об`єднаної палати для відступу від висновку щодо застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22 (колегія суддів: Рогач Л.І., Дроботова Т.Б., Міщенко І.С.), від 02.07.2024 у справі №908/815/22 (колегія суддів: Дроботова Т.Б., Багай Н.О., Чумак Ю.Я.), від 03.07.2024 у справі №908/816/22 (колегія суддів: Берднік І.С., Зуєв В.А., Міщенко І.С.), від 03.07.2024 у справі №908/817/22 (колегія суддів: Зуєв В.А., Берднік І.С., Міщенко І.С.), від 12.09.2024 у справі №910/4264/22 (колегія суддів: Жайворонок Т.Є., Ємець А.А., Колос І.Б.), від 02.10.2024 у справі №910/4273/22 (колегія суддів: Студенець В.І., Баранець О.М., Губенко Н.М.).
5.3. Колегія суддів вказала, що висновки щодо застосування постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, які виникли після введення воєнного стану, було викладено у постанові об`єднаної палати від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, де зазначено про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.
5.4. Після цього, Верховний Суд у постановах від 26.06.2024 у справі №908/818/22 (колегія суддів: Рогач Л.І., Дроботова Т.Б., Міщенко І.С.), від 02.07.2024 у справі №908/815/22 (колегія суддів: Дроботова Т.Б., Багай Н.О., Чумак Ю.Я.), від 03.07.2024 у справі №908/816/22 (колегія суддів: Берднік І.С., Зуєв В.А., Міщенко І.С.), від 03.07.2024 у справі №908/817/22 (колегія суддів: Зуєв В.А., Берднік І.С., Міщенко І.С.), від 12.09.2024 у справі №910/4264/22 (колегія суддів: Жайворонок Т.Є., Ємець А.А., Колос І.Б.), від 02.10.2024 у справі №910/4273/22 (колегія суддів: Студенець В.І., Баранець О.М., Губенко Н.М.) дійшов висновку, що положення пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 щодо настанови про зупинення на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування стосуються виключно нарахування та стягнення штрафних санкцій саме за цей період та, відповідно, їх дія не може бути поширена щодо штрафних санкцій, право на нарахування яких виникло раніше.
5.5. Натомість у п.33 постанови від 15.10.2024 у справі №924/1202/23 (колегія суддів: Кондратова І.Д., Баранець О.М., Губенко Н.М.) Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача розміру пені, застосувавши приписи Постанови №332 як такі, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії. Натомість апеляційний суд безпідставно задовольнив в цій частині позовні вимоги позивача та стягнув на його користь пеню в розмірі 246 516,20 грн за період з 01.09.2021 по 23.02.2022.
5.6. Подібний за змістом підхід застосував Верховний Суд у постановах від 06.06.2024 у справі №910/4269/22 (колегія суддів: Малашенкова Т.М., Булгакова І.В., Колос І.Б.), від 12.06.2024 у справі №910/4286/22 (колегія суддів: Бакуліна С.В., Баранець О.М., Кібенко О.Р.), скасувавши рішення судів попередніх інстанцій в частині стягнення штрафних санкцій, нарахованих до введення в Україні воєнного стану, та направивши справи у цій частині на новий розгляд.
5.7. Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про наявність суперечливих висновків Верховного Суду щодо питання застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, які виникли до введення в Україні воєнного стану.
5.8. Об`єднана палата ухвалою від 21.03.2025 прийняла до розгляду справу №908/948/23 за касаційною ПАТ «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2024 та призначила розгляд справи у відкритому судовому засіданні.
6. Мотиви незгоди з ухвалою об`єднаної палати
6.1. За приписами частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
6.2. Водночас принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки у протилежному випадку це означало б неможливість суду виправити свою позицію, виключало можливість динамічного розвитку права та суспільних відносин.
6.3. Відповідно до частини другої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
6.4. Об`єднана палата неодноразово виснувала щодо умов (підстав) для передачі справи на розгляд об`єднаної палати, як і підстав для здійснення розгляду справи об`єднаною палатою, а також і щодо кола критеріїв та умов щодо прийняття/повернення справ, переданих на розгляд об`єднаної палати (див. ухвали від 17.01.2025 у справі №911/22/24 (911/747/24), від 05.12.2024 у справі №910/4017/22, від 03.09.2024 у справі №910/15002/23, від 09.08.2024 №909/1043/21, тощо).
6.5. В ухвалі від 27.09.2024 у cправі № 922/3929/23 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду також звернув увагу, що підставою для передачі для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати, є конкретний висновок, який здійсненний саме Верховним Судом (Верховним Судом України) в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати у подібних правовідносинах про те, як саме повинна застосовуватися норма права, а не будь-якого висновку чи правової оцінки, зробленого судом касаційної інстанції для обґрунтування мотивувальної частини постанови.
6.6. Великої Палати Верховного Суду неодноразово зазначала, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або ряду норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору (див. постанову від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвали від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц).
6.7. При цьому наявності висновків в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати щодо застосування норми права у певній справі недостатньо. Так, обов`язковою умовою є застосування таких норм права у правовідносинах, які є подібними правовідносинам у справі, що передається від яких колегії суддів або палати вважає за необхідне відступити.
6.8. Передаючи цю справу на розгляд об`єднаної палати, колегія суддів пропонує відступити від висновку щодо застосування пп.16 п.1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №908/818/22, від 02.07.2024 у справі №908/815/22, від 03.07.2024 у справі №908/816/22, від 03.07.2024 у справі №908/817/22, від 12.09.2024 у справі №910/4264/22, від 02.10.2024 у справі №910/4273/22.
6.9. Також колегія суддів вказала, що висновки щодо застосування постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, які виникли після введення воєнного стану, викладено у постанові об`єднаної палати від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, де зазначено про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії.
6.10. На думку колегії суддів, які передали справу на об`єднану палату існують суперечливі висновки Верховного Суду щодо застосування приписів постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, що виникли до введення в Україні воєнного стану (див. пункти 5.4- 5.6 цієї окремої думки). Враховуючи це, справу необхідно передати на розгляд об`єднаної палати, з чим вона (об`єднана палата) погодилася та прийняла її до розгляду.
6.11. Водночас із висновками об`єднаної палати щодо прийняття цієї справи не погоджуюся і вважаю за необхідне зазначити таке.
6.12. Об`єднана палата у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 зробила низку правових висновків щодо застосування постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 до вимог про стягнення штрафних санкцій, нарахованих на зобов`язання, які виникли після введення воєнного стану.
6.12.1.Так у пункті 8.13.42. постанови від 19.04.2024 зазначено таке: "Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії."
6.12.2. А у пункті 8.13.43. Постанови від 19.04.2024 вказане таке :"Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення".
6.13. Водночас виходжу і з того, що у справі №911/1359/22 перед об`єднаною палатою стояло питання щодо відступлення від правового висновку, викладеного у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, де зазначено, що НКРЕКП (регулятор) прийняв Постанову №332 (у редакції від 26.04.2022) в межах своїх повноважень, тому має застосовуватися, у тому числі підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
6.14. Предметом позову у справі №911/1359/22 є вимоги про стягнення 114 116 797, 48 грн основного боргу; нарахованих з 02.03.2022 до 23.08.2022 пені у розмірі 17 933 524, 59 грн, 3% річних у розмірі 1 536 354, 76 грн, втрат від інфляції у розмірі 17 320 704, 86 грн.
6.15. Причиною звернення з касаційною скаргою у справі №911/1359/22 стала незгода позивача з рішенням суду першої інстанції, залишеного без змін постановою апеляційного суду, в частині відмови у стягненні пені у сумі 17 933 524, 59 грн .
6.16. Відмовляючи в задоволенні стягнення пені у розмірі 17 933 524, 59 грн за період з 02.03.2022 до 23.08.2022, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування; суди відхилили доводи позивача стосовно того, що цей підпункт діє лише з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413, зазначивши, що відповідний пункт, з огляду на його зміст, розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, а також враховуючи, що вимоги щодо стягнення нарахованої пені заявлені у серпні 2022 року.
6.17. При цьому, об`єднана палата у постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від вказаного висновку з урахуванням уточнення такого змісту:
- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов`язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії;
- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії є обов`язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332,
-Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
6.18. Отже, наведені правові висновки є чіткими і зрозумілими щодо застосування норм права.
6.19. Водночас, колегія суддів фактично не заперечує правовий висновок, зроблений об`єднаною палатою у справі №911/1359/22, проте звертає увагу, що різні колегії суддів застосовують висновок по-різному, а тому наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати для відступу від висновків (див. пункти 5.2, 6.8 цієї окремої думки).
6.20. Однак, на мою думку, це свідчить не про суперечність правових позицій, а йдеться про різні висновки і про необхідність їх однакового комплексного розуміння і застосування судами. Сам факт неоднакового застосування не означає, що висновки потребують уточнення чи перегляду, а отже, немає підстав для розгляду цієї справи об`єднаною палатою. Наразі окремою думкою не охоплюється питання подібності правовідносин у вказаних справах.
Окрему думку викладено у порядку статті 34 ГПК України.
Суддя Т. Малашенкова
