ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2025 м. Дніпро Справа № 908/948/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.11.2024 у справі (головуючий суддя Науменко А.О., судді: Мірошниченко М.В., Педорич С.І.), повний текст ухвали складено 21.11.2024
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», м. Запоріжжя
про стягнення 384 026 777,95 грн, -
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог і ухвали суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/948/23 задоволено позов ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» та стягнуто з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» заборгованість у сумі 358 711 168,94 грн, пені в сумі 37 376,30 грн, штраф у сумі 234 893,61 грн, 3 % річних у сумі 13 565 218,56 грн, інфляційних втрат в сумі 31 048 051,26 грн, судовий збір в сумі 939 400,00 грн.
15.11.2024 ПАТ «Запоріжжяобленерго» (з урахуванням уточнення раніше поданої заяви про розстрочення) просило відстрочити виконання рішення до 14.05.2025 через фінансові труднощі та критичне становище підприємства, на що ПрАТ «НЕК «Укренерго» заперечувало, наголошуючи на важливості для енергетичної системи своєчасного виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.11.2024 заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» про відстрочення виконання рішення у справі № 908/948/23 задоволено частково. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/948/23 в частині стягнення з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» заборгованості в сумі 358 711 168,94 грн, пені в сумі 37 376,30 грн, штрафу у сумі 234 893,61 грн, 3 % річних у сумі 13 565 218,56 грн, інфляційних втрат в сумі 31 048 051,26 грн до 15.02.2025. В іншій частині заяви відмовлено.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду в частині відстрочення виконання судового рішення на дев`ять місяців, ПрАТ «НЕК «Укренерго» оскаржує її в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду (далі ЦАГС) та просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.11.2024 у справі № 908/948/23 у зв`язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального і процесуального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Зокрема, відповідач подав уточнення та додаткові докази з пропуском установленого судом строку та без обґрунтування причин такої несвоєчасності, однак суд першої інстанції, усупереч вимогам ч. 8 ст. 80 та ст. 86 ГПК України, прийняв їх до розгляду і поклав в основу оскаржуваної ухвали, зробивши висновки на підставі недопустимих доказів.
Крім того, суд першої інстанції неправильно застосував ст. 331 ГПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», безпідставно визнавши наявними обставини, що ускладнюють виконання рішення суду. Посилання відповідача на скрутний фінансовий стан, наявність податкової, дебіторської та кредиторської заборгованості, недостатність обігових коштів є наслідком його власної господарської діяльності, яка відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України здійснюється на власний комерційний ризик, і не може вважатися виключною обставиною, що унеможливлює або істотно ускладнює виконання судового рішення. Такий фінансовий стан існує у відповідача протягом тривалого часу та виник задовго до введення воєнного стану, що свідчить про неефективність управління та не може бути підставою для відстрочення виконання рішення з урахуванням принципів обов`язковості судових рішень, співмірності та балансу інтересів сторін.
Суд також не дотримався вимог ст.ст. 74, 77, 86 ГПК України щодо оцінки доказів, оскільки відповідач на підтвердження своїх доводів подав довідки, видані ним самим, без належних підтверджень з боку банківських установ, із посиланням на обставини, що мали місце ще до укладення спірного договору, та без доказів реальної можливості виконання рішення після спливу строку відстрочення. Суд першої інстанції не надав належної оцінки суперечливості наведених доказів, зокрема щодо заявленої повної відсутності коштів на рахунках за наявності значних поточних витрат і продовження господарської діяльності відповідача.
Окрім цього, суд не врахував тривалий характер порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань: заборгованість у сумі 358 711 168,94 грн сформувалася ще у 2021 2023 роках, а станом на дату винесення оскаржуваної ухвали не було сплачено навіть судовий збір. Таким чином, відстрочення виконання рішення фактично означає відстрочення вже простроченого грошового зобов`язання та примушує позивача безоплатно кредитувати відповідача, що суперечить положенням цивільного законодавства та принципам добросовісності, справедливості і розумності.
Суд першої інстанції також не врахував особливий статус та суспільно значущу роль ПрАТ «НЕК «Укренерго» як підприємства паливно-енергетичного комплексу, критично важливого для функціонування економіки і національної безпеки держави, яке в умовах воєнного стану несе значні витрати на відновлення пошкоджених об`єктів енергетичної інфраструктури. Несвоєчасне виконання рішення суду істотно порушує майнові інтереси позивача, негативно впливає на стабільність Об`єднаної енергетичної системи України та порушує право позивача на мирне володіння майном у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 41 Конституції України.
3. Короткий зміст вимог відзиву на апеляційну скаргу та його узагальнені доводи.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/948/23 позов ПрАТ «НЕК «Укренерго» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на користь ПрАТ «НЕК «Укренерго» заборгованість в сумі 358 711 168,94 грн, пені в сумі 37 376,30 грн, штраф у сумі 234 893,61 грн, 3 % річних у сумі 13 565 218,56 грн, інфляційних втрат в сумі 31 048 051,26 грн, судовий збір в сумі 939 400,00 грн.
12.06.2024 до суду від відповідача у справі надійшла заява про розстрочення, а 15.11.2024 про уточнення раніше поданої заяви з проханням саме про відстрочення виконання рішення до 14.05.2025, посилаючись на обставини, які, на його думку, істотно ускладнюють або роблять неможливим його негайне виконання.
Обґрунтовуючи заяву, відповідач посилався на вкрай тяжкий фінансовий стан, збитковість діяльності, наявність ознак критичної неплатоспроможності, значну податкову та кредиторську заборгованість, арешт коштів на рахунках, зростання дебіторської заборгованості та відсутність реальної можливості виконати рішення суду одноразово. Також відповідач зазначав на зниження обсягів розподілу електричної енергії внаслідок воєнних дій та окупації частини території Запорізької області, особливості державного тарифного регулювання, яке не забезпечує прибутковість, а також на свій статус підприємства критичної інфраструктури, для якого негайне виконання рішення може призвести до негативних наслідків для стабільної роботи та енергетичної безпеки регіону.
Позивач у запереченнях на заяви відповідача зазначив, що наведені відповідачем обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених ст. 331 ГПК України, для відстрочення виконання судового рішення, а лише відображають поточний фінансово-господарський стан та результати його діяльності.
Позивач наголосив, що введення воєнного стану та наслідки збройної агресії РФ мають загальний характер і однаковою мірою стосуються обох сторін спору, тоді як від ПрАТ «НЕК «Укренерго» залежить стабільне функціонування електроенергетичної галузі та енергетичної безпеки держави. Також звернув увагу суду на значну та тривалу заборгованість ПАТ «Запоріжжяобленерго» перед НЕК «Укренерго», у тому числі накопичену в період воєнного стану, що підтверджує систематичне невиконання відповідачем своїх зобов`язань. Позивач підкреслив необхідність дотримання балансу інтересів сторін та врахування матеріального становища не лише боржника, а й стягувача, оскільки відстрочення фактично призводить до подальшого відкладення виконання вже простроченого грошового зобов`язання та створює ризик негативних наслідків саме для позивача. На думку позивача, докази, подані відповідачем на підтвердження заявлених обставин, не є належними та допустимими, а тому не доводять неможливості виконання рішення суду у встановлений строк. У зв`язку з вищевикладеним позивач просив відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду, що і є предметом виникнення спору.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив із обов`язковості судових рішень, що набрали законної сили, та з того, що право на їх виконання є складовою права на судовий захист і справедливий суд.
Суд керувався приписами ст. 331 ГПК України, відповідно до яких відстрочення або розстрочення виконання рішення є винятковим процесуальним заходом і може бути застосоване лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Частинами 1 та 5 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частини 3, 4 ст. 331 ГПК).
Питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12. постанови Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).
Колегія суддів ЦАГС зауважує, що надання розстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права.
Як установив суд першої інстанції, ПАТ «Запоріжжяобленерго» перебуває у скрутному фінансовому стані, є збитковим за результатами діяльності у 2022 році (збитки складають 204,75 млн. грн) та за дев`ять місяців 2024 року (168,43 млн. грн), має ознаки критичної неплатоспроможності, значний податковий борг (823 857 млн. грн) , істотну кредиторську заборгованість, у тому числі перед ДП «Енергоринок» у розмірі 747 132 828,12 грн, а також значну дебіторську заборгованість споживачів, примусове стягнення якої є ускладненим або неможливим у зв`язку із запровадженням мораторіїв, зупиненням виконавчих дій та спеціальним статусом окремих боржників. Судом також враховано накладення арешту на рахунки відповідача в межах виконавчого провадження ВП № 55890429, відсутність вільних грошових коштів та обмежені джерела доходів, зумовлені державним регулюванням тарифів, зокрема встановленням для ПАТ «Запоріжжяобленерго» нульової регуляторної норми доходу на 2024 рік.
Крім того, суд дійшов висновку, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством критичної інфраструктури, стабільна та безперебійна робота якого має істотне значення для життєдіяльності Запорізької області, а негайне примусове виконання рішення суду у повному обсязі може спричинити тяжкі наслідки для функціонування об`єктів електроенергетики.
Водночас суд врахував також й матеріальні інтереси позивача ПрАТ «НЕК «Укренерго», яке є суб`єктом стратегічного значення для економіки і безпеки держави та в умовах воєнного стану несе значні витрати на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури.
Оцінивши подані сторонами докази та пояснення з урахуванням принципів змагальності й належної оцінки доказів, колегія суддів ЦАГС погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність об`єктивних обставин, що істотно ускладнюють негайне виконання рішення, та про необхідність забезпечення справедливого балансу інтересів сторін, виходячи з фінансового стану боржника, характеру та розміру заборгованості, ступеня вини відповідача у виникненні спору, а також можливих негативних наслідків як для боржника, так і для стягувача.
Керуючись положеннями Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», практикою Конституційного Суду України та приписами господарського процесуального законодавства, суд першої інстанції частково задовольнив заяву ПАТ «Запоріжжяобленерго» та відстрочив виконання рішення суду у справі № 908/948/23 в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 358 711 168,94 грн, пені у сумі 37 376,30 грн, штрафу у сумі 234893,61 грн, 3% річних у сумі 13565 218,56 грн, інфляційних втрат у сумі 31 048 051,26 грн до 15.02.2025, відмовивши у решті заявлених вимог і зазначивши, що відстрочення стягнення судового збору чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим колегія суддів ЦАГС не вбачає порушень з боку суду першої інстанції вимог законодавства чи недотримання принципу справедливого балансу між сторонами.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції вимог ч. 8 ст. 80 та ст. 86 ГПК України у зв`язку з прийняттям уточнень і додаткових доказів відповідача, поданих після спливу встановленого строку, колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що строк для подання уточненої заяви був встановлений судом першої інстанції (ухвалою від 07.11.2024 до 14.11.2024), а не законом, у зв`язку з чим відсутність окремого клопотання про його поновлення не є безумовною підставою для неприйняття таких матеріалів.
З урахуванням положень ч. 8 ст. 80 ГПК України, незначного характеру пропуску строку, подання уточнень 15.11.2024 до судового засідання 18.11.2024, їх істотного значення для вирішення питання про відстрочення виконання рішення та відсутності порушення прав іншої сторони, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв уточнену заяву до розгляду. Такий підхід відповідає завданням господарського судочинства, принципам пропорційності, змагальності та забезпечення справедливого балансу інтересів сторін і не свідчить про надмірний процесуальний формалізм.
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції ст. 331 ГПК України та ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зводяться до незгоди апелянта з оцінкою судом наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення. Водночас суд першої інстанції, надавши оцінку фінансовому стану боржника, характеру та розміру заборгованості, наявності арештів рахунків, обмеженості джерел доходів у зв`язку з державним регулюванням тарифів, а також статусу відповідача як підприємства критичної інфраструктури, дійшов мотивованого висновку про існування об`єктивних обставин, які істотно ускладнюють негайне виконання рішення, що відповідає вимогам закону та усталеній судовій практиці.
Твердження апелянта про те, що скрутний фінансовий стан відповідача є наслідком його власної господарської діяльності та не може вважатися виключною обставиною, саме по собі не спростовує права суду враховувати сукупність встановлених обставин при вирішенні питання про відстрочення виконання рішення. Суд першої інстанції не визнав такі обставини виключними, а оцінив їх у взаємозв`язку з публічним інтересом у забезпеченні безперебійного функціонування об`єктів електроенергетики та необхідністю дотримання балансу інтересів сторін.
Не підтверджуються матеріалами справи й доводи про порушення судом вимог ст.ст. 74, 77, 86 ГПК України щодо оцінки доказів. Суд першої інстанції дослідив подані відповідачем документи у сукупності з іншими доказами, надав їм належну правову оцінку та вмотивував, з яких підстав визнав їх достатніми для висновку про ускладнення негайного виконання рішення, тоді як незгода апелянта з такою оцінкою не свідчить про її неправильність.
Аргументи апеляційної скарги щодо тривалого характеру заборгованості, несплати судового збору та фактичного «кредитування» відповідача також не спростовують законності оскаржуваної ухвали, оскільки суд першої інстанції, врахувавши ці обставини, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та обмежив строк відстрочення, відмовивши в іншій її частині, чим забезпечив співмірність обраного заходу та баланс інтересів сторін.
Посилання апелянта на порушення його майнових прав і особливий статус ПрАТ «НЕК «Укренерго» як суб`єкта стратегічного значення були враховані судом першої інстанції, однак не виключають можливості надання відстрочення виконання рішення у межах, визначених законом, за наявності об`єктивних обставин та з урахуванням принципу справедливого балансу.
За таких обставин колегія суддів ЦАГС доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, а тому колегія суддів вважає необхідним залишити її без змін.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
За результатами перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів ЦАГС дійшла висновку, що апеляційна скарга ПрАТ «НЕК «Укренерго» не підлягає задоволенню. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції про відстрочення виконання рішення є законною та обґрунтованою, оскільки відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження.
Згідно зі статтями 236, 275 та 276 ГПК України, судове рішення має бути законним і обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції визнав, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення з дотриманням усіх цих вимог. Відтак, на підставі ст. 276 ГПК України, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення без змін.
7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
Згідно ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 18.11.2024 у справі № 908/948/23 залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.01.2026.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов
