Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/23893/23 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Парінова А.Б.,
при секретарі судового засідання Шіндер Ю.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Шевчука Д.І.,
представників третьої особи Сучкової А.М., Дубняк Н.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі - позивач/апелянт) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1/Мін`юст), Державного підприємства «Національні інформаційні системи» (далі - відповідач 2/ДП «Національні інформаційні системи»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України (далі - третя особа), з вимогами:
- визнати протиправними дії Мін`юсту щодо анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- визнати протиправним і скасувати пункт 3 наказу Мін`юст № 2245/5 від 15 червня 2023 року в частині прийняття рішення про анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- зобов`язати Мін`юст відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- зобов`язати ДП «Національні інформаційні системи» поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю наказу Мін`юсту «Про задоволення скарги» від 15 червня 2023 року № 2245/5, яким задоволено скаргу третьої особи від 26 травня 2023 року № 5/7/1/3-13745, із-за відсутності порушень закону при проведенні реєстраційних дій від 13 березня 2023 року № 1000701070012079798 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Європейське ощадне товариство» (ідентифікаційний код юридичної особи 42667545) та № 1000731070007041741 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 43430711), оскільки станом на 13 березня 2023 року Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 10 березня 2023 року № 145/2023 не набрав чинності, тому були відсутні підстави для відмови у проведенні вказаних реєстраційних дій. Крім того, зазначила про порушення Мін`юстом процедури розгляду скарги, оскільки не вбачається повноваження Першого заступника начальника Департаменту - начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Артема Шило на підписання скарги на дії позивачки та законодавство України не містить визначення поняття про наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації і за таких підстав скарга на рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту підлягає розгляду колегіально.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у задоволенні позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що за результатами розгляду скарги Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Міністерством юстиції України правомірно прийнято наказ від 15 червня 2023 року № 2245/5 про її задоволення, оскільки приватним нотаріусом проведено реєстраційні дії стосовно особи, до якої рішенням Рада національної безпеки і оборони України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 10 березня 2023 року № 145/2023, прийнято персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) та застосовано, зокрема, такий вид обмежувальних заходів (санкцій) як блокування активів. Скарга подана уповноваженою особою, яка виконуючи свої визначені законом функції із здійснення контррозвідувальних заходів, зобов`язана забезпечувати реалізацію і моніторинг ефективності введених санкцій, а отже мав право звернутися до Мін`юсту зі скаргою про скасування реєстраційних дій, що спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами. Стосовно дати набрання чинності рішення Ради національної безпеки і оборони України і Указу Президента, то відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року № 1644-VII відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання, а тому твердження позивача про не чинність рішення та Указу станом на 13 березня 2023 року необґрунтовані.
В апеляційній скарзі приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 не погодилась з судовим рішенням та висновками, викладеними у ньому. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що судом першої інстанції не враховано правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду Верховного суду від 21 червня 2023 року у справі 910/2529/22 і Великої Палати Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 9901/480/19 (провадження № 11-459заі21). Також не надано належної оцінки доводам позивача про: відсутність повноважень у Першого заступника начальника Департаменту - начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Артема Шило на підписання скарги від 26 травня 2023 року № 5/7/1/3-13745; подання скарги з порушенням строку, визначеного частиною четвертою статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV. Судом не враховано пункт третій Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 10 березня 2023 року № 145/2023, відповідно до якого цей указ набирає чинності з дня його опублікування. Тому, оскільки датою публікації є 14 березня 2023 року, а реєстраційні дії вчинено 13 березня 2023 року, то такі дії вчинені законно.
У відзиві Мін`юсту на апеляційну скаргу, який дублюється з відзивом Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України, підтримано рішення суду першої інстанції, висловлено прохання залишити його без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення. Щодо права звернення Першого заступника начальника Департаменту - начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Артема Шило, то в цій ситуації скаржник діє як суб`єкт владних повноважень, та виконуючи свої визначені законом функції із здійснення контррозвідувальних заходів, зобов`язаний забезпечувати реалізацію і моніторинг ефективності введених санкцій, а отже має право звернутися до Мін`юсту зі скаргою про скасування реєстраційних дій, яка спрямована на запобігання протиправних дій підсанкційними особами. Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що датою набрання чинності рішення та указу є 10 березня 2023, виходячи з дати прийняття. Крім того, рішення Ради національної безпеки і оборони України та відповідний Указ Президента є індивідуальними актами, якими запроваджено персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до певного переліку осіб. Відтак, положення щодо порядку опублікування нормативно-правових актів до даного Указу Президента України не застосовуються.
Державне підприємство «Національні інформаційні системи» відзив на апеляційну скаргу не подало.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що 13 березня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 проведено реєстраційні дії № 1000701070012079798 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Європейське ощадне товариство» та № 1000731070007041741 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева фінанс», унаслідок чого з відомостей про кінцевого бенефіціарного власника товариства з обмеженою відповідальністю «Європейське ощадне товариство» та товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева фінанс» видалено запис про громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До Міністерства юстиції України надійшла скарга Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26 травня 2023 року № 5/7/1/3-13745, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 червня 2023 року за № 92844-8-23.
Скарга мотивована тим, що 13 березня 2023 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 проведено реєстраційні дії № 1000701070012079798 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Європейське ощадне товариство» та № 1000731070007041741 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева фінанс», унаслідок чого з відомостей про кінцевого бенефіціарного власника товариства з обмеженою відповідальністю «Європейське ощадне товариство» та товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева фінанс» вилучено громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . При проведенні реєстраційних дій було порушено пункт 11 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 395/6, зареєстрованого наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року за № 200/28330.
Службовою запискою посадових осіб Мін`юсту від 15 червня 2023 року констатовано про наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях державного реєстратора, оскільки приватним нотаріусом ОСОБА_1 проведено реєстраційні дії щодо виключення відомостей про ОСОБА_2 за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону, у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
На підставі цього зазначено про достатність підстав для розгляду скарги у сфері державної реєстрації невідкладно без розгляду її колегіально та рекомендовано:
1. Скаргу Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26 травня 2023 року розглянути невідкладно без розгляду її колегіально та задовольнити.
2. Скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 13.03.2023 за номером № 1000701070012079798 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «Європейське ощадне товариство» (ідентифікаційний код юридичної особи 42667545) та 13 березня 2023 року за № 1000731070007041741 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «ФК «Женева фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 43430711).
3. Анулювати приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Наказом Міністерства юстиції України «Про задоволення скарги» від 15 червня 2023 року № 2245/5 (далі - Наказ №2245/5) прийнято рішення, яким:
1. Скаргу Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26 травня 2023 задоволено.
2. Скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дії, проведені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 13 березня 2023 року за № 1000701070012079798 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «Європейське ощадне товариство» (ідентифікаційний код юридичної особи 42667545) та 13 березня 2023 року за № 1000731070007041741 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» щодо ТОВ «ФК «Женева фінанс» (ідентифікаційний код юридичної особи 43430711).
3. Анулювано приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
4. Виконання пункту 2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.
5. Виконання пункту 3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
16 червня 2023 року ДП «Національні інформаційні системи» анульовано доступ позивачці до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Не погоджуючись з наказом, позивачка звернулася з цим позовом до суду.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує такі норми чинного законодавства і фактичні обставини справи.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон № 755-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Частиною першою статті 5 Закону № 755-IV передбачено, що систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб`єкти державної реєстрації.
Частиною другою статті 5 Закону № 755-IV визначено повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації, до яких також належить розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов`язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань визначено статтею 34 Закону № 755-IV.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 755-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Частиною другою статті 34 Закону № 755-IV визначено, що Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії;
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Відповідно до частини третьої статті 34 Закону № 755-IV (в редакції, чинній на дату звернення зі скаргою) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше шести місяців з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності. Строк для подання скарги, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року такого строку. Строк для подання скарги, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця такого строку. Якщо закінчення строку для подання скарги, обчислюваного місяцями, припадає на місяць, що не має відповідного числа, такий строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку для подання скарги припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем такого строку є перший після вихідного, святкового чи іншого неробочого дня робочий день. Строк для подання скарги не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу подано до установи зв`язку чи направлено іншими засобами зв`язку.
Згідно з частиною четвертою статті 34 Закону №755-ІV скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі, за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, що подана особою, яка не має на це повноважень, або не містить відомостей про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, дати, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав (якщо зазначення такої дати є обов`язковим), повертається скаржнику на підставі мотивованого рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу не пізніш як через 15 днів з дня її надходження. Повернення скарги не позбавляє скаржника права на повторне її подання у встановленому порядку. Перебіг строку на оскарження зупиняється з дня подання скарги до дня її повернення скаржнику.
Спірні реєстраційні дії проведено позивачкою 13 березня 2023 року, а скаргу Головним управлінням контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України подано 14 червня 2023 року.
Подаючи скаргу, Головне управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України зазначило, що у ході контррозвідувального забезпечення кредитно-банківської сфери та захисту об`єктів критичної інфраструктури держави, відповідними підрозділами СБ України 26 травня 2023 року виявлено реєстраційні дії приватного нотаріуса ОСОБА_1, що спрямовані на обхід застосованих РНБО України санкцій.
Тобто, заявником дотримано вимоги частини четвертої статті 34 Закону № 755-IV щодо зазначення дати, коли стало відомо про реєстраційні дії, проведені позивачкою.
Відповідно до частини шостої статті 34 Закону № 755-IV за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
- про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
- про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації);
- про залишення скарги без розгляду по суті.
Частиною сьомою статті 34 Закону № 755-IV встановлено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:
1) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;
2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;
3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації усунути допущені ними порушення з визначенням строків для виконання такого зобов`язання;
4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі якщо інші державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з відповідним суб`єктом державної реєстрації, відсутні або державним реєстратором є нотаріус, такі документи передаються до територіально найближчого суб`єкта державної реєстрації, що має не менше трьох державних реєстраторів, які мають доступ до Єдиного державного реєстру, або іншому нотаріусу (нотаріусам) за попереднім погодженням із ним (ними). У разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру стосовно нотаріуса такому нотаріусу забезпечується доступ до Єдиного державного реєстру у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону;
5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення про скасування реєстраційної дії, про анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У разі якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації виявлено порушення законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, Міністерство юстиції України, його територіальні органи вживають заходів для повідомлення про це правоохоронних органів.
Відповідно до частини десятої статті 34 закону № 755-IV порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, що здійснюється Мін`юстом, визначає Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок № 1128).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1128 скарга у сфері державної реєстрації реєструється у день її надходження до Мін`юсту чи відповідного територіального органу відповідно до вимог законодавства з організації діловодства у державних органах.
Пунктом 4 Порядку № 1128 визначено, що розгляд скарги у сфері державної реєстрації здійснюється у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1128 Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.
Якщо під час розгляду Мін`юстом скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, проте встановлено наявність очевидних порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, розгляд такої скарги здійснюється Мін`юстом на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту, погодженої заступником Міністра, невідкладно без розгляду її колегіально.
Пунктом 9 Порядку № 1128 встановлено, що під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Із зазначеної норми вбачається, що при розгляді скарг у сфері державної реєстрації на Мін`юст покладено обов`язок встановити наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, та з урахуванням встановлених обставин вирішити ряд питань. Виконання відповідного обов`язку Мін`юстом може здійснюватися шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, шляхом витребування доказів, а також іншими можливими способами.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
За пунктом 17 Порядку № 1128 рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту можуть бути оскаржені до суду.
Судом першої інстанції встановлено та враховано те, що скарга Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України була розглянута невідкладно без розгляду її колегіально на підставі службової записки посадових осіб Мін`юсту № 1836-33.1.2-23 від 15 червня 2023 року, погодженої заступником Міністра Євгенієм Горовцем.
Умовою для такого спрощеного розгляду скарги слугувало встановлення наявності очевидних порушень закону в реєстраційних діях і рішеннях приватного нотаріуса, які полягали в проведенні реєстраційних дій щодо виключення відомостей про ОСОБА_2 за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону, у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».
Тому твердження апелянта про те, що скарга підлягала розгляду колегіально є безпідставними в наведеній правовій ситуації з урахуванням конкретних обставин справи, які вимагали негайного втручання за сторони відповідних державних органів.
Щодо повноважень третьої особи на звернення до Мін`юсту зі скаргою на реєстраційні дії нотаріуса та відсутність повноважень на подачу скарги у Першого заступника начальника Департаменту - начальника Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України Артема Шило.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року № 2229-XII (далі - Закон № 2229-ХІІ) Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Частиною другою статті 25 Закону № 2229-ХІІ передбачено, що Служба безпеки України користується правом подавати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності обов`язкові для розгляду пропозиції з питань національної безпеки.
Положеннями статті 2 Закону № 2229-ХІІ на Службу безпеки України покладається у межах, визначеної законодавством компетенції, захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» від 26 грудня 2002 року № 374-IV (далі - Закону № 374-IV) метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
З метою захисту економічних інтересів в порядку Закону України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року № 1644-VII (далі - Закон № 1644-VII) державою Україна запроваджено обмеження та заборони, спрямовані на недопущення використання економічних ресурсів на шкоду України та на користь держави-агресора. Досягнення зазначених завдань вимагає здійснення контролю за використанням ресурсів з боку держави Україна.
З 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала широкомасштабну військову агресію проти України. У відповідь держава Україна запровадила комплекс заходів захисту як військового, так і правового характеру щодо захисту національних інтересів.
Служба безпеки України відповідно до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року № 2469-VIII належить до сил безпеки, яка у свою чергу відповідно до пункту 16 тієї ж норми належать до сектору безпеки та оборони держави.
Діяльність Служби безпеки України за функціональним призначенням спрямована на захист національних інтересів України від загроз, визначених згаданим законом, однією з яких є агресивна війна РФ проти України. Реалізуючи саме це своє функціональне призначення, Служба безпеки України протидіє приховуванню російського походження активів або російського контролю (повного чи часткового) над ними.
Крім того, відповідно до частини першої статті 1 та статті 5 Закону № 1644-VII з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави, СБУ має право вносити на розгляд до Ради національної безпеки та оборони України (далі - РНБО України) пропозиції щодо застосування до фізичних та юридичних осіб спеціальних економічних та інші обмежувальних заходів (санкції).
Рішенням РНБО України «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» від 10 березня 2023 року, введеного в дію Указом Президента України від 10 березня 2023 року № 145/2023, підтримано внесені Кабінетом Міністрів України та Службою безпеки України пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема, до фізичної особи - громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , та застосовано вид обмежувальних заходів (санкцій): блокування активів.
Крім того, зазначеним рішенням РНБО України покладено обов`язок на Службу безпеки України щодо забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).
Отже, дії Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України з подання скарги до Мін`юсту були вчинені не в своїх приватно-правових інтересах, а на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні й потенційні загрози національним інтересам і безпеці України та спрямовані на запобігання протиправних дій особами, щодо яких застосовані персональні санкції.
З огляду на виконання рішення РНБО України від 10 березня 2023 року та законодавчо встановлених прав і обов`язків Служби безпеки України щодо здійснення контррозвідувальних заходів з протидії системним загрозам управління державою, моніторингу ефективності застосування санкцій, третьою особою як органом Служби безпеки України правомірно подано до Мін`юсту скаргу про скасування реєстраційних дій, з метою запобігання протиправних дій підсанкційними особами та усунення можливих негативних наслідків.
Таким чином, у спірних правовідносинах третя особа, яку представляв його начальник Артем Шило, в розумінні частини третьої статті 34 Закону № 755-IV є особою, права якої могли бути порушені реєстраційними діями приватного нотаріуса ОСОБА_1 як суб`єкта державної реєстрації.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що розгляд Мін`юстом скарги Головного управління контррозвідувального забезпечення об`єктів критичної інфраструктури та протидії фінансування тероризму Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України та прийняття за результатом такого розгляду оскаржуваного наказу, здійснювалось у межах процедури, визначеної чинним законодавством України.
Щодо суті викладених у скарзі та встановлених Мін`юстом порушень позивачкою вимог закону, слід зазначити наступне.
Як скарга, так і оспорений наказ вмотивовані тим, що у ході контррозвідувального забезпечення кредитно-банківської сфери та захисту об`єктів критичної інфраструктури держави, відповідними підрозділами Служби безпеки України 26 травня 2023 року виявлено реєстраційні дії приватного нотаріуса ОСОБА_1, що спрямовані на обхід застосованих РНБО України санкцій. Третій особі стала відома інформація, що 13 березня 2023 року внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у результаті яких вилучено відомості про кінцевого бенефіціарного власника (далі - КБВ) низки компаній - резидентів України - підсанкційного громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_2 .
Дійсно, 13 березня 2023 року реєстраційною дією № 1000701070012079798 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу», проведеною приватним нотаріусом ОСОБА_1 щодо ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОЩАДНЕ ТОВАРИСТВО» (ідентифікаційний код юридичної особи 42667545), вилучено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КБВ ТОВ «ЄВРОПЕЙСЬКЕ ОЩАДНЕ ТОВАРИСТВО» громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_2 .
13 березня 2023 року реєстраційною дією № 1000731070007041741 «Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу» проведеною приватним нотаріусом ОСОБА_1 щодо ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43430711), вилучено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про КБВ ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЖЕНЕВА ФІНАНС» громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_2 .
Пунктом 7 Глави 3 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, передбачено, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріус перевіряє факт застосовування санкцій відповідних видів, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», рішення про застосування яких прийняте Радою національної безпеки і оборони України та введено в дію указом Президента України, до фізичних або юридичних осіб, що звернулися за вчиненням нотаріальної дії.
У разі звернення фізичної або юридичної особи за вчиненням нотаріальної дії щодо розпорядження активами нотаріус перевіряє також факт застосування санкції у виді блокування активів до юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано впливати на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням такої нотаріальної дії.
У разі звернення за вчиненням нотаріальної дії представника фізичної або юридичної особи перевірка факту застосування санкцій відповідних видів, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», здійснюється щодо фізичної або юридичної особи, в інтересах якої діє такий представник.
Перевірка факту застосування санкцій відповідних видів здійснюється за відомостями, що містяться у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України, введених в дію указами Президента України.
У разі встановлення факту застосування санкцій, передбачених статтею 4 Закону України «Про санкції», до фізичних або юридичних осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (юридичних та/або фізичних осіб, що можуть прямо чи опосередковано впливати на фізичну або юридичну особу, яка звернулася за вчиненням відповідної нотаріальної дії), нотаріус відмовляє у вчиненні такої нотаріальної дії відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат», якщо вчинення нотаріальної дії призведе до порушення обмежень (заборон), установлених санкцією відповідного виду.
Нотаріус зобов`язаний не пізніше наступного робочого дня після звернення до нього відповідної особи повідомити територіальний орган Міністерства юстиції України про фізичну або юридичну особу, до якої застосовано санкції, якій було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, із зазначенням відомостей про: нотаріальну дію, вид санкції, а у разі застосування санкції у виді блокування активів - про актив, щодо якого звернулася така особа.
Крім того, відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09 лютого 2016 року № 359/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 лютого 2016 року за № 200/28330, державний реєстратор за наявності підстав для відмови у державній реєстрації, визначених статтею 28 Закону, у тому числі у зв`язку із прийняттям Радою національної безпеки і оборони України та введенням в дію указом Президента України рішення про застосування санкцій, передбачених пунктами 1, 16 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру формує повідомлення про відмову у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб`єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації, що за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру розміщується на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 28 Закону № 755-ІV підставою для відмови у державній реєстрації є випадок, коли документи суперечать вимогам Конституції та законів України.
Державний реєстратор зобов`язаний проводити державну реєстрацію, дотримуючись загальних засад та принципів державної реєстрації, передбачених Законом, та проводити реєстраційні дії за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації, шляхом, зокрема, перевірки поданих йому документів на їх відповідність вимогам законодавства.
Таким чином, приватні нотаріуси як державні реєстратори зобов`язані відмовити у проведені реєстраційних дій на підставі пункту 5 частини 1 статті 28 Закону № 755-ІV та статті 49 Закону України «Про нотаріат».
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року у справі № 910/13/21, одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону № 1644-VII внаслідок збройної агресії Російської Федерації щодо України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 1644-VII видами санкцій згідно з цим Законом є блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними.
Статтями 106 і 107 Конституції України передбачено, що Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону № 1644-VII рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.
Тобто, за вказаними нормами законодавства можна вважати, що рішення про застосування персональних санкцій до ОСОБА_2 набрало чинності 10 березня 2023 року, оскільки відповідний Указ Президента, яким його введено в дію, прийнято (видано) 10 березня 2023 року, на чому і ґрунтується позиція відповідача, третьої особи та яку підтримав суд першої інстанції.
Втім, в цій спірній правовій ситуації колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України підлягають офіційному оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Офіційними друкованими виданнями є «Офіційний вісник України» та газета «Урядовий кур`єр». Офіційним виданням, у якому також здійснюється оприлюднення актів Президента України, є інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України».
Згідно з пунктом 4 зазначеного Указу, нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх оприлюднення в офіційному друкованому виданні.
Пунктом 3 Указу Президента України від 10 березня 2023 року № 145/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 березня 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено, що цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Отже, застосований в частині третій статті 5 Закону № 1644-VII припис про те, що відповідне рішення РНБО України набирає чинності з моменту видання указу Президента України слід пов`язувати не власне з датою прийняття указу, а з датою набранням ним чинності.
Відповідно до даних, розміщених в Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України» (https://zakon.rada.gov.ua), яка є офіційним джерелом публічної інформації Верховної Ради України, Указ Президента України від 10 березня 2023 року № 145/2023 був офіційно опублікований у таких джерелах:
- газета «Урядовий кур`єр» (офіційне видання) - 14 березня 2023 року, № 51;
- «Офіційний вісник Президента України» - 20 березня 2023 року, № 8, сторінка 9, стаття 117;
- «Офіційний вісник України» - 23 березня 2023 року, № 30, сторінка 12, стаття 1658, код акта 117240/2023.
Відповідно до Положення про офіційний вебсайт та інші вебресурси Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 31 січня 2022 року № 21, офіційний вебпортал https://zakon.rada.gov.ua є інформаційним ресурсом, що забезпечує діяльність електронного парламенту. Пунктом 4 зазначеного Положення передбачено, що публічна інформація, розміщена на цьому вебпорталі, є офіційним джерелом інформації.
Інформація, розміщена в Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України», є загальнодоступною та загальновідомою, а тому не потребує окремого доказування.
Загальновідомим є факт, що Указ Президента України від 10 березня 2023 року № 145/2023 був офіційно опублікований в газеті «Урядовий кур`єр» 14 березня 2023 року, а отже, відповідно до його змісту та положень Указу № 503/97 набрав чинності саме цього дня.
Дата набрання чинності зазначеним Указом також підтверджується інформацією з вебпорталу https://zakon.rada.gov.ua та листом Департаменту з питань звернень громадян Офісу Президента України від 9 вересня 2024 року № 22/1-09/4199, в якому йдеться про набрання цим актом чинності 14 березня 2023 року (т. 3, а.с. 87).
Указ Президента України від 10 березня 2023 року № 145/2023 прийнятий в п`ятницю 10 березня 2023 року, а оприлюднений і набрав чинності у вівторок - 14 березня 2023 року, тобто з певним розривом у часі.
З редакції пункту 7 Глави 3 Розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та пункту 11 Розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, вбачається, що в цих нормативно-правових актах не зазначені конкретні джерела відомостей чи права, які має перевіряти нотаріус як державний реєстратор для встановлення факту застосування санкцій до певних осіб.
Проте, листом від 14 грудня 2022 року № 118483/37.2/32-22 Міністерство юстиції України поінформувало міжрегіональні управління юстиції про надіслане Радою національної безпеки і оборони України посилання на інформаційно-аналітичний довідковий портал «Система моніторингу застосування обмежувальних заходів (санкцій)», який містить дані про підсанкційних суб`єктів: https://sanctions.nsdc.gov.ua/main, а також ім`я користувача та пароль для користування. Звернуто увагу, що вказаний веб-ресурс є інформаційно-довідковим, тому зазначену в ньому інформацію необхідно перевіряти в офіційних джерелах.
У судовому засіданні позивачка зазначила, що на дату вчинення реєстраційної дії (13 березня 2023 року) у вказаному веб-ресурсі не було виявлено жодної інформації про запровадження санкцій проти громадянина Республіки Кіпр ОСОБА_2 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, на момент вчинення реєстраційних дій Указ ще не був офіційно оприлюднений і не набрав чинності. Відповідно, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 не було правових підстав для врахування положень цього Указу при прийнятті рішень про державну реєстрацію, із-за неможливості встановити факт його існування, оскільки на той момент Указ не перебував у загальному доступі.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Мін`юсту щодо анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та скасування пункту 3 наказу Мін`юсту № 2245/5 від 15 червня 2023 року в частині прийняття рішення про анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Щодо позовних вимог зобов`язального характеру про поновлення доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то слід зазначити таке.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 1 Закону № 755-IV технічний адміністратор Єдиного державного реєстру (далі - технічний адміністратор) - визначене Міністерством юстиції України державне унітарне підприємство, віднесене до сфери його управління, що здійснює заходи із створення, доопрацювання та супроводження програмного забезпечення Єдиного державного реєстру, порталу електронних сервісів та відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надає, блокує та анулює доступ до Єдиного державного реєстру та проводить навчання роботі з цим реєстром.
Відповідно до підпунктів 1.1, 1.4 Статуту Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Державне комерційне підприємство «Національні інформаційні системи» засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
У своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим Статутом.
Згідно з пунктом 2.2 Статуту основними завданнями Підприємства є, зокрема, адміністрування Систем.
Таким чином, ДП «Національні інформаційні системи» є адміністратором реєстру, якому визначений обов`язок після надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України чи його територіального органу, здійснювати тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру.
Порядком забезпечення доступу осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій, до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 2015 року № 2586/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2015 року за № 1568/28013 (далі- Порядок № 2586/5), встановлено процедуру забезпечення доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - реєстри), особам, уповноваженим відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у відповідних реєстрах, у тому числі щодо прийняття та видачі документів (далі - користувачі), шляхом надання ідентифікаторів доступу, припинення доступу до реєстрів, а також порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з абзацом 1 пункту 9 Порядку № 2586/5 тимчасове блокування чи анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснюється адміністратором реєстрів шляхом припинення доступу до вказаних реєстрів користувача у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу з використанням системи електронного документообігу або у паперовій формі незалежно від зміни відомостей про користувача, зазначених у абзаці третьому пункту 4 цього Порядку.
?Враховуючи, що технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Державне підприємство «Національні інформаційні системи», обов`язок відновлення доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до зазначеного реєстру покладається саме на це підприємство. Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державного підприємства «Національні інформаційні системи» поновити доступ приватному нотаріусу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видання незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то вона задоволенню не підлягає, оскільки носить формальний характер і не має наслідком реального відновлення порушеного права, адже дублює аналогічну вимогу до Державного підприємства «Національні інформаційні системи», яка вже задоволена судом.
Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та не застосовано закон, який підлягав застосуванню, то відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення сулу - скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно із частинами третьою та сьомою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 10 736, 00 грн відповідно до платіжної інструкції № 279 від 10 липня 2023 року та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції згідно з квитанцією № М7Р1-ЕАТР-1САК-ХМ4С від 14 серпня 2024 року - 16 104, 00 грн.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року, в якому було подано до суду позовну заяву, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» становив 2 684 грн.
Позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено дві вимоги немайнового характеру та дві від них похідні вимоги зобов`язального характеру, отже, ставка судового збору за подачу позову - 2 147, 20 грн ((2 684, 00 грн 0,4) х 2), а за апеляційну скаргу - 3 220, 80 грн (2 147, 20 грн х 150 %).
Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції фактично задовольнив позовні вимоги, то підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Мін`юсту як суб`єкта владних повноважень, яким прийнято відповідне рішення та вчинено протиправні дії, судовий збір в сумі 5 368, 00 грн.
Щодо іншої частини суми сплаченого позивачем судового збору за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 21 472, 00 грн (26 840, 00 грн - 5 368, 00 грн), то відповідно до приписів частин першої, другої статті 7 Закону України «Про судовий збір» вона підлягає поверненню як внесений судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства юстиції України щодо анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Визнати протиправним і скасувати пункт 3 наказу Міністерства юстиції України № 2245/5 від 15 червня 2023 року в частині анулювання приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зобов`язати ДП «Національні інформаційні системи» (адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 4, код ЄДРПОУ 39787008) поновити приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (адреса: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, код ЄДРПОУ 00015622) суму сплаченого судового збору у розмірі 5 368, 00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок).
Повернути приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 ) надмірно сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 21 472, 00 грн (двадцять одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні нуль копійок) (8 588, 80 грн за подачу позову та 12 883, 20 грн за подання апеляційної скарги), сплачений відповідно до платіжної інструкції № 279 від 10 липня 2023 року та квитанції № М7Р1-ЕАТР-1САК-ХМ4С від 14 серпня 2024 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Парінов А.Б.
Повний текст постанови виготовлено 27.03.2025.
