Єдиний державний реєстр судових рішень
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
01 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 340/3787/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
секретар судового засідання Бендес А.Г.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача Кіріченко Т.А.
представника відповідача Касімової М.О.
розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року (повний текст 20.11.2024, головуючий суддя Пасічник Ю.П.)
в адміністративній справі № 340/3787/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Центральної експертно-кваліфікаційної комісії, Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 07.06.2024 до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до відповідачів: Центральної експертно-кваліфікаційної комісії (відповідач-1), Міністерства юстиції України (відпрвідач-2), просив:
- визнати протиправним, нікчемним та скасувати акт індивідуальної дії (рішення) відповідача-1 від 21.12.2023 №4 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення;
- зобов`язати відповідача-2 виключити з державного Реєстру атестованих судових експертів інформацію про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності на підставі Рішення Відповідача-1 від 21.12.2023 № 4.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є атестованим судовим експертом за спеціальністю: 10.6 Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, що підтверджується свідоцтвом №1734, виданим Міністерством юстиції України 03.07.2015, а також листом Міністерства юстиції України № 29289/6А/27-22 від 11.04.2022 року.
В ході здійснення експертної діяльності був залучений до виконання експертизи, завершальною стадією якої було складання 03.05.2023 року Висновку експерта № 34/23 за результатами комплексної будівельно-технічної експертизи (замовник - ФГ ОСОБА_2 ).
Не погодившись з діями позивача щодо складання вказаного висновку, ТОВ «Д.ЕНЕРДЖІ» 05.10.2023 року направило до відповідача-2 скаргу (звернення) щодо наявності в діях судового експерта ознак дисциплінарного проступку з проханням притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення.
Скаргу розглянуто відповідачем-1 та прийнято рішення у формі протоколу №4 від 21.12.2023 року, яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження. Інформацію про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було оприлюднено шляхом її розміщення у державному Реєстрі атестованих судових експертів.
Позивач вважає протиправним рішення відповідача-1 оскільки воно прийнято всупереч положенням Закону України "Про адміністративну процедуру", неуповноваженим органом, а також не відповідає висновкам зроблених посадовими особами відповідача-1, в ході розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності, фактичним обставинам щодо виконання експертизи за результатами якої складено Висновок № 34/23 від 03.05.2023.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем фактично проведено інженерно-механічну експертизу, що свідчить про вихід за межі кваліфікації позивача, як судового експерта в галузі будівельно-технічної експертизи.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач вернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Вказує, що Центральна експертно-кваліфікаційна комісія не має передбачених Законом повноважень із прийняття рішень про визнання дій судового експерта таким, що містять склад дисциплінарного проступку та застосовування дисциплінарного стягнення. Згідно ст. 17 ЗУ «Про судову експертизу» Центральна експертно-кваліфікаційна комісія створюється лише для присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та для позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ. Вказує, що це і є межі Центральної експертно-кваліфікаційної комісії, що встановлені Законом, зокрема, ЗУ «Про судову експертизу». Крім того позивач зазначає про необхідність розгляду дисциплінарного провадження стосовно судових експертів у порядку передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру».
Відповідачі подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилаються на те, що правові, організаційні та фінансові основи судово-експертної діяльності визначено ЗУ «Про судову експертизу» №4038-ХІІ від 28.02.1994. Статтею 14 ЗУ «Про судову експертизу» встановлено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. При цьому законодавство України про судову експертизу складається з вказаного закону та інших нормативно-правових актів. Процедура розгляду питання дисциплінарної відповідальності визначена розділом VІ Положення №301/5, тому дисциплінарна відповідальність, у виді попередження, накладена на позивача у відповідності до норм законодавства України про судову експертизу.
У судовому засіданні учасники справи підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є атестованим судовим експертом за спеціальністю - 10.6 Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, що підтверджується свідоцтвом № 1734, виданим Міністерством юстиції України 03.07.2015, а також листом Міністерства юстиції України № 29289/6А/27-22 від 11.04.2022 року (а.с.21, 24, 25 т. 1).
03.04.2023 між позивачем та ФГ ОСОБА_2 було укладено договір на надання послуг з проведення будівельно-технічної експертизи (а.с.141), за умовами якого позивач зобов`язувався надати послуги з проведення будівельно-технічної експертизи по дослідженню "Комплексної лінії екстракції рослинної олії насіння соняшника потужністю не менше 200 тон/добу", що була поставлена ТОВ «Д.ЕНЕРДЖІ» на користь ФГ Ковалевського В.І. за договором поставки.
На виконання умов договору, позивачем 03.05.2023 складено Висновок експерта за результатами проведення комплексної будівельно-технічної експертизи №34/23 (а.с.28-62).
12.10.2023 до відповідача-2 надійшла скарга (звернення) ТОВ «Д.ЕНЕРДЖИ» щодо розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта ОСОБА_1 , який не є працівником державної спеціалізованої установи, у зв`язку із вчиненням дисциплінарного проступку, під час складання висновку (а.с.64-75).
Зокрема, скаржник зазначив, щодо відсутності у судового експерта кваліфікації на проведення такого виду судової експертизи (судової товарознавчої).
18.12.2023 року позивачем надано письмові пояснення (а.с.134-140).
За результатами розгляду скарги ТОВ «Д.ЕНЕРДЖИ», відповідачем-1 прийнято рішення у формі протоколу №4 від 21.12.2023 року, яким позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (а.с.78-85).
Інформацію про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було оприлюднено шляхом її розміщення у державному Реєстрі атестованих судових експертів (а.с.87).
При прийняте рішення позивача було поінформовано відповідачем-2 листом від 09.01.2024 №4152/6.4/27-24 (а.с.86).
Позивач вважає протиправним рішення №4 від 21.12.2023 року.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності визначено у Законі України «Про судову експертизу» від 28.02.1994 року № 4038-XII.
Згідно ст. 2 Закону № 4038-XII законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 3 рішення Конституційного суду України від 09.07.1998 (справа про тлумачення терміну «законодавство») термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права.
У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.
За приписами ст. 14 Закону № 4038-XII судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченому законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Аналіз змісту ст. 17 Закону № 4038-XII дає підстави для висновку, що для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України.
З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України (ч. 3 ст. 17 ЗУ № 4038-XII).
На реалізацію цієї статті при Міністерстві юстиції України створено Центральну експертно-кваліфікаційну комісію, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.
Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів затверджено наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 року № 301/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 03 2015 за №249/26694 (Положення №301/5).
До основних завдань Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (ЦЕКК) віднесено розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів (п. 2 розділу II Положення №301/5).
Процедуру розгляду питання дисциплінарної відповідальності визначено розділом VI Положення № 301/5.
Так, відповідно до п. 1, 2 згаданого розділу Положення № 301/5 судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.
Дисциплінарними проступками є:
1) самостійне збирання матеріалів, що підлягають дослідженню, а також самостійний вибір вихідних даних для проведення судової експертизи;
2) проведення судової експертизи судовим експертом, який є працівником державної спеціалізованої установи, без письмового доручення його керівника в разі призначення (замовлення) проведення судової експертизи державній спеціалізованій установі;
3) передоручення проведення судової експертизи іншій особі з порушенням установленого законодавством порядку;
4) порушення без поважних причин вимог законодавства щодо строків проведення судової експертизи;
5) вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі питань права;
6) невиконання судовим експертом, який не є працівником державної спеціалізованої установи, вимог законодавства щодо організації робочого місця судового експерта;
7) ухилення судового експерта, який не є працівником державної спеціалізованої установи, від проведення перевірки його діяльності та/або перешкоджання ним проведенню такої перевірки;
8) порушення порядку зберігання та поводження з об`єктами дослідження, матеріалами справи (провадження), що призвело або може призвести до їх втрати або пошкодження;
9) застосування руйнівних методів дослідження з порушенням встановленого законодавством порядку;
10) неповідомлення у встановленому законодавством порядку держателю державного Реєстру атестованих судових експертів відомостей щодо настання обставин, які підлягають внесенню до такого реєстру за повідомленням судового експерта;
11) порушення вимог законодавства щодо оформлення висновку судового експерта;
12) невиконання або неналежне виконання судовим експертом без поважних причин покладених на нього обов`язків, що стало підставою для постановлення судом окремої ухвали, в якій порушено питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Процедура розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:
розгляд питання щодо порушення дисциплінарного провадження;
розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.
Відповідно до пп. 3,5, 6 розділу VI Положення № 301/5 підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін`юсту.
Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам пункту 5 розділу VI цього Положення.
Документами, що містять інформацію про можливе вчинення судовим експертом дисциплінарного проступку, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін`юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити:
- повне найменування (власне ім`я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім`я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;
- викладення обставин, які містять інформацію про дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 розділу VI цього Положення, а також власне ім`я та прізвище судового експерта; дату і номер висновку експерта, суть порушення з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом;
- інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані та надані без порушення чинного законодавства.
Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються дисциплінарного(их) проступку(ів) судового експерта, наявність якого(яких) підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов`язково додається якісна копія цього висновку.
Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.
За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; порушити дисциплінарне провадження.
За змістом п. 12 розділу VI Положення №301/5 до судових експертів можуть бути застосовані такі види дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) тимчасове (до одного року) зупинення строку дії Свідоцтва за відповідною експертною спеціальністю;
3) позбавлення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.
Згідно з п. 22 розділу VI Положення № 301/5 рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
На думку суду апеляційної інстанції аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України є органом, уповноваженим на розгляд питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів. Документами, на підставі яких розглядається питання дисциплінарної відповідальності судових експертів є, зокрема, звернення фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, які містять, зокрема суть порушення, яке допущено судовим експертом, з посиланням на частину висновку експерта (у разі, коли наявність порушення підтверджується інформацією, що вказана у висновку) із зазначенням конкретних положень нормативно- правових актів з питань судово-експертної діяльності (назва, пункт, частина тощо), які порушено експертом.
Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника структурного підрозділу Міністерства. Подання вноситься за результатами перевірки відповідності поданого звернення вимогам п. 5 розділу VI Положення № 301/5.
Слід взяти до уваги, що 17.02.2022р. прийнято Закон України "Про адміністративну процедуру" № 2073-IX (набрав чинності 15.12.2023р.).
Вказаним Законом врегульовано відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов`язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.
При цьому, в контексті спірних правовідносин, слід взяти до уваги, що Розділ IX. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ, вказаного Закону, після набрання ним чинності, не передбачає одномоментне припинення діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, як органу державної влади, який реалізує конституційні повноваження Міністерства юстиції України у визначенні правових, організаційних і фінансових основ судово-експертної діяльності в Україні, зокрема, в розгляді питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів.
На необхідності дотримання принципу інституційної безперервності в контексті діяльності вищих органів влади наголошував Конституційний Суд України в Рішенні від 18.02.2020 року №2-р/2020, зазначаючи наступне:
"При внесенні змін до Конституції України має бути забезпечений принцип інституційної безперервності, який означає, що органи державної влади, встановлені Основним Законом України, продовжують функціонувати в інтересах Українського народу та реалізовувати свої повноваження, виконувати завдання і функції, визначені у Конституції України, незалежно від цих змін, якщо тільки цими змінами не передбачено істотну (докорінну) зміну їх конституційного статусу, у тому числі їх ліквідацію".
Таким чином, спростовуються доводи позивача щодо необхідності розгляду дисциплінарного провадження стосовно нього у порядку передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру» та відсутності дискреційних повноважень у відповідачів щодо прийняття рішень про визнання дій судового експерта такими, що містять склад дисциплінарного проступку та обрання виду дисциплінарного стягнення.
Як наслідок, вказані доводи позивача не можуть бути достатньою та самостійною підставою для задоволення позову.
Стосовно доводів позивача про невідповідність висновків зроблених посадовими особами відповідача-1, в ході розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності, фактичним обставинам щодо виконання експертизи за результатами якої складено Висновок № 34/23 від 03.05.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Додатком 5 до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, визначено Перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, який, зокрема, містить вид судової експертизи будівельно-технічна, індекс експертної спеціальності 10.6, вид експертної спеціальності - дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є атестованим судовим експертом за спеціальністю - 10.6 Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів.
Відповідно до ст. 8 Закону № 4038-XII науково-методичне та організаційно-управлінське забезпечення діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, покладається на Міністерство юстиції України.
Міністерство юстиції України у визначеному ним порядку здійснює контроль за дотриманням законодавства з питань судово-експертної діяльності судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
Відповідно до статей 7, 8 Закону № 4038-XII та з метою забезпечення єдиного підходу при проведенні судових експертиз і підвищення якості проведення судових експертиз, наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 26.12.2012 № 1950/5), затверджено Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Відповідно до пункту 5.1 глави 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:
-визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
-визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
-визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об`єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
-визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
-визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об`єктів;
-визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об`єктів та їх елементів;
-визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
-визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, за замовленням ФГ Ковалевського В.І. проведено будівельно-технічну експертизу по дослідженню "Комплексна лінія екстракції рослинної олії насіння соняшника потужністю не менше 200 тон/добу", за результатами якої складено висновок №34/23 від 03.05.2023р.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що зі змісту Висновку №34/23 від 03.05.2023р. вбачається, що комплексну лінію поставлено ТОВ «Д.ЕНЕРДЖІ» за замовленням ФГ Ковалевського В.І. згідно договору поставки від 08.09.2017 №2017/09/01/02.
Перелік питань, які ставились позивачеві, як судовому експерту в галузі будівельно-технічної експертизи, стосувався відповідності комплексної лінії стандартам та технічним умовам, що визначені для такої лінії; дефекти, які має комплексна лінія та їх ступінь; можливість експлуатації комплексної лінії за наявності дефектів; вартість відсутнього (недопоставленого) технічного обладнання (устаткування) комплексної лінії; чи підтверджується факт наявності на об`єкті дослідження, як додаткового обладнання, так і виконання деяких робіт, перелік та найменування яких не входить до комплекту поставки.
Суд зазначає, що перелік питань поставлених позивачеві, як судовому експерту в галузі будівельно-технічної експертизи, жодним чином не охоплюється переліком основних завдань будівельно-технічної експертизи визначених пунктом 5.1 глави 5 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, враховуючи наступне.
Комплексна лінія, за її визначенням наведеним у Висновку №34/23 від 03.05.2023р. ("Комплексна лінія екстракції рослинної олії насіння соняшника потужністю не менше 200 тон/добу"), є обладнанням для екстракції рослинної олії насіння соняшника, а отже жодним чином не може розглядатись, як об`єкт нерухомого майна.
Факт встановлення (монтажу) комплексної лінії на об`єкті нерухомого майна виробнича територія, розташована по вул. Мурманській, 29-ж в західній частині м. Кропивницький, жодним чином не змінює технічних властивостей комплексної лінії, як обладнання та не свідчить про набуття нею властивостей нерухомого майна, як можливого об`єкта для проведення стосовно нього будівельно-технічної експертизи.
При цьому, Додатком 5 до Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 № 301/5, яким визначено Перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, передбачено такий вид судової експертизи інженерно-механічна, індекс експертної спеціальності 10.23, вид експертної спеціальності - дослідження технічного стану та умов експлуатації машин та механізмів.
В даному випадку, позивачем проведено саме експертизу технічного стану та умов експлуатації механізму - "Комплексна лінія екстракції рослинної олії насіння соняшника потужністю не менше 200 тон/добу".
Вищевказані обставини в їх сукупності вказують на те, що позивачем фактично проведено інженерно-механічну експертизу, що свідчить про вихід за межі кваліфікації позивача, як судового експерта в галузі будівельно-технічної експертизи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях відповідачів протиправних дій в процесі вирішення питання щодо застосовування до позивача дисциплінарного стягнення у виді попередження, адже характер встановленого дисциплінарного проступку (вирішення питань, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю), цілком відповідає заходу дисциплінарного стягнення.
Стосовно інших доводів позивача суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Європейський Суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Враховуючи результат апеляційного перегляду, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили 01.04.2025 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 01.04.2025.
В повному обсязі постанова виготовлена 08.04.2025.
Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова
суддяЛ.А. Божко
суддяН.А. Олефіренко
