Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 452/2618/24
Провадження № 1-кп/452/16/2025
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2025 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
із участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №42024142410000103 від 15 квітня 2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця із зареєстрованим місцем проживання АДРЕСА_1 ; українця, громадянина України, одруженого, із вищою освітою; раніше не судимого, -
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 та діючи з прямим умислом із організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, усвідомлюючи наслідки своїх суспільно-небезпечних дій та бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленими особами, з корисливих мотивів, у період дії правового режиму воєнного стану 12.04.2024 року по телефону призначив особисту зустріч ОСОБА_6 , котрий виявив бажання перетину державного кордону України та, знаходячись у заздалегідь обумовленому ним місці поруч із магазином «Свій Маркет» у м. Новий Калинів на площі Авіації, 31 Самбірського району Львівської області, повідомив останньому про можливість організації ним незаконного перетину державного кордону України за винагороду в сумі 17000 доларів США, з яких в якості авансу слід було надати ОСОБА_4 8500 доларів США, зокрема зобов`язався організувати включення ОСОБА_6 до складу делегації, яка виїжджатиме за межі державного кордону України на міжнародну конференцію, що проводитиметься на території однієї з країн Євросоюзу та повідомив ОСОБА_6 щодо необхідності передачі йому копій документів, а саме: паспорту громадянина України, закордонного паспорту, ідентифікаційного коду та фотокартки пояснивши, що виїзд відбудеться через 10 днів автомобілем інформацію про який він повідомить додатково. Надалі 17 квітня 2024 року о 17.05год ОСОБА_4 в м. Новий Калинів на площі Авіації, 19 Самбірського району Львівської області отримав від ОСОБА_6 вказані копії документів та грошові кошти в сумі 8500 доларів США в якості авансу за організацію, керівництво діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, щодо незаконного перетину ОСОБА_6 державного кордону України в обхід встановлених законодавчих обмежень, шляхом включення останнього до складу делегації, яка виїжджатиме за межі території України на міжнародну конференцію в одну із країн Європейського союзу.
У зв`язку з наведеним органом досудового розслідування дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 3 ст. 332 КК України, - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб і з корисливих мотивів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе в інкримінованому обвинуваченні по суті не визнав та показав, що з ним (дату та час подій обвинувачений не пам`ятає, але найближче правдоподібним це було 12.04.24р.) засобом телефонного зв`язку зв`язалася невідома раніше йому особа на ім`я ОСОБА_6 , котрий просив організувати незаконний перетин ним державного кордону України за винагороду; обвинувачений погодився на зустріч із вказаною особою, в ході якої у нього виник умисел на заволодіння грошовими коштами шляхом обману за нібито організацію переправлення особи через державний кордон України, оскільки жодного відношення до формування складу делегації, яка виїжджає за кордон, він в силу своїх службових повноважень не мав. Увійшовши у довіру надуманими тоді обставинами він 17.04.24р. о 17.05год. отримав у якості авансу кошти в сумі 8500 доларів США, що мав намір їх витратити на купівлю транспорту для ЗСУ чи запасних частин до автомобілів; водночас він жодних дій на виконання обіцяного не вчиняв, не давав ні порад, ані вказівок і жодних активних дій не робив. Разом з тим стосовно заволодіння коштами ОСОБА_6 розкаявся у вчиненому.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що гуляв і на вулиці знайомий йому підказав номер телефону людини, яка може допомогти у перетині кордону України; назвати цих друзів на запитання захисника він відмовився. У наступному свідок зустрічався із обвинуваченим 12 та 17 квітня, вів запис зустрічей на технічний пристрій, перед тим писав заяву в СБУ і писав про обставини, які мали тоді місце.
Свідок ОСОБА_7 як і допитаний свідок ОСОБА_8 суду повідомили про волонтерство із-за кордону як технікою, так запчастинами; з приводу перевезення людей їм нічого невідомо.
Стороною обвинувачення також подано та судом досліджено наступні матеріали досудового розслідування:
Витяг з ЄРДР - кп №42024142410000103 від 15.04.2024р., що зареєстровано за матеріалами правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, а саме, що військовослужбовець однієї з військових частин, що дислокуються на території Львівської області, організував канал незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України, в обхід встановлених законодавчих обмежень (а. с. 72).
Рапорт старшого оперуповноваженого 2 відділу ГВ ЗНД Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_9 від 15 квітня 2024 року про те, що ним в ході проведення заходів із забезпечення державної безпеки, спрямованих на захист державних інтересів України отримано інформацію, що військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 за попередньою змовою із невстановленими особами органів державної влади налагодив протиправну схему переправлення осіб віком 25-60 років через державний кордон України, шляхом включення їх в одну з делегацій, яка виїжджає на міжнародну конференцію до країни Європейського союзу за винагороду 17000 доларів США (а. с. 78-79).
Заяву ОСОБА_6 від 15.04.2024р., в якій він просить вжити заходів реагування щодо протиправних дій ОСОБА_4 , котрий запропонував йому за винагороду в сумі 17000 доларів США незаконне переправлення через державний кордон України, шляхом включення його в одну із делегацій, яка виїжджає на міжнародну конференцію до країн Євросоюзу; письмову згоду ОСОБА_6 від 15.04.2024р. на залучення його до проведення слідчих дій у кримінальному провадженні (а. с. 80, 81).
Протокол огляду, ідентифікації, помічення та вручення грошових коштів та ідентифікаційних засобів від 17.04.2024р., що розпочато о 12.40год і закінчено о 13.05год, було оглянуто заздалегідь ідентифіковані засоби, а саме несправжні грошові купюри номіналом 100 доларів США на загальну суму 8300 доларів США та грошові кошти номіналом 100 доларів США на загальну суму 200 доларів США, які надані особисто ОСОБА_6 ; вказані грошові кошти оперативним працівником поміщено до прозорого файлу, який перев`язано резинкою та поміщено до правої внутрішньої кишені джинсів ОСОБА_6 (а. с. 82-86).
Протокол виготовлення несправжніх (імітаційних) засобів від 16.04.2024р., згідно якого віддруковано 169шт несправжніх грошових купюр номіналом по 100 доларів США серії LB 180052236А на загальну суму 16900 доларів США (а. с. 87).
Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 17.04.2024р., згідно якого 17 квітня 2024 року о 17.30год в м. новий Калинів на пл. Авіації, 19 Самбірського району Львівської області затримано ОСОБА_4 за підозрою вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, в ході якого затриманому роз`яснено права і обов`язки, передбачені КПК України, Конституцією України, Закон України «Про попереднє ув`язнення»»; затриманим видано речі, які були при ньому, а саме несправжні грошові кошти - 83 купюри по 100 доларів США; дві купюри по 100 доларів США на загальну суму 8500 доларів США; копії особистих документів ОСОБА_6 ; мобільний телефон; особисті грошові кошти (а. с. 88-95).
Заяву ОСОБА_10 від 24.04.2024р., котрий надав добровільну згоду на проведення огляду його мобільних телефонів марки Самсунг С-7 та марки Сигма від 24.04.2024р. (а. с. 96).
Протокол огляду від 26.04.2024р, розпочато о 17.35год і закінчено о 19.00год, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки Самсунг С7, чорного кольору із абонентським номером НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 , який було увімкнено, після чого розгорталося вікно, де відкривається інтерфейс робочого столу, при натисканні галерея, висвітлюються всі графічні зображення та серед фотографій було виявлено світлину із тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного « НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_6 ; в історії вхідних та вихідних викликів є абонент із назвою « ОСОБА_11 », номер телефону НОМЕР_4 , дата та час виклику 17 квітня 17.25год., також виявлено чат із контактом « ОСОБА_11 » (а. с. 97-104).
Протокол огляду від 27.04.2024р, огляд розпочато о 10.30год, закінчено о 12.00год, згідно якого оглянуто мобільний телефон марки Сігма, із абонентським номером НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_4 , який було увімкнено, після чого розгорталося вікно, де відкривається інтерфейс робочого столу, при натисканні комбінації цифр «*161#» висвітлюється вікно із абонентським номером сім-карти НОМЕР_5 ; в ході огляду виявлено піктограму «телефон», зайшовши в яку виявлено історію вхід2них та вихідних викликів, серед яких спостерігається декілька вхідних та вихідних викликів до/від абонента НОМЕР_4 , дата та час викликів: 12.04.2024р. о 15.42год; 16.04.2024р. о 16.16.год; 17.04.2024р. о 10.19год; 17.04.2024р. о 10.20год; 17.04.2024р. о 10.48год; 17.04.2024р. о 13.45год; 17.04.2024р. о 13.48год; 17.04.2024р. о 13.49год; 17.04.2024р. о 15.58год; 17.04.2024р. о 17.05год; 17.04.2024р. о 17.18год. (а. с. 105-108).
Клопотання про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.04.2024р., зокрема про надання дозволу на зняття інформації з електронних комунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку з абонентським номером НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_4 ; аудіо та відео контроль особи ОСОБА_4 ; візуального спостереження за особою; установлення місцезнаходження радіообладнання з абонентським номером НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_4 (а. с. 109-111).
Клопотання про надання дозволу на продовження проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.04.2024 р., зокрема про надання дозволу на зняття інформації з електронних комунікаційних мереж оператора мобільного зв`язку з абонентським номером НОМЕР_4 , яким користується ОСОБА_6 ; аудіо та відео контроль особи ОСОБА_6 ; візуального спостереження за особою (а. с. 112-114).
Доручення оперативному підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 16.04.2024р., згідно якого працівникам УСБУ у Львівській області доручено здійснити фіксацію ходу та результатів негласних слідчих дій (а. с. 115-116).
Постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 16.04.2024р, згідно якої поставлено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із застосуванням попередньо ідентифікованих та імітаційних грошових коштів у загальній сумі 17000 доларів США, з яких 16800 доларів США - імітаційні кошти, 200 доларів США - попередньо ідентифіковані справжні грошові знаки, які можливо передавати частинами на вимогу ОСОБА_4 , що дасть змогу перевірити дійсність намірів останнього та осіб, які сприяють у вчиненні незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України (а. с. 117-118).
Клопотання про скасування грифу секретності матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 5 липня 2024 року про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні №42024142410000103 від 15 квітня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України (а. с. 120-121).
Протокол про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_6 від 18.04.2024р., час початку о 09.05год, час закінчення о 10.30год., згідно якого записано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 17 квітня 2024 року о 10.57год , зустрічаються на паркові біля кафе «Star Burg Coffe» в м. Новий Калинів на площі Авіації, 19 Самбірського району Львівської області; заходять в кафе та замовляють каву; о 10.58год сіли за столик у кафе; почали розмову про два варіанти незаконного виїзду; ОСОБА_12 пропонує посприяти двом особам за ту саму суму коштів, так дешевше, якщо ОСОБА_6 нікого собі не знайде, то він може попитає, хто би хотів виїхати; перший варіант у складі делегації, а другий їде сам, усі документи оформлять ОСОБА_13 , йому нічого не треба робити, ОСОБА_12 говорить, що можна буде приїхати і знову поїхати; ОСОБА_13 каже, що тиждень подумає; ОСОБА_12 пояснює, що зараз все зроблять без військового квитка та паспорта, а вже з 10 травня набирає чинності новий закон, будуть проблеми, тому треба швидше робити; домовляються здзвонитися пізніше (а. с. 122-130).
Протокол про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_6 від 18.04.2025р.; час початку о 10.55год, час закінчення о 11.10год; згідно якого записано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 17 квітня 2024 року о 17.21год., зустрічаються на парковці біля кафе «Star Burg Coffe» в м. Новий Калинів на площі Авіації, 19 Самбірського району Львівської області, заходять в кафе і замовляють каву; ОСОБА_13 надає копії документів, ОСОБА_12 записує його контакти, ОСОБА_13 передає гроші в сумі 8500 доларів США; ОСОБА_12 говорить, що завтра запускає і передзвонить, якщо потрібно щось додати; ще раз пропонує інший варіант виїзду, оскільки планує сам їхати за кордон і ОСОБА_13 зміг би до нього підсісти в машину, останній каже краще не ризикувати (а. с. 131-134).
Протокол про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_4 від 18.04.2025р., згідно яких записано розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 17 квітня 2024 року о 10.57год. та о 17.21год, яка є аналогічною тим, що відображені у протоколах про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_6 (а. с. 135-147).
Протокол про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_6 від 18.04.2025р.; час початку о 12.10год, час закінчення о 12.30год., згідно якого записано телефонну розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 17 квітня 2024 року о 10.22год, домовляються про зустріч (а. с. 148-149).
Протокол про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_6 від 18.04.2025р.; час початку о 12.35год, час закінчення о 12.43год., згідно якого записано телефонну розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 17 квітня 2024 року о 13.49год, ОСОБА_13 говорить, що вирішив обрати варіант із делегацією, ОСОБА_12 каже привезти документи і половину суми, по телефону відмовляється говорити суму (а. с. 150-151).
Протокол про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_4 від 18.04.2025р., згідно яких записано телефонну розмову між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 17 квітня 2024 року о 10.22год. та о 13.49год, яка є аналогічною тим, що відображені у протоколах про результати проведення негласної слідчої дії - аудіо, відео контролю стосовно ОСОБА_6 (а. с. 152-155).
Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 18 квітня 2024 року, час початку 13.30год, час закінчення 14.10год, згідно якого дана негласна слідча дія проводилася 17 квітня 2024 року з метою спростування чи отримання доказів злочинної діяльності та повного викриття схеми, пов`язаної з вимаганням у ОСОБА_6 частини грошових коштів в сумі 8500 доларів США із загальної суми 17000 доларів США ОСОБА_4 щодо сприяння ним ОСОБА_6 у вирішенні питання щодо незаконного перетину державного кордону України, шляхом внесення його у склад делегації, яка виїжджає за кордон на міжнародну конференцію; відтак 17 квітня 2024 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 домовилися зустрітися для передачі частини грошей, надалі цього дня о 17.05год ОСОБА_6 прибув на власному автомобілі на парковку кафе «Star Burg Coffe» в м. Новий Калинів на площі Авіації, 19 Самбірського району, після чого ОСОБА_4 о 17.21год сів до нього в автомобіль, де повторно обговорювали процедуру виїзду за кордон ОСОБА_6 ; о 17.21год останній передав ОСОБА_4 копії своїх документів та грошові кошти 8500 доларів США за сприяння його виїзду за кордон (а. с. 156-157).
Постанову про визнання речовим доказом від 18 квітня 2024 року, згідно якої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024142410000103 від 15 квітня 2024 року за ч. 3 ст. 332 КК України - несправжні грошові кошти (імітаційні засоби) номіналом 100 доларів ПЇА - 83 купюри, з серією та номером LB18005226A - кожна та 2 купюри номіналом 100 доларів США, з серією та номером LB18005226A та LF59213027C; копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 ОСОБА_6 на 1арк; копія паспорту громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_6 , серії НОМЕР_6 на 2арк; копія картки платника податків ОСОБА_6 , на 1арк; копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, виданого ОСОБА_6 на 1арк; 6 фотокарток особи чоловічої статі на 1арк; мобільний телефон марки «Samsung S7» ІМЕІ: НОМЕР_7 , МЕІ 2: НОМЕР_8 із наявною сім - картою НОМЕР_2 ; мобільний телефон марки «Sigma mobile» ІМЕ: НОМЕР_9 , 7МЕІ 2: НОМЕР_10 із наявною сім - картою НОМЕР_5 (а. с. 158-161).
Крім того в межах кримінального провадження застосовані заходи забезпечення та ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.04.2024р. накладено арешт на вилучені речі, що визнані речовими доказами, накладено арешт на майно ОСОБА_4 - земельну ділянку в с. Вишнів Любомльського району Волинської області, обирався запобіжний захід (а. с. 164-181).
У судовому засіданні також відтворено відеозапис протоколу аудіо-відео контролю та протоколу затримання, згідно яких було зафіксовано факт передачі ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 8500 доларів США та копій документів ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
За змістом ч. 1, 3 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно з ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021р. у справі №751/2824/20 та від 23.02.2021р. у справі №742/642/18).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.
Безпосереднім об`єктом кримінально-правової охорони за статтею 332 КК України є суспільні відносини у сфері забезпечення цілісності та недоторканності її кордонів. Додатковим безпосереднім об`єктом виступає державний суверенітет, а також життя та здоров`я потерпілих осіб.
Правовою основою суспільної обумовленості незаконного переправлення осіб через державний кордон є положення, які встановлені ст. 2 Конституції України, відповідно до якого суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Поняття державного кордону визначено у ст. 1 Закону України «Про державний кордон України», під яким розуміється лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України, суші, води, надр, повітряного простору. Питання делімітації та демаркації державних кордонів вирішуються на міждержавному рівні. За конструкцією об`єктивної сторони склад злочину незаконного переправлення осіб через державний кордон України характеризується як злочин з формальним складом. Це означає, що злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із перерахованих у диспозиції ст. 332 КК України дій, а саме: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України; керівництво такими діями; сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод.
Незаконне переправлення осіб через державний кордон України характеризується як спроба переправлення або безпосередньо переправлення особи через державний кордон України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади. У відповідності з законодавством України та міжнародними договорами тільки у пунктах пропуску, які встановлюються Кабінетом Міністрів України, здійснюється залізничне, автомобільне, морське, річкове, повітряне або інше сполучення через державний кордон України.
Під організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України слід розуміти активні дії, які виявляються у розробці планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні тощо. Під керівництвом розуміється віддання певних команд, розстановка учасників, розподіл їх обов`язків, тобто активна діяльність по забезпеченню самого переправлення під час його вчинення. Щодо сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, то кримінальний закон дає вичерпний перелік засобів сприяння: поради, вказівки, надання засобів або усуненням перешкод, які допомагають здійснити незаконне переправлення через державний кордон України.
Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, тому що злочини з формальним складом, до яких належить й незаконне переправлення осіб через державний кордон України, можуть вчинятися виключно з прямим умислом. Прямим є умисел, коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, дії або бездіяльності незаконного переправлення осіб через державний кордон України і свідомо бажала його вчинити.
Особливо кваліфікуючі ознаки встановлені ч. 3 ст. 332 КК України передбачають кримінальну відповідальність за дії, передбачені першою частиною цієї статті, якщо вони вчинені або організованою групою або з корисливих мотивів.
Під корисливим мотивом слід розуміти випадки, коли винний, здійснюючи незаконне переправлення через державний кордон України, бажав одержати у зв`язку з цим протиправні матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.
Таким чином для юридичної оцінки діяння за статтею 332 КК України обов`язковим є наявність об`єктивної сторони цього злочину у виді незаконного переправлення осіб через державний кордон України, організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України; керівництва такими діями; сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, а також суб`єктивної сторони у виді прямого умислу.
Відтак, оцінюючи досліджені докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у Кримінальному процесуальному Законі, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством. Зазначені докази по суті є узгодженими між собою та іншими у справі, сумніву в своїй належності та допустимості не викликають.
Разом з тим судом проаналізовано показання обвинуваченого, свідків у судовому засіданні, позицію прокурора з приводу наданих доказів, позицію захисту про невірну кваліфікацію дій, матеріали досудового слідства в сукупності та, суд прийшов до висновку про перекваліфікацію задокументованих досудовим розслідуванням дій особи із ч. 3 ст. 332 КК України на ч. 3 ст. 190 КК України і про винуватість ОСОБА_4 у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому, оскільки під час судового розгляду не знайшов місце інкримінований особі склад кримінального правопорушення, - організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб і з корисливих мотивів; під час судового провадження кримінальної справи не було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 виконав у повному обсязі чи частково об`єктивну і суб`єктивну сторону складу цього злочину і, що такий злочин ним міг бути вчиненим в силу його службових повноважень або через невстановлених осіб та з умислом, направленим саме до настання вищевказаних наслідків.
Конституцією України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Ч. 2 ст. 3 Конституції регламентовано, що головним обов`язком держави проголошено утвердження та забезпечення прав і свобод людини, а отже, правоохоронні органи та суд при встановленні істини під час розслідування і розгляду кримінальної справи зобов`язані дотримувати гарантій прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Конституції та в інших законах України; згідно зі ст. 9 чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. За ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. при визначенні кримінального обвинувачення кожному гарантовано право на справедливий розгляд справи щодо нього незалежним і безстороннім судом і застосування презумпції невинуватості.
Відповідно до фактичних обставин цієї справи, встановлених на підставі безпосередньо отриманих судом доказів, зокрема показань обвинуваченого, свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , результатів негласних слідчих (розшукових) дій, судом встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, користуючись тим, що на території України введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, усвідомлюючи, що на період дії правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24 лютого 2022 року, із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України №133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, №341/2022 від 17 травня 2022 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» №57 від 27 січня 1995 року, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється під приводом організації незаконного переправлення громадянина України ОСОБА_6 через державний кордон України реалізував протиправний механізм заволодіння коштами останнього з метою особистого збагачення.
Так ОСОБА_4 12.04.2024 року по телефону, призначивши особисту зустріч ОСОБА_6 , котрий виявив бажання незаконного перетину державного кордону України та, знаходячись у заздалегідь обумовленому ним місці поруч із магазином «Свій Маркет» в м. Новий Калинів на площі Авіації, 31 Самбірського району Львівської області, повідомив останньому надуману можливість організації ним незаконного перетину державного кордону України за винагороду в сумі 17000 доларів США, з яких в якості авансу слід було надати ОСОБА_4 8500 доларів США. Надалі 17 квітня 2024 року о 17.05год ОСОБА_4 в м. Новий Калинів на площі Авіації, 19 Самбірського району Львівської області отримав від ОСОБА_6 вказані копії документів та грошові кошти в сумі 8500 доларів США як аванс за нібито організацію, керівництво діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, щодо незаконного перетину ОСОБА_6 державного кордону України в обхід встановлених законодавчих обмежень, шляхом включення останнього до складу делегації, яка виїжджатиме за межі території України на міжнародну конференцію з одну із країн Європейського союзу, після чого протиправна діяльність ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами. У зв`язку з наведеним досудовим розслідуванням обвинуваченому було інкриміновано незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Напротивагу наведеному слідством можливо через поспішність не здобуто підтверджень тих обставин і в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_4 мав умисел саме на організацію переправлення ОСОБА_6 через державний кордон та вчиняв активні дії з переправлення осіб через державний кордон України; а саме, які виявляються у розробці планів, визначенні місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створенні організованої групи, її фінансуванні, озброєнні, тощо; віддавав певні команди, здійснював розстановку учасників, розподіл їх обов`язків; сприяв порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, чи вчиняв будь-які інші подібні дії.
Тому суд дійшов переконання, що ОСОБА_4 мав намір обмежитись заволодінням лише грошовими коштами у розмірі 8500доларів США, належними ОСОБА_6 , оскільки вчиняти дії щодо переправлення його через державний кордон України наміру не мав і стороною обвинувачення про це суду нічого не надано, найбільш правдоподібним його поведінка була маніпулятивною та спрямованою на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману; про це зокрема свідчить те, що чітких наступних дій після передачі коштів ОСОБА_6 він не повідомляв, а лише говорив, що перетелефонує як діяти далі, декілька раз переконував його обрати інший варіант перетину через кордон, а не шляхом включення до конкретного складу делегації, яка дійсно виїжджатиме на міжнародну конференцію, зокрема матеріали справи не містять жодної інформації про таку конференцію і, чи взагалі така не є вигаданою, та власне яке відношення ОСОБА_4 має до цієї конференції чи будь-які такі його знайомства досудовим розслідуванням не встановлено. Однаково із матеріалів справи не вбачається умов та строку передачі іншої частини коштів, що судом розцінюється однозначно як шахрайські дії з боку обвинуваченого, котрий розповів ОСОБА_6 про різні варіанти незаконного перетину через державний кордон України, однак деталей не уточнював, оскільки мав намір просто фактично заволодіти грошовими коштами шляхом обману та не вчиняти дій, які йому тепер інкримінують, його розмова із ОСОБА_6 відображена у протоколах негласних слідчих дій свідчить про те, що він хоче підняти собі ціну, розповісти про його зв`язки та знайомства, про те, що він знається добре на тому про що розповідає, тим самим намагається увійти у довіру ОСОБА_6 та заволодіти його коштами.
Таким чином дії обвинуваченого були спрямовані саме на шахрайство, тобто на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 шляхом повідомлення останньому неправдивих відомостей з метою введення його в оману, в умовах воєнного стану.
За таких обставин кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 332 КК України є помилковою, а вищевказані висновки суду ґрунтуються на сукупності безпосередньо досліджених в ході судового розгляду доказів, якою підтверджується винуватість ОСОБА_4 саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки останній вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.
Частина третя вказаної статті 337 КПК України передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Отже, перекваліфікація злочину судом допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.
Верховний Суд у своєму рішенні від 19.10.2021 у справі №552/2540/20 вказав, що закриття судом кримінального провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства. Відмова держави від кримінального переслідування особи за наявності в її діях ознак іншого кримінального-караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено обвинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного, а особу, якій завдано шкоду, поставить у становище правової незахищеності і створить умови для повторної віктимізації.
Санкцією ч. 3 ст. 332 КК України передбачено покарання більш суворе, ніж ч. 3 ст. 190 КК України, де визначено ще й альтернативне покарання у виді штрафу від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на менший строк; тому становище обвинуваченого у випадку зміни правової кваліфікації його дій судом покращується.
За ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, є нетяжким.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого досудовим розслідуванням і в суді не встановлено; обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого також відсутні.
У відповідності до вимоги ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Суд також ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України та, яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує те, що ним вчинено нетяжкий злочин, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його відношення до вчиненого, який є громадянином України, є військовослужбовцем та виконує вагомий сьогодні патріотичний обов`язок, на психіатричному чи наркологічному обліках не перебуває, за фактичним місцем проживання характеризується позитивно, також судом взято до уваги інші обставини, зокрема те, що вищевказане кримінальне правопорушення вчинене у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, запровадженого у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено загальну мобілізацію, якій підлягають військовозобов`язані віком від 18 до 60 років, відтак суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції частини статті, за якою вірно кваліфіковано злочин у виді штрафу в розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке на переконання суду відповідатиме загальним засадам призначення покарання, та є необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових злочинів.
Цивільного позову у встановленому законом порядку не заявлено; судових витрат по справі немає; питання речових доказів згідно постанови про визнання та прилучення до справи речового доказу від 18.04.2024р. слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України; запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді застави слід залишити без змін до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили слід повернути ОСОБА_4 заставу в розмірі 121120грн (сто двадцять одну тисячу сто двадцять гривень) з рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області, відкритий у Державній казначейській службі України.
Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 4000(чотирьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68000(шістдесят вісім тисяч)гривень.
Речові докази у справі згідно Постанови про визнання речовим доказом від 18.04.24р. після набрання вироком законної сили:
- несправжні грошові кошти (імітаційні засоби) номіналом 100 доларів США-83 купюри із серією та номером LB18005226A кожна та 2 купюри номіналом 100 доларів США з серією та номером LB18005226A та LF59213027C; копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_3 ОСОБА_6 на 1арк; копія паспорту громадянина України виданого на ім`я ОСОБА_6 серії НОМЕР_6 на 2арк; копія картки платника податків ОСОБА_6 на 1арк; копія паспорту громадянина України для виїзду за кордон, виданого ОСОБА_6 на 1арк; 6 фотокарток особи чоловічої статі на 1арк. - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- 2 купюри номіналом 100 доларів США з серією та номером LB18005226A та LF59213027C повернути ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон марки «Samsung S7» ІМЕІ: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 із наявною сім - картою НОМЕР_2 та мобільний телефон марки «Sigma mobile» ІМЕ: НОМЕР_9 , ІМЕІ2: НОМЕР_10 із наявною сім - картою НОМЕР_5 - повернути ОСОБА_4 (а. с. 158-161).
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.04.2024р.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.04.2024р. на майно ОСОБА_4 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 0723380400:04:001:0247 площею 0,25га., що знаходиться за адресою: Волинська область, Любомильський район, с. Вишнів, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 842922207233 та вилучені в ході проведення затримання грошові кошти у сумі 1125 (тисячу сто двадцять п`ять) гривень, які повернути ОСОБА_14 після набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді застави - залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 заставу у розмірі 121120грн (сто двадцять одну тисячу сто двадцять гривень) з рахунку Територіального управління державної судової адміністрації України у Львівській області, відкритий у Державній казначейській службі України.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити засудженому та прокурору і роз`яснити, що інші учасники мають право отримати копію вироку в суді; копію вироку надіслати учасникам справи, котрі не були присутні при його ухваленні (і ч. 15 ст. 615 КПК України).
Суддя
