УХВАЛА
12 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 927/773/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Дроботової Т. Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАГРОРЕСУРС»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАГРОРЕСУРС»
до Бахмацької міської ради
про визнання права власності в порядку набувальної давності,
ВСТАНОВИВ:
21.04.2025 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАГРОРЕСУРС» (далі - скаржник) на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі № 927/773/24.
За наслідками перевірки матеріалів цієї касаційної скарги, суд залишає її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (стаття 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3 028,00 грн.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що при подачі до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22).
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025, у позові відмовлено повністю.
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 повністю і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Тобто, зараз скаржником оскаржується 1 вимога майнового характеру (про визнання права власності в порядку набувальної давності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення магазину «Продтовари», що знаходиться за адресою Чернігівська область, Ніжинський район, на території Бахмацької територіальної громади, с Тиниця, вул. Центральна, №1/4).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, пункти 52, 54- 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19).
Частиною першою статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Скаржником подано до Верховного Суду копію платіжної інструкції № 12 від 17.04.2025 про сплату судового збору у розмірі 6 056,00 грн, тобто, як за 1 вимогу не майнового характеру.
Статтею 289 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, оскільки, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАГРОРЕСУРС» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 надійшла безпосередньо до Верховного Суду без матеріалів справи № 927/773/24 Верховний Суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору за подання відповідної касаційної скарги (у даному випадку суд не може перевірити розмір судового збору, який необхідно сплатити за вимогу майнового характеру про визнання права власності в порядку набувальної давності).
Ураховуючи зазначене, зокрема те, що суд не може перевірити розрахунок розміру судового збору сплаченого судового збору, скаржник повинен надати докази на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доплатити судовий збір за подання касаційної скарги з урахуванням вартості спірного майна (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), за наведеними нижче реквізитами:
-Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
-Код банку отримувача (МФО): 899998
-Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):
UA288999980313151207000026007
-Код класифікації доходів бюджету: 22030102
-Судовий збір (Верховний Суд, 055)
-Призначення платежу: *;101.
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подачі доказів на підтвердження вартості спірного майна та у разі необхідності доказів про доплату судового збору з визначеної вартості спірного майна за вимогу майнового характеру про визнання права власності в порядку набувальної давності.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕГІОНАГРОРЕСУРС» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі № 927/773/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Б. Дроботова
