Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 740/3943/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/248/25 Категорія - ст.336 КК України Доповідач ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження №12023270300000470 від 14.04.2023 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2023 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець м. Новоазовськ Донецької області, мешканець АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні малолітню дитину, освіта середня, працює двірником у Галицькому старостинському окрузі Лосинівської селищної ради, раніше не судимий,
засуджений за ст.336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Долю речових докази вирішено у порядку ст.100 КПК України.
Вироком місцевого суду встановлено, що ОСОБА_8 , як військовозобов`язаний, пройшовши військово-лікарську комісію, за результатами якої 24 жовтня 2022 року визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби, за відсутності обставин, передбачених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б йому право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, 31 березня 2023 року відмовився від отримання під особистий підпис персональної бойової повістки про призов його на військову службу, яку було запропоновано отримати старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 у присутності свідків, та в подальшому ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим у встановленому законом порядку про явку на загальну мобілізацію до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого в АДРЕСА_2 , на 22:00 год 05 квітня 2023 року для проходження військової служби за мобілізацією, умисно, будучи повідомленим про наслідки неявки, маючи можливість прибути до вказаного центру комплектування, не маючи підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, безпідставно, пославшись на небажання проходити військову службу, без поважних причин, відмовився від проходження військової служби для проведення призову за мобілізацією та відправки у військову частину, та умисно не прибув у визначену повісткою дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби у зв`язку із призовом за мобілізацією, чим ухилився від призову на військову службу під час загальної мобілізації.
Не погоджуючись із рішенням суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями, в якій просив вирок місцевого суду скасувати та закрити кримінальне провадження. В обґрунтування скарги посилається на те, що він не відмовляється і не ухиляється від призову під час мобілізації в період воєнного стану на таку військову службу, яка за своїм характером відповідає стану його здоров`я, проте такої йому не пропонувалось. З огляду на конкретні вади здоров`я, зокрема стан після видалення селезінки, наявність металевої пластини в ключиці, яка обмежує рухи рукою, він є обмежено придатним до військової служби, а відтак не може проходити військову службу на передовій, але може проходити службу у тилових підрозділах, від якої він не ухилявся, та проходження якої йому не пропонувалось. Вказує, що суд першої інстанції, порушуючи принцип змагальності сторін, не з`ясував обставини, які підлягають обов`язковому з`ясуванню у кримінальному провадженні, а саме щодо його захворювання, стану його здоров`я та оспорювання висновку військово-лікарської комісії, яка при визначенні його придатним до військової служби проігнорувала факт видалення у нього селезінки та отримання поранень під час евакуації, що свідчить про проведення неналежного медичного огляду. Посилаючись на приписи Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14.08.2008 №402, зважаючи на наявні у нього захворювання, за результатами медичного обстеження він мав бути визнаний «обмежено придатний до військової служби». Крім того, у довідці про ступінь його придатності до військової служби та картці контрольного медичного огляду №824 від 18.10.2022, які передбачені вищезазначеним Положенням №402, також не зазначено його захворювання та відповідні діагнози. В цьому випадку наявна у матеріалах справи картка контрольного медичного огляду №824 від 18.10.2022 за своїм змістом та за своєю формою не відповідає вимогам Положення №402, а відтак є неналежним доказом. Відповідно до ст.77 «в» Розкладу хвороб, який є Додатком №1 до Положення №402, в редакції, яка була чинною станом на день проходження медичного огляду (жовтень 2022 року), встановлена непридатність до військової служби в мирний час та обмежена придатність у воєнний час після видалення селезінки, тому військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 повинна була прийняти рішення про визнання його «Обмежено придатним до військової служби». В цьому випадку, вручення йому бойової повістки є протиправним, оскільки відбулося без визначення його реального стану здоров`я. Апелянт вказує, що призначення йому покарання за ст.336 КК України в редакції Закону від 30.03.2021 №1357-ІХ є порушенням ст.7 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, оскільки, всупереч ст.3 КК України, яка передбачає внесення змін до законодавства України про кримінальну відповідальність виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, проте Законом від 30.03.2021 №1357-ІХ були внесені зміни до сорока трьох законів, що є порушенням прямої норми Кримінального кодексу України (ч.6 ст.3 КК). Посилаючись на те, що частково надані Верховному Суду медичні документи щодо стану його здоров`я судом першої інстанції не досліджувались, а апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією щодо перевірки судового рішення, вважає, що зазначені медичні документи мають бути досліджені, передусім, судом першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу частково, просили скасувати вирок місцевого суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції; думку прокурора, котрий просив вирок суду залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ч.2 ст.439 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
За змістом ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень ст.409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
За змістом ст.412 КПК України, істотними порушеннями кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтею 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
В суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_11 свою вину фактично не визнав, зазначивши, що з огляду на поранення та травми видалення селезінки та встановлення металевої пластини під час проведення операції з приводу перелому ключиці, яка обмежує рухи рукою, він є обмежено придатним до військової служби у воєнний час, а відтак він не може проходити військову службу на передовій, але може проходити службу у тилових підрозділах, від якої він не ухилявся.
За наданими стороною захисту документами від командування Медичних сил Збройних Сил України від 18.09.2024 та Військово-медичного клінічного центру Південного регіону від 16.09.2024 підтверджено перебування військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні 61 військового мобільного госпіталю військовій частині НОМЕР_2 в період з 29.09.2018 по 12.10.2018.
Згідно з даними, що містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_3 та обліковій картці до нього, обвинувачений ОСОБА_8 має статус учасника бойових дій.
З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини, які перешкодили ОСОБА_8 надати документи, що посвідчують його статус учасника бойових дій та медичні документи, а також часткове надання ним доказів щодо наявних захворювань, незадовільного стану його здоров`я, котрі були відсутні на час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином не підтвердив чи спростував статус у ОСОБА_8 учасника бойових дій, а також обставини, пов`язані з видаленням у нього селезінки та отримання травми ключиці, що необхідно перевірити місцевому суду під час нового судового розгляду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанцій було допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, тому, виходячи із передбаченої ч.1 ст.7 КПК України загальної засади кримінального провадження, ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
У зв`язку із скасуванням вироку місцевого суду і призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів не вирішує питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосуванням судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність. З цих же підстав колегія суддів не аналізує вимоги поданої апеляційної скарги.
При новому судовому розгляді суду першої інстанції належить усунути вищевказані порушення вимог кримінального процесуального закону, вжити заходів до повного, всебічного дослідження обставин кримінального провадження, дати належну оцінку зібраним доказам згідно норм чинного КПК України, в залежності від чого ухвалити законне та обґрунтоване рішення з викладенням у ньому аналізу доказів і докладних мотивів його прийняття.
Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 05 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_8 - скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4
