Єдиний державний реєстр судових рішень
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23131/23
Перша інстанція: суддя Левчук О.А.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
при секретарі судового засідання Коблова А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» про ухвалення додаткового рішення до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року по справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» до Одеської міської ради, за участю третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації,
В С Т А Н О В И Л А :
05 вересня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішень, скасування державної реєстрації.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року ТОВ «ГОЛДЕН РЕНТ» відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року скасовано та прийнято нове про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ГОЛДЕН РЕНТ».
Визнано протиправними та скасовано рішення Одеської міської ради:
- № 6434-VII від 16.09.2020 року «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 07.07.2009 року № 4438-V «Про скасування рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 року №1430-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій скверів у м. Одесі» та №1431-V «Про надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій парків у м. Одесі», затвердження переліку парків та скверів у м. Одесі, розробки проектів з їх організації (створення, благоустрою) та надання згоди на розробку проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій рекреаційного призначення - парків та скверів у м. Одесі»;
- № 454-VIII від 28.07.2021 «Про внесення змін до рішення Одеської міської ради від 30.06.2016 р. №917-VІІ «Про проведення інвентаризації земель комунальної власності рекреаційного призначення парків та скверів».
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Скворцова, між будинками вул. Скворцова, 2 та вул. Шота Руставелі, 5, кадастровий номер: 5110137300:49:009:0003 з одночасним закриттям Поземельної книги відносно даної земельної ділянки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Повний текст вказаного рішення виготовлено та підписано 05 травня 2025 року
06 травня 2025 року представником позивача - адвокатом Самодуровою Н.В., яка є керівником Адвокатського об`єднання «ЩИТ» подано до П`ятого апеляційного адміністративного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій представник позивача просить стягнути з Одеської міської ради на користь ТОВ «Голден Рент» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень та витрати зі сплати судового збору у розмірі 20130 (двадцять тисяч сто тридцять) гривень.
14 травня 2025 року від Одеської міської ради надійшло заперечення на вказану заяву. Відповідач просить відмовити у стягненні витрат на професійну правову допомогу з огляду на відсутність підтвердження їх оплати. Окремо відповідач вказує на завищений час, який витрачений представником позивача на складення апеляційної скарги.
Також відповідач просить зменшити заявлену до відшкодування суму судового збору 4026 грн з огляду на часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно приписів ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною першої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
На підтвердження сплати судового збору за подачу позовної заяви матеріали справи містять платіжну інструкцію №8080-6750-6991-359 від 04.09.2023 року на суму 13 420 грн (за подання адміністративного позову) та платіжні інструкції №1513110016 від 21.01.2025 року на суму 2 130 грн та №ПН96 від 22.01.2025 року на суму 18 000 грн про сплату судового збору за подану апеляційну скаргу. Відповідні платіжні інструкції внесені до ІС «ДСС» та містять підтвердження про зарахування від органів казначейства (т.1 а.с.171, т.3 а.с. 65-66).
Отже, відповідно до матеріалів справи позивач сплатив до суду першої інстанції 13420 грн та 20130 грн до суду апеляційної інстанції, що разом становить 33 550 грн. В той же час, подаючи заяву про стягнення судових витрат, позивач просить стягнути 20 130 грн сплаченого судового збору.
Надаючи оцінку праву позивача на компенсацію сплаченого судового збору, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до обставин даної справи, позовна заяви містить три вимоги немайнового характеру, які заявлені юридичною особою.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн у 2023 році) за одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, позивач мав сплатити за подання позовної заяви 8 052 грн та 12 078 грн до суду апеляційної інстанції, що загалом становить 20 130 грн.
Таким чином, заявлена позивачем до відшкодування сума судового збору (20130 грн) відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судовий збір», а сплачена сума в іншій частині (33550 20130 = 13420 грн) є помилково сплаченим судовим збором та може бути повернутий за поданою позивачем заявою.
Окремо відповідач просить зменшити заявлену до відшкодування суму сплаченого судового збору з огляду на часткове задоволення позовних вимог.
З даного приводу колегія суддів зауважує, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду визнано протиправними та скасовано два рішення Одеської міської ради та скасовано державну реєстрацію земельної ділянки. Тобто фактично суд задовольнив всі три позовні вимоги ТОВ «Голден Рент», тому відсутні підстави для зменшення суми судового збору.
Оцінюючи вимогу позивача про компенсацію витрат на правову допомогу, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 16 КАС України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування таких витрат за умови їх підтвердження належними доказами.
Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу вищевикладеного, видно, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 922/902/19.
Між ТОВ «Голден Рент» та АО «ЩИТ» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги від 28.08.2023 року № 1-105.
Відповідно до п.4.1 договору про надання правничої допомоги, клієнт сплачує кошти з розрахунку вартості однієї години надання послуг 800 грн (без ПДВ). Оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з дня підписання акту приймання-передачі наданих правових послуг.
Дослідивши акт приймання-передачі наданих послуг №14 до договору про надання правової допомоги від 28.08.2023 року № 1-105, колегія суддів вбачає, що надані наступні послуги:
проведення усної консультації з питання оскарження рішення суду першої інстанції (1 година 800 грн);
підготовка та подання апеляційної скарги; пошук та вивчення судової практики; сканування, копіювання та засвідчення документів, які долучаються до апеляційної скарги (12 годин 3800 грн);
участь у судових засіданнях (4 години 400 грн).
Надаючи оцінку наведеному розрахунку, колегія суддів зауважує, що до витрат на правову допомогу відносяться виключно ті юридичні дії, вчинення яких є необхідними для надання правової допомоги, тому проведення усної консультації з питання оскарження судового рішення не зумовлює необхідності для подання апеляційної скарги.
Всі інші юридичні послуги, які надані адвокатським об`єднанням та зазначені в акті приймання-передачі наданих послуг №14 є необхідними в контексті отримання юридичної допомоги.
На підставі наведеного вимога про стягнення витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 200 (3 800 + 400) грн.
Заперечуючи проти заявленої суми компенсації витрат на правову допомогу, відповідач вказує на завищений, на його переконання, час, який затрачено на підготовку та подання апеляційної скарги.
Колегія суддів відхиляє відповідні доводи, оскільки ґрунтуються вони виключно на оціночному суджені відповідача та не підкріплені жодним доказом.
В той же час, судова колегія акцентує увагу вартості підготовки та подання апеляційної скарги, яка є нижчою за визначену в договорі про надання правової допомоги, тому не покладає на відповідача надмірний фінансовий тягар, не є завищеною чи необґрунтованою.
Досліджуючи доводи відповідача про відсутність доказів оплати понесених витрат, пов`язаних з наданою правовою допомогою, колегія суддів керується приписами ч. 7 ст. 139 КАС України, відповідно до яких розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Наведене вище дає підстави для висновку, що вимоги процесуального закону не ставлять у залежність можливість розподілу судових витрат від надання доказів їх понесення учасником справи. Визначальною обставиною є факт отримання правової допомоги під час судового розгляду.
В даному випадку факт отримання позивачем правової допомоги підтверджується складеними процесуальними документами представником позивача адвокатом Самодуровою Н.В. та її особистою участю у судових засіданнях.
Частиною 3 ст.252 КАС України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 20 130 грн сплаченого судового збору та 4 200 грн витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст.134, 139, 252, 311, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
П О С Т А Н О В И Л А :
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської міської ради (65026, м.Одеса, площа Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГОЛДЕН РЕНТ» (65017, м.Одеса, вул. Шота Руставелі, 5, код ЄДРПОУ 41373945) судові витрати з сплати судового збору у розмірі 20 130 (двадцять тисяч сто тридцять) грн та за надану правову допомогу у розмірі 4 200 (чотири тисячі двісті) грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя:К.В.Кравченко
