Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.05.2025 Справа №607/2285/25 Провадження №1-кп/607/1143/2025
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю секретаря с/з ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника адвоката ОСОБА_5
та потерпілої ОСОБА_6
під час судового розгляду у відкритому судовому засіданні кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019210000000135 від 26 липня 2019 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019210000000135 від 26 липня 2019 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявила клопотання про продовження застосованого відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів, заборонивши їй покидати житло в період з 23.00 год. до 07.00 год. ранку наступної доби, оскільки строк вказаного запобіжного заходу обвинуваченій закінчується та на даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, а підстави для зміни чи скасування обвинуваченій запобіжного заходу відсутні, оскільки продовжують існувати ризики того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, адже обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років. Крім того існує ризик незаконного впливу на потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, адже обвинуваченій відомі вказані особи, їх місце проживання, а відтак вона як особисто, так і через третіх осіб, може незаконно впливати на потерпілих з метою дачі ними неправдивих, неповних показів або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань. Вважає, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 та буде достатнім для запобігання ризикам, які на даний час продовжують існувати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_4 .
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив змінити застосований відносно його підзахисної запобіжний захід на особисте зобов`язання.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала клопотання захисника.
Суд, заслухавши клопотання прокурора про продовження застосованого відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченій на особисте зобов`язання, а також думку інших учасників судового розгляду, приходить до висновку, що у задоволенні клопотання захисника слідвідмовити забезпідставністю,а клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_4 до двох місяців з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 3 ст.181КПКУкраїни ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
У відповідності до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так,в судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2024 року щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
В подальшому згідно ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 лютого 2025 року було продовжено строк застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло по місцю проживання у період з 23.00 год. до 07.00 год. наступної доби та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк до 04 квітня 2025 року.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року продовжено строк застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло по місцю проживання у період з 23.00 год. до 07.00 год. наступної доби та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк до 02 червня 2025 року.
Крімтого встановлено,що прокурором та матеріалами кримінального провадження доведено наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, які відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжкими злочинами, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої. Також судпогоджується здоводами прокурорапро наявністьризиків,передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177КПК України,а самеризиків того,що обвинувачена ОСОБА_4 з огляду на санкцію статті обвинувачення зможе переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також незаконно впливати на потерпілих в даному кримінальному провадженні. При цьому суд вважає, що запобігти зазначеним ризикам можливо за умови застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що менш суворі запобіжні заходи, зокрема, особисте зобов`язання, не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, а тому в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 на особисте зобов`язання слід відмовити, а клопотання прокурора слід задовольнити, продовживши строк застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до двох місяців, заборонивши їй покидати житло в період з 23.00 год. до 07.00 год. ранку наступної доби та покласти на неї обов`язки відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченої та тяжкості пред`явленого їй обвинувачення, а також зможе забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов`язків.
На підставівикладеного такеруючись главою18КПК України,ст.ст.177,181,194,318,376КПК України,суд,-
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенніклопотання захисникаобвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про змінузапобіжного заходуобвинуваченій наособисте зобов`язання відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити строк застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту терміном до двох місяців, тобто до 29 липня 2025 року, заборонивши їй залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 23.00 год. до 07.00 год. ранку наступної доби.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати за першою вимогою до суду; повідомляти судпрозмінусвого місцяпроживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Судове засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019210000000135 від 26 липня 2019 року відносно ОСОБА_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 149 КК України, відкласти до 14 год. 00 хв. 10 червня 2025 року.
Ухвалу пропродовження строкузапобіжного заходуу виглядідомашнього арештувідносно обвинуваченої ОСОБА_4 передатина виконаннята контрольза поведінкоюобвинуваченої до ГУНП в Тернопільській області для подальшого скерування до належного органу поліції.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченій ОСОБА_4 , її захиснику та прокурору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
