Справа 127/8274/24
Провадження 2/127/1003/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Волошина С.В.,
за участі секретаря судового засідання Сєдінкіної Ю.В.,
прокурора Черниш Г.М.,
представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Грушко Ж.В.,
представника третьої особи ОСОБА_2 адвоката Юрченка Т.П.,
розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення,
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення.
Ухвалою суду від 18.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Справа перебуває в стадії підготовчого провадження, яке станом на час постановлення цієї ухвали не завершено.
09.06.2025 на адресу суду представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Грушко Ж.В. подано заяву про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви. Заяву мотивовано тим, що 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 (Закон № 4292-ІХ), яким внесені зміни, зокрема до ст. 388, 390, 391 ЦК України та ст. 177, 185, 265 ЦПК України. Зокрема, ст. 391 ЦК України доповнена частиною другою, відповідно до якої, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
Як зазначає представник відповідача позовні вимоги прокурором заявлені саме на підставі ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. З огляду на це, на підставі вказаних змін, підстави для звернення мають обґрунтовуватися саме статтями 387 та 388 ЦК України, з дотриманням вимог, встановлених новою редакцією Цивільного кодексу України, які набрали чинності 09.04.2025. Згаданим Законом також доповнено другим абзацом частину четверту статті 177 ЦПК України, відповідно до якої у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Зважаючи на те, що предметом даного спору є, серед іншого, вимога про витребування земельної ділянки у відповідача в порядку ст. 388 ЦК України, на переконання представника відповідача, положення Закону №4292-ІХ щодо зворотної дії в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна підлягають застосуванню у даній справі, адже на момент набрання чинності вказаним Законом у даній справі судом першої інстанції відповідне рішення не ухвалене. Позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом сплачений судовий збір за 8 вимог немайнового характеру, водночас експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок, чинної на дату подання позовної заяви, у матеріалах справи немає.
З огляду на викладене представник відповідача Грушко Ж.В. стверджує, що з метою дотримання чинних норм законодавства, виникла необхідність у внесенні позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, оскільки у випадку задоволення позову відповідач матиме законне право на отримання компенсації без звернення до суду із окремим позовом.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Грушко Ж.В. свою заяву підтримала та просила ухвалити відповідне процесуальне рішення, яким залишити позовну заяву прокурора без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Додатково зазначила, що письмові заперечення прокурора не гуртуються на вимогах як матеріального так і процесуального закону, оскільки законодавцем допущено зворотну дію в часі наведених вище норм закону, які спрямовані на захист прав добросовісних набувачів спірного майна.
Представник третьої особи ОСОБА_2 адвокат Юрченко Т.Г. в судовому засіданні також підтримав наведену заяву та просив її задовольнити з підстав, що у ній наведено.
Прокурор Черниш Г.М. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на свої письмові заперечення, зміст яких зводиться до того, що позовна заява прокурора, станом на час направлення до суду, а саме 12.03.2024 відповідала вимогам процесуального закону. Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача», не допущено зворотну дію в часі абзацу другого ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Станом на час вирішення заяви представника відповідача в законодавстві України відсутні механізми реалізації нововведених норм ЦК України.
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Путілін Є.В. в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву, згідно якої просив проводити судове засідання у його відсутність, зазначив, що заяву представника відповідача Грушко Ж.В. про залишення позову без руху він підтримує з підстав, що у ній наведено.
Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з`явились, повідомлялись судом про день, час та місце розгляду справи завчасно та належним чином. Про причини неявки суд не повідомлено.
З огляду на викладене суд вирішив здійснити розгляд наведеної заяви (клопотання) у відсутність учасників справи, які у судове засідання не прибули.
Заслухавши учасників справи, які прибули в судове засідання (їх представників), дослідивши матеріали цивільної справи, надавши оцінку доводам внесеної на розгляд суду заяви, доводам заперечення прокурора щодо наведеної заяви, суд прийшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Як встановлено судом, 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 (Закон № 4292-ІХ), яким внесені зміни, зокрема до ст. 388, 390, 391 ЦК України та ст. 177, 185, 265 ЦПК України. Зокрема, ст. 391 ЦК України була доповнена частиною другою, відповідно до якої, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб`єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
Як вбачається зі змісту нової редакції позовної заяви прокурора, яка подана після залучення у справі нового співвідповідача ОСОБА_3 (19.07.2024) (а.с. 163 179 т. 4), позовні вимоги прокурором заявлені, з поміж іншого, на підставі ст. 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). З 09.04.2025 вказана стаття матеріального закону доповнена частиною другою, якою унормовано підстави вирішення питання володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування при наявності відповідного спору з суб`єктом права приватної власності, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, попередньо вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна на користь такого суб`єкта права приватної власності, де зазначено, що такі спори вирішуються саме на підставах, що зазначені у ст.ст. 387 і 388 цього Кодексу, тобто на підставах, що передбачені для віндикаційних позовів.
Законом «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12.03.2025 (Закон № 4292-ІХ) також доповнено другим абзацом частину четверту статті 177 ЦПК України, відповідно до якої у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 4292, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнанняправа щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Таким чином, зважаючи на те, що предметом даного спору є, серед іншого, вимоги про повернення відповідачами земельних ділянок, які у відповідності до ч. 2 ст. 391 ЦК України вирішуються на підставі ст.ст. 387, 388 ЦК України, положення Закону №4292-ІХ щодо зворотної дії в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна підлягають застосуванню у даній справі, адже на момент набрання чинності вказаним Законом у даній справі судом першої інстанції відповідне рішення не ухвалено.
Як встановлено з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок, чинної на дату подання позовної заяви, не проведено (до матеріалів справи не долучено), що на переконання суду, з огляду на запроваджені законодавчі новели, є недоліком позовної заяви, який має бути усунуто позивачем, оскільки законом допущено зворотну дію в часі наведених норм закону, в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Запровадження законодавцем вказаного процесуального інституту спрямоване на захист прав добросовісного набувача нерухомого майна, у всіх справах, які вирішуються на підставі норм ст. 391 ЦК України, рішення в яких (справах) не ухвалено.
Підпунктом а) п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» визначено, що під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду може бути подано звіт про експертно-грошову оцінку спірних земельних ділянок, також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб`єкта оціночної діяльності.
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Ціна (оцінка) ринкової вартості спірного майна на момент звернення до суду повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної експертної установи).
За приписом ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За нормою абз. 3 п. 2 розділу ІV Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
З огляду на викладене позивач, на виконання цієї ухвали суду, має представити відповідний документ про проведення незалежної експертно-грошової оцінки спірних земельних ділянок, згідно відомостей якої (оцінки), відповідно внести на депозитний рахунок суду визначеної такою оцінкою суми грошових коштів.
Заперечення прокурора, щодо відсутності у суду відповідного депозитного рахунку судом до уваги не приймаються, оскільки функціонування відповідних депозитних рахунків забезпечено Територіальним управлінням ДСА у Вінницькій області, відомості про які наявні в загальному доступі в мережі Інтернет, з якими прокурор може ознайомитись.
Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175,177, 187, 258-261 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Вінницької окружної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, з дня отримання позивачем даної ухвали суду.
Роз`яснити позивачу, що в разі, якщо у встановлений строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, вона буде залишена без розгляду.
Ухвала суду остаточна і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складено 18.06.2025 року.
Суддя:
