Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
18 вересня 2025 рокуСправа №160/21704/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву Національного антикорупційного бюро України про роз`яснення судового рішення у справі №160/21704/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Голобутовський Р.З.) перебувала адміністративна справа №160/21704/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
16.09.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Національного антикорупційного бюро України про роз`яснення судового рішення у справі №160/21704/25, в якій просить роз`яснити резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/21704/25 щодо способу та порядку його виконання, а саме:
яким чином Національне бюро може виконати судове рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, відсутній у штатному розписі та штатному розкладі Національного бюро?
чи повинне поновленню ОСОБА_1 на посаді у Національному бюро передувати проходження медичної (військово-лікарської) комісії?
В обґрунтування заяви про роз`яснення судового рішення зазначено, що на момент винесення оскаржуваного судового рішення, а також на поточний момент, посади «Керівник П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів», на якій підлягає поновленню позивач, не існує у штатному розкладі та штатному розписі Національного бюро. Відповідно до службової записки Управління по роботі з персоналом № 17/36970- 10 від 11.09.2025, станом на 11.09.2025 у штатному розписі Національного антикорупційного бюро України відсутня посада «Керівник П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України». Таким чином, на думку заявника, виконання рішення суду шляхом поновлення працівника на неіснуючій посаді є об`єктивно неможливим та може призвести до порушення затвердженої структури Національного бюро. Відповідно до пункту 4.1. Інструкції про порядок медичного забезпечення працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженої наказом Національного бюро від 11.02.2022 № 25 (далі Інструкція), лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться медичною (військово-лікарською) комісією або лікарсько-експертною комісією особам начальницького складу Національного бюро та кандидатам на такі посади з числа переможців конкурсу для визначення у них стану здоров`я і фізичного розвитку для визначення ступеня придатності до служби під час прийому на службу, для подальшого проходження служби, при досягненні граничного віку перебування на службі, під час звільнення зі служби, а також встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв під час проходження служби у осіб, які проходять службу та колишніх осіб начальницького складу. Пунктом 4.3. Інструкції передбачено, що для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи особа начальницького складу або кандидати на посади осіб начальницького складу з числа переможців направляються Відділом по роботі з персоналом до медичної (військово-лікарської) комісії або лікарсько-експертної комісії за направленням відповідно до наказу МВС України від 03.04.2017 №285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС». Враховуючи викладене, заявник вказує, що для забезпечення повного, належного та законного виконання судового рішення Національне бюро потребує роз`яснення рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Враховуючи, що розгляд адміністративної справи здійснено судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судом здійснено розгляд заяви Національного антикорупційного бюро України про роз`яснення судового рішення в письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи та заяви про роз`яснення рішення, при вирішенні її по суті, суд зазначає наступне.
За загальними нормами права роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Отже, необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його тяжко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Рішення суду може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто роз`яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України у рішенні від 23.05.2017 у справі №21-1283іп16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №800/507/17, постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №360/1860/20.
Суд зазначає, що питання, з приводу роз`яснення якого звернувся заявник, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/21704/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ директора Національного антикорупційного бюро України за №1308-Н від 25.06.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ директора Національного антикорупційного бюро України за №1311-Н від 25.06.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з 25.06.2025.
Стягнуто з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.06.2025 по 26.08.2025 у розмірі 398792 (триста дев`яносто вісім тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 06 коп.
Ухвалено допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з 25.06.2025 та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів в розмірі 199396 (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто шість) грн 03 коп.
01.09.2025 Національним антикорупційним бюро України подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення суду.
Стосовно твердження заявника про незрозумілість рішення суду в частині питання: яким чином Національне бюро може виконати судове рішення щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, відсутній у штатному розписі та штатному розкладі Національного бюро? - суд зазначає наступне.
В мотивувальній частині рішення судом зазначено, що згідно з ч. 2 ст. 21 та ч. 1 ст. 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні, кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначених у ч. 1 ст. 235 та ст. 240-1 КЗпП України, отже встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд приймає рішення про поновлення працівника на попередній роботі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі №817/3431/14.
Оскільки накази №1308-Н від 25.06.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » та №1311-Н від 25.06.2025 «Про звільнення ОСОБА_1 » є протиправними та підлягають скасуванню, суд зробив висновок, що позивач підлягає поновленню на посаді керівника П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з дати звільнення 25.06.2025.
Заявник в заяві про роз`яснення судового рішення посилається на той факт, що на момент винесення оскаржуваного судового рішення, а також на поточний момент, посади «Керівник П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів», на якій підлягає поновленню позивач, не існує у штатному розкладі та штатному розписі Національного бюро. Відповідно до службової записки Управління по роботі з персоналом №17/36970-10 від 11.09.2025, станом на 11.09.2025 у штатному розписі Національного антикорупційного бюро України відсутня посада «Керівник П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України».
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 31.05.2023 у справі №640/4922/20 в силу вимог ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України скасування наказу про звільнення працівника із займаної посади є підставою для його поновлення на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При цьому, колегія суддів звертає увагу, щоЗаконне наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту прав, ніж зазначений в частині першій статті 235 Кодексу законів про працю України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.
Поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. Незаконно звільнений працівник не поновлюється на попередній роботі лише тоді, коли повністю ліквідоване підприємство, установа, організація, що допустили таке незаконне звільнення.
Доказів повної ліквідації Національного антикорупційного бюро України ані матеріали справи, ані матеріали заяви про роз`яснення рішення суду не містять.
У постанові від 08.04.2020 у справі №808/2741/16 Верховний Суд сформував правову позицію, згідно з якою у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установу реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.
Ця позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31.05.2021 у справі №0840/3202/18 та від 11.08.2021 у справі № 821/549/17.
Виходячи із специфіки даної категорії публічно-правових спорів, поняття «попередня робота» слід трактувати дещо ширше, зокрема, як обсяг та перелік функціональних завдань та обов`язків працівника, його повноважень та відповідальності за відповідною посадою.
Суд звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/21704/25 поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з 25.06.2025.
Доказів проведення реорганізації та зміни штатного розпису працівників Національного антикорупційного бюро України станом на 25.06.2025, суду не надано.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/21704/25 в частині поновлення позивача на посаді є зрозумілим та викликає множинного трактування, а тому заяву про роз`яснення рішення суду в цій частині не підлягає задоволенню.
Заявник в заяві про роз`яснення судового рішення посилається, також, на той факт, що для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи особа начальницького складу або кандидати на посади осіб начальницького складу з числа переможців направляються Відділом по роботі з персоналом до медичної (військово-лікарської) комісії або лікарсько-експертної комісії за направленням відповідно до наказу МВС України від 03.04.2017 №285 «Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС».
Виходячи з викладеного у заявника постає питання: чи повинне поновленню ОСОБА_1 на посаді у Національному бюро передувати проходження медичної (військово-лікарської) комісії?
З цього приводу суд зазначає наступне.
Інструкція №25, на яку посилається заявник в заяві про роз`яснення рішення суду, визначає основні правові, організаційні та соціальні засади медичного забезпечення у Національному антикорупційному бюро України (далі - Національне бюро).
Питання подальшого проходження служби позивачем не було предметом розгляду у справі №160/21704/25.
Суд зазначає, що поставлені заявником питання в заяві не існували на момент прийняття рішення у справі №160/21704/25, оскільки у вказаному рішенні вирішувалось питання щодо правомірності звільнення позивача зі служби.
В заяві про роз`яснення судового рішення заявник просить не роз`яснити рішення суду, а викладає питання щодо подальшого проходження позивачем служби, тобто заявляє нові вимоги, які не були і не могли бути предметом розгляду справи.
Суд не вправі надати роз`яснення тим питанням, які не досліджувались під час розгляду справи та не мали бути досліджені, оскільки не становили предмет спору.
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі №160/21704/25 викладене у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України, є зрозумілим та таким, що відповідає процесуальним вимогам щодо складання рішення.
Відтак, судом не встановлено незрозумілості рішення суду від 26.08.2025 у справі №160/21704/25 в жодній з його частин, а тому заява про роз`яснення рішення суду не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Враховуючи викладене, суд робить висновок, що рішення суду в даній справі є цілком зрозумілим за змістом, не викликає неоднозначного тлумачення та не потребує роз`яснення, резолютивна частина рішення від 26.08.2025 у справі №160/21704/25 повністю узгоджується з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, в зв`язку з чим не бачить підстав для задоволення даної заяви.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Національного антикорупційного бюро України про роз`яснення судового рішення у справі №160/21704/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський
