Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
19 січня 2026 року
м. Київ
справа №160/21704/25
адміністративне провадження №К/990/54100/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 160/21704/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся із адміністративним позовом до Національного антикорупційного бюро України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ директора Національного антикорупційного бюро України за №1308-Н від 25 червня 2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ директора Національного антикорупційного бюро України за №1311-Н від 25 червня 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з 25 червня 2025 року;
- стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року позовну заяву задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ директора Національного антикорупційного бюро України за №1308-Н від 25 червня 2025 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ директора Національного антикорупційного бюро України за №1311-Н від 25 червня 2025 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з 25 червня 2025 року.
Стягнуто з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 червня 2025 року по 26 серпня 2025 року у розмірі 398792 (триста дев`яносто вісім тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 06 коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника П`ятого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України з 25 червня 2025 року та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів в розмірі 199396 (сто дев`яносто дев`ять тисяч триста дев`яносто шість) грн 03 коп.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року апеляційну скаргу Національного антикорупційного бюро України задоволено.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року в адміністративній справі № 160/21704/25 скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
03 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій він просив скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року.
Верховний Суд ухвалою від 18 грудня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 160/21704/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, повернув особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
22 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла вдруге касаційна скарга позивача, у якій він просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року. Також, скаржника заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Через відсутність складу колегії суддів, які визначені протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями для розгляду цієї касаційної скарги, у зв`язку перебуванням у відпустці головуючого судді Загороднюка А. Г. (наказ від 09 грудня 2025 року №4849/0/6-25), судді Єресько Л. О. (наказ від 05 грудня 2025 року № 4825/0/6-25), судді Соколова В. М. (наказ від 10 грудня 2025 року № 4892/0/6-25) розгляд цієї скарги відбувся по виходу суддів з відпусток.
З огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржник повторно звертався до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Як на підставу касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: частини другої статті 14 та частини другої статті 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
Водночас пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі посилається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Водночас, обґрунтування скаржника наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 328-330, 334, 335, 338 КАС України,
УХВАЛИВ:
Визнати поважними причини пропуску строку ОСОБА_1 на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 160/21704/25.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 160/21704/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу № 160/21704/25.
Встановити десятиденний строк для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В. М. Соколов
