Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
17 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 200/19472/17
провадження № 51-3571 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_5 ,
установила:
Прокурор звернувся зі скаргою про перегляд указаного судового рішення в касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано п. 4 ч. 2 цієї норми процесуального права.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути викладено правове обґрунтування заявленої вимоги, адже згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права і наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 цього Кодексу. Тому в поданій скарзі належить зазначити доводи, котрі свідчать про допущення судами таких порушень, які є істотними і зумовлюють обов`язкову зміну чи скасування ухвалених судових рішень на зазначених підставах.
Наведені законодавчі положення скаржник залишив поза увагою.
Як убачається зі змісту поданої скарги, у ній її автор просить скасувати на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.
Однак, аргументуючи свою позицію, прокурор зазначає про передчасність висновків суду апеляційної інстанції та, спираючись на ст. 410 КПК, акцентує на неповноті розгляду через недослідження доказів під час здійснення провадження. Між тим у силу ст. 433 цього Кодексу за касаційною процедурою не ревізується повноти судового розгляду, такої підстави для скасування оспорюваного рішення законодавець не передбачив у ч. 1 ст. 438 КПК, а положення ст. 410 цього Кодексу стосуються стадії апеляційного перегляду.
Отже, у касаційній скарзі не зазначено у розумінні перелічених норм права обґрунтування заявленої вимоги про скасування оскарженої ухвали і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Крім того, автор касаційної скарги, стверджуючи, що він є прокурором у кримінальному провадженні № 42017000000001120, не надав належним чином засвідчених копій документів, котрі би підтверджували його повноваження в розумінні статей 35, 36, 425 КПК. Із доданих копій судових рішень убачається, що ОСОБА_4 не брав участі в розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Таким чином скаржником не додержано ст. 427 КПК, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає положенням вказаної норми процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
