Справа № 301/3082/23
П О С Т А Н О В А
Іменем України
04 вересня 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів Мацунич М.В., Фазикош Г.В.
з участю секретаря Ормош О.М.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович, на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2024 року у справі № 301/3082/23 (Головуючий: Даруда І.А.), -
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2023 року Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» звернувся в суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, мотивуючи тим, що 08 серпня 2017 р. між Державним агентством лісових ресурсів України, з одного боку, та ОСОБА_1 , з іншого боку, укладено контракт на термін із 10 серпня 2017 року по 09 серпня 2018 року.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 08 серпня 2017 року № 258-к ОСОБА_1 призначено в порядку переведення за контрактом на посаду директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство». У подальшому наказами Державного агентства лісових ресурсів України від 12 червня 2018 року № 265-к та від 3 липня 2019 року № 342-к контракт від 08.08.2017р. було продовжено до 9 серпня 2019 року та до 9 серпня 2022 р. відповідно.
Наказом директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» Шойного Богдана Андрійовича від 30.01.2018 р. № 6-к ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. по справі
№297/377/18 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, а саме: визнано незаконним наказ директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» від 30.01.2018 р. №6-к «Про звільнення головного економіста ДП «Берегівське ЛГ» ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року; стягнуто з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 січня 2018 р. по 19 жовтня 2020 р. в розмірі 777 961,01 грн., моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн.
Наказом директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» Шойного Богдана Андрійовича від 21.10.2020 р. №57-к ОСОБА_2 поновлено на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року та фактично допущено до виконання посадових обов`язків з 21.10.2020 р.
Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 р. по справі №297/377/18 касаційну скаргу Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» задоволено частково, зокрема, змінено постанову Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 р. в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_2 до Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, а саме: викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови; викладено абзац п`ятий її резолютивної частини в новій редакції: «Стягнути з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; та 20 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди».
Постановою Верховного Суду від 07.12.2022 р. по справі №297/377/18 поновлено виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року в незміненій за результатами касаційного розгляду частині.
Платіжними інструкціями від 03.01.2023 р. та від 04.01.2023 р. Державним підприємством «Берегівське лісове господарство» виплачено ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 777 961,01 грн. з утриманням з цієї суми та сплатою до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% у розмірі 140 032,98 грн. та військового збору за ставкою 1,5% у розмірі 11 669,42 грн. у відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Платіжними інструкціями від 03.01.2023 р. та від 04.01.2023 р. від 03.01.2023 р. та від 04.01.2023 р. Державним підприємством «Берегівське лісове господарство» на виплачений ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 777 961,01 грн. нараховано та сплачено до бюджету єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за ставкою 22% у розмірі 171 151,42 грн. у відповідності до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Постановою Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.01.2023 р. відкрито виконавче провадження №70654125 з примусового виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в частині стягнення з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн. та 20 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Постановою Берегівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.01.2023 р. закінчено виконавче провадження №70654125 з примусового виконання постанови Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. в частині стягнення з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн. та 20 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 06 грудня 2021 № 658-к достроково припинено трудовий договір з ОСОБА_1 та звільнено його з посади директора ДП «Берегівське лісове господарство», яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, за пунктом 8 частини першої статті 36 КЗпП України.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 13 грудня 2021 року № 684-к внесено зміни в пункт 1 наказу від 06 грудня 2021 року № 658-к «Про звільнення ОСОБА_1 » замінивши цифри «06 грудня 2021» цифрами «14 грудня 2021» у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 станом на 06.12.2021р.
Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2022 року у справі №301/100/22 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного агентства лісових ресурсів України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 26 липня 2022 року рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 18 травня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Берегівське лісове господарство» з 15.12.2021 р.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №293-к від 08 серпня 2022 р. ОСОБА_1 поновлено на посаді директора державного підприємства «Берегівське лісове господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №301-к від 09 серпня 2022 р. припинено трудовий договір та звільнено ОСОБА_1 з посади директора державного підприємства «Берегівське лісове господарство» у зв`язку із закінченням терміну дії контракту за пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Постановою Верховного Суду від 18.01.2023 р. по справі №301/100/22 скасовано постанову Закарпатського апеляційного суду від 26 липня 2022 року, а рішення Іршавського районного суду від 18.05.2022 р. залишено без змін.
Отже, обставини, встановлені постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р., мотивувальну та резолютивну частини якої змінено постановою Верховного Суду від 07.12.2022 р. по справі №297/377/18, мають преюдиційний характер та не потребують окремого доказування під час розгляду справи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Ліси України» в особі філії «Берегівське лісове господарство» ДП «Ліси України», як правонаступника прав та обов`язків ДП «Берегівське лісове господарство», шкоди завданої незаконним звільненням ОСОБА_2 .
Для цілей розгляду справи про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Ліси України» в особі філії «Берегівське лісове господарство» ДП «Ліси України», як правонаступника прав та обов`язків ДП «Берегівське лісове господарство», шкоди, завданої незаконним звільненням працівника, преюдиційними є наступні обставини, встановлені судовими рішеннями, якими завершено розгляд справі №297/377/18, а саме: незаконність звільнення ОСОБА_2 з вини ОСОБА_1 , як керівника державного підприємства «Берегівське лісове господарство»; розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який підлягав виплаті ОСОБА_2 за період з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Отже середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн., присуджений до стягнення постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.10.2020 р. з урахуванням змін, внесених постановою Верховного Суду від 07.12.2022 р. у справі №297/377/18 є базою для нарахування та сплати Державним підприємством «Берегівське лісове господарство», як роботодавцем, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за
ставкою 22% у розмірі 171 151,42 грн.
Нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов`язкове державне
соціальне страхування на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в силу нормативних приписів є обов`язком роботодавця, та відповідно, надає роботодавцю право стягнути суму сплаченого єдиного внеску із службової особи, винної у незаконному звільненні працівника. Отже ціна позову у спірних правовідносинах складає 949 112,43 грн. та складається з сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн. та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 171 151,42 грн.
З моменту виплати державним підприємством «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримання та сплати суми податків та зборів, нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у підприємства виникло право зворотної вимоги (регресу) до ОСОБА_1 , як службової особи, винної
в незаконному звільненні ОСОБА_2 .
Станом на день звернення до суду з цим позовом
ОСОБА_1 , як службовою особою, винною у незаконному звільненні ОСОБА_2 , добровільно не відшкодовано шкоду, завдану у зв`язку з оплатою ОСОБА_2 заробітку за час вимушеного прогулу, в зв`язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 949 112,43 грн. матеріальної шкоди та 14 236,70 грн. судових витрат.
Рішенням Іршавського районного суду від 17 січня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», в особі філії «Берегівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», 949 112,43 грн. матеріальної шкоди .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 14 236,70 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстав передбачених чинним законодавством для задоволення позовних вимог відсутні, та як цей спір є господарським і підвідомчий господарському суду. У додаткових поясненнях представником ОСОБА_1 адвокатом Мензак Ю.Ю. зазначається, що згода виборного профспілкового органу на звільнення позивача була надана в присутності останнього, під час засідання профспілкового комітету підприємства спільно із загальними зборами членів первинної профспілкової організації підприємства. Крім того роботодавець керувався у спірних правовідносинах у питаннях зміни структури підприємства, скорочення чисельності та штату працівників Нормативами чисельності працівників підприємства лісового господарства, затверджені наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.12.2011 р. № 808, на які посилався у листі від 21.09.2017 р. на ім`я начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо погодження нового штатного розпису працівників адміністративного апарату підприємства. ОСОБА_1 не одноосібно приймав і виконав рішення про звільнення особи з роботи, натомість ця процедура була виконана із рядом погоджень іншими органами.
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Мензак Ю.Ю., який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
Представник Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить довідка про доставку електронного листа і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.
Встановлено, що наказом директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» Шойного Богдана Андрійовича від 30.01.2018 р. № 6-к ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року яка змінена постановою Верховного Суду від 07.12.2022 р. встановлено факт незаконного звільнення ОСОБА_2 і поновлено його на посаді головного економіста відділу економіки, обліку та звітності Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» з 30 січня 2018 року і стягнуто з Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 січня 2018 року по 19 жовтня 2020 року в розмірі 777 961,01 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів; та 20 000,00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Матеріалами справи стверджується, що ціна позову у спірних правовідносин складає 949 112,43 грн. та складається з сплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 за період з 31.01.2018 р. по 19.10.2020 р. у розмірі 777 961,01 грн. та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі 171 151,42 грн., які сплачені позивачем відповідно до платіжних інструкцій від 03.01.2023 р. та 04.01.2023 р.
ОСОБА_2 був звільнений з посади на підставі наказу директора підприємства Шойного Богдана Андрійовича від 30.01.2018 року.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 134 КЗпП України визначено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу.
У статті 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
У відповідності із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеному у п. 13 від 02 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємством, установам організаціям їх працівниками», застосовуючи матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди на підставі пункту 8 частини першої статті 134 КЗпП України, суди повинні мати на увазі що за цим законом покладається обов`язок з відшкодування шкоди, заподіяної підприємству, установі організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи, на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.
Відповідно до Частини четвертою статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, у процесуальній формі, а тому немає необхідності встановлювати їх знову.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 було звільнено з роботи з порушенням закону наказам №6 к від 30 січня 2018 року директора Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» Шойного Богдана Андрійовича, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що відповідач, як службова особа, яка видала наказ про звільнення, несе повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За таких обставин, суд першої інстанції встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, із посиланням на докази, оцінка яких відображена у рішенні суду обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Доводи викладені в апеляційній скарзі та у поясненнях представника ОСОБА_1 адвоката Мензак Ю.Ю., судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мензак Юлій Юлійович,залишити беззадоволення.
Рішення Іршавського районного суду від 17 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 вересня 2025 року.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом: Г.Г.СОБОСЛОЙ
