ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2025 року Справа № 906/815/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Ткач Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі
за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 та ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі № 906/815/24 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1) ОСОБА_2 ; 2) ОСОБА_3 ; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н"
про визнання недійсним договору купівлі-продажу та акту приймання-передачі частки та перерозподіл часток
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився
відповідача - 1 -не з"явився
відповідача - 2 - не з"явився
відповідача - 3 - не з"явився
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Господарського суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - відповідач-2, ОСОБА_3 ,) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (далі - відповідач-3, ТОВ "Паритет Н"), в якому просить суд (з урахуванням уточненої позовної заяви):
- визнати недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладений 26.09.2022;
- визнати недійним акт приймання - передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі за № 1196, 1197 на бланку № НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А.;
- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в статутному капіталі номінальною вартістю 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";
- визначити розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000 грн та розміри часток у статутному (складеному) капіталі його учасників, а саме:
- розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н";
- розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про витребування з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки в статутному капіталі номінальною вартістю 150000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н". Визнано недійсним договір купівлі - продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н", укладений 26.09.2022 між ОСОБА_3 , що діє на підставі довіреності від 11.03.2022 учасника ТОВ "Паритет Н" ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . Визначено розмір статутного капіталу ТОВ "Паритет Н" в сумі 300 000 грн та розмір часток у статутному (складеному) капіталі його учасників: розмір частки ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н"; розмір частки ОСОБА_2 в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" складає 150 000 грн, що становить 50 % статутного капіталу ТОВ "Паритет Н".
Відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_3 та про визнання недійним акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Паритет Н" від 26.09.2022, який зареєстровано в реєстрі за № 1196, 1197 на бланку № НСЕ010825, справжність підписів на якому засвідчено приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу Лінкевичем Б.А. Здійснено розподіл судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 заяву представника ОСОБА_3 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 14 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 14500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ТОВ "Паритет Н" на користь ОСОБА_1 14 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 рішення Господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 у справі №906/815/24, в якій відповідач-1 просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення, яким в позові відмовити.
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли апеляційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Паритет Н" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі № 906/815/24, в якій скаржники просили скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правничу допомогу з ТОВ "Паритет Н" та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 та ОСОБА_2 , ТОВ "Паритет Н" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі № 906/815/24 - залишено без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції - без змін.
02.06.2025 до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить стягнути із ОСОБА_2 та ТОВ "Паритет Н" витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 37 500 грн.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.06.2025 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Петухов М.Г.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 розгляд заяви призначено на 23.06.2025 о 15:00 год.
У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Мельника О.В. судове засідання у справі № 906/815/24 - 23.06.2025 не відбулось.
25.06.2025 до апеляційного суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про витребування справи №906/815/24 для розгляду касаційної скарги на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 зупинено провадження у справі № 906/815/24 в частині розгляду заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі. Матеріали справи № 906/815/24 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 липня 2025 в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу справи №906/815/24 на Велику Палату Верховного Суду відмовлено.
Касаційне провадження у справі № 906/815/24, відкрите за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення господарського суду Житомирської області від 19.02.2025, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - закрита.
В іншій частині касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення господарського суду Житомирської області від 19.02.2025, додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 у справі №906/815/24 залишено без змін.
11.09.2025 до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 розгляд заяви призначено на 24.09.2025 о 15:30 год.
ОСОБА_2 надіслала до суду заперечення щодо заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі. В заяві зазначено:
- під час апеляційного розгляду справи позивачем подано лише один процесуальний документ відзив апеляційну скаргу, а також взято участь лише у двох судових засіданнях, що фактично підтверджується з наданого акту, тобто представником позивача в суді апеляційної інстанції надано лише три юридичні послуги. Вказані позивачем надані послуги щодо аналізу судової практики та вивчення апеляційної скарги фактично не є окремим видами послуг, адже даний вид послуг охоплюється вказаною позивачем послугою щодо підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу.
В судове засідання апеляційного господарстького суду сторони нез"явились,про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином та заздалегідь.
Заявививши клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції , представники ОСОБА_3 ,.та ОСОБА_2 на зв"язок не вийшли.
Враховуючи те, що судом вчинено необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Розглянувши подану представником ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, судова колегія зазначає наступне.
Кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59 Конституції України).
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тож одним із принципів господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, зокрема у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Водночас процесуальне законодавство передбачає критерії, які потрібно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу в судовому спорі. Так, за змістом частин першої та третьої статті 123 і частини четвертої статті 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу є одним з видів судових витрат, які розподіляють між сторонами залежно від результатів вирішення судової справи.
Частини перша - третя статті 126 ГПК України передбачають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частина четверта статті 126 ГПК України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).
За частиною п`ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлює суд на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подають до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов`язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.
У розумінні приписів частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.
Водночас у частинах п`ятій - сьомій, дев`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Наведені висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
У постановах від 19.02.2022 у справі № 755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.
У пункті 268 рішення від 23.01.2014 у справі "East / West Alliance Limited" проти України" за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Отже, у разі недотримання вимог частини п`ятої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Стаття 221 ГПК України передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як встановлено апеляційним судом, у відзиві на апеляційну скаргу представником ОСОБА_1 було вказано, що орієнтований розрахунок судових витрат, понесених позивачем у зв`язку із розглядом апеляційної скарги складає 50 000 грн, що є витратами на правничу допомогу; докази понесення витрат будуть подані у відповідності до норм ГПК України, оскільки наразі послуги надаються та відсутні підписанні сторонами документи щодо підтвердження факту їх надання - акти.
Під час судових дебатів 28.05.2025 року Адвокатом Сірою А.В. було зазначено, що позивачем ОСОБА_1 понесено судові витрати, пов`язані розглядом справи № 906/815/24 у суді апеляційної інстанції у вигляді витрат на правничу допомогу та зазначено, що документи на підтвердження витрат та визначення суми витрат будуть подані додатково у відповідності до норм ГПК України.
Так, постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 апеляційні скарги ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 та ОСОБА_2 , ТОВ "Паритет Н" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі № 906/815/24 - залишено без задоволення, а судові рішення суду першої інстанції - без змін.
До Північно - західного апеляційного господарського суду 02.06.2025 надійшла заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить стягнути із ОСОБА_2 та ТОВ "Паритет Н" витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 37 500 грн.
Як встановлено апеляційним судом, з метою надання ОСОБА_1 правової допомоги 25.07.2024 між ОСОБА_1 ( надалі - клієнт) та адвокатом Сірою А.В. було укладено договір про надання правничої допомоги № 34.
Згідно п. 1.1. вказаного договору, за цим договором клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання забезпечити надання правничої допомоги клієнту (надалі "послуги") на умовах і в порядку, що визначені договором, а саме здійснити аналіз документів наданих клієнтом, норм чинного законодавства України, актуальної судової практики та підготувати і подати до суду позовну заяву від імені клієнта до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРИТЕТ Н" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ПАРИТЕТ Н", витребування частки та здійснення перерозподілу часток у статутному капіталі ТОВ "ПАРИТЕТ Н" з подальшим представництвом інтересів клієнта у судах, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні та документально підтверджені для виконання договору відповідно до п. 1.2. договору, за цим договором адвокатом надається така правнича допомога:
1) вивчення, аналіз та повідомлення правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань по справі вказаній в п. 1.1. договору;
2) підготовка позовної заяви з додатками, відповіді на відзив та інших процесуальних документів правового характеру;
3) підготовка та подання від імені клієнта апеляційних та касаційних скарг по вказаній справі при необхідності;
3) здійснення професійної діяльності адвоката згідно з умовами цього договору в судах України, в т.ч. з представництво інтересів клієнта у судових засіданнях з правами наданими позивачу згідно нормами ГПК України без обмежень, в тому числі: готувати, підписувати від імені Клієнта та подавати до суду відзив на позовну заяву, клопотання, заяви, заперечення, пояснення, апеляційні та касаційні скарги та інші документи з приводу порушення прав та захисту інтересів клієнта, чи з приводу скарг поданих на Клієнта, приймати участь у судових засіданнях;
4) запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об`єднань, а від громадян за їх згодою, в тому числі здійснювати адвокатські запити.
Конкретні види наданої правничої допомоги зазначаються адвокатом в акті про надання послуг (далі Акт).
Пунктом 4.1. договору визначено, що сторони погодили, що розмір гонорару по даному договору визначається на підставі погодинної оплати. Вартість однієї години роботи адвоката погоджено сторонами у розмірі 2 500 гривень, без ПДВ.
Згідно п. 4.2., 4.3. договору, сторони узгодили, що участь у одному судовому засіданні прирівнюється до однієї години роботи адвоката та оплатується з розрахунку участь у одному судовому засіданні 2500 грн незалежно від витраченого часу.
Оплата здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката або шляхом сплати готівкою протягом 5 робочих днів з дня отримання судового рішення по справі.
28.05.2025 між клієнтом та адвокатом було складено акт про надання послуг по договору №34 від 25.07.2024. Згідно п. 1 казаного акту, адвокат здає, а клієнт приймає правову допомогу надану згідно договору про надання правничої допомоги № 34 від 25.07.2024, яка полягає в наступному:
- аналіз апеляційної скарги, поданої ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 19.02.2025 у справі № 906/815/24, аналіз апеляційної скарги, поданої ТОВ "ПАРИТЕТ-Н" на додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 12.03.2025 у справі № 906/815/24, аналіз судової практики на яку посилаються апелянти та підготовка і подання до суду відзиву на апеляційні скарги - 8 год;
- 07.05.2025 участь у судовому засіданні у справі № 906/815/24 в суді апеляційної інстанції з урахуванням часу на дорогу (м. Житомир м. Рівне, м. Рівне м. Житомира) 6 год.;
- 28.05.2025 участь судовому засіданні у справі № 906/815/24 в режимі відеоконференції 1 год.
Згідно п. 2 акту, сторони вказали, що вартість надання правової допомоги (гонорару) сторонами узгоджена та складає 37 500 гривень з розрахунку 15 годин роботи адвоката (2500*15).
В той же час, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Апеляційний господарський суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Суд також звертає увагу на те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Отже, оцінюючи витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції із урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру судових витрат, а також, що вказані позивачем надані послуги щодо аналізу судової практики та вивчення апеляційних скарг фактично не є окремим видами послуг, а охоплюється вказаною позивачем послугою щодо підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 24 000 грн за рахунок відповідачів.(по 12 000грн з кожного)
На думку суду зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є співмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді.
Судом враховується, що кожна справа має свою специфіку, а тому враховуючи всі аспекти даної справи, колегія суддів вважає, що для належного представлення інтересів позивача у цій справі заявлені витрати в частині послуг, наданих на стадії розгляду справи в суді апеляційної інстанції в сум 24000 грн, відповідають критеріям реальності та розумності, та не спростовані відповідачем.
Також відповідачем у розумінні статей 76-79 ГПК України не доведено нереальності витрат на професійну правничу допомогу позивача, а також те, що такі послуги не були надані. Разом з тим, обов`язок такого доведення покладається на сторону, яка заявляє відповідне клопотання/заперечує проти задоволення таких витрат у відповідній сумі.
З огляду на викладене, дослідивши подану заяву про ухвалення додаткового судового рішення та додані докази в підтвердження понесених позивачем судових витрат, колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи із вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, дійшла висновку про її часткове задоволення та стягнення з Тестової Надії Володимирівни .та Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" на користь ОСОБА_1 по 12 000 грн з кожного.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-284 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 ) 12000 грн(дванадцять тисяч ) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Н" (11708, Житомирська обл., м. Звягель, вул. Драгоманова Михайла, буд 130, код ЄДРПОУ 37808303) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 ) 12000 грн(дванадцять тисяч ) витрат на професійну правничу допомогу.
4. Видачу судового наказу доручити Господарському суду Житомирської області.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
6. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 25 вересня 2025
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Петухов М.Г.
