Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 136/2213/25
Провадження № 22-ц/801/202/2026
Категорія: 101
Головуючий у суді 1-ї інстанції Шпортун С. В.
Доповідач:Копаничук С. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2026 рокуСправа № 136/2213/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),
суддів: Голоти Л. О., Оніщука В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Ходакової М.Г.
заявниці: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дмитришеної Тетяни Іванівни на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 25.11.2025 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту що має юридичне значення за участі заінтересованих осіб ОСОБА_2 та Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Липовецького районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту що має юридичне значення, а саме встановлення факту, що фрагменти кісток невідомого загиблого військовослужбовця (реєстраційний номер 503к/655дон від 14.03.2024), належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Бердичі Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області.
Заявниця є дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 . Її чоловік проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та 09 березня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі с. Бердичі Покровського району Донецької області внаслідок влучання боєприпасу у танк та його загорання. Евакуація тіла була неможливою. За цим фактом проведено службове розслідування, яким встановлено зникнення військовослужбовця під час безпосередньої участі у бойових діях. Також відкрито кримінальне провадження № 12024052140000124 за фактом загибелі військовослужбовців ЗСУ. У його межах до моргу доставлено фрагменти кісткових решток невідомих загиблих військовослужбовців, у тому числі ймовірно ОСОБА_3 . Згідно з висновком судово-медичної експертизи, обгорілі фрагменти кісток є непридатними для ідентифікації, ДНК людини не встановлено, що унеможливлює підтвердження їх належності позасудовим шляхом. Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 04 квітня 2025 року ОСОБА_3 оголошений померлим. Незважаючи на це, заявниця позбавлена можливості отримати фрагменти тіла загиблого чоловіка для його поховання, оскільки їх належність конкретній особі офіційно не встановлена, а інший порядок підтвердження такого факту законом не передбачений.
Ухвалою від 25.11.2025 року Липовецький районний суд відмовив у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі представниця ОСОБА_1 адвокат Дмитришена Тетяна Іванівна, просить скасувати вищезазначену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що суд помилково відмовив у відкритті провадження, неправильно застосувавши ст. 315 ЦПК України та не врахував правову природу окремого провадження. Встановлення належності фрагментів кісток загиблого військовослужбовця має юридичне значення, оскільки від цього залежить реалізація особистого немайнового права заявниці на поховання та гідне вшанування пам`яті. Іншого способу підтвердити факт законом не передбачено, а матеріал для ідентифікації непридатний, що підтверджено судово-медичною експертизою. Відмова суду обмежує право заявника на поховання та гідне вшанування пам`яті, що суперечить принципу доступу до правосуддя.
Дослідивши матеріали справи, рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Рішенням суду першої інстанції встановлено, що слідчим відділом Відділу поліції №1 Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024052140000124, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України, в рамках якого було проведено судово-медичну експертизу, Кам`янським районним відділенням Дніпропетровського обласного бюро СМЕ, відповідно до якої в обгорілих кістках, а саме голівка правої стегнової кістки та хребець невідомого військовослужбовця, Реєстраційний №503к/655дон від 14.03.2024, ДНК людини не виявлена, що можливо через її руйнацію під впливом високої температури. Даний матеріал для ідентифікації особи не придатний.
Суд відмовив у відкритті провадження виходячи з того, що заява про встановлення належності фрагментів кісток загиблого військовослужбовця не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зібрані рештки є речовими доказами у кримінальному провадженні №12024052140000124, в якому досудове розслідування триває і їх належність наразі не встановлена. Витребування матеріалів кримінального провадження без дозволу слідчого або прокурора заборонене статтею 222 КПК України. Питання щодо речових доказів належить до виключної компетенції слідчих органів а не суду.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги про те, що встановлення належності фрагментів кісток має юридичне значення для реалізації права заявника на поховання і гідне вшанування пам`яті і повинно розглядатися в порядку окремого провадження є безпідставними, виходячи з наступного.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (стаття 293 ЦПК України).
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України.
Відповідно до частини другої зазначеної статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ст.238 КПК України, огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов`язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта. Після огляду труп підлягає обов`язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті. Під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 цього Кодексу, письмовий дозвіл на видачу трупа видається прокурором або слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причин смерті.
Відповідно до ст.1 ЗУ « Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», судово-медична ідентифікація тіл (останків) померлих (загиблих) осіб - комплекс заходів та методів, спрямованих на достовірне встановлення належності останків конкретній особі з використанням словесного портрета, стоматологічних даних, особливих прикмет, генетичного аналізу тканин у зіставленні з прижиттєво задокументованими медичними та антропологічними даними.
Пунктами 1.1-1.8 Правил «проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи», передбачено, що експертиза у відділі виконується з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи. Для досягнення мети використовуються знання в галузі судової медицини та інших медичних спеціальностей, застосовуються спеціальні лабораторні методи дослідження (гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо) і, якщо необхідно, вивчається медична документація, матеріали кримінальних та
цивільних справ. Експертиза у відділі проводиться за постановою або за
письмовим відношенням особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду. Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро,
які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи. Об`єктами експертизи у відділі є трупи (частини трупа)
осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез`ясованих
обставинах, а також трупи невстановлених осіб. Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах (надалі - морг) або в моргах лікувально-профілактичних установ.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що висловлювання «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України), «справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосуються як позовних вимог, які не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства, так і тих вимог, які взагалі не можуть розглядатися судами (близькі за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у пункті 66 постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц, у пункті 59 постанови від 13 червня 2018 року у справі № 454/143/17-ц, у пункті 37 постанови від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц).
Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття провадження, оскільки суд не може розглядати заяву про встановлення факту належності фрагментів кісток невідомого військовослужбовця, так як це належить до виключної компетенції слідчих органів та судово-медичних експертів у межах кримінального провадження. Поки триває досудове розслідування, питання огляду, ідентифікації та видачі тіла регулюється статтями 222 і 238 КПК України. Останки підлягають дослідженню судово-медичними експертами, а їх видача можлива лише за письмовим дозволом прокурора або слідчого. Суд не має повноважень самостійно визначати фізичну належність останків, тому розгляд заяви такого змісту в порядку цивільного судочинства неможливий до завершення досудового розслідування.
За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду відповідає обставинам справи, постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права ,а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,
Постановив: :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Дмитришеної Тетяни Іванівни залишити без задоволення.
Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 25.11.2025 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач С. Г. Копаничук
судді: Л. О. Голота
В.В. Оніщук
