ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 727/5718/21
провадження № 61-14445св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ігнатенка В. М.,
суддів: Карпенко С. О., Сердюка В. В., Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду
від 25 вересня 2024 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., Литвинюк І. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Парк Тауер» (далі - ОК «ЖБК «Парк Тауер»), Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва.
Позов обґрунтований тим, що на підставі державного акта на право власності на землю від 01 вересня 1997 року серії І-ЧВ № 003135 вона є власником земельної ділянки, площею 0,0805 га, а також розміщеного на ній триповерхового із мансардним поверхом садибного житлового будинку, загальною площею 573,30 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .
На суміжній земельній ділянці, кадастровий номер 7310136300:25:002:1091, площею 0,2252 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою:
АДРЕСА_1 , ОК «ЖБК «Парк Тауер» розпочав будівництво багатоповерхового житлового будинку.
Будівництво здійснювалося на підставі містобудівних умов та обмежень, для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 », затвердженого наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року № 718-МУО, та дозволу на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541, виданого 06 листопада 2020 року Інспекцією державногоархітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради.
Зазначала, що вказане будівництво здійснюється з порушенням державних будівельних норм, її прав та інтересів, як власника сусідніх житлового будинку та земельної ділянки. Також зауважувала, що забудовником ОК «ЖБК «Парк Тауер» не дотримано мінімальних відстаней від об`єкта будівництва до її земельної ділянки і житлового будинку, а саме порушено вимоги примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Відповідно до пунктів 1, 2 містобудівних умов та обмежень гранично допустима висотність будинку, що будується ОК «ЖБК «Парк Тауер», складає 36,5 метрів, а поверховість - 8 поверхів. Відстань від нового будівництва до її земельної ділянки повинна складати не менше 15 м, а до найближчої стіни
її будинку - 36,5 м.
Позивач зазначала, що фактично на сьогоднішній день відстань від нового будівництва до межі належної їй земельної ділянки становить 2,25 м, а відстань до найближчої стіни її житлового будинку - орієнтовно 8,70 м.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт
від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Парк Тауер» на будівництво багатоквартирного житлового будинку
з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення
по АДРЕСА_1 ;
- скасувати містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на
АДРЕСА_1 », затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради
від 13 серпня 2020 року № 718-МО;
- зобов`язати ОК «ЖБК «Парк Тауер» знести за свій рахунок
самочинне будівництво багатоквартирного житлового будинку
з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення
по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної, касаційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 вересня
2023 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволеночастково.
Скасовано містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку
з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення
на АДРЕСА_2 », затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради
від 13 серпня 2020 року № 718-МО. Визнано незаконним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року
№ ЧВ 012201106541, виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Парк Тауер» на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_2 є власником садибного житлового будинку та земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . Відповідно до законодавства містобудівні умови та обмеження повинні містити вимоги щодо мінімально допустимих відстаней від об`єкта, що проєктується, до існуючих будинків та споруд. В оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях не вказані відстані до існуючого суміжного садибного будинку, який належить ОСОБА_1 , з врахуванням вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій». Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані ОК ЖБК «Парк Тауер» з порушенням, а тому підлягають скасуванню.
Враховуючи той факт, що суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування містобудівних умов та обмежень, на підставі яких розроблялась проєктна документація, а в подальшому видавався дозвіл на виконання будівельних робіт, наявні підстави і для скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, що виданий Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради
ОК «ЖБК «Парк Тауер»на будівництво багатоквартирного житлового будинку
з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення
по АДРЕСА_1 .
Водночас суд першої інстанції дійшов до висновку, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Відповідно до висновку від 18 січня
2023 року № 06 судової будівельно-технічної експертизи проведення перебудови об`єкта незавершеного будівництва багатоквартирного
житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 згідно з нормами ДБН можливе після виконання відповідної проєктної та дозвільної документації відповідно до вимог ДБН А.2.2-3:2014 та нормативних актів у сфері містобудування, організаціями та кваліфікованими робітниками, що мають право проводити діяльність в сферах проєктування та будівництва, з ретельним дотриманням будівельних технологій та техніки безпеки.
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Парк Тауер» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 вересня 2023 року у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким узадоволенні цих позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог щодо скасування містобудівних умов та обмежень, скасування дозволу на виконання будівельних робіт, з підстав пред`явлення їх до неналежних відповідачів, апеляційний суд виходив з того, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Чернівецька міська рада не є належними відповідачами за вимогами щодо скасування містобудівних умов та обмежень, а Чернівецька міська рада, виконавчий комітет Чернівецької міської ради, Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради є неналежними відповідачами за вимогами щодо скасування дозволу на виконання будівельних робіт.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Департамент урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради діяв в межах своєї компетенції
і відповідно до вимог закону, оскільки наміри забудови земельної ділянки,
а саме будівництво багатоквартирного житлового будинку, відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, яка відноситься до категорії земель громадської забудови. Підстави для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень були відсутні. Позивачем не доведено порушення її прав оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями, оскільки вони не встановлюють для позивача будь-яких прав і обов`язків, а тому не можуть безпосередньо порушувати її законні права та/або інтереси.
При вирішенні позовної вимоги про визнання незаконним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, пред`явленої до ОК «ЖБК «Парк Тауер» та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів порушення її законних прав чи інтересів у результаті видачі Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради дозволу на виконання будівельних робіт від 06 листопада
2020 року № ЧВ 012201106541. Проведення будівельних робіт замовником з відхиленням від проєктних рішень саме по собі не свідчить про порушення прав позивача таким будівництвом чи про наявність будь-яких порушень в діях державної архітектурно-будівельної інспекції під час проведення реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та не може слугувати підставою для скасування такого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 задоволено. Постанову Чернівецького апеляційного суду
від 15 листопада 2023 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що вимога про скасування містобудівних умов і обмежень була пред`явлена позивачем до органу, який їх надав - Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, правонаступником якого є Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин, ОК «ЖБК «Парк Тауер» - їх замовника, Чернівецької міської ради - до компетенції якої належить затвердження відповідно до закону місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій.
Щодо скасуваннядозволу на виконання будівельних робіт, така вимога була пред`явлена позивачем до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, як органу державного архітектурно-будівельного контролю,який надав такий дозвіл, ОК «ЖБК «Парк Тауер» - замовника будівництва.
Отже, Верховний Суд зазначив про те, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про неналежність відповідачів, не мотивував своїх висновків, формально відмовивши у задоволенні позовних вимог, не визначивши тих відповідачів, які, на думку суду, мають вважатися належними.
Разом з тим при вирішенні спору суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки поданим позивачем доказам, зокрема висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2023 року № 06, призначеної ухвалою суду
від 27 липня 2022 року, не надав відповіді на спірні питання щодо дотримання при будівництві багатоквартирного будинку вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Апеляційний суд не надав оцінки відповідності містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 », які затверджені наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 13 серпня 2020 року за № 718-МО, нормам ДБН Б.2.2-12:2019, а також не надав оцінки правомірності дозволу на виконання будівельних робіт від 06 листопада 2020 року № ЧВ 012201106541, виданого Інспекцією архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради ОК «ЖБК «Парк Тауер».
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Парк Тауер» задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 вересня 2023 року у частині задоволення позову ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 у цій частині відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки за своїм суб`єктним складом, предметом спору, обраним позивачем способом захисту порушених прав та характером спірних правовідносин спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, і його слід вирішувати у порядку цивільного судочинства, тому безпідставними є вимоги клопотання ОК «ЖБК «Парк Тауер» про закриття провадження у справі.
Наміри ОК «ЖБК «Парк Тауер» щодо забудови спірної земельної ділянки відповідають положенням містобудівної документації на місцевому рівні,
а саме Генеральному плану міста Чернівці, з урахуванням рішення про його коригування, плану зонування. Земельна ділянка, на якій відповідачем здійснюється будівництво, належала до земель житлової та громадської забудови, і на ній, відповідно до містобудівної документації, передбачалось розміщення багатоквартирної житлової забудови, що було вказано ОК «ЖБК «Парк Тауер» при зверненні за отриманням містобудівних умов як намір забудови.
Отже, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про те, що спірна забудова здійснюється в зоні садибної забудови. Будинок позивача відноситься до садибного житлового будинку і цільове призначення земельної ділянки, яка належить позивачу, не змінювалося. Проте, відповідно до Генерального плану міста Чернівців її будинок знаходиться в кварталі багатоповерхової квартирної забудови.
13 серпня 2020 року ОК «ЖБК «Парк Тауер» були видані містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .
Відсутність в оспорюваних Містобудівних умовах та обмеженнях конкретних даних, розрахунків та числових показників у випадку спірних правовідносин
не може свідчити про порушення чинного законодавства України та бути підставою для їх скасування.
Доводи позивача про неврахування примітки 1 до пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» є безпідставними, оскільки цей пункт ДБН стосується забудови нових кварталів, проте за фактичними обставинами у цій справі розроблявся не новий квартал, а містобудівні умови та обмеження видавалися в межах конкретної земельної ділянки, тому посилання позивача на порушення будівельних норм і правил є безпідставними. Фактично у цій справі не здійснювалася забудова нового кварталу, а лише будувався один багатоповерховий будинок в існуючому забудованому кварталі (заповнювався внутрішньоквартальний простір). Крім того, відсутній квартал садибної забудови, а є лише окремий житловий будинок садибного типу.
Отже, апеляційний суд вказав про безпідставність висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2023 року № 06 у частині неврахування містобудівними умовами та обмеженнями примітки 1
до пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», оскільки як було зазначено вище, цей пункт ДБН та його примітка стосуються забудови нового кварталу суміжно з кварталом садибної забудови.
Апеляційним судом враховано, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2023 року № 06 при будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 забудовником дотримані протипожежні відстані до житлового будинку ОСОБА_1 . Що стосується інсоляції та освітленості, то позивач належними та допустимими доказами не підтвердила їх порушення. Таким чином, вимоги містобудівних умов та обмежень в частині нормативних розривів від об`єкта, що проєктується, до існуючих будинків та споруд є дотриманими, що свідчить про відсутність порушених прав і законних інтересів позивачки.
Також апеляційний суд зазначив про те, що проєктна документація на будівництво багатоквартирного будинку пройшла експертизу, за наслідками якої був складений експертний звіт 02 жовтня 2020 року. Крім того, за скаргою позивача інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю була проведена перевірка дотримання ОК «ЖБК «Парк Тауер» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт, за наслідками якої був складений акт
від 10 грудня 2021 року № 49 про відсутність порушень вимог законодавства. Вказана обставина свідчить, що правові підстави для визнання протиправними і скасування містобудівних умов та обмежень забудови спірної земельної ділянки відсутні.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачкою не доведено обставин, якими вона обґрунтовує порушення своїх прав, зокрема, що спірне будівництво загрожує пошкодженням та руйнуванням її будинку, унаслідок обмеження доступу сонячного світла до нього, створення загроз у випадку пожежі. Саме по собі будівництво новобудови в безпосередній близькості від її будинку, не свідчить про порушення прав позивача на безпечні умови проживання або негативний вплив будівництва на експлуатацію її будинку, за відсутності відповідних доказів на підтвердження цих обставин.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постановуЧернівецького апеляційного суду від 25 вересня
2024 року, просить постанову апеляційного суду скасувати й направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного судувід 25 вересня 2024 року, витребувано справу із суду першої інстанції.
У грудні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2026 рокусправу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2026 року зупинено провадження у справі № 727/5718/21 за позовом ОСОБА_1 до ОК «ЖБК «Парк Тауер», Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, виконавчого комітету Чернівецької міської ради, Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, Чернівецької міської ради про скасування дозволу на виконання будівельних робіт, скасування містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва та знесення самочинного будівництва за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 308/17484/23.
Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2026 року поновлено провадження у цій справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована застосуванням апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 05 травня 2018 року у справі
№ 521/4789/17, від 15 липня 2021 року у справі № 725/5051/17, від 25 травня 2022 року у справі № 826/4181/17, від 07 вересня 2022 року у справі
№ 620/6024/20.
Спірним будівництвом порушено державні будівельні норми та права позивача, як власника сусіднього житлового будинку та земельної ділянки.
ОК «ЖБК «Парк Тауер» здійснює будівництво багатоквартирного будинку, проте на суміжній земельній ділянці розташовано будинки садибного типу.
Забудовником не дотримано мінімальних відстаней від нового об`єкта будівництва до земельної ділянки і будинку позивача. Вказані обставини призвели до порушення інсоляції та норм освітленості належного їй житлового будинку і земельної ділянки.
Таким чином, наявні правові підстави для скасування містобудівних умов та обмежень і дозволу на виконання будівельних робіт.
Крім цього, позивач заявляв відвід колегії суддів апеляційного суду, який визнано необґрунтованим та відмовлено у задоволенні вказаного відводу. Вважає, що колегія суддів апеляційного суду є неповноважною, оскільки суддя апеляційного суду Височанська Н. К. безпідставно вважала у своїй окремій думці від 17 липня 2024 року, що заява представника ОК «ЖБК «Парк Тауер» про відвід суддів підлягає задоволенню та не звернула увагу, що така заява підлягала залишенню без розгляду, оскільки подана з порушенням вимог частини третьої статті 39 ЦПК України. За результатами повторного автоматизованого розподілу визначено суддів апеляційного суду Лисака І. Н. та Литвинюк І. М., проте були відсутні підстави для повторного проведення автоматизованого розподілу справи.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої
статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
ОСОБА_1 є власником садибного житлового будинку та земельної ділянки, площею 0,0805 га, кадастровий номер 7310136300:25:002:1072, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою:
АДРЕСА_1 .
На суміжній земельній ділянці кадастровий номер 7310136300:25:002:1091, площею 0,2252 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури за адресою:
АДРЕСА_1, ОК «ЖБК «Парк Тауер » запроєктовано та ведеться будівництво багатоповерхового житлового будинку.
13 серпня 2020 року наказом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради № 718-МУО були затверджені містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .
Відповідно до пунктів 1, 2 Містобудівних умов та обмежень поверховість будинку складає 8 поверхів, а його висота - 36,5 м.
У пункті 4 передбачені протипожежні відстані та зазначено, що слід врахувати нормативні вимоги ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2.-9:2018 «Громадські будинки і споруди. Основні положення»,
ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» нормативні розриви (побутові, протипожежні, санітарні, тощо) та вимоги інших будівельних норм, державних стандартів, норм і правил.
З експертного звіту щодо розгляду проєктної документації на будівництво багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , виданого філією державного підприємства «Укрдержбудекспертиза» у Чернівецькій області 02 жовтня 2020 року № 26-0529-20 вбачається, що проєктна документація по спірному будівництву розроблена згідно з вихідними даними на проєктування, з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення і інженерного забезпечення, санітарного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, енергозбереження.
06 листопада 2020 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю ОК «ЖБК «Парк Тауер» був виданий дозвіл на виконання будівельних робіт № ЧВ 012201106541.
Як вбачається з викопіювання з Генерального плану м. Чернівців, затвердженого рішенням 26 сесії міської ради IV скликання від 04 листопада 2004 року № 562, що будинки № 55 та АДРЕСА_1 віднесені до території житлової садибної забудови.
Відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання
від 27 березня 2014 року № 1171, в складі якої розроблено план зонування території міста, земельна ділянка по АДРЕСА_2 знаходиться на території житлової багатоповерхової забудови (Ж-3 - зона багатоповерхової квартирної забудови та громадської забудови).
Вказане рішення сесії міської ради щодо коригування генерального плану міста було оскаржено ОСОБА_1 в судовому порядку. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення 48 сесії міської ради
VI скликання від 27 березня 2014 року № 1171 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування генерального плану
міста Чернівців» у частині переміщення земельної ділянки, площею 0,0805 га,
по АДРЕСА_1 в зону багатоповерхової квартирної забудови і громадської забудови з буквено-цифровим індексом Ж-3 та зобов`язання Чернівецьку міську раду розглянути питання про внесення змін до генерального плану м. Чернівців - відмовлено.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2023 року № 06, відстань від об`єкта будівництва по АДРЕСА_2 до земельної ділянки ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 складає 2,25 м,
а найменша відстань до стіни її садибного житлового будинку - 8,65 м-8,70 м-8,73 м.
При будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 не дотримано вимоги примітки 1 пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
У виданих містобудівних умовах та обмеженнях не врахована примітка 1
пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
При будівництві житлового будинку по АДРЕСА_1 забудовником дотримані протипожежні відстані до житлового будинку
ОСОБА_1 (т. 5, а.с. 231-248).
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до уповноважених органів з відповідними зверненнями щодо перевірки відповідності містобудівних умов та обмежень, а також дозволу на виконання будівельних робіт нормам ДБН.
Листом Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради від 02 листопада 2020 року № К-6555/0-04/01
ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці», затвердженої рішенням 48 сесії міської ради VI скликання від 27 березня 2014 року № 1171, в складі якої розроблено план зонування території міста, земельна ділянка
по АДРЕСА_2 знаходиться на території житлової багатоповерхової забудови (Ж-3 - зона багатоповерхової квартирної забудови та громадської забудови). В містобудівних умовах та обмеженнях № 718-МУО на проєктування об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудинковими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 » вказано, що під час проєктування врахувати вимоги ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» нормативні розриви (побутові, протипожежні, санітарні, тощо) та вимоги інших будівельних норм, державних стандартів, норм і правил.
Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 30 листопада 2020 року № К-298/18-01/11, адресованим ОСОБА_1 , повідомлено, що відповідно до містобудівної документації «Коригування генерального плану міста Чернівці» поруч з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2 відсутні квартали житлової садибної забудови, що зберігаються. Крім того, на спірне будівництво розповсюджуються вимоги ДБН Б.2.2.-12:2019 «Планування та забудова територій», підрозділ «Багатоквартирна забудова», відповідно до пункту 6.1.24 якого мінімальні розміри житлових кварталів та внутрішньоквартальних просторів у групах житлових будинків, кварталів визначаються вимогами інсоляції та протипожежними вимогами.
Аналогічна відповідь надана Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 30 листопада 2020 року №К-294/18-01/11.
Листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради від 30 листопада 2020 року № К-298/18-01/11
ОСОБА_1 повідомлено про відсутність підстав для анулювання дозволу на виконання будівельних робіт та роз`яснено право на звернення до суду.
З відповіді Державного підприємства Державний інститут проєктування міст «Містопроект» від 29 березня 2021 року № 225/12-1 вбачається, що планом зонування міста спірна земельна ділянка по АДРЕСА_1 відноситься до зони Ж-3, тобто зони переважно багатоповерхової житлової забудови, регламент щодо поверховості будинків відноситься тільки до нової (проєктованої) забудови. Існуюча забудова, яка не відповідає регламенту зонінгу, дійсно отримує статус невідповідності, однак згідно з пунктом 1.5.5 плану зонування більшість об`єктів із статусом невідповідності можуть використовуватись надалі без встановлення терміну приведення цих об`єктів до відповідності з містобудівними регламентами. Вказаний термін встановлюється тільки для об`єктів нерухомості, подальше існування та експлуатація яких створює загрозу життю і здоров`ю людей, а також природному та історико-культурному середовищу. Оскільки існуючий садибний житловий будинок, розташований в зоні багатоповерхової житлової забудови, таких загроз не створює, він може функціонувати невизначено довго, а нова (проєктована) забудова повинна здійснюватися з дотриманням державних будівельних норм щодо розривів між різними видами будинків згідно з вимогами ДБН Б.2.2.-12:2019.
За скаргою ОСОБА_1 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю була проведена перевірка дотримання ОК «ЖБК «Парк Тауер» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт, за наслідками якої був складений акт від 10 грудня 2021 року № 49 про відсутність порушень вимог законодавства.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.
При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб чи завдати шкоди довкіллю. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина друга, третя статті 13 ЦК України).
Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У статті 321 ЦК України закріплено конституційний принцип непорушності права власності. За частинами першою та другою цієї статті ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Зміст права власності полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У частині другій статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
Аналіз положень закону свідчить про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проєктування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.
Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07 червня 2023 рокуу справі № 947/38823/20, від 08 січня 2025 року у справі № 642/3361/21, від 26 березня 2025 рокуу справі № 643/10705/21.
Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
Містобудівні умови та обмеження містять мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проєктується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд (пункт 7 частини п`ятої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02 лютого 2026 року у справі № 308/17484/23, до розгляду якої зупинялося провадження у справі, дійшов висновку про те, що незалежно від предмета та підстав позову, спори щодо оскарження рішень органів державної влади та місцевого самоврядування (суб`єктів владних повноважень) стосовно забудови земельних ділянок на місцевому рівні, в результаті реалізації яких у інших осіб виникають цивільні права та/або обов`язки або які існували на час їх прийняття, є приватноправовими, які належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін
(частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування
(частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що садибний будинок позивача розташовано згідно з Генеральним планом міста Чернівців у кварталі багатоповерхової квартирної забудови, тому спірна забудова ОК «ЖБК «Парк Тауер» земельної ділянки, яка належить до земель житлової та громадської забудови, відповідає положенням містобудівної документації.
Також апеляційним судом враховано, що на земельній ділянці, на якій відповідач здійснює будівництво, згідно з містобудівною документацією, передбачалось розміщення багатоквартирної житлової забудови, що вказано забудовником при зверненні за отриманням містобудівних умов.
Зазначені висновки суду спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що спірна забудова здійснюється в зоні садибної забудови.
Судом установлено, що 13 серпня 2020 року ОК «ЖБК «Парк Тауер» видані містобудівні умови та обмеження для проєктування об`єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по АДРЕСА_1 .
Посилання позивача на відсутність в оспорюваних Містобудівних умовах та обмеженнях відповідної інформації, розрахунків та показників, на увагу не заслуговують, оскільки направлені на переоцінку доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Крім того, Верховним Судом враховано, що таким доводам позивача апеляційним судом надано правову оцінку у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що забудовником не здійснювалася забудова нового кварталу, а лише будувався один багатоповерховий будинок в існуючому забудованому кварталі, в якому відсутній квартал садибної забудови, а міститься окремий житловий будинок садибного типу.
Таким чином, у спірних правовідносинах не підлягають застосуванню положення примітки 1 до пункту 6.1.22 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», оскільки вони стосуються забудови нового кварталу суміжно з кварталом садибної забудови, тому безпідставним є висновок судової будівельно-технічної експертизи від 18 січня 2023 року № 06 у частині посилання на неврахування містобудівними умовами та обмеженнями примітки 1 до вищевказаного пункту ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».
Доводи позивача у касаційній скарзі про порушення забудовником інсоляції та норм освітлення, на увагу не заслуговують, оскільки такі обставини належними та допустимими доказами не підтверджені, що відповідно до вимог статей 12, 81 ЦПК України є процесуальним обов`язком позивача. Отже, суди дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем порушення інсоляції, оскільки такі доводи спростовуються наявними у справі доказами, у тому числі актом від 10 грудня 2021 року № 49, складеним Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю за скаргою позивача, відповідно до якого здійснена перевірка дотримання ОК «ЖБК «Парк Тауер» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт, та встановлено відсутність порушень вимог закону.
Крім того, згідно з експертним звітом 02 жовтня 2020 року проєктна документація по спірному будівництву розроблена відповідно до вихідних даних на проєктування, з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об`єкту будівництва, його експлуатаційної безпеки, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення і інженерного забезпечення, санітарного благополуччя населення, екології, пожежної безпеки, енергозбереження.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем не підтверджено відповідними доказами порушення відповідачами її прав.
Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що саме по собі будівництво спірної новобудови поблизу будинку позивача, не може свідчити про порушення її прав на безпечні умови проживання або про негативний вплив на експлуатацію належного їй будинку.
Апеляційний суд відмовляючи у задоволенні відводу зазначив, що постановою Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року у складі колегії суддів Лисака І. Н., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б. задоволено апеляційну скаргу
ОК «ЖБК «Парк Тауер» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05 серпня 2021 року про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 05 серпня
2021 року скасовано. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2021 року касаційну скаргу
ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня
2021 року задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 31 серпня 2021 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Отже, Верховний Суд скасував постанову Чернівецького апеляційного суду
від 31 серпня 2021 року за результатами розгляду заяви про забезпечення позову, а не при вирішенні справи по суті позовних вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції від 31 серпня 2021 року, якою скасовано ухвалу суду про забезпечення позову, не є постановою, якою закінчено розгляд справи, а судді апеляційного суду Лисак І. Н. та Литвинюк І. М. не можуть вважатися такими, що вже брали участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, у розумінні вимог частини третьої статті 37 ЦПК України, оскільки апеляційний суд не вирішував спір по суті.
Апеляційний суд зазначив, що посилання заявника на упередженість суддів є безпідставними, оскільки належними та допустимими доказами не підтвердженні.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України)
Отже, вищевказані висновки суду спростовують доводи касаційної скарги позивача щодо відводу та неповажного складу суду.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18)).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не підтвердилися, висновки апеляційного суду є законними та обґрунтованими, тому колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького апеляційного суду від 25 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Ігнатенко
Судді С. О. Карпенко
В. В. Сердюк
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська