Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 320/60492/24
адміністративне провадження № К/990/10626/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури, в інтересах держави на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 (суддя Діска А.Б.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 (колегія суддів у складі головуючого судді Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Файдюка В.В.) у справі №320/60492/24 за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Технокомсервіс», про визнання протиправними дій, рішення, визнання протиправним та скасування спеціального дозволу.
I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 17.12.2024 Заступник керівника Харківської обласної прокуратури (далі - позивач, Прокурор) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач 1, Держгеонадра), Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - відповідач 2, Державна комісія), в якому просила:
визнати протиправними дії Держгеонадра та Державної комісії щодо державної реєстрації робіт - попередньої геолого-економічної оцінки запасів Октябрської площі вуглеводнів, апробації запасів у Державній комісії за формою №3-гр за №У-13-192/1, апробування попередньо оцінених балансових запасів Октябрської площі вуглеводнів, яке оформлено протоколом від 15.08.2011 №2352, видання спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2011 №5394;
визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 15.08.2011 №2352;
визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.10.2011 №5394, наданий Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Технокомсервіс» (надалі - ТОВ «Компанія «Технокомсервіс»), вид користування - видобування, вид корисної копалини - вуглеводні, назва родовища - Октябрська площа.
2. На обґрунтування позову послалася, що Прокурор установив факт порушення інтересів держави під час видачі ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» спеціального дозволу на користування надрами, а саме всупереч нормам законодавства та з порушенням порядку надання такого дозволу.
3. Одночасно з позовом Прокурор подав клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
Клопотання обґрунтовано тим, що підстави для звернення до суду з цим позовом виникли після отримання 02.10.2024 позивачем інформації та матеріалів від Держгеонадра, і після опрацювання отриманих документів, позивач звернувся з цим позовом і вважає, що причина пропуску є поважною і підлягає поновленню судом.
Також, Прокурор зазначив, що порушення має триваючий характер, оскільки спеціальний дозвіл, виданий ТОВ «Компанія «Технокомсервіс», є чинним, тобто підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.12.2024 відкрив провадження та в якості третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, залучив ТОВ «Компанія «Технокомсервіс».
5. Від відповідачів та третьої особи до суду надійшли клопотання про залишення позову без розгляду.
6. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.09.2025 залишив позов без руху та запропонував позивачу надати додаткові докази і пояснення в обґрунтування і підтвердження причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
7. Однак, у час наданий судом, позивач не надав додаткових пояснень із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 09.09.2025, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026, позов Прокурора до Держгеонадра, Державної комісії про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу, залишив без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду з цим позовом без поважних причин.
9. Суди, ухвалюючи рішення та вирішуючи питання щодо поновлення Прокурору строку звернення до суду, виходили з того, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, оскільки, позивач про порушення законодавства при видачі третій особі спеціального дозволу на користування надрам міг дізнатися ще у 2021 році, під час отримання на свій запит від 25.05.2021 №15/3-181вих-21, інформації від Держгеонадра листа від 08.06.2021 №9243/01/02-21, в якому містилась інформація про відсутність правових підстав для зупинення дії та анулювання спеціального дозволу на користування надрами, виданого ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» України від 15.09.2011 №69.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
10. Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026, Прокурор оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
11. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на частину другу і четверту статті 328 КАС України, які передбачають, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
12. Також, скаржник посилається на частину першу статті 353 КАС України, яка передбачає, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права. Скаржник вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
14. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статті 131-1 Конституції України, статті 1, частини 3, 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), абзацу 1, 2 частини другої статті 122, частини 3 статті 53 КАС України, а також не врахували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 09.12.2024 у справі №420/14551/23, від 20.10.2025 у справі №320/39008/23, від 18.12.2025 у справі №320/18386/25, щодо правильності застосування норм процесуального права у питаннях дотримання строку звернення Прокурора до суду в адміністративній справі.
15. На обґрунтування своїх доводів скаржник покликається на те, що ним строк звернення до суду з цим позовом не пропущений, оскільки лише після отримання 20.10.2024 інформації та матеріалів від Держгеонадра, він мав можливість звернутися до суду з цим позовом. Лише після опрацювання отриманих матеріалів Прокурор установив факти порушення інтересів держави внаслідок державної реєстрації Держгеонадрами робіт попередньої геолого-економічної оцінки запасів Октябрської площі вуглеводнів за формою №3-гр за №У-13-192/1.
16. Скаржник доводить, що підставою для пред`явлення цього позову стало встановлення порушення інтересів держави через державну реєстрацію Держгеонадрами робіт попередньої геолого-економічної оцінки запасів Октябрської площі вуглеводнів за формою №3-гр за №У-13-192/1, процедура якої регламентується положеннями Порядку державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 14.06.2013 №263 (далі - Порядок №263).
17. Держгеонадра надали відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій та правомірність залишення позову без розгляду, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Прокурора в інтересах держави та залишити без змін ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 у цій справі, оскільки ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» отримало спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин у 2011 році і Прокурор мав можливість звернутися з цим позовом в межах строку, визначеного статтею 122 КАС України.
18. Також Держгеонадра наголошено, що Прокурор ще у 2021 році отримала інформацію про обставини видачі отримання ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» спеціального дозволу, з його листів від 08.06.2021 №9242/01/02-21, №9243/01/02-21, які були складені на запит Прокурора від 25.05.2021 №15/3-181вих. 21. Держгеонадра доводить, що Прокурор ще у червні 2021 року знав про обставини видачі ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» спеціального дозволу від 14.10.2011 №5394, який тепер позивач просить скасувати.
19. Крім того, зазначає, що інформація про спеціальні дозволи на користування надрами (дійсні, недійсні та тимчасово припинені) та протоколи ДКЗ до 24.02.2022 містилася у відкритому доступі на сайті ДНВП «Геоінформ України» і позивач міг дізнатися про будь-які спеціальні дозволи, видані ТОВ «Компанія Технокомсервіс», і поважних причин щодо пропуску строку звернення до суду позивач не надав.
20. ТОВ «Компанія Технокомсервіс» також подало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги Прокурора та залишити без змін ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2016 у цій справі.
21. ТОВ «Компанія Технокомсервіс» доводить, що про видачу йому спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2011 №5394 Прокурор дізнався з листа Держгеонадра від 08.06.2021 №9243/01/02-21, яким надано відповідь на запит Прокурора з детальним описом, додатками, та копіями документів, в тому числі копією програми робіт до угоди про користування надрами. Цим листом Держгеонадра повідомило Прокурора, що правових підстав для зупинення та анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 14.10.2011 №5394 немає.
ТОВ «Компанія Технокомсервіс» доводить, що у разі наявності підстав Прокурор саме у цей період мав звернутися до Держгеонадра із запитом про надання додаткових документів і у подальшому з цими документами звернутися до суду. Однак Прокурор цього не зробив і звернувся до суду з пропуском строку звернення, передбаченого статтею 122 КАС України і який не підлягає поновленню.
22. Державна комісія у відзиві на касаційну скаргу, покликаючись на правомірність оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити їх без змін, а скаргу Прокурора просить залишити без задоволення.
23. Державна комісія доводить, що Прокурор мав дізнатися про порушене право з оприлюдненої інформації на сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України, де розміщувалися протоколи засідань колегій Державної комісії України по запасах корисних копалин, зокрема протокол засідання колегії ДКЗ від 15.08.2011 №2352, доступ до якого був наданий до 24.02.2022, і який міститься у загальному доступі.
24. Державна комісія у відзиві зауважує, що рішення Харківської обласної ради VІІ сесії VІ скликання від 18.08.2011 №243- VІ щодо погодження клопотання ТОВ «Компанія Технокомсервіс» отримання спеціального доступу на користування надрами з метою видобування (промислової розробки) вуглеводнів Степківської площі, розташованої на території Лозівського та Барвінківського районів Харківської області, а також Октябрської площі, розташованої на території Крансоградського та Зачепилівського районів Харківської області оприлюднено у Базі даних нормативних документів Харківської обласної ради.
25. Державна комісія наголошує, що наказ Держгеонадра від 15.09.2011 №69 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» оприлюднений на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2011 рік, доступ до якого є по теперішній час. Відомості щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами розміщувались у відкритому доступі на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» до початку повномасштабного вторгнення зокрема, підстави надання (накази Держгеонадр, що перебувають у відкритому доступі) та протоколів засідання Державної комісії. Тобто, Прокурор ще у 2011 році мав змогу дізнатися про порушене право, однак зволікала із захистом інтересів держави понад 13 років.
26. Державна комісія доводить, що у 2021 році Прокуратура мала доступ до протоколу Державної комісії №2352 і була ознайомлена з його змістом, що підтверджується запитом Прокурора від 25.05.2021 №15/3-181вих-21 до Держгеонадра, в якому Прокурор посилався на зміст пункту 3.7.5 протоколу Державної комісії №2352 та зазначав про його зміст. Прокурор у 2021 році був обізнаний зі змістом зазначеного протоколу і з підставами надання дозволу, а в 2023 році органи прокуратури потворно отримали доступ до цього протоколу після введення воєнного стану.
27. Державна комісія зауважує, що посилання Прокурора на 20.10.2024 як на дату отримання документів від Держгеонадр, не може вважатися поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених для звернення із позовом до суду, а свідчать лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.05.2024 у справі №460/12886/23.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, виходить з такого.
29. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
30. Згідно з частинами 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
31. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
32. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
33. Судова колегія виходить з того, що поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим. При цьому поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин.
Будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку, при цьому необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
34. Колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
35. Разом з тим, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного процесуальним законом строку від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
36. Причина пропуску строку, за загальним правилом, може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
37. Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. Поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 01.06.2022 у справі № 460/100/21, від 29.03.2023 у справі № 380/10073/20, від 04.07.2023 у справі №620/4707/22, від 20.07.2023 у справі №420/8355/22.
38. Частиною 2 статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, тобто є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який поінформований із наявними матеріалами та їх змістом.
39. Як установлено судами попередніх інстанцій, Державною службою геології та надр України 14.10.2011 надано ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» (код 33225738) спеціальний дозвіл на користування надрами №5394 з метою видобування вуглеводнів (промислова розробка) на Октябрській площі на території Зачепилівського та Красноградського районів Харківської області, строком на 20 років, інформація про отримання підприємством цього дозволу була розміщена у загальному доступі.
Позивач про порушення законодавства при видачі третій особі спеціального дозволу на користування надрам міг дізнатися ще у 2021 році під час отримання на свій запит від 25.05.2021 №15/3-181вих-21, інформації від Держгеонадра листа від 08.06.2021 №9243/01/02-21, в якому міститься інформація про відсутність правових підстав для зупинення дії та анулювання спеціального дозволу на користування надрами, виданого ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» від 15.09.2011 №69.
Тобто, починаючи з травня 2021 Прокурору достеменно було відомо те, що ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №5394 з метою видобування вуглеводнів (промислова розробка) на Октябрській площі на території Зачепилівського та Красноградського районів Харківської області.
40. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили фактичні обставини у справі щодо періоду часу виникнення у Прокурора права на звернення з цим позовом до суду, оскільки суди достеменно встановили, що у травні 2021 року Прокурор був обізнаний про отримання ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» отримано спеціальний дозвіл на користування надрами №5394 з метою видобування вуглеводнів (промислова розробка) на Октябрській площі на території Зачепилівського та Красноградського районів Харківської області. Суд звертає увагу на межі перегляду судом касаційної інстанції, встановлені статтею 341 КАС України, яка встановлює, що Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина перша і друга цієї норми).
41. Ураховуючи, що за встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставинами у цій справі, Прокурор про наявність підстав, які слугували підставою для звернення Прокурора з цим позовом до суду, дізнався у 2021 році, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Прокурор пропустив строк звернення до суду з цим позовом і відсутність підстав для його поновлення.
42. Колегія суддів не приймає твердження скаржника про те, що право на звернення до суду виникло у Прокурора 20.10.2024, після отримання інформації та матеріалів від Держгеонадра, з огляду на те, що ця дата не змінює моменту, з якого Прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 25.03.2025 у справі №160/4460/24.
43. Прокурор, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, до Держгеонадра для отримання вказаних протоколів та відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України і посадових обов`язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, Прокурор мав володіти інформацією про наявність або відсутність підстав для звернення до адміністративного суду значно раніше (5 років тому), ніж звернулася до суду з цим позовом.
Вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження, не може мати наслідком автоматичного поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.
44. Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).
45. Таким чином, порядок звернення Прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.
При цьому, під поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
46. У цій справі Прокурор представляє інтереси держави і обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту коли один з представників органу Прокуратури дізнався про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий (майже безмежний) обсяг механізмів.
47. Володіючи інформацією щодо отримання ТОВ «Компанія «Технокомсервіс» спеціального дозволу на користування надрами №5394 з метою видобування вуглеводнів (промислова розробка) на Октябрській площі на території Зачепилівського та Красноградського районів Харківської області, Прокурор не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра, у тому числі щодо оскаржуваних наказів та спецдозволу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк, визначений приписами КАС України.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема у постановах від 09.12.2024 у справі №320/5641/24, від 03.12.2024 у справі №320/39441/23, від 15.04.2026 у справі №240/34480/23.
48. Покликання Прокурора на дату отримання інформації та матеріалів від Держгеонадра (20.10.2024) не може вважатися поважною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених для звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.
49. Колегія суддів вважає також застосовним до спірних правовідносин висновок, сформований у постанові від 13.02.2024 у справі №340/3868/23, відповідно до якого регулярні звернення прокурора з метою витребування документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом. Це призвело б до постійного стану невизначеності у публічно-правових відносинах та порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.
50. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
51. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не наведено поважних підстав, які б унеможливили його звернення до суду у межах встановленого КАС України строку. Обставини, на які посилається Прокурор, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації прокурором свого права на звернення до суду з метою представництва інтересів держави у суді.
52. Ураховуючи те, що Прокурор пропустив встановлений законом строк звернення до суду та будь-яких переконливих обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами позивачем не наведено та не доведено, Суд не вбачає підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
53. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що наведені Прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.
54. Згідно з частин 3, 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
55. На підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
56. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанцій ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх скасування.
57. Інші доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
58. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
59. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі №320/60492/24 - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2026 у справі №320/60492/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
