Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року
м. Київ
справа №400/4545/24
адміністративне провадження № К/990/9902/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А. Ю.,
суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025 у справі № 400/4545/24 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України, Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовом до Міністерства у справах ветеранів України (далі - Мінветеранів), Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб (далі - Комісія), у якому просив:
- визнати протиправними дії Комісії щодо непризначення та невиплати в повному обсязі одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до частини сьомої статті 15 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII);
- зобов`язати Комісію відповідно до Закону № 3551-XII призначити та виплатити невиплачену частину одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до частини сьомої статті 15 Закону № 3551-XII.
2. Позов обґрунтовано тим, що 14.12.2023 Комісія ухвалила рішення, оформлене протоколом № 11, яким позивачу призначено частку одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551-XII, в розмірі 1/2 як повнолітній дитині, яка не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168). Проте вважає, що має право на повний розмір такої допомоги.
3. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 06.11.2024 позов задовольнив.
4. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 13.02.2025 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 скасував. Ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
5. Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та закрити провадження у справі.
6. Верховний Суд ухвалою від 12.03.2025 відкрив касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
7. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
8. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю справа розглядається в порядку письмового провадження.
9. Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Суди встановили, що радіотелефоніст першого стрілецького взводу другої стрілецької роти ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок численних уламкових поранень тіла з пошкодженням внутрішніх органів, що підтверджено медичними та військово-обліковими документами, свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 15.09.2022, лікарським свідоцтвом про смерть № 3517 від 15.09.2022 - травми і поранення, які призвели до смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 та витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 14.12.2022 № 3188.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) є повнолітнім сином загиблого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 25.09.2013 серія НОМЕР_4 .
31.07.2023 позивач отримав посвідчення на користування пільгами, встановленими законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
19.10.2023 позивач звернувся до Мінветеранів із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги, яка передбачена частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-XII.
26.12.2023 Мінветеранів листом № 14220/5/5.2-23 повідомило позивача про прийняте 14.12.2023 Комісією рішення, яким ОСОБА_1 як повнолітній дитині, яка не реалізувала своє право на отримання одноразової грошової допомоги, призначено частку одноразової грошової допомоги у розмірі 1/2, передбаченої Законом № 3551-XII.
20.03.2024 позивач звернувся до Мінветеранів із заявою, в якій просив повідомити причину призначення одноразової грошової допомоги в меншому розмірі в частці від суми.
Листом від 29.03.2024 Мінветеранів повідомило ОСОБА_1 , що рішення Комісії ухвалене на підставі пункту 6 Порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №336 (далі - Порядок № 336), яким передбачено, що у разі, коли за одноразовою грошовою допомогою звернулися повнолітні діти загиблих, які не реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», такі діти мають право на виплату частки одноразової грошової допомоги згідно з цим Порядком незалежно від реалізації такого права іншими членами сім`ї, зазначеними в абзаці 2 пункту 5 цього Закону.
Вважаючи дії відповідача щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що чинним на час смерті батька позивача Порядком № 336 не було передбачено право на виплату саме частки одноразової грошової допомоги повнолітнім дітям, які не реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному Постановою № 168 незалежно від реалізації такого права іншими членами сім`ї, зазначеними в абзаці другому пункту 5 цього Порядку.
В пункті 5 Порядку № 336 (в редакції на час загибелі батька позивача) йшлося про те, що якщо один із членів сім`ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім`ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах. Бабуся позивача (мати загиблого) своїм правом на отримання грошової допомоги згідно з цим Порядком взагалі не скористалася, тому суд дійшов висновку, що позивачу як єдиному претенденту на таку допомогу протиправно її призначено та виплачено в неповному розмірі.
12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що право на отримання допомоги, передбаченої Законом № 3553-ХІІ, мають мати та повнолітній син загиблого. Проте мати загиблого обрала та реалізувала право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2011-ХІІ. Отже, суд дійшов висновку, що обрання особою, яка має право на отримання двох одноразових грошових допомог, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, однієї з них, не може розцінюватись як відмова від отримання іншої допомоги.
При наявності факту виплати другому члену сім`ї загиблого військовослужбовця іншої одноразової грошової допомоги у повному обсязі (15,0 млн грн.), виплата ще однієї одноразової грошової допомоги у повному обсязі є порушенням сутності принципу однієї допомоги за одного загиблого військовослужбовця, передбаченого частиною восьмою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ, частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ та Порядком № 336.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. На обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на те, що права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, окрім передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-ХІІ, позивач не мав.
Вказує, що якщо особа відноситься до членів сім`ї загиблого як за Законом № 2011-ХІІ, так і за Законом № 3551-ХІІ, то остання має право вибору виду одноразової допомоги, що унормовано як правило - за одного загиблого військовослужбовця може бути виплачена лише одна одноразова грошова допомога.
На думку позивача, законодавцем допущена прогалина - не унормовано, що якщо за Законом № 2011-ХІІ особа не належить до категорії члена сім`ї загиблого, а за Законом № 3553-ХІІ належить до такої категорії осіб, то права вибору одноразової грошової допомоги вона не має, оскільки право на допомогу є лише за Законом №3553-ХІІ. Тому позивач не повинен залежати від реалізації права іншими членами сім`ї, які обрали інший вид одноразової грошової допомоги за іншим Законом.
При цьому позивач вважає протиправним призначення йому частки від загального розміру допомоги, передбаченої статтею 15 Закону № 3553-ХІІ, у зв`язку з отриманням іншими членами сім`ї загиблого допомоги, передбаченої Постановою № 168.
Вказує на протиправність дій відповідача щодо непризначення та невиплати позивачу в повному обсязі одноразової грошової допомоги у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до частини сьомої статті 15 Закону № 3553-ХІІ.
Посилається на те, що син загиблого може отримати повну суму згідно з Порядком № 336, оскільки мати реалізувала своє право на ОГД за іншою постановою і більше не може бути заявницею відповідно до Порядку № 336.
Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання реалізації частини сьомої статті 15 Закону № 3551-XII, якою передбачено, що членам сімей осіб, зазначеним у пунктах 1- 6 частини першої статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у взаємозв`язку із реалізацією іншими членами сім`ї права на одноразову грошову допомогу за Законом № 2011-XII стосовно розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-XII.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також враховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
15. Ключовим питанням при розгляді цієї справи є правомірність визначення розміру одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-XII, повнолітній дитині загиблого, за умови, що інші члени сім`ї обрали одноразову грошову допомогу, передбачену Законом № 2011-ХІІ в розмірі, визначеному Постановою № 168.
16. Відповідно до частини сьомої статті 15 Закону № 3551-XII членам сімей осіб, зазначених у пунктах 1- 6 частини першої статті 10-1 цього Закону, за рахунок коштів державного бюджету призначається і виплачується одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї у розмірі, визначеному підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Якщо особа у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
17. Згідно зі статтею 10-1 Закону № 3551-XII до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать: батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.
18. Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 16-2 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону.
19. Водночас статтею 16-1 Закону № 2011-XII визначені особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.
20. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
21. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року прийнято Постанову № 168.
22. Пунктом 2 Постанови № 168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (абз. 1 п. 2 зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 року № 1066).
23. Отже, станом на момент виникнення спірних правовідносин, право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю (смертю) військовослужбовця внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію Російської Федерації проти України, визначено такими нормативними актами:
1) Законом № 2011-XII, згідно зі статтею 16-2 якого розмір одноразової грошової допомоги становить 15,0 млн грн, яка виплачується відповідно до Постанови № 168;
2) Законом № 3551-XII, відповідно до статті 15 якого розмір одноразової грошової допомоги становить 750-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинув військовослужбовець, яка виплачується відповідно до Порядку № 336.
24. При цьому Законом №2011-XII передбачено, що якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором (пункт 7 статті 16-3 Закону).
25. Таке ж положення містить і Закон № 3551- XII, частиною сьомою статті 15 якого передбачено, що якщо особа у зв`язку із загибеллю (смертю) члена сім`ї одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією частиною, та одноразової грошової допомоги відповідно до інших законів України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.
26. Позивач як повнолітній син загиблого, який не мав і не має власної сім`ї, станом на момент загибелі батька та на час звернення до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги права на отримання одноразової грошової допомоги на підставі Закону № 2011-XII та постанови № 168 не мав, оскільки не відноситься до жодної з категорій осіб, перелічених в частині першій статті 16-1 Закону № 2011-XII, оскільки в редакції на час загибелі його батька таке право мали право лише діти, які не досягли повноліття, або утриманці загиблого (померлого).
27. На час загибелі батька позивач був повнолітньою особою, не був його утриманцем, разом з ним не проживав, був лише повнолітньою дитиною, яка не мала своєї сім`ї.
28. Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги лише за Законом № 3551-XII як дитина загиблого, яка не має (і не мала) своєї сім`ї.
29. Водночас для ОСОБА_3 (матері загиблого) призначено одноразову грошову допомогу на підставі постанови № 168 в розмірі 15 млн грн.
30. Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 № 336 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів сімей Захисників і Захисниць України» (далі - Порядок № 336, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
31. Згідно з пунктом 5 Порядку № 336 (в редакції, чинній на час загибелі батька) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, призначається та виплачується членам їх сімей у розмірі 750 прожиткових мінімумів, установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, рівними частинами.
До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених в абзацах шостому - десятому пункту 2 цього Порядку, належать утриманці загиблого або особи, що пропала безвісти, яким у зв`язку з цим виплачується пенсія; батьки; один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти. Якщо один із членів сім`ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім`ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах.
Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.
32. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2023 № 239 внесені зміни до вказаного Порядку, який був викладений в новій редакції.
33. Згідно з пунктом 6 Порядку № 336 у разі, коли за одноразовою грошовою допомогою звернулися повнолітні діти загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених в абзаці шостому підпункту 1 пункту 3 цього Порядку (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які не реалізували своє право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", такі діти мають право на виплату частки одноразової грошової допомоги згідно з цим Порядком незалежно від реалізації такого права іншими членами сім`ї, зазначеними в абзаці другому пункту 5 цього Порядку.
34. Відповідач при роз`ясненні визначеної частки розміру одноразової грошової допомоги позивачу посилався на вказаний пункт 6 Порядку № 336 та зазначив, що право на одноразову грошову допомогу, передбачену Законом № 3551-XII мали дві особи - мати ОСОБА_4 та син загиблого - позивач ОСОБА_5 . Водночас матір загиблого ОСОБА_4 отримала одноразову грошову допомогу у розмірі, встановленому постановою № 168, натомість позивач має право лише на одноразову грошову допомогу, передбачену частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-XII, тому йому призначено частку - розміру, встановленого підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону, тобто 375 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинув військовослужбовець.
35. Абзацом 2 пункту 10 Порядку № 336 визначено, що для визначення частки одноразової грошової допомоги, яка належить до виплати особам, зазначеним у пункті 6 цього Порядку, міжвідомча комісія уточнює в органах, уповноважених виплачувати одноразову грошову допомогу в розмірі, визначеному Постановою № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», інформацію про всіх осіб з числа тих, що зазначені в абзаці другому пункту 5 цього Порядку, які зверталися за її призначенням, та про виплату або відмову у її виплаті.
36. З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що повнолітня дитина може реалізувати своє право на одноразову грошову допомогу, передбачену Законом № 3551-XII, шляхом її отримання у розмірі, який би їй належав при зверненні за цією допомогою всіх членів сім`ї загиблого військовослужбовця, які також мають на неї право.
37. Саме для недопущення виплати фактично двох одноразових грошових допомог у зв`язку із загибеллю одного військовослужбовця покладений обов`язок на Комісію встановити коло осіб, які зверталися та отримували одноразову грошову допомогу в розмірі, передбаченому постановою № 168.
38. Згідно з абзацом п`ятим пункту 5 Порядку № 336 якщо один із членів сім`ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім`ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах.
39. Натомість обрання особою, яка має право на отримання двох видів одноразових грошових допомог, у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, однієї з них, не може розцінюватись як відмова від отримання іншої допомоги.
40. Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 на момент смерті батька, ОСОБА_6 не був його утриманцем, разом з ним не проживав, був повнолітньою дитиною, яка не мала своєї сім`ї, а тому має право на отримання одноразової грошової допомоги лише за Законом № 3551-XII як дитина загиблого, яка не має (і не мала) своєї сім`ї.
41. Водночас ОСОБА_3 як мати загиблого ОСОБА_6 , входить до кола осіб, які мають право на отримання двох видів допомог на вибір, однак обрала допомогу, передбачену Законом № 2011-XII, розмір якої визначений Постановою № 168 в розмірі 15 млн грн.
42. Таким чином, у разі звернення обох членів сім`ї загиблого військовослужбовця (матері та повнолітньої дитини) до Комісії за призначенням одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 3551-XII та Порядку № 336 кожному з них належала би одноразова грошова допомога у розмірі по 1/2 частині від 750 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинув військовослужбовець.
43. Позивач у касаційній скарзі посилається, що на час загибелі батька пункт 6 Порядку № 336 був викладений у іншій редакції та не передбачав визначення частки одноразової грошової допомоги. Проте колегія суддів не приймає такі доводи, оскільки заборона виплати двох одноразових грошових допомог була чинною, а повний розмір допомоги можливий лише за відмови інших членів сім`ї, які мають на неї право.
44. Тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що враховуючи факт призначення та виплати другому члену сім`ї загиблого військовослужбовця іншої одноразової грошової допомоги у повному обсязі (15,0 млн грн), виплата ще однієї одноразової грошової допомоги у повному обсязі є порушенням принципу однієї допомоги за одного загиблого військовослужбовця, передбаченого частиною восьмою статті 16 -3 Закону № 2011-XII, частиною сьомою статті 15 Закону № 3551-XII та пунктом 6 Порядку № 336.
45. Отже, за наявних обставин справи та правового регулювання Верховний Суд вважає за можливе сформувати такий висновок.
Особам, які мають право на призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця виключно на підставі частини сьомої статті 15 Закону № 3551-XII, її розмір становить частку від загального розміру, визначеного підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ, залежно від кількості осіб, які мають право на отримання такої допомоги на підставі Закону № 3551-XII, незважаючи на те, що такі особи обрали виплату одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому Постановою № 168. Повнолітня дитина, яка не має (і не мала) своєї сім`ї, має право на повний розмір одноразової грошової допомоги в розмірі, встановленому підпунктом "а" пункту 1 статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ у випадку, коли інші члени сім`ї, які мають право на допомогу, відмовляються від її отримання як в розмірі встановленому Законом № 3551-XII, так і Постановою № 168.
46. Отже, колегія суддів вважає, що Комісія при ухваленні рішення, оформленого протоколом № 11 від 14.12.2023, діяла в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства та правильно визначила розмір одноразової грошової допомоги, що належить виплатити позивачу.
47. Таким чином, під час касаційного перегляду справи доводи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права не знайшли підтвердження, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови.
48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
49. Зважаючи на результат касаційного перегляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2025 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
судді: С. Г. Стеценко
Л. В. Тацій
