Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
11 травня 2026 р.Справа №160/6949/20Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши заяву представника Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20,-
УСТАНОВИВ:
25 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області, у якій просив стягнути з Держави України в особі прокуратури Дніпропетровської області на його користь матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу, визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 03 грудня 2019 року.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38) про відшкодування матеріальної шкоди задоволено.
Стягнуто з Держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду, у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме посадового окладу визначеного за ч. 3 ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 24 вересня 2019 року у сумі 767 464,47 грн. (сімсот шістдесят сім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні 47 копійок).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 року апеляційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури - залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року - залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 24.02.2026 року касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №160/6949/20 скасовано.
Справу №160/6949/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
20.04.2026 року ухвалою суду прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди та відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
07.05.2026 року представником Дніпропетровської обласної прокуратури подано заяву про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20, в якій просить:
- вжити заходів забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі 160/6949/20;
- накласти арешт на майно або грошові кошти, що належать ОСОБА_1 у межах суми 767 464,47 грн.
В обґрунтування означеної заяви представником відповідача зазначено, що у зв`язку зі скасуванням судового рішення, на підставі якого було здійснено виплату коштів, у Дніпропетровської обласної прокуратури виникло право на поворот виконання, а саме з 24.02.2026 року. З метою забезпечення реального виконання можливого рішення суду про поворот виконання існує необхідність у вжитті заходів забезпечення. Так, сума виплачених коштів є значною та становить 767 464,47 грн. Позивач є звільненим працівником та на даний час не перебуває у трудових відносинах із Дніпропетровською обласною прокуратурою. За таких обставин існує обґрунтований ризик того, що у разі невжиття заходів забезпечення виконання рішення суду про поворот виконання буде істотно ускладнено або стане неможливим.
08.05.2026 року представником позивача подано заперечення на вищевказану заяву, в яких зазначено, що в силу вимог ст. 239 КЗпП, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. В той же час, стаття 381 КАС України визначає, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень , каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Наголошує, що вжиття заходів забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 160/6949/20 та накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать ОСОБА_1 у межах суми 767 464,47 грн. є надмірним та непропорційним заходом втручання держави у права особи за відсутності належного права зі стони відповідача на застосування механізму повороту виконання судового рішення, а тому просить відмовити у задоволенні заяви представника відповідача.
Дослідивши заяву про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.
Положеннями частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 87640690) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20, реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 92270719) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
Суд наголошує, що вжиття заходів забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 160/6949/20 та накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать ОСОБА_1 у межах суми 767 464,47 грн. є надмірним та непропорційним заходом втручання держави у права особи за відсутності належного права зі стони відповідача на застосування механізму повороту виконання судового рішення.
Таким чином, заява про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.150-151, 154 КАС України, адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення повороту виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2020 року у справі № 160/6949/20 відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко
