Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/1756/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 21-з/4817/9/26 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - ухвала
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 травня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду
в складі: головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
з участю засудженого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника органу пробації ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі заяву захисника ОСОБА_7 про роз`яснення вироку Тернопільського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року,-
ВСТАНОВИЛА:
До Тернопільського апеляційного суду надійшла заява захисника ОСОБА_7 , в якій вона просить роз`яснити вирок Тернопільського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року, а саме чи повинен засуджений ОСОБА_6 ще раз відбувати основне покарання у вигляді іспитового строку 1 рік чи лише додаткове покарання, яке призначене вироком апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника і засудженого, думку представника органу пробації, вивчивши матеріали провадження в частині, необхідній для вирішення порушеного питання, колегія суддів приходить до висновку, що заяву про роз`яснення судового рішення належить задовольнити, з таких підстав.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 3 ст. 301 КК України, та призначено йому за даними кримінальними правопорушеннями покарання:
- за ч. 1 ст. 301 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
- за ч. 3 ст. 301 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік та покладено обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
На вказаний вирок прокурором було подано апеляційну скаргу, в якій сторона обвинувачення не оскаржувала призначені судом першої інстанції ОСОБА_6 основні покарання за ч.ч.1,3 ст.301 КК та за сукупністю цих злочинів, а також не заперечувала правильність застосування ст.75 КК України. В апеляційній скарзі про прокурор просив постановити новий вирок, яким ОСОБА_6 визнати винним за ч. 1,3 ст. 301 КК України та призначити покарання за ч. 1 ст. 301 КК України у вигляді 34 тис. грн. штрафу. За ч. 3 ст. 301 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп`ютерних програм на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік. (т. 2 а.к.п.124-131).
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2025 року апеляційну скаргу прокурора було залишено без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
22 травня 2025 року Тернопільський міськрайонний суд направив цей вирок для виконання Тернопільському районному відділу філії ДУ Центр пробації (т.2 а.к.п175).
03 червня 2025 року вказаний вирок разом з розпорядженням про набрання ним законної сили одержаний Тернопільським районним відділом філії ДУ Центр пробації та прийнятий до виконання (т.2 а.к.п.182).
Постановою ККС ВС від 17 листопада 2025 року ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 15 травня 2025 року було скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
09 лютого 2026 року вироком Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу прокурора задоволено, вирок суду першої інстанції скасовано в частині призначеного покарання та призначено обвинуваченому ОСОБА_6 додаткове покарання за ч.3 ст.301 КК у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
При цьому, у вироку апеляційного суду вказано, що ОСОБА_6 засуджено:
- за ч. 1 ст. 301 КК України у виді штрафу в дохід держави в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень;
- за ч. 3 ст. 301 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп`ютерних програм на строк 1(один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_6 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною із розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп`ютерних програм на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік та покладено обов`язки передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
В іншій частині вирок Тернопільського районного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року щодо ОСОБА_6 вирішено залишити без змін.
Таким чином, в ході апеляційного розгляду встановлено, що вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року щодо ОСОБА_6 оскаржувався стороною обвинувачення лише в частині непризначення додаткового покарання.
Також, цей вирок не оскаржувався в частині призначених основних покарань та звільнення від відбування основного покарання за сукупністю злочинів.
Як видно зі змісту вироку апеляційного суду, який захисник просить роз`яснити, в ньому зазначено, що відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Перевіривши доводи прокурора, колегія суддів апеляційного суду погоджується із твердженнями прокурора щодо необхідності призначення обвинуваченому ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. В іншій частині вирок Тернопільського районного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року щодо ОСОБА_6 вирішено залишити без змін.
За змістом ч. 1 ст. 165 Кримінально-виконавчого кодексу України відлік іспитового строку за статтею 75 Кримінального кодексу України розпочинається з моменту проголошення (оголошення) обвинувального вироку суду.
В цьому провадженні проголошення вироку щодо ОСОБА_6 відбулось 04 березня 2025 року, після цього вирок в частині призначення покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.ч.1,3 ст.301 КК, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі та застосування ст. 75 КК України і звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, не оскаржувався, а тому апеляційним судом вирок в цій частині не переглядався.
Зі змісту мотивувальної частини вироку суду апеляційної інстанції видно, що в ході апеляційного розгляду вирішувалось питання призначення додаткового покарання у виді позбавленням права займатись певною діяльністю, пов`язаною з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно та відеопродукції, комп`ютерних програм, яке за результатами апеляційного розгляду було призначене за ч.3 ст.301 КК України, на строк 1 (один) рік.
Оскільки згідно ч.4 ст.52 КК України додаткове покарання не призначається самостійно, то при призначенні додаткового покарання в резолютивній частині вироку апеляційного суду було зазначено також і основні покарання, які були призначені судом першої інстанції і сторонами не оспорювались.
Як встановлено з пояснень захисника та представника органу пробації таке формулювання резолютивної частини вироку в даному випадку є незрозумілим щодо виконання вироку в частині обчислення іспитового строку.
Згідно з ч.1 ст.380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Враховуючи встановлені в ході розгляду заяви захисника обставини, колегія суддів вважає за необхідне роз`яснити, що вирок апеляційного суду підлягає виконанню лише в частині призначення додаткового покарання, оскільки відлік іспитового строку за статтею 75 Кримінального кодексу України в даному випадку розпочався з моменту проголошення (оголошення) обвинувального вироку суду 04 березня 2025 року і закінчився через рік, оскільки вирок в цій частині не був оскаржений і апеляційним судом не змінювався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.380, 418 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Заяву захисника ОСОБА_7 про роз`яснення судового рішення задовольнити.
Роз`яснити, що вирок Тернопільського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року щодо ОСОБА_6 підлягає виконанню виключно в частині призначеного апеляційним судом додаткового покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю, пов`язаною з розміщенням та розповсюдженням творів, зображень, кіно та відеопродукції, комп`ютерних програм, на строк 1 (один) рік.
Виконання основного покарання, призначеного за ч.1,3 ст.301 КК вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 березня 2025 року із застуванням ст.ст.70,75 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі зі звільненням від його відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік, не потребує нового відліку іспитового строку з дня призначення апеляційним судом додаткового покарання, а питання про звільнення ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі підлягає вирішенню у встановленому законом порядку.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді
