Єдиний державний реєстр судових рішень
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 травня 2026 року
м. Київ
справа № 990/482/25
провадження № 11-113заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Погрібного С. О.,
судді-доповідача Губської О. А.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю.,
за участю:
секретаря судового засідання Лупінос Я. В.,
позивачки ОСОБА_1
представника позивача - адвоката Мелехової О. С.,
представника відповідача - Друцької О. Г., Предоляк Н. Ю.,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року (судді РибачукА. І., БерназюкЯ. О., Бучик А. Ю., Стародуб О. П., Тацій Л. В.) у справі № 990/482/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі також - позивачка, скаржниця) звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України(далі також - відповідач, ВККС України, Комісія), у якому просила:
- визнати протиправними дії ВККС України щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII);
- зобов`язати ВККС України допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації, по якій на третьому етапі кваліфікаційного іспиту нею набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений Комісією - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII;
- зобов`язати ВККС України внести зміни до пункту 3 рішення ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, а саме ОСОБА_1 , й внести зміни до додатка 4 пункту 3 рішення Комісії від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту;
- зобов`язати ВККС України визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії графік виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей та набрала прохідний бал, а саме ОСОБА_1 ;
- стягнути з ВККС України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 844,80 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Комісія всупереч вимогам частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19 червня 2024 року (зі змінами, далі - Положення № 185/зп-24) неправомірно визначила прохідний балу за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад, у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал. На думку позивачки, підвищення прохідного балу допускається виключно щодо інших етапів кваліфікаційного іспиту - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду, а також виконання практичного завдання - і не може застосовуватися до етапу тестування когнітивних здібностей.
3. За наведених підстав позивачка вважає, що Комісія повинна була допустити її до четвертого етапу як особу, яка набрала середній допустимий бал з тестування когнітивних здібностей.
4. Крім того, позивачка зазначила, що рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» було визначено особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей та методику оцінювання його результатів під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді в межах конкурсу на зайняття вакантних посад місцевих суддів, однак будь-яких відомостей щодо програмного забезпечення за допомогою якого буде здійснюватись це тестування, Комісія надала учасникам конкурсу.
5. Позивачка також вказала на те, що ВККС України 5 вересня 2025 року, тобто за 3 календарних дні до проведення перших тестувань (9 вересня 2025 року), на своєму вебсайті опублікувала дев`ять додаткових нових прикладів завдань тестування когнітивних здібностей, що створило нерівні умови складення тестування, оскільки деякі з кандидатів, які складали тестування за алфавітним порядком першими, не були завчасно повідомлені про наявність нових прикладів завдань та не мали достатньо часу для їх опрацювання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 18 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 до ВККС України задовольнив частково. Визнав протиправними дії ВККС України щодо недопуску до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатки на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей. Зобов`язав ВККС України допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраної спеціалізації ОСОБА_1 як кандидатку на посаду судді, яка успішно склала тестування когнітивних здібностей. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ВККС України понесені нею витрати по сплаті судового збору на суму 1211,20 грн.
7. Ухвалюючи вказане судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Комісія, встановивши додатковий бар`єр у вигляді «прохідного бала» за тестування когнітивних здібностей, який є вищим за середній допустимий бал відповідного тестування, діяла всупереч вимогам Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24, у зв`язку з чим позивачка як особа, яка за результатом тестування когнітивних здібностей набрала більше середнього допустимого бала тестування (33), визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, мала бути допущена до участі в наступному етапі кваліфікаційного іспиту.
8. Твердження позивачки про те, що Комісія не надала учасникам конкурсу інформації про програмне забезпечення, за допомогою якого проводиться тестування когнітивних здібностей, а також про створення нерівних умов складання цього тестування у зв`язку з оприлюдненням за три дні до його початку дев`яти нових прикладів тестових завдань, суд першої інстанції відхилив. Законом № 1402-VIII на Комісію покладено обов`язок затвердити форму та зміст тестувань, а також порядок їх проведення, тоді як програмне забезпечення, за допомогою якого здійснюється тестування, є лише технічним інструментом, який використовується для проведення відповідного тестування. При цьому ані Закону № 1402-VIII, ані Положення № 185/зп-24 не передбачають обов`язку Комісії оприлюднювати відомості про програмне забезпечення, що застосовується під час тестування.
9. Також суд першої інстанції вважав необґрунтованими доводи позивачки щодо створення ВККС України нерівних умов для учасників кваліфікаційного іспиту у зв`язку з публікацією 5 вересня 2025 року (за три дні до початку тестування когнітивних здібностей) на офіційному вебсайті Комісії дев`яти додаткових прикладів тестових завдань, оскільки оприлюднені матеріали становили лише нові зразки типових запитань, метою яких було ілюстрування логіки та структури тестових завдань, а не зміна їх змісту чи складності. Крім того, відповідні матеріали були розміщені на офіційному вебсайті Комісії у вільному доступі, відповідно, як позивачка, так і будь-хто з учасників конкурсу мали реальну можливість ознайомитися з ними.
10. Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ВККС України, не допустивши ОСОБА_1 до подальшої участі в конкурсі попри те, що за результатами тестування когнітивних здібностей вона набрала 33,47 бала, тобто більше середнього допустимого бала тестування - 33, визначеного рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, діяла необґрунтовано та поза межами наданих їй Законом № 1402-VIII і Положенням № 185/зп-24 повноважень, що свідчить про недотримання нею принципів обґрунтованості та законності.
Короткий зміст та обґрунтування апеляційної скарги
11. ВККС України не погодилася з рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2026 рокута подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
12. В апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позову частково, зважаючи на таке.
13. Закон № 1402-VIII і Положення № 185/зп-24 чітко визначають структуру кваліфікаційного іспиту та розмежовують його на окремі етапи - відповідні тестування (тестування щодо загальних знань у сфері права, тестування щодо відповідної спеціалізації суду, тестування щодо історії української державності, тестування щодо когнітивних здібностей) та практичне завдання.
14. Кожен із цих етапів має бути виконаний, тобто кожний етап кваліфікаційного іспиту має свій мінімально допустимий бал або середньо допустимий бал (тестування щодо історії української державності та когнітивних здібностей), граничний показник успішного проходження, який необхідно набрати для визначення результату успішним за кожним етапом кваліфікаційного іспиту.
15. Із системного аналізу частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та відповідних норм Положення випливає, що Комісія встановлює прохідний бал для кожного етапу кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за мінімально допустимий або середньо допустимий бал, залежно від виду тестування. При цьому під час добору на посаду судді прохідний бал визначається Комісією з урахуванням кількості вакантних посад, щодо яких оголошено добір.
16. Варто зауважити, що абзац перший частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII не скасовує обов`язку Комісії визначати прохідний бал для всіх складових кваліфікаційного іспиту, у тому числі для тестування когнітивних здібностей. Формулювання «крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності» стосується лише обмеження у 75 відсотків максимально можливого бала, тобто для таких видів тестування Комісія має дискреційне повноваження встановлювати інший, відмінний від 75 відсотків, поріг, але не звільняється від обов`язку його визначення.
17. При цьому такий виняток стосується виключно порогового значення середнього допустимого бала як критерію успішності складання етапу (що підтверджується також змістом пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII), але жодним чином не обмежує повноваження Комісії, визначені абзацом другим частини шостої цієї ж статті.
18. Закон розмежовує поняття середньо допустимого бала та прохідного бала. Середньо допустимий бал - це мінімальний результат, необхідний для визнання успішним проходження етапу тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Такий бал установлюється Комісією у межах наданих їй повноважень.
19. Прохідний бал - це встановлений Комісією бал, який надає кандидату право перейти до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (зокрема, практичного завдання) і не може бути нижчим за середньо допустимий бал. Водночас Комісія має дискреційні повноваження установлювати прохідний бал на рівні, вищому за мінімально чи середньо допустимий, зокрема виходячи з кількості вакантних посад, щодо яких оголошено добір.
20. Такий підхід до тлумачення зазначених понять також підтверджується змістом частини десятої статті 74 Закону № 1402-VIII, якою передбачено ситуацію, коли кандидат на посаду судді успішно склав кваліфікаційний іспит, але не набрав установленого прохідного бала. У цьому випадку законодавець надає право використати результати складеного іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження відповідних результатів.
21. Системне тлумачення статті 74 Закону № 1402-VIII свідчить, що кожен етап кваліфікаційного іспиту має власний поріг успішності, який визначається Комісією. Встановлення прохідного бала для окремих етапів, зокрема тестування когнітивних здібностей, є реалізацією дискреційних повноважень Комісії, передбачених законом.
22. З огляду на зазначене висновок суду, що законодавець наділив Комісію повноваженнями встановлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту в цілому, а не окремих його частин, є помилковим, оскільки суперечить буквальному змісту норми. Формулювання у частині шостій статті 74 Закону № 1402-VIII «за відповідне тестування» прямо вказує на встановлення прохідного бала щодо окремих складових іспиту, а не щодо його загального результату.
23. Закон не надає Комісії необмеженого права визначати лише загальний прохідний бал іспиту, а встановлює обов`язкові мінімальні пороги для окремих його складових, які Комісія не може ігнорувати. Водночас суд безпідставно проігнорував системний взаємозв`язок наведених норм Закону № 1402-VIII та Положення № 185/зп-24, що призвело до помилкових висновків про протиправність дій Комісії щодо недопуску позивачки до наступного етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей та неможливості встановлення Комісією будь-якого іншого додаткового, у тому числі вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей - додаткового бар`єру, як про це зазначено в оскаржуваному рішенні суду «у вигляді «прохідного бала».
24. Встановлюючи прохідний бал етапів кваліфікаційного іспиту, Комісія діяла відповідно до вимог Закону № 1402-VIII з урахуванням кількості прогнозованих вакантних посад у місцевих судах.
25. Алгоритм визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту, який складається з декількох етапів, передбачає, що прохідний бал першого, другого та третього етапів кваліфікаційного іспиту, який застосовувався Комісією, має рейтинговий характер.
26. У зв`язку з цим прохідний бал не є фіксованим (не є остаточним числовим показником), а встановлений з урахуванням кількості кандидатів, які можуть бути допущені до наступного етапу та фактично визначається в залежності від результатів складання етапу кваліфікаційного іспиту.
27. Такий підхід повністю узгоджується із частиною шостою статті 74 Закону № 1402-VIII, якою передбачено врахування кількості вакантних посад, щодо яких оголошено добір, під час встановлення прохідного бала кваліфікаційного іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду.
28. Наголошує, що відповідно до частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та норм Положення № 185/зп-24, саме Комісія є уповноваженим органом, який визначає прохідний бал кваліфікаційного іспиту з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.
29. Отже, механізм рейтингового визначення прохідного бала кваліфікаційного іспиту, з урахуванням його етапності та змінюваності кількості осіб за відповідною спеціалізацією, допущених до наступних етапів, є не лише правом Комісії, а й її обов`язком, прямо передбаченим законодавством. Застосування цього механізму забезпечує належну кількість кандидатів для подальших етапів та унеможливлює створення ситуацій, за яких кількість учасників не співвідноситься з наявними вакантними посадами.
30. ВККС України, визначаючи прохідний бал окремих етапів кваліфікаційного іспиту та встановлюючи граничну кількість кандидатів, які допускаються до наступного етапу, Комісія діяла у межах наданих їй законом повноважень та відповідно до приписів частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII.
Позиція позивачки щодо апеляційної скарги
31. Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, у якому не погодилася з доводами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
32. Обґрунтовуючи свою позицію, позивачка зазначила, що встановлення ВККС України для успішного проходження окремих етапів кваліфікаційного іспиту прохідного бала та інші обмеження (як-то кількість посад, щодо яких оголошено добір) не відповідає закону та повноваженням ВККС України, які в процедурі проходження кожного з етапів кваліфікаційного іспиту чітко визначені частиною п`ятою статті 74 Закону № 1402-VIII і зводяться саме до встановлення середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності.
33. Зазначає, що законодавцем чітко визначено, що за тестування щодо когнітивних здібностей передбачено фіксований середній допустимий бал, який не підлягає коригуванню залежно від кількості вакантних посад, на відміну від прохідного бала, що застосовується до наступного етапу добору на посаду судді (проведення спеціальної перевірки). Комісія зобов`язана була дотримуватися приписів статті 74 Закону № 1402-VIII під час реалізації процедури третього етапу кваліфікаційного оцінювання у межах добору, оголошеного рішенням від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24. Тому висновки Комісії про те, що позивачка не набрала прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, не відповідають вимогам чинного законодавства.
34. Твердить і про те, що фактично реальне порушення її прав мало місце після успішного складення тестування з когнітивних здібностей, коли не була допущена до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання, через застосування Комісією квот «зрізання», а не через те, що вона «не склала» тестування з когнітивних здібностей.
35. ОСОБА_1 наголошує, що Комісія не мала права після проведення тестування когнітивних здібностей встановлювати прохідний бал, з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір, та не допускати до проходження четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, адже це суперечить нормативному регулюванню. Окрім того, оцінювання результатів тестування когнітивних здібностей має проводитися Комісією виключно на основі встановленого фіксованого середнього допустимого бала (33 бали), який не підлягає коригуванню Комісією після тестування залежно від кількості посад, оскільки Комісія не наділена повноваженнями змінювати підхід до визначення середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, а також не має права встановлювати прохідний бал для вказаного тестування з урахуванням кількості вакантних посад, що перевищує встановлений середньо допустимий бал, визначений самою Комісією - 33 бали. Отже, прохідний бал тестування повинен бути чітко визначеним у числовому значенні перед проведенням тестування когнітивних здібностей і залишатися незмінним протягом всього добору.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
36. Рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24 оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 1800 прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах.
37. Рішенням Комісії від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначено кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (далі також - кваліфікаційний іспит), та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап - тестування знань з історії української державності; другий етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; третій етап - тестування когнітивних здібностей; четвертий етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
38. Рішеннями Комісії від 25 липня 2025 року № 142/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 161/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестувань знань з історії української державності та загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду відповідно.
39. Позивачка успішно склала тестування знань з історії української державності, загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації місцевого загального суду з результатами 34 та 147 балів, її було допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту - тестування когнітивних здібностей.
40. Рішенням Комісії від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначено тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, визначено графік складання цього тестування.
Зазначеним рішенням ВККС України також визначила максимально можливий бал на етапі тестування когнітивних здібностей - 60, встановила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, та визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду.
41. 19 вересня 2025 року ВККС України ухвалила рішення № 173/зп-25 про затвердження кодованих та декодованих результатів тестування когнітивних здібностей та про призначення четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, згідно з яким, зокрема, ОСОБА_1 було визначено кількість тестових балів 33,47; результат зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту - «успішно складено».
Цим рішенням було допущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання) 2851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал, який згідно з інформацією, зазначеною на офіційному вебсайті Комісії (за посиланням https://vkksu.gov.ua/news/zatverdzheno-kodovani-ta-dekodovani-rezultaty-testuvannya-kognityvnyh-zdibnostey) становив 34,69.
42. Зважаючи на те, що за результатом тестування когнітивних здібностей позивачка набрала 33,47 бала, тобто менше визначеного Комісією прохідного бала, до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту її допущено не було.
43. Позивачка, не погоджуючись з рішенням ВККС України від 19 вересня 2025 року № 173/зп-25 в частині недопуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту, звернулась до суду з цим позовом.
Рух апеляційної скарги
44. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25 березня 2026 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ВККС України на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року, а ухвалою від 16 квітня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду судовому засіданні на 7 травня 2026 року.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
45. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі, відзиві на неї та відповіді на відзив доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
46. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
47. Згідно із частиною другою статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
48. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
49. Статтею 93 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Комісії, до яких згідно з пунктами 2, 6 частини першої цієї статті належить проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді і затвердження порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання кандидатів.
50. Пунктами 1 та 4 частини першої статті 70 Закону № 1402-VIII передбачено, що добір на посаду судді місцевого суду здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та, окрім іншого, включає в себе такі етапи, як оголошення добору на посаду судді та складання кваліфікаційного іспиту.
51. Частиною другою цієї статті встановлений обов`язок ВККС України забезпечити прозорість та відкритість добору на посаду судді.
52. Відповідно до частин першої - шостої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
53. Підставою для допуску до складання кваліфікаційного іспиту є рішення ВККС України.
54. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної). Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду. Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС України.
55. ВККС України не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту оприлюднює його програму та перелік питань тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей) на своєму офіційному вебсайті.
56. Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності, встановленого ВККС України.
57. Комісія встановлює прохідний бал кваліфікаційного іспиту, який не може бути нижчим за 75 відсотків максимально можливого бала за відповідне тестування (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності) та виконання практичного завдання кваліфікаційного іспиту. Під час добору на посаду судді прохідний бал для кандидатів встановлюється з урахуванням кількості посад, щодо яких оголошено добір.
Кандидат на посаду судді, який склав кваліфікаційний іспит, але не набрав прохідний бал, може використати результати такого іспиту під час участі у наступному доборі на посаду судді, оголошеному протягом двох років з дня затвердження таких результатів (частина десята статті 74 Закону № 1402-VIII).
58. Відповідно до підпунктів 1.1-1.3 Положення № 185/зп-24 кваліфікаційний іспит є атестуванням та основним засобом встановлення відповідності кандидата на посаду судді та судді критерію професійної компетентності.
Метою іспиту є виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності учасника здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Завданнями іспиту є встановлення відповідності учасника вимогам до посади судді відповідного рівня та спеціалізації за критерієм професійної компетентності та, зокрема, такими показниками (підпункти 1.3.1-1.3.4): когнітивні здібності, що встановлюються за сукупністю таких складових: логічне мислення (вміння та навички визначати причинно-наслідкові зв`язки, закономірності та характеристики предметів, явищ і процесів за сукупністю їх ознак); вербальне мислення (уміння та навички визначати важливі дані, розуміти складні тексти, виокремлювати основне від другорядного, а також формулювати правильні висновки за результатами аналізу отриманої інформації).
59. Відповідно до пункту 1.8 Положення № 185/зп-24 засобами проведення іспиту є, зокрема, складання анонімного тестування, що визначає рівень когнітивних здібностей.
60. Згідно з пунктом 1.15 Положення № 185/зп-24 за результатами успішного проходження певного етапу (певних етапів) іспиту Комісія може ухвалити рішення про допуск учасника (учасників) до наступного етапу.
61. Пунктом 2.4 Положення № 185/зп-24 встановлено, що проєкти програм етапів іспиту, таксономічні характеристики тестувань та завдання іспиту розробляються Національною школою суддів України або самостійно Комісією. До виконання цих заходів може бути залучено інших фахівців.
62. Відповідно до пункту 2.5 Положення № 185/зп-24 програми етапів іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), таксономічні характеристики тестувань для відповідного етапу іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей) затверджуються Комісією та оприлюднюються на офіційному вебсайті Комісії не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення відповідного етапу іспиту.
63. Водночас як особливості порядку проведення тестування когнітивних здібностей, так і методика його оцінювання визначаються окремим рішенням Комісії (пункти 5.4, 8.4 Положення № 185/зп-24).
64. Відповідно до підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей та історії української державності), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей та історії української державності, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала таких тестувань.
65. За підпунктом 6.3.4 Положення № 185/зп-24 учасник визнається таким, що не склав етап іспиту, у разі: набрання менше 75 відсотків від максимально можливого бала за тестування з історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду, а також за виконання практичного завдання з відповідної спеціалізації суду (підпункт 6.3.4.1); набрання менше середнього допустимого бала за результатами тестування когнітивних здібностей(підпункт 6.3.4.2); відмови від складання іспиту (етапу іспиту) [підпункт 6.3.4.3].
66. Учасник визнається таким, що успішно склав іспит, у разі успішного складання усіх його етапів (підпункт 6.5.4 Положення № 185/зп-24).
67. Учасник іспиту визнається таким, що не склав іспит, у разі нескладання одного або більше його етапів (підпункт 6.5.5 Положення № 185/зп-24).
68. Відповідно до підпунктів 6.8.2-6.8.3 Положення № 185/зп-24 прохідний бал за тестування когнітивних здібностей - середній допустимий бал тестування, встановлений Комісією. Прохідний бал іспиту в межах добору на посаду судді місцевого суду визначається з урахуванням кількості посад, на які оголошено добір.
69. Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що призначення на посаду судді здійснюється за наслідками проведення добору кандидатів для призначення на посаду судді, який уповноважена проводити виключно ВККС України. Проведення добору включає в себе низку етапів, серед яких складення кваліфікаційного іспиту, обов`язок з проведення якого також покладений на ВККС України. Тестування когнітивних здібностей є складовою кваліфікаційного іспиту.
70. Спірні правовідносини склалися у зв`язку з тим, що, за доводами позивачки, її протиправно було недопущено до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду).
71. ОСОБА_1 за результатами тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду (третього етапу), набрала 33,47 бала з результатом зазначеного етапу кваліфікаційного іспиту - «успішно складено». Водночас підставою недопуску її до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту стало набрання меншого прохідного бала в межах третього етапу, аніж визначеного Комісією (34,69 бала).
72. Основними доводами ОСОБА_1 , з якими погодився і суд першої інстанції, є те, що, на її думку, Комісія всупереч вимогам частини шостої статті 74 Закону № 1402-VIII та пункту 6.8.3 Положення № 185/зп-24 неправомірно визначила прохідний бал за тестування когнітивних здібностей з урахуванням кількості вакантних посад, у розмірі, що перевищує встановлений середній допустимий бал.
73. Суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавець наділив ВККС України повноваженням встановлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту в цілому, а не окремих його етапів. На момент виникнення спірних правовідносин як норми Закону № 1402-VIII, так і приписи Положення № 185/зп-24 передбачали, встановлення Комісією виключно середнього допустимого бала тестування когнітивних здібностей, набрання якого є єдиною умовою, що підтверджує успішне проходження цього етапу кваліфікаційного іспиту. При цьому як Закон № 1402-VIII, так і Положення № 185/зп-24 не передбачають можливості встановлення ВККС будь-якого іншого додаткового, у тому числі вищого, прохідного порогу за результатами тестування когнітивних здібностей.
74. Велика Палата Верховного Суду не може погодитися з висновками суду першої інстанції в цій частині з огляду на таке.
75. Відповідно до пункту 3 частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII та підпункту 6.3.3 Положення № 185/зп-24 набрання кандидатом мінімально допустимого (середнього допустимого) бала є нормативною підставою для визнання етапу тестування щодо когнітивних здібностей успішно складеним. Цей показник виконує функцію кваліфікаційного порогу. У разі його досягнення кандидат вважається таким, що подолав відповідний етап, що підтверджує його право (згідно з частиною десятою статті 74 Закону № 1402-VIII) зберегти отриманий результат протягом двох років для використання в наступних процедурах добору, навіть якщо в межах поточного добору набраний бал виявиться недостатнім для подальшого проходження.
76. Водночас частина шоста статті 74 Закону № 1402-VIII покладає на Комісію обов`язок установлювати прохідний бал кваліфікаційного іспиту. При цьому встановлена законом заборона визначати прохідний бал нижче 75 відсотків стосується лише тестування щодо загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду та виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду, тоді як тестування когнітивних здібностей виключене з цього обмеження.
77. Отже, Закон № 1402-VIII містить два терміни: «прохідний бал» та «середній допустимий бал», що вказує на те, що законодавець не ототожнює вказані терміни та вирізняє їх. Відтак Закон № 1402-VIII виділяє два окремі наслідки проходження третього етапу кваліфікаційного іспиту: успішне складення цього етапу іспиту кандидатом, що пов`язується з набранням середньо допустимого бала (у цьому випадку - 55 % або 33 бали) за результатами тестування когнітивних здібностей; проходження та допущення до наступного етапу іспиту кандидатом, що пов`язується із набранням прохідного бала. Тобто досягнення середньо допустимого бала за відповідний етап іспиту є необхідною, але не достатньою підставою для допуску кандидата до наступного етапу іспиту.
78. Тут варто зазначити, що Закон № 1402-VIII не встановлює ні середнього допустимого бала, ні прохідного бала, які необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, а покладає обов`язок на ВККС України встановити вказані бали (частина п`ята статті 74 Закону № 1402-VIII зобов`язує Комісію встановити середній допустимий бал, частина ж шоста вказаної статті - прохідний бал). При цьому Закон № 1402-VIII не обмежує ВККС України при встановленні середнього допустимого бала, який необхідно отримати кандидату за результатами складання тестування щодо когнітивних здібностей, проте вказує на необхідність врахувати кількість посад, щодо яких оголошено добір при встановленні прохідного бала.
79. Щодо суті спору варто зазначити, що Комісія рішенням від 12 травня 2025 року № 105/зп-25 призначила кваліфікаційний іспит для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів у межах добору.
Установила прохідний бал кожного етапу кваліфікаційного іспиту, у тому числі і третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей). Зокрема, визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, у кількості не більше: 2800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.
При цьому Комісія, ураховуючи кількість вакантних посад та кількість осіб, які виявили намір узяти участь у доборі, вважала за необхідне встановити прохідний бал з урахуванням двох критеріїв, а саме:
- відсотка від максимально можливого бала за кожен етап кваліфікаційного іспиту;
- співвідношення кількості кандидатів на посаду судді та суддів, які успішно складуть етап кваліфікаційного іспиту, до кількісті прогнозованих вакантних посад суддів у місцевих судах, з урахуванням яких оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду.
80. З огляду на наведене, ВККС України виконала покладений на неї законом обов`язок встановити прохідний бал, який би дозволяв кандидату бути допущеним до наступного етапу добору. При цьому, встановлюючи прохідний бал, Комісія не вказала його в остаточному числовому вираженні, а пов`язала прохідний бал з дотриманням двох обов`язкових умов: набрання мінімально допустимого бала та потрапляння по рейтингу до визначеного Комісією числа кандидатів. Установлення Комісією прохідного бала з тестування когнітивних здібностей на рівні, вищому за середній допустимий бал, узгоджується з природою конкурсної процедури добору та метою кваліфікаційного іспиту - забезпечити відбір осіб, найбільш здатних здійснювати правосуддя осіб в умовах обмеженої кількості посад.
81. Суд першої інстанції установив, що в межах добору кандидатів на посаду судді місцевого суду, оголошеного рішенням ВККС України від 11 грудня 2024 року № 366/зп-24, Комісія рішенням від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25 призначила тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.
Установила середній допустимий бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду, - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, та визначила прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) з урахуванням того, що до четвертого етапу допускаються учасники, які набрали бал, не нижче 55 відсотків максимально можливого бала, зокрема, у кількості не більше 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду.
82. За результатами тестування когнітивних здібностей, з урахування усіх вимог, встановлених Комісією, прохідний бал для кандидатів, які виявили намір бути призначеними або переведеними до місцевого загального суду, становить 34,69 бала.
83. Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 за результатами складання тестування когнітивних здібностей набрала 33,47 бала, що свідчить про успішне складання нею цього етапу кваліфікаційного іспиту, зважаючи на встановлений необхідний середній допустимий бал - 33, однак не свідчить про набрання прохідного бала, яким є 34,69. Отже, ОСОБА_1 правомірно не було допущено Комісією до наступного етапу кваліфікаційного іспиту (виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду).
84. Безпідставними є доводи позивачки щодо формування ВККС України різних прохідних балів третього етапу конкурсу для спеціалізацій, оскільки формування окремих рейтингів за спеціалізаціями зумовлено об`єктивними відмінностями у кількості вакантних посад у місцевих судах різних спеціалізацій та передбачено частиною п`ятою статті 74 Закону № 1402-VIII.
85. Окремо Велика Палата Верховного Суду звертає увагу і на те, що рішення ВККС України від 12 травня 2025 № 105/зп-25 та від 27 серпня 2025 року № 162/зп-25, якими визначено прохідний бал для усіх кандидатів, в тому числі і для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей), як свідчать матеріали справи, позивачка не оскаржувала в судовому порядку. Натомість у добровільному порядку, виявивши бажання брати участь у доборі, позивачка прибула для складання відповідних етапів іспиту, фактично прийнявши встановлений порядок його проведення та визначені умови. Водночас, наразі оскаржує результати для третього етапу кваліфікаційного іспиту (тестування когнітивних здібностей) вказуючи на протиправність встановлення ВККС України прохідного бала.
86. Відповідно до меж апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги [частина перша статті 308 КАС України], тому Велика Палата Верховного Суду не надає оцінку іншим позовним вимогам заявленим у цьому позові.
87. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані дії ВККС України є правомірними, вчиненими з дотриманням вимог законодавства, а доводи позивачки не спростовують законності прийнятих рішень.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
88. За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (пункт 2 частини першої статті 315 КАС України).
89. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (пункт 4 частини першої та частина друга статті 317 КАС України).
90. Ураховуючи висновки, викладені в мотивувальній частині цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову, а в іншій частині - залишенню без змін.
Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 317, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України задовольнити.
2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 990/482/25 в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати таухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
3. В іншій частині рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2026 року у справі № 990/482/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С. О. Погрібний
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді:О. О. Банасько О. В. Білоконь О. Л. Булейко І. А. Воробйова А. А. А. Ємець Л. Ю. Кишакевич В. В. Король С. І. Кравченко М. В. Мазур Н. М. Мартинюк Н. С. Стефанів Т. Г. Стрелець І. В. Ткач О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич
