Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
УХВАЛА
02.06.2026 Справа № 904/4470/16За скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича у справі № 904/4470/16:
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
За участю секретаря судового засідання Демченко С.В.
Представники:
від позивача не з`явився;
від відповідача не з`явився;
приватний виконавець не з`явився;
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково.
На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 видані 07.10.2016 накази про:
- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348 222 726, 62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797, 82 грн. 3% річних, 9 972 484, 42 грн. інфляційних втрат, 181 027, 48 грн. витрат по сплаті судового збору;
- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 199 130, 23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 залишено в силі.
На виконання постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 видано 26.12.2016 наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 248 040 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 скасовано постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено в силі.
19.05.2026 надійшла скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича, в якій просить суд:
- визнати неправомірним рішення приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича, оформлене листом від 04.03.2026 № (01-29)/18734, про відмову у поверненні АТ НАК Нафтогаз України виконавчого документа у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4470/16;
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича, що полягає у невинесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за заявою АТ НАК Нафтогаз України від 17.02.2026;
- зобов`язати приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича усунути порушення прав скаржника шляхом винесення постанови про повернення АТ НАК Нафтогаз України виконавчого документа наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4470/16 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що постановою приватного виконавця Куземченком Андрієм Сергійовичем від 04.08.2022 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4470/16.
Постановою від 14.11.2022 Приватним виконавцем Куземченком А.С. на підставі п. 15 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 904/4470/16 від 07.10.2016 до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Із змісту такої постанови вбачається, що підставою її винесення є саме застосування спеціального механізму врегулювання заборгованості на ринку природного газу.
17.02.2026 АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до приватного виконавця із письмовою заявою про повернення виконавчого документа 904/4470/16 від 07.10.2016 стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Листом від 04.03.2026 № (01-29)/18734 вбачається, що приватний виконавець відмовив у задоволенні вказаної заяви, пославшись на те, що виконавче провадження перебуває у стані зупинення. Станом на день подання цієї скарги постанову про повернення виконавчого документа стягувачу приватним виконавцем не винесено, виконавчий документ стягувачу не повернуто.
Ухвалою суду від 22.05.2026 розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 02.06.2026, запропоновано приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича до засідання подати письмові пояснення щодо скарги.
27.05.2026 від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 29.05.2026 відмовлено в задоволені клопотання Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про забезпечення проведення судових засідань у справі № 904/4470/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
В судове засідання 02.06.2026 повноважні представники сторін та приватний виконавець не з`явились.
Дослідивши матеріали скарги, господарський суд вбачає підстави для часткового задоволення скарги.
04.08.2022 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі № 904/4470/16.
Постановою приватного виконавця Куземченком А.С. від 14.11.2022 зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 904/4470/16 від 07.10.2016 на підставі п. 15 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
17.02.2026 АТ «НАК «Нафтогаз України» звернулося до приватного виконавця із письмовою заявою про повернення виконавчого документа 904/4470/16 від 07.10.2016 стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Листом від 04.03.2026 № (01-29)/18734 вбачається, що приватний виконавець відмовив у задоволенні вказаної заяви, пославшись на те, що виконавче провадження перебуває у стані зупинення.
Звертаючись із скаргою до суду, скаржник зазначає, що відмова приватного виконавця у поверненні виконавчого документа та невчинення відповідних дій є протиправними і порушують його права як стягувача.
Відповідно до частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).
Відповідно до статті 3391 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Метою виконавчого провадження є задоволення вимог стягувачів.
Положеннями статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця від 04.08.2022 відкрито виконавче провадження примусового виконання наказу Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі № 904/4470/16. В подальшому постановою від 14.11.2022 зупинено вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні на підставі пункту 15 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.
У випадку, передбаченому пунктом 15 частини першої статті 34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (частина одинадцята статті 35 Закону України «Про виконавче провадження»).
Зупинення вчинення виконавчих дій, у розумінні наведених норм статей 10, 35 Закону України «Про виконавче провадження», означає тимчасове припинення здійснення виконавцем будь-яких виконавчих дій та застосування заходів примусового виконання рішення до моменту настання визначених законом підстав для поновлення виконавчого провадження.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Тобто стягувач, на власний розсуд має право як пред`явити виконавчий документ для примусового виконання (пункт 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження») в межах встановленого законом строку, так і наділений правом просити повернути виконавчий документ за своєю заявою, якому кореспондується обов`язок виконавця його повернути.
Отже повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою є безумовним правом останнього, яке лежить у межах власного розсуду стягувача щодо розпорядження своїми правами та можливість здійснення якого не перебуває у залежності від стану виконавчого провадження.
Однак, повернення виконавчого документа не є заходом примусового виконання рішення в розумінні статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не передбачає вчинення виконавцем «активних» виконавчих дій з метою задоволення вимог стягувача.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 905/2199/20 (905/1152/16), де також зазначено, що повернення стягувачу виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» не ставиться в залежність від стану виконавчого провадження та є безумовним правом стягувача, отже така заява стягувача має бути задоволена, а виконавчий документ повернутий.
Суд звертає вагу на те, що повернення виконавчого документа стягувачу в жодному разі не впливає на інтереси боржника та не порушує його права, адже примусове виконання рішення не здійснюється.
За таких обставин суд дійшов висновку, що зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні не є перешкодою для виконання обов`язку щодо повернення виконавчого документа за заявою стягувача, а невчинення відповідних дій свідчить про протиправну бездіяльність приватного виконавця.
Відповідно до частини другої статті 342 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця та зобов`язання останнього усунути порушення прав скаржника шляхом винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому суд враховує, що передбачений частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 3391 ГПК України судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.
Так, зобов`язання приватного виконавця повернути стягувачу виконавчий документ, з урахуванням ефективності обраного скаржником способу захисту, не є втручанням в дискреційні повноваження виконавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20.
Суд зазначає, що надаючи оцінку вимогам скаржника про визнання неправомірним рішення приватного виконавця, оформленого листом від 04.03.2026 № (01-29)/18734, про відмову у поверненні виконавчого документа стягувачу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Як свідчать матеріали скарги, відмова приватного виконавця у поверненні виконавчого документа оформлена листом від 04.03.2026 № (01-29)/18734.
Однак, зазначений лист за своєю правовою природою не є рішенням приватного виконавця у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не має форми постанови, яка відповідно до вимог цього Закону є процесуальним актом виконавця, що породжує юридичні наслідки у виконавчому провадженні.
Суд вказує на те, що предметом оскарження в порядку статті 3391 ГПК України можуть бути рішення, дії чи бездіяльність виконавця, які мають самостійне правове значення та впливають на права і обов`язки сторін виконавчого провадження. Разом з тим, інформаційні листи, роз`яснення виконавця тощо, які не оформлені у визначеній законом процесуальній формі, не є такими рішеннями та не підлягають самостійному оскарженню.
За таких обставин, оскільки лист приватного виконавця від 04.03.2026 № (01-29)/18734 не є рішенням у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», підстави для визнання його неправомірним відсутні, а порушене право скаржника підлягає захисту шляхом визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця та зобов`язання останнього усунути порушення прав скаржника.
Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що скарга АТ «НАК «Нафтогаз України» на рішення та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича підлягає задоволенню в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця, що полягає у невинесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу його за заявою, та зобов`язання приватного виконавця усунути порушення прав скаржника шляхом винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». У задоволенні скарги в частині визнання неправомірним рішення приватного виконавця, оформленого листом від 18.03.2026 № 309, слід відмовити.
Керуючись вимогами ст. ст. 231, 234, 235, 342, 343 ГПК України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича, що полягає у невинесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу за заявою АТ «НАК «Нафтогаз України» від 17.02.2026.
Зобов`язати приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича усунути порушення прав скаржника шляхом винесення постанови про повернення АТ «НАК «Нафтогаз України» наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі № 904/4470/16 на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст 03.06.2026
Суддя В.І. Ярошенко
