Єдиний державний реєстр судових рішень
Ухвала
25 травня 2026 року
м. Київ
справа № 705/3924/24
провадження № 61-12615сво24
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Зайцева А. Ю., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги- ОСОБА_3 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року у складі колегії суддів Фетісової Т. Л., Сіренка Ю. В., Гончар Н. І.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
02 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
У позові вказувала, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем із 07 серпня 2009 року. У період подружнього життя у них народилися діти: 12 січня 2010 року - дочка, а 10 лютого 2016 року - син. З 24 лютого 2022 року відповідач не має можливості спільно проживати з родиною та брати участь у вихованні дітей через службу в Збройних Силах України, у зв`язку із чим виникла потреба у закріпленні судовим рішенням гарантованого розміру грошових коштів, які має сплачувати ОСОБА_2 на утримання їх спільних із позивачем дітей до досягнення ними повноліття.
Просила суд:
- стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на дочку - ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття;
- стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на сина - ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Уманський міськрайонний суд Черкаської області рішенням від 08 липня 2024 року позов задовольнив.
06 серпня 2024 року ОСОБА_3 , яка не брала участі у розгляді справи, вважаючи, що суд першої інстанції вирішив питання про її права й обов`язки, через систему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 08 липня 2024 року.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 12 серпня 2024 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Черкаський апеляційний суд ухвалою від 10 вересня 2024 року закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 .
Ухвалу про закриття апеляційного провадження апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному заявником рішенні в мотивувальній і резолютивній частинах не оцінював право дочки заявника на матеріальне утримання відповідача. ОСОБА_2 під час розгляду справи визнав позовні вимоги повністю та не вказав про наявність у нього ще одного утриманця (іншої дочки). Тому суд не оцінював сплату відповідачем аліментів на користь скаржника за іншим судовим рішенням. ОСОБА_3 не довела вирішення судом першої інстанції в оскарженому рішенні питань про її права й обов`язки.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
14 вересня 2024 року ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за її апеляційною скаргою. У касаційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду й направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції не врахував, що рішення суду першої інстанції від 08 липня 2024 року стосується інтересів іншої малолітньої дитини, на яку з відповідача вже стягуються аліменти.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 455/1434/17, від 13 липня 2022 року у справі № 639/4132/20, від 06 серпня 2018 року у справі № 303/7417/16-ц, зазначає про те, що наявність осіб, на користь яких відповідач уже сплачує аліменти, має значення під час вирішення спору про стягнення аліментів на користь інших його дітей.
Вказує, що апеляційний суд не врахував, що позивач, яка перебуває у шлюбі з відповідачем, і їхні діти, на користь яких суд першої інстанції стягнув аліменти, проживають спільно з відповідачем за однією адресою. Єдиною метою звернення позивача до суду було позбавлення ОСОБА_3 можливості отримувати від відповідача аліменти на їхню спільну дочку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або зменшити розмір цих аліментів.
Звертає увагу, що суд апеляційної інстанції не врахував, що 03 липня 2024 року він частково скасував рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року у справі № 701/1129/23 за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання їхньої дочки, зумовлених її захворюванням, та про стягнення аліментів на ОСОБА_3 , як матір. Скасування мотивував, зокрема, тим, що на утриманні відповідача вже є діти, на користь яких суд стягнув аліменти у справі № 705/3924/24.
Рішення суду першої інстанції зумовило настання негативних процесуальних наслідків для заявника, бо це рішення стало юридичною підставою для негайного звернення позивача з виконавчими листами до відділу державної виконавчої служби у м. Умані Черкаської області з метою перешкодити виконанню постанови апеляційного суду від 03 липня 2024 року у справі № 701/1129/23.
Державний виконавець об`єднав виконавчі провадження в одне, але згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження», насамперед, відбувається стягнення аліментів, а потім - додаткових витрат.
Позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
04 жовтня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3
01 вересня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 25 лютого 2026 року передав справу на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.
Підстави та мотиви передачі справи на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважає, що є підстави для відступлення від висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 09 грудня 2024 року у справі № 404/7235/22, щодо неможливості особи, яка не брала участь у справі, оскаржити рішення про стягнення аліментів, якщо за позовом такої особи суд уже раніше стягнув аліменти, і це рішення суду набрало законної сили.
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначає, що передача справи № 705/3924/24 на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду необхідна для забезпечення юридичної визначеності у застосуванні приписів частини першої статті 17 та статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з приписами пункту 11 частини третьої статті 2, пункту 5 частини п`ятої статті 12 і статті 44 цього Кодексу та, зокрема, пункту 3 частини першої статті 182 СК України, а саме щодо права особи, яка не брала участі у справі, оскаржити рішення про стягнення аліментів у цій справі (ініційованій з метою створення передумов для зменшення розміру аліментів за раніше ухваленим на користь такої особи рішенням суду в іншій справі) для того, щоб суд виконав обов`язки із запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжив заходи для виконання ними їхніх обов`язків, урахувавши наявність у відповідача іншої дитини, на яку вже стягуються аліменти.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що, відступаючи від зазначених висновків, слід сформулювати такі:
- якщо «пов`язані» чи «афілійовані» з відповідачем особи, наприклад, інший із подружжя або родичі (бабуся, батьки тощо), ініціюють позов про стягнення аліментів не для захисту їхніх прав та інтересів, а з метою створення передумов для зменшення розміру аліментів, які вже суд стягнув із того відповідача згідно з рішенням за позовом іншої особи (зокрема колишньої дружини/чоловіка), такі позивачі діють очевидно недобросовісно та зловживають їхніми правами стосовно кредитора (стягувача). Тобто відбувається використання нового позову про стягнення аліментів не для захисту прав та інтересів, а з метою впливу на обсяг виконання рішення суду, що набрало законної сили, про таке стягнення з того ж відповідача,
- рішення суду про стягнення аліментів за позовом «пов`язаних» або «афілійованих» із відповідачем осіб стосується прав та/або інтересів позивача в іншій справі (стягувача), на користь якого суд уже стягнув аліменти. Тому такий позивач (стягувач) може оскаржити вказане рішення в апеляційному порядку;
- право на апеляційне оскарження рішення суду про стягнення аліментів мають особи, які не брали участі у тій справі, якщо це рішення стосується їхніх інтересів або завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках чи обмежує їхні права.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду (частина третя статті 403 ЦПК України).
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що на розгляд об`єднаної палати може бути передана справа, якщо в аналогічній (подібній) справі в межах одного касаційного суду викладено інший висновок щодо застосування норми права.
Відповідно до пунктів 25-27, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19 для цілей застосування приписів процесуальних законів подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, потрібним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт.
На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність потрібно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду наголошує, що правовідносини у справі № 404/7235/22, від правового висновку у якій колегія суддів пропонує відступити, та у справі, що переглядається, не є подібними, оскільки фактичні обставини цих справ відмінні.
Зокрема, за обставинами справи № 404/7235/22 позов пред`явила баба платника аліментів, яка вказувала, що відповідач не надає їй матеріальної допомоги, якої вона потребує через втрату житла внаслідок військової агресії російської федерації, а також у зв`язку з відсутністю необхідних коштів на життя та необхідних медичних препаратів.
У справі № 705/3924/24 позов заявила дружина платника аліментів, яка просила стягнути кошти на утримання двох дітей.
У справі, що переглядається, ОСОБА_3 покликалася на те, що Черкаський апеляційний суд постановою від 03 липня 2024 року частково скасував рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року у справі № 701/1129/23 за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дочки та стягнення аліментів на ОСОБА_3 , як матір. Свою постанову апеляційний суд мотивував, зокрема, тим, що на утриманні відповідача є діти, на користь яких суд стягнув аліменти у справі № 705/3924/24.
ОСОБА_3 свою касаційну скаргу мотивувала не лише наявністю рішення суду про стягнення аліментів на користь іншої особи, а також тим, що відмовляючи в позові про стягнення аліментів на матір дитини, суд врахував перебування на утриманні платника аліментів дружини та двох неповнолітніх дітей, тобто не погоджувалася з оцінкою судом фактичних обставин у справі про стягнення аліментів на матір дитини.
Вказане свідчить про відсутність предмета (об`єкта) для розгляду цієї справи об`єднаною палатою, оскільки розгляд судом справи, в якій відсутній функціонал (компетенційні повноваження) для об`єднаної палати, не відповідатиме критерію суду, встановленого законом.
З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв`язку відсутністю предмета (об`єкта) для перегляду.
Керуючись статтями 260, 402, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Повернути справу № 705/3924/24 на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. І. Грушицький СуддіА. Ю. Зайцев В. І. Крат Д. Д. Луспеник Є. В. Синельников І. М. Фаловська М. Є. Червинська
