ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2026 року
м. Київ
справа № 758/5240/24
провадження № 61-3357 св 26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Овчаренко МиколаОлександрович, ОСОБА_2 , державне підприємство «Сетам»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
представника ОСОБА_1 - адвоката Калугіна Дмитра Олеговича, на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року у складі судді Ларіонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду
від 28 січня 2026 року у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Болотова Є. В.,
Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Овчаренко М. О., ОСОБА_2 , державного підприємства «Сетам», в якому просила суд: 1) визнати недійсним електронний аукціон (торги) з реалізації предмету іпотеки - однокімнатної квартири, загальною площею 34,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1
(лот № 530438), проведений в рамках виконавчого провадження ВП НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа від 21 листопада 2023 року № 824/77/22 про стягнення з неї на користь кредитної спілки «Зараз» заборгованості за кредитним договором; 2) визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на зазначену квартиру; 3) припинити право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру.
Позов мотивовано тим, що торги проведено незаконно, так як рішення суду про звернення стягнення на іпотечне майно не було.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 липня 2024 року.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Судові рішення мотивовані тим, що з часу відкриття провадження у справі позивач жодного разу не з`являлася в судові засідання, рухом справи не цікавилася. Позивачем було допущено повторність (другу підряд) неявки в судове засідання, заява про розгляд справи за відсутності позивача не подана і неявка позивача перешкоджає розгляду справи, тому позовзалишено без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача в судове засідання.
Суд апеляційної інстанції вказав, що доводи позивача про те, що в судове засідання, призначене на 16квітня 2025 року, сторона позивача належним чином не повідомлялася, спростовуються відомостями про доставку повідомлення позивачці у додаток «Viber».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Калугін Д. О., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Подільського районного суду
м. Києва від 16 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 28 січня 2026 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи № 758/5240/24 із Подільського районного суду м. Києва, надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
У травні 2026 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Судуу складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2026 року справу призначено до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Калугіна Д. О., мотивована тим, що суди порушили норми процесуального права і, висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що до початку судового засідання, призначеного на 11 березня 2025 року, представником позивача - адвокатом Калугіним Д. О., було подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з його зайнятістю в іншому судовому провадженні № 947/10511/23 в Київському районному суді м. Одеса, яке було призначено раніше.
Зазначає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач належним чином повідомлена про судове засідання, призначене на 16 квітня
2025 року, що підтвердується відомостями про доставку повідомлення позивачці ОСОБА_1 у додаток «Viber». Вказаний висновок суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах:від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20,
від 04 вересня 2024 року у справі № 761/319/22, від 02 квітня 2025 року у справі
№ 345/5811/23, в яких зазначено, що суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових повідомлень виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника справи. За відсутності заяви учасника справи, його представника на отримання судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі такі документи суд не може надсилати у додатку «VIBER» на телефонний номер, який вказав позивач у позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Ні ОСОБА_1 , ні її представник не подавали суду заяв про отримання судових повісток, повідомлень і викликів у додатку «VIBER».
Таким чином довідка про доставку позивачу повідомлення у додаток «VIBER» про призначення справи до розгляду на 16 квітня 2025 року, на яку послався суд апеляційної інстанції, не є належним доказом повідомленням позивача про дату та час розгляду справи. При цьому, районним судом не було здійснено повідомлення ні позивача ні її представника у будь-який інший спосіб про призначення справи до розгляд на 16 квітня 2025 року. Також не надходило жодних повідомлень (повісток) і до електронного кабінету представника позивача про дату та час розгляду справи, який він має.
Вважає, що умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.
При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відзиви на касаційнускаргу до суду не надходили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішення, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судом норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скаргапредставника ОСОБА_1 - адвоката Калугіна Д. О., підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права
із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення судів не відповідають.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, однією з підстав для залишення позовної заяви без розгляду є неявка у судове засідання належним чином повідомленого позивача двічі поспіль, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання,
в яке він не з`явився.
Згідно з частинами третьою, шостою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.
Відповідно до частини дев`ятої статті 128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Надсилання учасникам судового процесу судових повісток, повідомлень і викликів в електронній формі (далі - судові виклики) здійснюється шляхом направлення в месенджері за допомогою програмного додатка або SMS-повідомлення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду. Судовий виклик надсилається учаснику судового процесу за наявності відповідної заяви та технічної можливості. Форма заяви надається учаснику судового процесу в суді або самостійно завантажується ним з офіційної сторінки суду, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України. Така заява підписується власноруч або кваліфікованим електронним підписом учасника судового процесу та подається до суду. Заява не задовольняється за умови встановлення факту наявності в учасника судового процесу зареєстрованої офіційної електронної адреси (пункти 2, 5 і 6 Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2023 року № 28).
Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 січня 2019 року
у справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року у справі № 201/6092/15, від 04 листопада 2019 року у справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року
у справі № 704/435/19-ц, від 10 листопада 2022 року у справі № 440/222/19, від 24 липня 2023 року у справі № 495/6258/20.
Зазначена судова практика є незмінною, до подібних висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22.
Суд першої інстанції повідомив представника позивача під розписку про дату та час судового засідання, призначеного на 11 березня 2025 року (т. 1, а. с. 200). На це засідання позивач і її адвокат не з`явилися. Адвокат направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи через відрядження до м. Одеси для участі
у розгляді кримінальної справи (т. 1, а. с. 206). Суд першої інстанції через неявку позивача та її представника відклав її розгляд з 11 березня 2025 року на 16 квітня 2025 року. Про це повідомив 12 березня 2025 року у додатку «VIBER» на телефонний номер НОМЕР_1 (т. 1, а. с. 213), який позивач зазначив у позовній заяві.
Проте у справі немає доказів належного повідомлення позивача ОСОБА_1 чи її представника про розгляд справи, призначений на 16 квітня 2025 року, зокрема, доказів направлення їм вказаних судових повісток-повідомлень засобами поштового зв`язку чи через підсистему «Електронний суд» та, як наслідок, їх отримання (вручення).
Наявна у справі довідка Подільського районного суду м. Києва про доставку повідомлення у додатку «VIBER», складена невідомою особою щодо повідомлення ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_1 про зазначений розгляд справи
(т. 1, а. с. 213), не є належним повідомленням, оскільки у суду першої інстанції не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, так як у матеріалах справи немає відповідних заяв позивача ОСОБА_1 чи її представника про виклик їх до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.
Доказів того, що сторона позивача зловживала своїми процесуальними правами суд не встановив. Так, як позивач, так і її представник мають зареєстроване місце проживання, належним чином отримували повістки про дату судового засідання і тому, вочевидь, є нерозумним і незрозумілим причина ненаправлення повісток стороні позивача звичайним способом, а чомусь через додаток «VIBER» у телефоні. Але і в цьому випадку, у разі доведення зловживання процесуальними правами, застосування норми процесуального права буде іншим.
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 та її представник не були належним чином повідомлені судом першої інстанції про розгляд справи, призначений на 16 квітня 2025 року.
Обов`язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку зумовлює порушення не лише права учасника справи на таке повідомлення, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства
(див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 червня 2024 року у справі № 461/2716/20).
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (§ 23 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Гурепка проти України» (№ 2), заява № 38789/04).
Отже, висновок суду першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, про те, що позивач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання суду першої інстанції, призначеного на 16 квітня 2025 року, та без поважної причини не з`явилася на них, є необґрунтованим, тому підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду та постановлення оскаржуваного судового рішення в суду першої інстанції не було.
Суд апеляційної інстанції в силу своїх повноважень не виправив указаних процесуальних порушень, допущених судом першої інстанції, та безпідставно залишив незаконне судове рішення суду першої інстанції без змін.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати оскаржувані судові рішення з передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Під час продовження розгляду справи суд має врахувати викладене, забезпечити належне повідомлення позивача та інших учасників справи про дату, час та місце її розгляду та ухвалити законне і справедливе судове рішення.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки справа направляється на новий судовий розгляд, тому розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калугіна Дмитра Олеговича,задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 16 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк