Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 354/417/25
Провадження № 2/354/277/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
22 червня 2026 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Ковалюк О.М.,
за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,
прокурора Римарука В.В.,
представника відповідачки ОСОБА_1 ? адвоката Свищо С.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Яремче заяву про залишення без руху цивільної справи за позовом виконувача обов`язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки ОСОБА_2 та Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано Франківської області, про витребування земельної ділянки,-
в с т а н о в и в:
У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа № 354/417/25, розгляд якої відбувається у порядку загального позовного провадження.
14.05.2026 представник відповідачки ? адвокат Свищо С.М. подав заяву, в якій просить позов залишити без руху, надавши прокурору строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків, а саме: долучення доказів щодо доплати судового збору, відповідно до вимог п.п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи із дійсної вартості спірного майна, із урахуванням раніше сплаченого судового збору.
Заяву мотивує тим, що прокурором при зверненні до суду із вказаним позовом сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, який визначений виходячи із вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 2611093000:22:001:2771, визначеної за нормативно-грошовою оцінкою у сумі 181986,65 грн, що не відповідає дійсній ринковій вартості даної ділянки станом на день подання позову. З метою усунення недоліків, зазначених в ухвалі Яремчанського міського суду від 10.03.2025, прокурором подано 12.03.2025 довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, згідно якої вартість спірної земельної ділянки станом на 11.03.2025 становить 140 447,93 грн, відтак доплати судовий збір не потребує. Внаслідок чого суд прийняв позовну заяву до розгляду та ухвалою від 18.03.2025 відкрив провадження у справі. Однак на думку представника відповідачки надана прокурором довідка за формою згідно додатка 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом ФДМУ №658 від 17.05.2018, не є звітом про оцінку майна в розумінні ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а тому є неналежним доказом на підтвердження дійсної ринкової вартості спірної земельної ділянки. У зв`язку з цим, на замовлення відповідачки Суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Українське бюро приватизації та оцінки майна» складено звіт № SY250619-001 від 19.06.2025 про експертну грошову оцінку земельної ділянки, згідно якого ринкова вартість спірної ділянки площею 0,125 га з кадастровим номером 2611093000:22:001:2771, яка розташована в с. Поляниця, урочище Вишні, Надвірнянського району Івано-Франківської області становить 4 055 775,00 грн. Даний звіт на думку представника відповідача є належним підтвердженням дійсної ринкової вартості спірної земельної ділянки.
22.06.2026 до суду надійшло клопотання адвоката Свищо С.М. щодо долучення до матеріалів справи звіту № SY260622-004 про експертну грошову оцінку спірної земельної ділянки, складений 22.06.2026 ТОВ «Українське бюро приватизації та оцінки майна», відповідно до якого вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2611093000:22:001:2771 становить 4 055 775,00 грн.
У підготовчому судовому засіданні адвокат Свищо С.М., який брав участь в режимі відеоконференції, підтримав своє клопотання про залишення позовної заяви без руху, з мотивів викладених у ній, просив його задовольнити. Вважає, що норми ЦПК є однаковими для всіх учасників процесу, в тому числі і для прокурора. Пояснив суду, що оскільки долучена ним оцінка земельної ділянки зроблена 22.06.2026 станом на дату подання позовної заяви, тобто 05.03.2025, то при розгляді клопотання про залишення без руху позовної заяви просив взяти саме її до уваги.
Прокурор у судовому засіданні щодо задоволення клопотання представника відповідачки заперечив, посилаючись на те, що при зверненні до суду із вказаним позовом прокурором правильно визначено розмір судового збору, виходячи із вартості спірної земельної ділянки із урахуванням долученої Довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформованої з Єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, а тому не погоджується із вартістю спірної ділянки, визначеної у долученому представником відповідачки Звіті з незалежної оцінки майна, оскільки така вочевидь не відповідає відомостям, наявним у Єдиній базі даних звітів про оцінку, нормативно грошовій оцінці майна та відомостям про вартість спірної ділянки, зазначеним у договорі купівлі-продажу, укладеним із ОСОБА_3 у 2020 році. Зазначив, що сторона позивача правильно визначила ціну позову, а представник відповідачки створює штучні перешкоди щодо збільшення розміру судового збору. Крім того, згідно ст. 176 ЦПК України суд вправі визначити розмір судового збору по результатах розгляду справи. Із урахуванням наведеного просив у задоволенні вказаного клопотання відмовити та продовжити розгляд даної справи.
Інші учасники в судове засідання не з`явилися, судом повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.
Заслухавши думку прокурора та представника відповідачки, перевіривши матеріали позовної заяви судом встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування-вартістю майна.
Із змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу про витребування земельної ділянки площею 0,125 га. Ціна позову визначена в сумі 181 986,64 грн на підставі нормативно-грошової оцінки, згодом 12.03.2025 на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, прокурором долучено Довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформованої з Єдиної бази даних звітів про оцінку Фонду державного майна України, якою визначено вартість земельної ділянки, що витребовується 140 447,93 грн, тому раніше сплачений судовий збір в сумі 3028,00 грн не потребував доплати.
У п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Як зазначалось раніше, прокурором до позовної заяви долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомого майна сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).
Проте, на переконання суду, така довідка не є доказом на підтвердження дійсної (ринкової) вартості об`єкту нерухомого майна з огляду на таке.
Згідно з п. 1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого Наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбачених Податковим кодексом України.
Потребу у визначенні оціночної вартості майна встановлює Податковий кодекс. Так, відповідно до вимог ст. 172 Податкового Кодексу, дохід фізичної особи від продажу об`єкта нерухомості обкладається податком ПДФО (18%) та визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Для визначення суми податку, який має сплатити продавець, використовуються також звіти про оцінку незалежних оцінювачів, але за умови внесення до Єдиної бази даних.
Відтак, убачається, що сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна, а тому, суд не може прийняти надану позивачем довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості як доказ дійсної (ринкової) вартості нерухомого майна, яке є предметом спору.
Натомість, дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. При цьому вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.
Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України «Про оцінку земель», для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Тому вимога у цій справі про визнання права на земельну ділянку має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці. Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 129/2194/20.
Згідно з ст. 5 Закону України «Про оцінку земель», грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.
Відповідно до ст. 19, 20 Закону України «Про оцінку земель», експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», а також інших нормативно-правових актів та норм і правил та за її результатами складається звіт про оцінку.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» становить 3028,00 грн.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028,00-1059800,00грн).
Судом встановлено, що прокурором при зверненні до суду з вказаним позовом сплачено судовий збір за заявлену вимогу про витребування спірної земельної ділянки у розмірі 3028,00 грн, враховуючи вартість зазначену в Довідці про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформованої із Єдиної бази даних звітів про оцінку станом на 11.03.2025 становила 140 447,93 грн.
Оскільки позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору, станом саме на час звернення до суду з позовними вимогами, а довідка про оцінку вартості об`єкта нерухомості, на підставі якої позивачем сплачено судовий збір, не може бути таким підтвердженням, про що вказано вище, то доводи представника відповідачки щодо невірного зазначення ціни позову та сплати судового збору суд вважає обґрунтованими, оскільки дійсна вартість майна, про витребування якого йде спір, становить 4 055 775,00 грн, що вочевидь не відповідає вартості спірного майна зазначеного в позові в сумі 140 447,93 грн.
Згідно статті 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до наданого представником відповідачки Звіту про незалежну оцінку майна, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Українське бюро приватизації та оцінки майна»» від 22.06.2026 вбачається, що ринкова вартість земельної ділянки площею 0,1250 га кадастровий номер 2611092001:22:002:2771, яка розташована у с. Поляниця участок Вишні Надвірнянського району Івано-Франківської області становить 4 055 775,00 грн, що більш повно і об`єктивно відображає дійсну вартість спірної земельної ділянки. При цьому інші сторони не скористались правом у разі незгоди з такою оцінкою, надати відповідний звіт оцінювача земельної ділянки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визначена у позовній заяві ціна позову у розмірі 140 447,93 грн не відповідає дійсній ринковій вартості спірної ділянки, а судовий збір за подання вказаного позову сплачено у меншому розмірі, аніж законодавчо визначений.
Посилання прокурора на норми ч. 2 ст. 176 ЦПК України є необґрунтованими, оскільки така норма лише надає право суду скорегувати суму судового збору у випадку, коли ціна позову вже визначена, але є спірною, однак не звільняє позивача від обов`язку визначити ціну позову та сплатити судовий збір. У даному випадку немає спору про суму судового збору з огляду на недостовірно визначену вартість земельної ділянки, яка витребовується. Суд розцінює таку поведінку позивача, як перекладення на суд свого процесуального обов`язку.
На підставі поданих сторонами доказів, судом встановлено дійсну вартість спірного майна - 4 055 775,00 грн, з урахуванням якої судовий збір складає 57 808,63 грн, що становить 1,5 відсотка ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800,00 грн), виходячи із дійсної вартості спірного нерухомого майна із відрахуванням раніше сплаченого судового збору за дану вимогу у сумі 3028,00 грн.
Відповідно до ч.11 ст.187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи те, що ціна позову визначена позивачем неналежним чином, а судовий збір сплачений не с повному обсязі, позовну заяву слід залишити без руху, надати прокурору та позивачу строк п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків, а саме: долучення доказів щодо сплати судового збору за заявлену майнову вимогу про витребування земельної ділянки у розмірі 57 808,63 грн на рахунок: «судовий збір: Отримувач коштів: (отримувач коштів: ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Яремче/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UA348999980313191206000009674, код класифікації доходів бюджету: 22030101).
Суд звертає увагу, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини, оскільки положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних
прав і обов`язків, однак право на суд не є абсолютним і воно може бути обмежено, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. У пункті 55 рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) зазначено про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 187, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Залишити без руху позовну заяву, подану виконувачем обов`язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Надвірнянської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачки ОСОБА_2 та Поляницька сільська рада Надвірнянського району Івано-Франківської області, про витребування земельної ділянки.
Надати п`ятиденний строк для усунення недоліків виконувачу обов`язків керівника Надвірнянської окружної прокуратури та позивачу, а саме: сплати судового збору за заявлену майнову вимогу про витребування земельної ділянки, виходячи із дійсної вартості спірного нерухомого майна із відрахуванням раніше сплаченого судового збору.
Повідомити прокурора та позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду.
Підготовче судове засідання у даній справі відкласти на 24 липня 2026 року на 15 год 30 хв.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК
