Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2026 року
м. Київ
справа № 990/110/25
провадження № 11-14заі26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Погрібного С. О.,
судді-доповідачки Стрелець Т. Г.,
суддів Банаська О. О., Білоконь О. В., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартинюк Н. М., Стефанів Н. С., Тітова М. Ю., Ткача І. В., Уркевича В. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Друцької О. Г.,
розглянула в судовому засіданні справу за позовомОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 12 березня 2025 року № 48/зп-25, № 49/зп-25, зобов`язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року (судді Юрченко В. П., Бившева Л. І., Блажівська Н. Є., Гончарова І. А., Олендер І. Я),
УСТАНОВИЛА
Короткий зміст позовних вимог
1. 26 березня 2025 року ОСОБА_1 подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просила:
1) визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, стосовно ОСОБА_1 згідно з додатком до цього рішення з кодом 0053213, бал 50, з кодом 0041760, бал 58;
2) визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду суддів в апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, стосовно ОСОБА_1 ;
3) зобов`язати ВККС провести повторне оцінювання виконаних ОСОБА_1 практичних завдань (коди кандидата 0053213, 0041760) у складі інших членів ВККС та з урахуванням правової позиції суду в цій справі;
4) зобов`язати ВККС відновити участь ОСОБА_1 у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зі стадії перевірки практичних завдань іншими членами ВККС з урахуванням висновків суду у цій справі та встановленням результатів практичних завдань (індивідуальні коди кандидата 0053213 та 0041760) не менше від показника у 56,25 бала.
2. Позивачка обґрунтовувала пред`явлений позов тим, що як на момент ухвалення рішення про оголошення конкурсу, так і на момент подачі документів ані Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), ані Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами; далі - Положення № 143/зп-16), ані будь-який інший локальний нормативний акт Комісії не містили приписів, які б передбачали, що Комісія після затвердження за визначеною законом формою та встановленою процедурою Положення № 143/зп-16, яке покликане регулювати відносини у сфері проходження кваліфікаційного оцінювання суддями і яке містить загальні правила поведінки, мала повноваження застосовувати нові правила і показники визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на етапі «Іспит», що суперечать загальним правилам визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на цьому етапі, зокрема правилам пунктів 6-8 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16.
3. Зокрема, позивачка, покликаючись на Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, затверджене рішенням ВККС від 02 листопада 2016 року № 141/зп-16 (зі змінами), Положення № 143/зп-16, затверджене рішенням ВККС від 03 листопада 2016 року, Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, затверджених рішенням ВККС від 04 листопада 2016 року № 144/зп-16 (у редакції рішення Комісії № 20/зп-18 від 13 лютого 2018 року, зі змінами; далі - Порядок № 144/зп-16), доводить суду, що мінімально допустимим є бал, отриманий за результатами оцінки критерію кваліфікаційного оцінювання, який дозволяє судді (кандидату на посаду судді) продовжувати участь у кваліфікаційному оцінюванні (підпункти 6.1-6.4 пункту 6 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16). Цей бал визначається для: анонімного письмового тестування; виконання практичного завдання; іспиту. Мінімально допустимі бали при складанні анонімного письмового тестування та виконанні практичного завдання визначаються рішенням Комісії за критеріальним методом відповідно до Порядку № 144/зп-16. Мінімально допустимий бал під час виконання практичного завдання встановлюється для визначення мінімально допустимого бала іспиту. Мінімально допустимий бал іспиту визначається рішенням Комісії за сумою мінімально допустимих балів анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання.
4. Також позивачка зазначає, що відповідно до пункту 14 розділу V Порядку № 144/зп-16 критеріальний метод полягає у тому, що члени Комісії, аналізуючи тестові запитання або практичні завдання, визначають (оцінюють) вагу правильної відповіді на кожне запитання або показників виконання практичного завдання для мінімально підготовленого потенційного судді відповідного суду. Після цього кожен член Комісії виводить мінімально допустимий бал анонімного письмового тестування або практичного завдання. Оцінки членів Комісії усереднюються, а ці середні значення використовуються для визначення мінімально допустимого бала анонімного письмового тестування або практичного завдання.
5. За твердженням позивачки, особливості допуску судді (кандидата на посаду судді) до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання врегульовано пунктами 7-9 глави 6 розділу ІІ Положення № 143/зп-16. За приписами цих норм суддя (кандидат на посаду судді), який за результатами складення анонімного письмового тестування набрав менше мінімально допустимого бала, на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до виконання практичного завдання, припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. Водночас суддя (кандидат на посаду судді), який набрав менше мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання у разі набрання ним мінімально допустимого бала іспиту. У випадку, коли суддя (кандидат на посаду судді) за результатами етапу «Іспит» набрав менше мінімально допустимого бала, він на підставі відповідного рішення Комісії не допускається до етапу «Дослідження досьє та співбесіда», припиняє участь у кваліфікаційному оцінюванні та визнається таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді або на відповідність займаній посаді. За приписами пунктів 9, 11 розділу V Положення № 143/зп-16 мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді - 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту. Рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
6. Наведене, на переконання ОСОБА_1 , свідчить про те, що: по-перше, Комісія повинна була оцінити результат кваліфікаційного іспиту в цілому, а не за результатами певного підетапу. По-друге, рішення Комісії щодо визначення негативних для позивачки результатів оцінки виконаного нею практичного завдання не має бути вмотивованим лише посиланням на показник арифметичного значення результату оцінювання.
7. На думку позивачки, аналіз Положення № 143/зп-16 дозволяє зробити такі висновки:
- ненабрання учасником мінімально допустимого бала за результатами складення анонімного письмового тестування є безумовною підставою для припинення його участі у кваліфікаційному оцінюванні та визнання таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді. У разі якщо учасник набрав мінімально допустимий бал за результатами складення анонімного письмового тестування, він допускається до виконання практичного завдання;
- встановлення ВККС мінімально допустимого бала за результатами проходження кожної стадії іспиту є її обов`язком і відповідає вимогам Положення № 143/зп-16, проте набрання мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання не є окремою передумовою для допуску учасника до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання (дослідження досьє та проведення співбесіди);
- встановлення ВККС мінімально допустимого бала за результатами виконання практичного завдання не має самостійного значення та по сутті є складовою іншої процедури - визначення мінімально допустимого бала усього іспиту.
8. Тобто позивачка стверджує, що: 1) суддя, який за результатами виконання практичного завдання набрав менше мінімально допустимого бала за виконання практичного завдання, допускається до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», якщо в сумі з балами, набраними за виконання анонімного письмового тестування (не менше мінімально допустимого бала за цей етап іспиту), він набрав мінімально допустимий бал і більше за результатами усього іспиту; 2) суддя, який за результатами етапу «Іспит», тобто за сумою балів за виконання анонімного письмового тестування (не менше мінімально допустимого) та за виконання практичного завдання набрав мінімально допустимий бал іспиту, не може бути визнаний таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді, а підлягає допуску до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
9. ОСОБА_1 наголосила на тому, що нею отримано мінімально допустимий бал, який складає 75 і більше відсотків від максимально можливого бала за іспит, який включає в себе як тестування, так і виконання практичного завдання.
10. На завершення позивачка відзначила, що оскільки на момент оголошення конкурсу від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та момент подачі нею документів діяли правові норми, які встановлювали, що за результатами набрання 75 % максимально можливого бала відповідного іспиту кандидата допускають до наступного етапу конкурсу (кваліфікаційного оцінювання) - «Дослідження досьє та проведення співбесіди», це впливає на легітимні очікування позивачки щодо допуску її до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
11. На думку позивачки, рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 у частині визначення результатів третього підетапу першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» - «виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду» є протиправними та такими, що суперечать частині другій статті 19 Конституції України, частині другій статті 2 КАС України, а також Закону № 1402-VIII з таких підстав. Рішення Комісії щодо визначення негативних для позивачки результатів оцінки виконаного нею практичного завдання не має бути вмотивованим лише посиланням на показник арифметичного значення результату оцінювання; відповідно до екзаменаційних відомостей щодо оцінки її практичних завдань в графі «ПІБ членів ВККС, які здійснювали оцінювання практичного завдання» відсутні будь-які відомості та мотивування виставлених балів, тобто вони є невмотивованими та непрозорими; в екзаменаційних відомостях не зазначено, скільки і яких помилок допущено позивачкою в проєктах судових рішень, зошити із завданнями також не містять виправлень чи закреслень, а тому неможливо встановити, чим керувалися члени ВККС, з яких міркувань оцінили письмові роботи позивачки.
12. До того ж позивачка зазначає, що відповідно до повідомлення в Судово-юридичній газеті від 12 березня 2025 року перевірку практичних завдань здійснювала колегія у складі: Андрій Пасічник - голова ВККС, Сергій Чумак - секретар Першої палати ВККС, Роман Сабодаш - член ВККС. Водночас у Судово-юридичній газеті зазначено, що голова ВККС із 3 до 11 березня знаходився на лікарняному, що може бути додатковим доказом неправомірності оскаржуваних рішень у випадку, якщо він їх перевіряв.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
13. Указом Президента України від 19 листопада 2010 року № 1046/2010 «Про призначення суддів» ОСОБА_1. призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п`ять років.
14. Указом Президента України від 03 квітня 2017 року № 95/2017 «Про призначення суддів» ОСОБА_1. призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду безстроково.
15. Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема, в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ, із заявою про участь в якому звернулася також і ОСОБА_1 (далі - конкурс).
16. Рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 призначено кваліфікаційне оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах 172 кандидатів. Цим рішенням також встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
17. Рішенням ВККС від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/ зп-23 (зі змінами), зокрема й ОСОБА_1 , та визначено черговість етапів його проведення:
- перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
- другий етап - тестування когнітивних здібностей;
- третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
18. Рішенням Комісії від 23 жовтня 2024 року № 333/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду. До тестування когнітивних здібностей допущено 132 кандидати, які успішно пройшли перший етап кваліфікаційного іспиту, зокрема позивачку.
19. Рішенням ВККС від 22 січня 2025 року № 19/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. До виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду допущено 105 кандидатів, які успішно пройшли другий етап кваліфікаційного іспиту, у тому числі позивачку.
20. Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах. Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп`ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150, та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 бала.
21. Рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 21/зп-25 затверджено склад екзаменаційної комісії для перевірки та оцінювання практичних завдань, виконаних кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах.
22. Згідно із графіком, визначеним рішенням Комісії від 22 січня 2025 року № 19/зп-25, 24 та 25 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного адміністративного суду, участь у якому взяла ОСОБА_1 .
23. Рішенням Комісії від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 затверджено кодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
24. Рішенням ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, серед іншого:
- затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), у тому числі ОСОБА_1 , яка за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0053213) отримала 50,0 балів, а за результатами другого (код кандидата 0041760) - 58 балів, що у сумі становить 108,0 балів;
- затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів;
- відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів, у тому числі ОСОБА_1.
25. ОСОБА_1 не погодилася з рішеннями ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 та № 49/зп-25 у частині, що стосується її, та звернулася до суду з адміністративним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
26. Рішенням від 17 грудня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
27. Суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи позивачки про необхідність застосування ВККС Закону № 1402-VIII у редакції станом на момент оголошення конкурсу на посаду судді апеляційного суду (вересень 2023 року), а також відповідні їм нормативно-правові акти, оскільки дійсно, після оголошення конкурсу законодавцем і ВККС внесено суттєві зміни у порядок і процедуру проведення такого конкурсу. Водночас всі конкурсанти були завчасно ознайомлені зі змінами у нормативно-правовому регулюванні, тобто були у рівних умовах. До того ж конкурсантка погодилася з такими умовами та продовжувала за власним бажанням брати участь у конкурсних процедурах.
28. Також суд першої інстанції додав, що, незважаючи на відсутність у позовній заяві підстав позову щодо застосування відповідачем Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, які затверджені рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, ОСОБА_1 у судовому засіданні покликалася на їх недотримання відповідачем, що ставить під сумнів, на її думку, здійснення оцінювання з їх урахуванням та обґрунтованість виставлених за результатами такого оцінювання балів. Також у клопотанні позивачки про витребування доказів від 02 квітня 2025 року згадувалося про Методичні вказівки, оскільки вона просила витребувати дані щодо наявності орфографічних, стилістичних, правових помилок у письмових роботах відповідно до Методичних вказівок. До того ж у заяві про розгляд справи без її участі від 15 квітня 2025 року позивачка стверджувала про невмотивованість оскаржених нею рішень ВККС від 12 березня 2025 року
№ 48/зп-25 та № 49/зп-25, оскільки її письмові роботи не оцінені відповідно до критеріїв кваліфікаційного оцінювання, визначених відповідачем у Методичних вказівках з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту.
29. Втім, позовна заява, як і заява про збільшення розміру позовних вимог, доводів щодо недотримання ВККС вимог Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24, не містить.
30. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС мотивувати результати оцінювання практичних робіт, суд врахував, що методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, в якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, механізм виведення остаточної оцінки учасника. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання. Тому порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
31. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII. З огляду на їх назву та зміст Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим передовсім членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки. Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язок та спосіб фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять. Такі вказівки призначені як для членів екзаменаційних комісій, так і для кандидатів і слугують для них орієнтиром під час перевірки та виконання практичних завдань, для забезпечення єдиних стандартизованих для всіх учасників іспиту підходів у їх виконанні та оцінюванні.
32. Суд першої інстанції врахував, що, відповідно, сама лише наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
33. З оскаржуваного рішення відповідача від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 судом установлено, що як за структурою, так і змістовно воно відповідає нормам Положення № 185/зп-24, а саме: у додатку до цього рішення значиться під порядковим номером 88 код кандидата - 0041760 та бал - 58, під порядковим номером 109 додатка до цього рішення - код кандидата - 0053213, бал - 50.
34. На переконання суду першої інстанції, в оскарженому рішенні ВККС відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту належно навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
35. Вимога позивачки зобов`язати ВККС відновити її участь у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, зі стадії перевірки практичних завдань іншими членами Комісії з урахуванням висновків суду у цій справі та встановленням результатів практичних завдань (індивідуальні коди кандидата 0053213 та 0041760) не менше від показника у 56,25 бала, є протиправним способом успішного подолання цього етапу конкурсу шляхом ухвалення судового рішення про те, що її поновлено у конкурсі, оскільки суд як орган правосуддя не може під час розгляду спору щодо реалізації дискреційних повноважень адміністративного органу заміщати собою цей орган та зобов`язувати такий орган здійснювати обов`язки, не визначені приписами чинного законодавства.
36. До того ж суд дійшов переконання, що рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивачки, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України, та не встановив розумних і справедливих підстав для визнання його протиправним і скасування. Враховуючи викладене, похідна вимога щодо зобов`язання Комісії поновити її участь у конкурсі на посаду судді також не підлягає задоволенню як така, що залежить від результату вирішення основної вимоги про скасування оскаржуваного рішення ВККС.
37. Суд визнав необґрунтованими посилання позивачки на можливе порушення процедури ухвалення оскаржуваних рішень у зв`язку з інформацією про нарахування балів екзаменатором, який перебував у стані тимчасової непрацездатності, що була розміщена на вебсайті «Судово-юридичної газети», з огляду на те, що сам лише факт перевірки і оцінки практичного завдання членом екзаменаційної комісії в неробочі дні (святкові, вихідні, дні відпустки тощо) не свідчить про необ`єктивність такої перевірки (оцінювання) та не тягне жодних негативних наслідків. До того ж позивачка не пояснила, як зазначена обставина вплинула на оцінювання в цілому практичної роботи кандидата та визначення індивідуального бала.
Короткий зміст доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 .
38. 07 січня 2026 року ОСОБА_1 подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення її позову у редакції уточнених позовних вимог.
39. Заявниця стверджує, що суд не надав належної правової оцінки зазначеному нею порушенню з боку відповідача в частині внесення постійних змін до умов конкурсу під час його проведення, які погіршують її становище.
40. Зокрема, суд першої інстанції надав перевагу доказам відповідача про те, що законодавець пунктом 57-1 Прикінцевих та перехідних положень
Закону № 1402-VIII у редакції Закону України від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ, який набрав чинності 11 грудня 2024 року, начебто надав комісії право внесення постійних щомісячних змін до умов конкурсу, метою яких є ручне коригування результатів оцінки програмного забезпечення на перших двох підетапах конкурсу.
41. Тобто відповідач ухвалив рішення щодо надання окремої оцінки третього підетапу (письмових робіт), яка повністю нівелює раніше прийняті комп`ютером оцінки правових знань та когнітивних здібностей конкурсантів, у той час як на момент оголошення конкурсу - 14 вересня 2023 року всі три підетапи оцінювалися однієюоцінкою. До того ж суд не з`ясував, що внесення ВККС таких змін негативно впливають на позивачку.
42. На переконання заявниці, ВККС застосовані положення національного закону України, які не відповідають вимозі «якості закону», а саме: пункт 57-1 розділу ХІІ Закону № 1402-VIII у редакції Закону України від 20 листопада 2024 року № 4072-ІХ замість частини другої статті 85 Закону № 1402-VIII у редакції Закону України від 12 липня 2018 року № 2509-VIII, попри те, що нею ще до вчинення суб`єктом владних повноважень (ВККС) управлінського волевиявлення з приводу затвердження декодованих результатів виконання практичного завдання було подано, а ВККС фізично отримано її звернення з приводу перегляду результатів виконання практичних завдань.
43. У результаті таких неправомірних дій Комісією визнано такими, що успішно склали іспит, ряд осіб, які отримали менший, ніж у неї, загальний бал згідно з двома підетапами першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту», проте в результаті ручного корегування з оцінки письмового завдання вдало пройшли конкурс, що є недоброчесним відбором кандидатів, що надалі стало підставою для створення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України та дослідження питань проведення конкурсних процедур.
44. Отже, встановлення Комісією мінімально допустимого бала за результатами виконання лише практичного завдання є неправомірним, оскільки мінімально допустимий бал встановлюється винятково для визначення мінімально допустимого бала загалом іспиту, набрання якого дає учаснику цього іспиту можливість бути допущеним до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання відповідно до пункту 8 глави 6 розділу ІІ зазначеного Положення.
45. У Методичних вказівках передбачено такі графи: елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, кількість балів за елемент оцінювання, показники оцінювання. Проте графа у двох екзаменаційних відомостях щодо осіб, які здійснювали оцінку її письмових робіт, відповідачем не заповнена, хоча цей етап конкурсу завершився. Також жодних обґрунтувань щодо наявності орфографічних, стилістичних, правових помилок відповідно до методичних вказівок рішення Комісії не містить, що суперечить статті 2 КАС України.
46. Суд першої інстанції вважає, що ВККС наділена безмежною та неосяжною дискрецією, тому навіть не перевірив її роботи на наявність помилок, відповідність їх статті 322 КАС України та відповідність проєктів рішень модельним судовим справам № 280/6884/21 та № 420/24340/23, які вона вирішила, враховуючи позицію Верховного Суду у запропонованих модельних рішеннях.
47. Голова ВККС Пасічник А. В. у період із 24 до 28 лютого 2025 року перебував у щорічній основній відпустці, а з 03 до 11 березня 2025 року був тимчасово непрацездатним, а отже, член ВККС порушив її права, перевіривши роботу, не перебуваючи на роботі, та у хворобливому стані.
48. Заявниця звертає увагу на те, що ВККС заздалегідь знала, чиї роботи перевіряла, оскільки згідно з індивідуальною карткою учасника іспиту ОСОБА_1 першому модельному судовому рішенню (з матеріального права) присвоєно код 0053213, другому модельному судовому рішенню (з процесуального права) - 0041760, робоче місце (комп`ютер) - 39. Працівником комісії зазначені дані занесено до паперового журналу, який був у розпорядженні ВККС. Наполягає на тому, що наочним підтвердженням того, чиї письмові роботи перевіряла ВККС, є те, що конкурс успішно пройшли родичі та знайомі членів ВККС, про що також зазначає Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України.
Позиція сторін щодо апеляційної скарги іншої сторони
49. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ВККС просить залишити її апеляційну скаргу без задоволення.
50. Комісія доводить, що твердження апеляційної скарги про порушення статті 22 Конституції України є безпідставними, оскільки зміни у нормативно-правовому регулюванні не призвели до звуження обсягу чи змісту прав кандидатів, застосовувалися до всіх учасників на рівних умовах. Незгода позивачки з положеннями чинного законодавства не може бути підставою для оскарження рішень Комісії.
51. До того ж ані Положення, ні Закон № 1402-VIII не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання. Водночас бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Наявність затверджених Методичних вказівок не означає, що в оскаржуваному рішенні члени екзаменаційної комісії повинні були відобразити, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожний його елемент.
52. ВККС стверджує, що законодавство України не передбачає заборони на виконання завдань членами екзаменаційної комісії під час відпустки чи тимчасової непрацездатності за власною ініціативою у зв`язку з об`єктивною необхідністю перевірки практичних завдань у найкоротші терміни, що зумовлена нагальною потребою у якнайшвидшому заповненні вакансій в апеляційних судах для забезпечення ефективного функціонування судової системи.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції
53. Ухвалою від 14 січня 2026 року Велика Палата Верховного Суду відкрила провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 18 березня 2026 року призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
54. У судовому засіданні представниця ВККС Друцька О. Г. апеляційну скаргу ОСОБА_1 просила відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
55. Велика Палата перевірила у межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробила такі висновки.
Щодо нормативного регулювання процедури проведення Конкурсу
56. Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 звертала увагу на обов`язковість застосування ВККС під час проведення всіх етапів конкурсу Закону № 1402-VIII у редакції станом на момент оголошення конкурсу на посаду судді апеляційного суду (вересень 2023 року), а також відповідних їм нормативно-правових актів, оскільки застосування змін у законодавстві та нового Положення № 185/зп-24 погіршують її становище. Вважає, що за сумарною оцінкою всіх етапів іспиту вона вважається такою, що успішно склала такий іспит, адже отримала 75 і більше відсотків від максимально можливого бала за іспит, який включає в себе як тестування, так і виконання практичного завдання.
57. В оцінці цих доводів Велика Палата Верховного Суду базується на такому.
58. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
59. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
60. З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
61. За приписами частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII ВККС проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит, проводить кваліфікаційне оцінювання, затверджує форму і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду судді, анкети кандидата на посаду судді, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, порядок формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді), програму та порядок проходження початкової підготовки судді тощо.
62. Частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII установлено, що конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
63. Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді ВККС ухвалює рішення про його оголошення, розміщує (оприлюднює) відповідну інформацію на своєму офіційному вебсайті та офіційному вебпорталі судової влади України (частина друга статті 79 Закону № 1402-VIII).
64. На виконання зазначених приписів Закону № 1402-VIII рішенням ВККС від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах згідно з додатком (у тому числі в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ - 66 вакантних посад), в якому ОСОБА_1 виявила бажання взяти участь.
65. 09 грудня 2023 року прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри» (далі -
Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.
66. 20 листопада 2024 року прийнято Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі - Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.
67. Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції: «ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX. ВККС проводить кваліфікаційний іспит у межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».
68. На момент набрання чинності Законом № 3511-IX конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, був на етапі подання документів особами, які виявили бажання взяти участь у ньому, а отже, його продовження та завершення повинно відбуватися за правилами, визначеними Законом № 1402-VIII у редакції, чинній з 30 грудня 2023 року.
69. Наведені позивачкою доводи не свідчать про порушення її прав чи наявність у ВККС протиправної поведінки, оскільки Комісія діяла винятково на підставі та у спосіб, визначені Конституцією України та Законом № 1402-VIII у редакції, чинній на момент проведення конкурсу.
70. Так, пунктом 57? розділу «Прикінцеві та перехідні положення»
Закону № 1402-VIII у редакції Закону № 4072-ІХ прямо передбачено, що ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-ІХ, а кваліфікаційний іспит у межах цього конкурсу проводить за правилами, чинними після набрання чинності Законом № 4072-ІХ.
71. Отже, саме законодавець на рівні закону визначив можливість ВККС проводити відповідні процедури конкурсу, оголошеного рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-ІХ. У зв`язку із цим у ВККС не було правових підстав застосовувати до спірних правовідносин редакцію Закону № 1402-VIII та підзаконних нормативних актів, чинних станом до грудня 2023 року, як того просить позивачка.
72. Доводи позивачки про те, що зміни законодавства погіршили її становище, є необґрунтованими, оскільки позивачка не довела, у чому полягає таке погіршення. Посилання позивачки на те, що вона отримала понад 75 відсотків від максимально можливого бала за сукупністю етапу іспиту, а тому за «старими» правилами мала бути допущеною до наступного етапу конкурсу, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки це суперечить принципам проведення конкурсних процедур, які проводяться за правилами, визначеними для конкретного конкурсу.
73. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що правила конкурсу були однаковими для всіх учасників цього конкурсу, тому позивачка не була поставлена в становище, відмінне від інших учасників цього конкурсу.
74. До позивачки не можуть бути застосовані інші правила, ніж до інших учасників конкурсу. Відповідно, такі доводи не можуть бути підставою для висновку, про який зазначає позивачка, а саме, що вона успішно склала кваліфікаційний іспит.
75. Також Велика Палата Верховного Суду враховує, що позивачка, будучи обізнаною із законодавчим регулюванням та порядком проведення конкурсу, взяла участь у конкурсі та складала відповідні іспити вже після набрання чинності законами № 3511-ІХ та № 4072-ІХ, тобто своїми діями погодилась на участь у конкурсі за відомими їй правилами.
76. Матеріали справи не містять відомостей про те, що до моменту отримання результатів практичного завдання ОСОБА_1 оскаржувала порядок проведення конкурсу, застосування нової редакції законодавства чи відповідних положень нормативних актів ВККС, заявляла про неможливість участі у конкурсі за новими правилами або звертала увагу на порушення своїх прав у зв`язку із самим фактом їх застосування.
77. Натомість заперечення щодо правомірності застосування чинного на момент проведення іспиту правового регулювання були висловлені позивачкою лише після того, як за результатами виконання практичного завдання вона не отримала бажаного результату (не отримала прохідного бала). Такі обставини дають підстави для висновку, що позивачка ставить під сумнів не саму процедуру проведення конкурсу як таку, а її результат, який виявився для неї несприятливим, що саме собою не підтверджує порушення прав позивачки.
78. Суд враховує, що принцип lex prospicit, non respicit - закон дивиться вперед, а не назад - означає, що новий закон поширює свою дію на правовідносини, які тривають після набрання ним чинності. Оскільки конкурс на момент внесення змін до законодавства не був завершений, держава мала право змінити порядок його подальшого проведення, а ВККС як орган публічної влади повинен діяти відповідно до чинного нормативного регулювання.
79. Зміст змін до закону, внесених у період проведення конкурсу щодо визначення процедур цього конкурсу, не можна розцінювати як звуження прав чи погіршення правового становища учасників конкретного конкурсу у розумінні статті 22 Конституції України з огляду на те, що відповідно до частини першої статті 79 Закону № 1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС. Отже, закон передбачає можливість встановлення правил проведення для кожного конкретного конкурсу.
80. Отже, оскільки ВККС під час проведення конкурсу діяла відповідно до приписів Закону № 1402-VIII у редакції, чинній на момент здійснення відповідних процедур, а застосування нових правил прямо передбачене законом, немає підстав для висновку, що ВККС відносно позивачки діяла протиправно.
Право, застосоване судом
81. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
82. Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі - в редакції законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин) конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
83. ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).
84. Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
85. До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).
86. Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
87. Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
88. Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої, одинадцятої статті 74 Закону № 1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
89. Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.
90. Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв`язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
91. Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа із сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
92. Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.
93. Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24.
94. Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
95. Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
96. Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
97. Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається Методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
98. Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
99. Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої
інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3;
3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
100. У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у цих Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
101. У цій справі позивачка оскаржила рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 48/зп-25 про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних адміністративних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), та рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 про затвердження загальних результатів першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
102. Оскаржуючи ці рішення, ОСОБА_1 , серед іншого, покликалася на те, що в екзаменаційних відомостях щодо оцінки її практичних завдань зазначено лише дати нарахування балів і їхня кількість, а отже, такі відомості, на підставі яких прийняті спірні рішення, є невмотивованими та непрозорими. У судовому засіданні позивачка стверджувала, що, на її переконання, зі змісту екзаменаційних відомостей неможливо встановити критерії формування членами екзаменаційної комісії виставлених балів за кожен елемент виконаного нею практичного завдання, що не свідчить про здійснення такого оцінювання відповідно до Методичних вказівок № 228/зп-24, та, відповідно, звертала увагу на неналежність обґрунтування / мотивування виставлених їй балів.
103. Хоча позивачка ні у позовній заяві, ні у заяві про уточнення позовних вимог не посилалася на порушення відповідачем Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням ВККС від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 (далі - Методичні вказівки № 228/зп-24), як на самостійну підставу заявлених позовних вимог, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне перевірити її доводи щодо належного обґрунтування та мотивування прийнятих ВККС рішень ex officio на відповідність вимогам частини четвертої статті 88 Закону № 1402-VIII.
Щодо структури, змісту та мотивів оскаржуваного рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25
104. Відповідно до пункту 6.1 розділу 6 Положення № 185/зп-24 стадіями встановлення результатів іспиту є:
- затвердження кодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження декодованих результатів кожного етапу іспиту;
- затвердження загальних результатів іспиту.
105. Оскаржуваним рішенням від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 Комісія вирішила:
- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного
24 та 25 лютого 2025 року кандидатами на посади суддів апеляційних адміністративних судіву межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);
- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);
- допустити 67 кандидатів на посади суддів апеляційних адміністративних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 3);
- відмовити у допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних адміністративних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 101 кандидата на посади суддів (додаток 4).
106. Отже, в оскаржуваній позивачем частині рішення ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 стосується затвердження результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.
107. Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).
108. Відповідні відомості містить додаток 1 до оскаржуваного рішення Комісії.
109. Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім`я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з`явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.
110. Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскаржуваного рішення Комісії.
111. За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону № 1402-VIII).
112. З урахуванням норм частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
113. Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.
114. Рішенням ВККС від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 припинено участь позивачки у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, тобто зазначений акт є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
115. Відповідно до частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII рішення ВККС, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване винятково з таких підстав:
1) склад членів ВККС, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;
2) рішення не підписано будь-ким зі складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання;
3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;
4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.
116. Позивачка у позовній заяві не посилалася на обставини, визначені пунктами 1-3 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII. Наявності таких обставин не встановила й Велика Палата Верховного Суду.
117. Вмотивованим є рішення, в якому зазначені підстави, на яких воно ґрунтується.
118. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в оскаржуваному рішенні відповідно до чинного нормативного врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту ВККС належно навела підстави, на яких воно ґрунтується, послалася на відповідні правові норми й описала обставини, щодо яких вони (норми) застосовані.
119. Водночас ОСОБА_1 у своїх доводах акцентує увагу на порушеннях, які, на її думку, допустила Комісія безпосередньо під час перевірки її практичного завдання.
Щодо особливостей перевірки практичного завдання, складеного в межах процедури кваліфікаційного іспиту. Дискреція членів екзаменаційної комісії у визначенні індивідуального бала
120. Проаналізувавши наведене вище нормативне врегулювання, Велика Палата Верховного Суду вкотре наголошує на змісті повноважень ВККС у процедурі кваліфікаційного оцінювання, які є дискреційними.
121. Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року як дискреційне потрібно розуміти повноваження, яке адміністративний орган, ухвалюючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
122. Дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними). У контексті діяльності ВККС це означає, що Комісія має повноваження самостійно визначати критерії оцінювання в межах установленого законом порядку та обирати спосіб реалізації процедур кваліфікаційного оцінювання з дотриманням правових норм.
123. Виконання практичного завдання як складова кваліфікаційного іспиту є етапом, на якому дискреційні повноваження Комісії в межах процедури кваліфікаційного оцінювання застосовуються чи не найбільш широко. На цій стадії учасник кваліфікаційного іспиту пропонує своє бачення ідеального судового рішення, яке він виконує відповідно до наданих Комісією відомостей та у створених нею умовах. Натомість ВККС повинна забезпечити рівність умов для всіх учасників та оцінити виконані учасниками кваліфікаційного іспиту роботи крізь призму напрацьованих нею критеріїв оцінки, дотримуючись правил та принципів проведення іспиту.
124. Верховний Суд (як Касаційний адміністративний суд, так і Велика Палата Верховного Суду) вже неодноразово давав оцінку діям ВККС у межах процедури кваліфікаційного оцінювання на такій стадії кваліфікаційного іспиту, як виконання практичного завдання, та сформував усталений підхід до вирішення такої категорії спорів (зокрема, постанови Великої Палати від 21 серпня 2018 року у справі № 800/166/17, від 08 жовтня 2019 року у справі № 9901/49/19, від 19 листопада 2019 року у справі № 9901/90/19, від 16 вересня 2020 року
у справі № 9901/100/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 9901/260/19, від 22 січня 2026 року у справі № 990/157/25, від 18 грудня 2025 року у справі № 990/216/25, від 11 грудня 2025 року у справах № 990/217/25 і № 990/221/25, від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25, від 25 лютого 2025 року у справі № 990/190/23).
125. Так, Верховний Суд акцентував увагу на легітимній меті дій Комісії щодо з`ясування відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання, що здійснюється членами ВККС за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання.
126. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зміст здійснюваних Комісією процедур на зазначеному етапі не зазнав істотних змін, а доводи скаржників і тоді здебільшого стосувалися необхідності фіксації / відображення міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання.
127. Відхиляючи такі доводи, Верховний Суд констатував, що фіксацію / відображення у будь-якій формі (зокрема й в екзаменаційній відомості) міркувань / висновків членів Комісії, які проводили оцінювання практичного завдання, щодо окремих показників / критеріїв не визначено приписами чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного оцінювання, так і його методологію.
128. Водночас Комісія, відреагувавши на численні зауваження скаржників про відсутність методики оцінювання результатів іспиту, показників та критеріїв оцінки практичного завдання, затвердила своїм рішенням від 17 липня 2024 року Методичні вказівки № 228/зп-24.
129. Як пояснила ВККС, Методичні вказівки № 228/зп-24 є документом, який визначає підходи до оцінювання практичного завдання, виконаного кандидатами на посаду судді. Вони містять орієнтовні показники оцінювання, елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та можливу кількість балів, оцінювання відповідного елемента в загальній оцінці і покликані забезпечити певний стандартизований підхід членів екзаменаційної комісії до перевірки робіт та уніфікацію оцінювання, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання з урахуванням можливості розуміти розподіл балів.
130. Отже, процедуру кваліфікаційного оцінювання, зокрема і його перший етап - складання кваліфікаційного іспиту, можна розглядати як процес еволюційний, тобто такий, що розвивається відповідно до визначених завдань, обумовлених метою його проведення, реагуючи на виклики, які виникають у практичній діяльності Комісії.
131. Позивачка ж наполягає, що Комісія зобов`язана докладно документувати свої міркування / висновки щодо оцінки практичних завдань відповідно щодо кожного елементу. Також в екзаменаційних відомостях не зазначено, скільки і яких помилок допущено позивачкою в проєктах судових рішень, зошити із завданнями також не містять виправлень чи закреслень, а тому неможливо встановити, чим керувалися члени ВККС, з яких міркувань оцінили письмові роботи.
132. Відображення ж поелементного оцінювання, на переконання позивачки, відповідатиме вимозі вмотивованості негативного рішення ВККС стосовно неї та узгоджуватиметься з принципом належного урядування та застосуванням дискреції як виду правомірного рішення.
133. Такі доводи позивачки потребують оцінки Великою Палатою Верховного Суду з огляду на її попередню практику у справах щодо конкурсних та кваліфікаційних процедур (див. пункти 125-127 цієї постанови) того, чи змінився обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24.
134. Велика Палата Верховного Суду вважає, що затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 загалом та концептуально не змінило правового врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту і методики визначення його результатів та відповідно й обсягу дискреційних повноважень членів ВККС на цьому етапі. Наведені висновки Велика Палата зробила з огляду на таке.
135. Велика Палата Верховного Суду погоджується із зауваженнями позивачки про неодмінність і важливість дотримання суб`єктом владних повноважень установлених ним правил у нормативних документах, що регулюють його діяльність. Проте зауважує, що з огляду на пояснену Комісією мету затвердження Методичних вказівок № 228/зп-24 та невнесення відповідних змін до форми і змісту документів і рішень, які ВККС ухвалює у процедурі кваліфікаційного іспиту на стадії виконання практичного завдання, немає підстав вважати позицію Комісії про допоміжний характер згаданого документа неправильною чи нераціональною.
136. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що, здійснюючи зовнішній публічний нагляд за дискреційними повноваженнями суб`єкта владних повноважень, суд не повинен вдаватися до зміни обсягу дискреційних повноважень, бо це є предметом відповідного правового регулювання, а повинен проконтролювати, чи не мають викладені в рішенні цього органу висновки ознак свавільності.
137. Надаючи оцінку доводам позивачки про обов`язок ВККС відображати поелементне оцінювання (відповідно до шкали балів за Методичними вказівками № 228/зп-24) практичних робіт у негативних рішеннях щодо кандидатів, які не склали кваліфікаційний іспит, Велика Палата Верховного Суду враховує таке.
138. Як уже зазначалося, методика оцінювання учасників іспиту регламентована розділом 5 Положення № 185/зп-24, а порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання визначено пунктом 5.5 розділу 5 цього Положення.
139. Цей порядок включає: визначення суб`єктів оцінювання, діапазон, у якому члени екзаменаційної комісії виставляють індивідуальні оцінки (від 0 до 150), випадки, коли робота учасника оцінюється у 0 балів, алгоритм (механізм) обчислення остаточної оцінки учасника.
140. Тож результат оцінювання практичного завдання відбувається за бальною шкалою. Бал визначається за результатом оцінювання практичного завдання в цілому (загалом), а не його окремих елементів. Під час визначення результатів цього етапу не встановлено іншої форми оцінювання.
141. Отже, порядок оцінювання визначає суть перевірки практичного завдання, яка полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання.
142. Водночас визначений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24 порядок оцінювання не містить вимог щодо виставлення оцінки окремо за певні елементи практичного задання та окремої деталізації такої оцінки в екзаменаційній відомості.
143. Таких вимог не містить і Закон № 1402-VIII.
144. За таких обставин незазначення в оскаржуваному рішенні Комісії інформації про кількість балів, виставлених за кожен із визначених Методичними вказівками № 228/зп-24 елементів оцінювання, не свідчить про порушення відповідачем порядку оцінювання учасників іспиту, оскільки наявність орієнтовної шкали оцінювання (тобто кількості балів за елемент оцінювання) слугує для забезпечення єдиного підходу до перевірки робіт та уніфікації оцінювання серед членів екзаменаційної комісії, а також є певним орієнтиром для кандидатів (учасників іспиту) і допомогою під час підготовки до виконання практичного завдання, з урахуванням можливості зрозуміти розподіл таких балів.
145. Методичні вказівки № 228/зп-24 за правовою природою є інструктивним і керівним документом, адресованим насамперед членам екзаменаційної комісії, яким визначено алгоритм оцінювання та уніфіковано процес перевірки.
146. Ці Методичні вказівки складаються зі шкали оцінювання, визначають елементи практичного завдання, що підлягають оцінюванню, та показники оцінювання. Обов`язку та способу фіксації балів окремо за кожен елемент практичного завдання Методичні вказівки № 228/зп-24 не містять.
147. Отже, Методичні вказівки № 228/зп-24 не встановлюють обов`язку для членів екзаменаційної комісії здійснювати поелементне нарахування балів, оскільки така деталізована процедура не передбачена ані чинним законодавством, ані нормами затвердженого ВККС на виконання вимог Закону № 1402-VIII Положення № 185/зп-24.
148. Методика оцінювання учасників іспиту не містить двозначного її трактування, а оцінювання практичних робіт здійснюється за власним внутрішнім переконанням членами ВККС, фіксується у підсумковій відомості і є дискреційними повноваженнями цього органу.
149. Отже, сама собою наявність затверджених Методичних вказівок № 228/зп-24 не означає, що в екзаменаційній відомості мали відображатись, крім остаточної оцінки практичного завдання, також і бали за кожен його елемент, оскільки предметом оцінювання є практичне завдання в цілому, а не його окремі елементи.
150. Отже, обсяг дискреції ВККС під час оцінювання виконаних учасниками кваліфікаційного іспиту практичних робіт у зв`язку із затвердженням Методичних вказівок № 228/зп-24 не змінився.
151. Рішення Комісії за результатами оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання в межах кваліфікаційного іспиту не передбачає жодного обґрунтування, окрім як виставлення членами екзаменаційної комісії відповідних балів.
152. Методичні вказівки, з якими позивачка пов?язує обов?язок обґрунтування результатів іспиту, помилково тлумачаться як такі, що вимагають додаткового обґрунтування чи мотивування (словесного чи математичного) виставленого кожним із членів ВККС бала за оцінену ним роботу конкурсанта.
153. Велика Палата наголошує, що незгода із загальним балом, отриманим за практичне завдання, є суб`єктивним негативним ставленням учасника конкурсу до результату кваліфікаційного оцінювання, проте така незгода сама собою не є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.
154. Суд врахував посилання Комісії на те, що немає істотних розбіжностей між балами, виставленими кожним членом екзаменаційної комісії за результатами перевірки практичного завдання ОСОБА_1 .
155. Анонімність кваліфікаційного іспиту, що узгоджується із частиною третьою статті 74 Закону № 1402-VIII, є основною гарантією для його учасників щодо дотримання відповідачем загальних принципів проведення іспиту та забезпечення відповідно до пункту 1.6 Положення № 185/зп-24 об`єктивності, неупередженості, прозорості та рівності.
Загальні висновки щодо вирішення спору по суті
156. У контексті наведених вище доводів позивачки Велика Палата Верховного Суду підсумовує:
- результат оцінювання практичного завдання визначається за бальною шкалою від 0 до 150 (позивачка складала практичне завдання типу 2, тому шкала оцінювання за кожним завданням складала від 0 до 75 балів);
- нормативне врегулювання процедури кваліфікаційного іспиту не запровадило обов`язку для Комісії з відображення у підсумковому на цьому етапі кваліфікаційного оцінювання рішенні поелементного оцінювання практичного завдання відповідно до шкали балів, визначеної у Методичних
вказівках № 228/зп-24;
- Методичні вказівки № 228/зп-24 за своїм змістом теж визначають сукупність (шкалу) балів, які можна отримати за виконання практичного завдання. Визначення цих балів, як і загального бала за складання практичного завдання, відбувається за внутрішнім переконанням членів екзаменаційної комісії, в межах їх дискреційних повноважень. Відображення цих балів у рішенні Комісії саме собою не вплине на вмотивованість цього рішення.
157. Оскільки позивачка звертала увагу на незазначення ВККС у рішенні про затвердження результатів іспиту (чи інших процедурних документах) оцінок її роботи за окремими елементами, то з огляду на висновки, наведені в попередніх розділах цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що такі доводи є необґрунтованими, бо відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.
158. Отже, рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25 у частині, що стосується позивачки, не є свавільним, відповідає критеріям законності та обґрунтованості, визначеним статтею 2 КАС України.
159. Подібні за змістом висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала у постановах від 20 листопада 2025 року у справі № 990/171/25 та від 11 грудня 2025 року у справі № 990/221/25.
160. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 .
161. Оскільки у цій справі не встановлено порушення прав ОСОБА_1 прийняттям оскаржуваного нею рішення Комісії від 12 березня 2025 року № 49/зп-25, у суду немає підстав для оцінки обраного позивачкою способу захисту на предмет його правомірності.
162. Звертаючись із апеляційною скаргою, ОСОБА_1 стверджує, що Голова ВККС Пасічник А. В. у період із 24 до 28 лютого 2025 року перебував у щорічній основній відпустці, а з 03 до 11 березня 2025 року був тимчасово непрацездатним, а отже, член ВККС порушив її права, перевіривши роботу, не перебуваючи на роботі, та у хворобливому стані.
163. Наведені в апеляційній скарзі доводи про нібито порушення членами ВККС порядку перевірки практичного завдання не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
164. Перевірку робіт здійснює сформована Комісією екзаменаційна комісія у складі трьох членів Комісії. Статус екзаменаційної комісії, режим її роботи та її членів не є тотожним статусу і режиму роботи самої Комісії. Організація роботи екзаменаційної комісії є дискреційним повноваженням ВККС та покладається нею на самих членів екзаменаційної комісії.
165. Як установив суд у цій справі, перевірка практичного завдання позивачки була проведена повноважним складом екзаменаційної комісії, а виставлення оцінки здійснено відповідно до встановленої процедури індивідуального оцінювання кожним членом Комісії.
166. Позивачка не довела, а суд не встановив, що через тимчасову непрацездатність або перебування у відпустці окремі члени Комісії не ознайомилися особисто з роботою кандидатки чи не здійснили її перевірку, що унеможливило б формування у них власного професійного судження про роботу та її оцінку.
167. З огляду на наведене в суду немає підстав для висновку, що ці обставини якось вплинули на законність проведеної процедури оцінювання виконаного позивачкою практичного завдання або призвели до порушення принципу анонімності такого оцінювання та, відповідно, порушення її права як учасниці конкурсу.
168. Доводи позивачки про те, що ВККС заздалегідь знала авторів практичних робіт та здійснювала їх перевірку без дотримання принципу анонімності, є припущеннями, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Присвоєння практичним завданням кодів та фіксація технічної інформації щодо робочого місця учасника іспиту не свідчать про обізнаність членів Комісії із особою автора конкретної роботи під час її перевірки. Такі дані є складовою організаційного та технічного забезпечення проведення іспиту, необхідного для ідентифікації та адміністрування робіт, і не доводять доступу екзаменаторів до інформації про особу учасника конкурсу під час оцінювання практичного завдання.
169. Так само безпідставними є доводи про те, що доказом необ`єктивності конкурсу є успішне проходження конкурсу окремими особами, які нібито є родичами чи знайомими членів ВККС. Такі твердження мають загальний характер, не містять конкретних відомостей щодо впливу на результати оцінювання практичного завдання позивачки та не підтверджують порушення її прав саме у спірних правовідносинах.
170. У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що наведені позивачкою підстави ґрунтуються на припущеннях та загальних твердженнях, які не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами, а тому не можуть бути підставою для висновку про порушення ВККС принципів анонімності, об`єктивності та рівності учасників конкурсу під час оцінювання практичного завдання.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги ВККС
171. Велика Палата вважає, що оскаржувані рішення ВККС відповідають вимогам пункту 4 частини третьої статті 88 Закону № 1402-VIII щодо вмотивованості, прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, а також відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності, визначеним статтею 2 КАС України, тому підстав для їх скасування немає.
172. Суд першої інстанції надав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував норми матеріального права, якими врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, та процесуального права, що є підставою для залишення оскаржуваного рішення суду без змін.
173. Згідно із частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
174. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
175. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
176. Оскільки наведені в апеляційній скарзі позивачки доводи не спростовують викладених у рішенні суду першої інстанції висновків, то апеляційну скаргу ОСОБА_1 потрібно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 грудня 2025 року у справі № 990/110/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С. О. Погрібний
Суддя-доповідачка Т. Г. Стрелець
Судді: О. О. Банасько О. В. Кривенда
О. В. Білоконь М. В. Мазур
О. Л. Булейко Н. М. Мартинюк
М. М. Гімон Н. С. Стефанів
О. А. Губська М. Ю. Тітов
А. А. Ємець І. В. Ткач
В. В. Король В. Ю. Уркевич
Постанову оформив суддя Погрібний С. О. у порядку частини третьої статті 321 КАС України.
