Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/920/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Натаріної О.О.,
представників учасників справи:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - не з`явився,
Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - Рудницька Ю.О.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" - не з`явився,
Полтавської обласної ради - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2025 (суддя Мацко О.С.)
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 (колегія суддів: Істоміна О.А., Попков Д.О., Слободін М.М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "Нафтогаз України")
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - КВП "Полтаватеплоенерго"),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг"),
2) Полтавської обласної ради,
про стягнення 79 180 167,17 грн.
Суть спору
1. ТОВ "Нафтогаз України" як постачальник "останньої надії" у 2024 році поставило КВП "Полтаватеплоенерго" природний газ на суму 64 254 552,06 грн, однак КВП "Полтаватеплоенерго" не здійснило оплату за спожитий природний газ.
2. ТОВ "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом до КВП "Полтаватеплоенерго" про стягнення заборгованості, а також пені, 3% річних та інфляційних втрат.
3. КВП "Полтаватеплоенерго" не заперечувало факт того, що воно не здійснило оплату за виставленими ТОВ "Нафтогаз України" та не заперечувало щодо розміру основної заборгованості, проте просило зменшити розмір стягуваних з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних до 0,00 грн.
4. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: стягнув у заявленому позивачем обсязі суму заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, а розмір заявленої позивачем пені зменшив на 80%. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
5. ТОВ "Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, просить їх скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
6. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання обґрунтованості зменшення розміру пені на 80% (застосування ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України).
7. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" був затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501. За умовами Типового договору:
- постачальником "останньої надії" є ТОВ "Нафтогаз України";
- постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті; така ціна визначається постачальником відповідно до розд.VI Правил постачання (п.4.1);
- об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних оператора ГТС та доведені споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п.4.2);
- споживач зобов`язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4).
9. ТОВ "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природно газу на території України.
10. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 22.07.2020 №917-р ТОВ "Нафтогаз України" є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
11. Згідно Переліку споживачів, що не належать до категорії побутових споживачів та виконують життєво важливі функції для забезпечення продовольчої безпеки держави (молочна галузь), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.09.2022 №654 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.10.2022 №821) встановлено перелік споживачів, що не належать до категорії побутових споживачів та виконують життєво важливі функції для забезпечення продовольчої безпеки держави (молочна галузь). КВП "Полтаватеплоенерго" входить до цього Переліку.
12. Полтавська обласна рада рішенням №473 від 22.09.2022 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" надала згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки" .
13. На підставі розпорядження КМУ від 08.10.2022 №894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області", Полтавська обласна рада прийняла рішення від 14.10.2022 №481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області". У п.4 розпорядження вирішено після затвердження акта приймання-передачі передати на баланс як внесок до статутного капіталу КВП "Полтаватеплоенерго" (відповідача), майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме, цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ".
14. Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області рішенням від 20.10.2022 №1508 виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначив КВП "Полтаватеплоенерго".
15. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.06.2024 до 30.06.2024; з 01.07.2024 до 30.07.2024 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "Нафтогаз України", а спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених ТОВ "Нафтогаз України".
16. Факт включення КВП "Полтаватеплоенерго" до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого КВП "Полтаватеплоенерго", до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується, зокрема:
- листом оператора ГТС від 17.03.2025 №ТОВВИХ-25-4302 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000XAK0U00A;
- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Ф-10);
- відомостями з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XQ0000XAK0U00A (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету ТОВ "Нафтогаз України" на інформаційній платформі оператора ГТС).
17. Обсяг природного газу, використаний КВП "Полтаватеплоенерго" у спірному періоді та внесений в алокацію ТОВ "Нафтогаз України" як постачальника "останньої надії" ТОВ (ЕІС-код 56Х930000008780В), становить з 01.06.2024 до 30.06.2024 1 240 595,00 тис. куб. м на суму 32 014 966,43 грн; з 01.07.2024 до 30.07.2024 1 293 819,00 тис. куб. м на суму 32 239 585,63 грн.
18. ТОВ "Нафтогаз України" здійснило нарахування вартості спожитого КВП "Полтаватеплоенерго" (споживачем) природного газу на підставі відповідних даних оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримані в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
19. З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в п.24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 №809 (в редакції постанови КМУ №1102).
20. ТОВ "Нафтогаз України" направляло на адресу КВП "Полтаватеплоенерго" відповідні рахунки на оплату поставленого природного газу та акти приймання-передачі газу за спірний період та акти приймання-передачі природного газу, однак КВП "Полтаватеплоенерго" такі рахунки не оплатило (КВП "Полтаватеплоенерго" цього не заперечує).
21. Вартість поставленого ТОВ "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" та використаного КВП "Полтаватеплоенерго" природного газу у спірному періоді становить 64 254 552,06 грн, що КВП "Полтаватеплоенерго" також не заперечує.
22. Обставини, пов`язані з правовідносинами ТОВ "Нафтогаз України" та КВП "Полтаватеплоенерго" щодо постачання природного газу, вже були предметом судового розгляду у справі №910/9976/24.
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 11.11.2024 у справі №910/9976/24, залишеним без змін постановами Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 та Верховного Суду від 29.04.2025, відмовив у задоволенні позову КВП "Полтаватеплоенерго" до ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" щодо оскарження дій останнього, пов`язаних із виключенням КВП "Полтаватеплоенерго" з реєстру споживачів та невключенням до такого реєстру.
24. При цьому, суди у справі №910/9976/24 встановили, що ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" не є постачальником "останньої надії" у розумінні Закону "Про ринок природного газу", а договір постачання природного газу між КВП "Полтаватеплоенерго" до ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" припинив свою дію з 31.03.2024. Також суди врахували, що ТОВ "Нафтогаз України" брало участь у розгляді справи як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
Короткий зміст позовних вимог
25. ТОВ "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до КВП "Полтаватеплоенерго" (треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Нафтогаз Трейдинг", Полтавська обласна рада) про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у червні-липні 2024 року, з яких: 64 254 552,06 грн - основний борг; 1 030 200,39 грн - 3% річних; 8 480 148,64 грн - пеня; 5 415 266,08 грн інфляційні втрати.
26. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань з оплати поставленого природного газу на умовах публічного договору постачання природного газу постачальником останньої надії, типову форму якого затверджено постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
27. Господарський суд Полтавської області рішенням від 11.12.2025, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026, позов задовольнив частково: стягнув з КВП "Полтаватеплоенерго" на користь ТОВ "Нафтогаз України" основний борг у сумі 64 254 552,06 грн, пеню в розмірі 1 696 029,73 грн, 3% річних у сумі 1 030 200,39 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 415 266,08 грн, судовий збір у сумі 847 840,00 грн; у задоволенні іншої частини позову - відмовив.
28. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- відповідач у спірний період споживав природний газ як споживач постачальника "останньої надії", був включений до відповідного реєстру споживачів, а обсяги спожитого природного газу визначені на підставі даних оператора ГТС та оператора ГРМ; вартість поставленого природного газу за червень-липень 2024 року становить 64 254 552,06 грн, що відповідач не заперечує; наявні підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу в розмірі 64 254 552,06 грн;
- відповідач у відзиві на позов просив зменшити розмір стягуваних з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних до 0,00 грн; зменшення неустойки є саме правом суду, а не його обов`язком; реалізація цього права не є автоматичною, а залежить від встановлення у кожному конкретному випадку сукупності обставин, які свідчать про наявність підстав для такого зменшення;
- при вирішенні питання про зменшення розміру пені, інфляційних втрат та 3% річних суд враховує сукупність обставин, які мають істотне значення для справи, зокрема: 1) виконання відповідачем функцій суб`єкта господарювання, що здійснює постачання теплової енергії населенню та об`єктам соціальної інфраструктури; 2) обставини, пов`язані з передачею відповідачу цілісного майнового комплексу Кременчуцької ТЕЦ, пошкодженого внаслідок збройної агресії, та покладенням на нього обов`язків із забезпечення теплопостачання; 3) відсутність у відповідача можливості отримання природного газу за пільговою ціною у зв`язку з наявністю заборгованості іншого суб`єкта господарювання; 4) тарифне регулювання діяльності відповідача та обмеженість можливостей компенсації витрат за рахунок споживачів, переважну більшість яких становить населення; 5) значний обсяг дебіторської заборгованості споживачів за надані послуги, що безпосередньо впливає на платоспроможність відповідача;
- ці обставини свідчать про наявність об`єктивних факторів, які істотно вплинули на можливість своєчасного виконання відповідачем грошового зобов`язання та не можуть бути зведені виключно до його недобросовісної поведінки;
- щодо визначення саме розміру зменшення пені на 80%: законодавство не встановлює фіксованих критеріїв або формули такого зменшення, а відтак визначення конкретного розміру неустойки, який підлягає стягненню, належить до дискреційних повноважень суду та здійснюється з урахуванням усіх встановлених у справі обставин у їх сукупності;
- зменшення пені на 80% у цьому випадку не свідчить про звільнення відповідача від відповідальності, оскільки частина неустойки підлягає стягненню, а відтак зберігається її стимулююча та превентивна функція; такий розмір зменшення забезпечує дотримання балансу інтересів сторін та враховує як інтереси кредитора у своєчасному отриманні коштів, так і об`єктивні умови діяльності відповідача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
29. 28.04.2026 ТОВ "Нафтогаз України" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
30. Скаржник як підставу касаційного оскарження посилається на пункти 3, 4 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), а саме:
- п.3 ч.2 ст.287 ГПК: неправильне тлумачення ст.551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) та ст.233 Господарського кодексу України (далі - ГК) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування ст.233 ГК та ст.551 ЦК, у подібних правовідносинах;
- п.4 ч.2 ст.287 ГПК: суди порушили ст.76 ГПК та встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів - матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували про наявність впливу агресії російської федерації на виконання договору постачання газу, а також доказів, що стягнення пені призведе до банкрутства чи ліквідації відповідача чи до інших негативних фінансових наслідків; суди попередніх інстанції не надали правової оцінки балансу інтересів сторін, доводам позивача щодо цих обставин та доказам, які підтверджують чи спростовують ці обставини.
31. 07.05.2026 надійшов відзив КВП "Полтаватеплоенерго", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
32. У відзиві КВП "Полтаватеплоенерго" зазначає, зокрема, таке:
- суди попередніх інстанцій, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22, за відсутності у законі вичерпного переліку обставин, як підстав для зменшення судом розміру неустойки, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішили питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;
- суди попередніх інстанцій проаналізували всі обставини, які надали можливість зменшити розмір пені:
1) прийняття на підставі рішення Полтавської обласної ради №473 від 22.09.2022 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", розпорядження КМУ від 08.10.2022 №894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області" відповідачем на початку опалювального сезону першого року повномасштабної військової агресії російської федерації на себе функцій виконавця послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води споживачам м. Кременчука, в тому числі населенню, які фактично виконувалися ним протягом опалювальних сезонів 2022-2025 років;
2) відмова в укладенні договору на постачання природного газу за пільговою ціною, зокрема, з підстав непогашення заборгованості ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за отримані останнім енергоносії (природний газ);
3) факти надходження на адресу КВП "Полтаватеплоенерго" листів, в яких ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" зазначило про необхідність погашення заборгованості ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за отримані енергоносії (від 12.06.2024 №125/2/2/1-5271, 02.08.2024 №125/2/2/1-6857);
4) факти відсоткового співвідношення споживання придбаного газу категоріями споживачів (довідка КВП "Полтаватеплоенерго" від 22.04.2025 свідчить, що із загального обсягу придбаного (спожитого) відповідачем природного газу в період з січня 2024 до березня 2025, відсоток газу, спожитого для виробництва теплової енергії для населення склав, в середньому, 84,4%; при цьому, відповідний відсоток витрат природного газу для виробництва теплової енергії для населення в спірному періоді (червень-липень 2024) складав, відповідно, 96,25% та 95,1%);
5) факти відсоткового співвідношення заборгованості споживачів за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води в розрізі категорій споживачів (довідка КВП "Полтаватпелоенерго" від 04.06.2025, з якої вбачається, що із загального розміру дебіторської заборгованості споживачів за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, заборгованість населення складає 639 415 378,96 грн, що приблизно дорівнює 77% від загального обсягу заборгованості споживачів);
- КВП "Полтаватеплоенерго" внаслідок того, що на його балансі тільки тимчасово перебувало окреме майно ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", а також через раніше напрацьовані борги ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" в сумі 354 448 466,24 грн, до яких підприємство не має жодного відношення, КВП "Полтаватеплоенерго" стало борговим заручником на суму 169 277 566,20 грн разом зі штрафними санкціями;
- скаржник залишив поза увагою, що КВП "Полтаватеплоенерго" зверталося до ТОВ "Нафтогаз України" із листами про реструктуризацію суми заборгованості (від 03.04.2025 №29-17/1081, від 22.05.2025 №29-17/1477 (містяться в матеріалах справи, подані разом із додатковими поясненнями від 11.06.2025), але відповіді від ТОВ "Нафтогаз України" отримано не було.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
33. Верховний Суд ухвалою від 07.05.2026 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Нафтогаз України", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 24.06.2026.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК
34. Суд першої інстанції стягнув з КВП "Полтаватеплоенерго" на користь ТОВ "Нафтогаз України" суму пені, зменшивши її на 80%. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для зменшення розміру пені.
35. Позиція ТОВ "Нафтогаз України", викладена у касаційній сказі, зводиться до того, що суди попередніх інстанцій не надали вичерпну відповідь на істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, зокрема, чому розмір належних до стягнення штрафних санкцій був зменшений, чому саме до 80%, чому суди вважали обставини внутрішньої господарської діяльності відповідача такими, що негативно може вплинути на самого відповідача при виконанні конкретного договору. Вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК.
36. Скаржник вказує, що зменшуючи розмір пені, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги співвідношення розміру погашеної заборгованості боржника за основним зобов`язанням та розміру неустойки, а також не врахували інтереси позивача.
37. Верховний Суд щодо питання обґрунтованості зменшення розміру пені зазначає таке.
38. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 ЦК).
39. Суди попередніх інстанцій встановили, що КВП "Полтаватеплоенерго" у спірний період споживав природний газ як споживач постачальника "останньої надії", однак не здійснило оплату за спожитий природний газ.
40. Згідно із статтями 610, 611 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
41. За наслідком невиконання відповідачем обов`язку з оплати спожитого природного газу, позивач нарахував пеню у розмірі 8 480 148,64 грн.
42. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК).
43. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК).
44. Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявленої суми пені, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, встановив, що він є правильним.
45. Відповідно до ст.233 ГК (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; станом на дату ухвалення постанови ГК втратив чинність на підставі Закону №4196-IX від 09.01.2025) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
46. За змістом цієї норми, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо (постанова Верховного Суду від 03.12.2024 у справі №909/321/24).
47. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК).
48. Застосоване у ст.551 ЦК та ст.233 ГК України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (постанови Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №910/15705/21, від 01.02.2023 у справі №914/3203/21, від 22.05.2024 у справі №911/95/20, від 18.12.2024 у справі №921/320/24).
49. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі; тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена права компенсації своїх майнових втрат; такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків; такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).
50. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч.3 ст.551 ЦК про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.
51. Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
52. Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення такої дії. Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, у постановах: від 05.09.2023 у справі №907/583/22, від 28.11.2023 у справі №916/1504/22, від 03.12.2024 у справі №904/872/24, від 03.12.2024 у справі №909/321/24, тощо.
53. Так, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 ЦК та ст.233 ГК щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанови Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 28.09.2022 у справі №916/2302/21). Аналогічну за змістом позицію застосували і суди попередніх інстанцій в оскаржуваній постанові.
54. Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об`єднана палата) у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями ст.233 ГК і ч.3 ст.551 ЦК, а також досліджуватися й оцінюватися судом у порядку статей 86, 210, 237 ГПК. Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
55. Об`єднана палата у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначила, що чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ст.233 ГК та ст.551 ЦК, тобто у межах судового розсуду. Суд апеляційної інстанції врахував ці висновки Об`єднаної палати.
56. При цьому, Об`єднана палата у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 погодилася з висновком судів попередніх інстанцій про зменшення розміру пені на 90%, зауваживши, що зменшення заявленої до стягнення пені залежить виключно від оцінки судами фактичних обставин справи та обґрунтованості доводів і заперечень сторін.
57. Отже, висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК є усталеними та загальними (універсальними) для правовідносин про стягнення неустойки, однак результат їх застосування може бути різним (наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки) у залежності від тих фактичних обставин, які будуть встановлені судом у кожній конкретній справі.
58. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій при вирішенні питання про зменшення пені не взяли до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки, а також інтереси обох сторін.
59. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про можливість зменшення розміру пені, врахували такі обставини:
- виконання відповідачем функцій суб`єкта господарювання, що здійснює постачання теплової енергії населенню та об`єктам соціальної інфраструктури;
- обставини, пов`язані з передачею відповідачу цілісного майнового комплексу Кременчуцької ТЕЦ, пошкодженого внаслідок збройної агресії, та покладенням на нього обов`язків із забезпечення теплопостачання;
- відсутність у відповідача можливості отримання природного газу за пільговою ціною у зв`язку з наявністю заборгованості іншого суб`єкта господарювання;
- тарифне регулювання діяльності відповідача та обмеженість можливостей компенсації витрат за рахунок споживачів, переважну більшість яких становить населення;
- значний обсяг дебіторської заборгованості споживачів за надані послуги, що безпосередньо впливає на платоспроможність відповідача (станом на 01.05.2025 дебіторська заборгованість споживачів за теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води складає 1 000 414 829,37 грн; згідно довідки від 27.05.2025, станом на цю ж дату поточна кредиторська заборгованість за отримані роботи, послуги та інші зобов`язання складає 1 255 655,0 тис. грн).
60. Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції погодився з доводами відповідача про те, що збільшення розміру боргових зобов`язань відповідача на початку нового опалювального сезону, за відсутності можливості компенсувати відповідні втрати за рахунок населення, може мати серйозні негативні наслідки не тільки для відповідача, але й для невизначеного кола споживачів послуг з опалення в зимовий період (в тому числі медичних, навчальних закладів, бюджетних установ, а також населення), тобто призвести до порушення загальносуспільних інтересів.
61. Крім того, суди попередніх інстанцій врахували, що внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації, здійснення нею ракетних ударів та пошкодження майна ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ", це товариство станом на початок опалювального сезону 2022 року було позбавлене можливості здійснювати постачання теплової енергії споживачам міста Кременчука.
62. Полтавська обласна рада рішенням №473 від 22.09.2022 "Про надання згоди на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" надала згоду на безоплатне прийняття з державної у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи Навчально-методичний центр з газової безпеки" .
63. На підставі розпорядження КМУ від 08.10.2022 №894-Р "Про передачу цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу ТОВ Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад Полтавської області", Полтавська обласна рада прийняла рішення від 14.10.2022 №481 "Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ" Державної установи "Навчально-методичний центр з газової безпеки" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області". У п.4 розпорядження вирішено після затвердження акта приймання-передачі передати на баланс як внесок до статутного капіталу КВП "Полтаватеплоенерго" (відповідача), майно, зазначене у додатку до цього рішення, а саме, цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу "Кременчуцька ТЕЦ".
64. Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області рішенням від 20.10.2022 №1508 виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води по лівобережній частині міста Кременчука з покладанням відповідних обов`язків згідно чинного законодавства визначив КВП "Полтаватеплоенерго".
65. Суди врахували, що зміст судових рішень, ухвалених у справі №910/9976/24, в якій брали участь відповідач (як позивач) та позивач (як третя особа), свідчить, що ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" як постачальник відмовило КВП "Полтаватеплоенерго" в укладенні договору на постачання природного газу за пільговою ціною, зокрема, з підстав непогашення заборгованості ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" за отримані останнім енергоносії (природний газ).
66. З урахуванням цього, суди попередніх інстанцій зауважили, що виникнення заборгованості перед позивачем у спірному періоді значною мірою знаходиться в причинному зв`язку не тільки з діями відповідача як постачальника теплової енергії, а із обставинами, які об`єктивно склалися протягом 2022-2024 років (передача відповідачу майна Кременчуцької ТЕЦ, зруйнованої внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації, покладення на відповідача обов`язків виконавця послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам м. Кременчука, в тому числі населенню, за наявності непогашених боргів ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" перед ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" як постачальника газу зі спеціальними обов`язками для забезпечення загальносуспільних інтересів).
67. З оскаржуваних рішень вбачається, що при вирішенні питання про зменшення пені та штрафу суди попередніх інстанцій взяли до уваги та врахували співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру штрафних санкцій.
68. З огляду на це, доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій при зменшенні розміру пені не врахували інтереси обох сторін, в тому числі і ТОВ "Нафтогаз України", є необґрунтованими.
69. Як вже було зазначено, наявність або відсутність підстав для зменшення неустойки залежить від фактичних обставин, які встановлені судами у справі.
70. Суди попередніх інстанцій, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням встановлені обставини та подані докази, з урахуванням розумного балансу інтересів сторін, визнали підстави для зменшення пені на 80% достатніми.
71. Аналіз висновків, зроблених судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі щодо зменшення неустойки, не свідчить про їх невідповідність висновкам щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК, викладеним у постановах Верховного Суду, оскільки ці висновки (щодо наявності/відсутності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій) не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених у кожній конкретній справі.
72. Верховний Суд звертає увагу, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично є взаємовиключними, оскільки з одного боку він стверджує про сталість судової практики та наявність усталених правових висновків Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК, а з іншого - стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах.
73. Оскільки на сьогоднішній день існують висновки Верховного Суду щодо застосування ст.551 ЦК та ст.233 ГК у подібних правовідносинах і оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій відповідають цим висновкам, то Верховний Суд закриває касаційне провадження в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.4 ч.2 ст.287 ГПК
74. ТОВ "Нафтогаз України" у касаційній скарзі зазначило, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів, які б підтверджували про наявність впливу агресії російської федерації на виконання договору постачання газу, а також доказів, що стягнення пені призведе до банкрутства чи ліквідації відповідача чи до інших негативних фінансових наслідків; суди попередніх інстанції не надали правової оцінки балансу інтересів сторін, доводам позивача щодо цих обставин та доказам, які підтверджують чи спростовують ці обставини.
75. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.
76. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (п.4 ч.3 ст.310 ГПК).
77. У розумінні ст.77 ГПК допустимими доказами є: 1) певні засоби доказування, які відповідно до законодавства повинні підтверджувати обставини, тобто ці обставини не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; 2) докази, одержані без порушення закону, які в такому випадку приймаються судом.
78. Таким чином, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування, бо не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Висновок про недопустимість доказу можна зробити виключно із застосуванням норми матеріального права, яка містить пряму заборону використання відповідного засобу доказування на підтвердження певної фактичної обставини справи.
79. Водночас скаржник не вказує, які саме докази, на його думку, є недопустимими, в чому саме проявилося порушення положень ст.77 ГПК, які саме обставини справи були встановлені на підставі недопустимих доказів.
80. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
81. Незгода скаржника з рішеннями судів попередніх інстанцій або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішеннях, не свідчить про їх незаконність.
82. З урахуванням цього, визначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 у взаємозв`язку із п.4 ч.3 ст.310 ГПК, є необґрунтованою.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
83. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
84. Пункт 4 ч.1 ст.296 ГПК передбачає, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
85. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
86. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про закриття касаційного провадження в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК, та залишення касаційної скарги без задоволення у іншій частині, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін..
Судові витрати
87. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження в частині та залишення касаційної скарги без задоволення у іншій частині, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в частині підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в частині інших підстав касаційного оскарження залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду Полтавської області від 11.12.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 у справі №917/920/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець
