ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
30.06.2026Справа № 910/9573/25За заявою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Берестейський,14, ідентифікаційний номер 38727770) в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська,23, ідентифікаційний номер 38728444)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікморсервіс Ніколаєв" (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,18/7 літера "В", ідентифікаційний номер 32655926)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Представники учасників: не викликались.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9573/25 за заявою Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (адміністрації Миколаївського морського порту) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв».
Ухвалою попереднього засідання від 18.03.2026 з-поміж іншого визнано кредитором у справі № 910/9573/25 по відношенню до боржника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами на суму 87 350,97 грн., з яких 6 056,00 грн. - вимоги першої черги, 81 294,97 грн. - вимоги четвертої черги.
26.06.2026 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про виправлення описки в ухвалі від 18.03.2026 у справі № 910/9573/25.
Дослідивши вказану заяву, судом встановлено наступне.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві вказано, що згідно з пунктом 2 частини 1 статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України з громадян, які зареєстровані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України.
Із посиланням на наведене положення Кодексу України з процедур банкрутства Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначає, що судом було допущено описку в черговості визнання грошових вимог кредитора, а саме: зазначено 81 294,97 грн. - вимоги четвертої черги замість вірного - 81 294,97 грн. - вимоги другої черги.
За приписами до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.
Так, господарський суд, розглядаючи у попередньому засіданні (ухвала від 18.03.2026 у справі № 910/9573/25) заяву Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із грошовими вимогами до боржника, встановив, що заявлені кредитором вимоги обгрунтовані наявністю у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсевіс Ніколаєв» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на оплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
За результатом дослідження наданих кредитором доказів суд зазначив про доведеність існування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» боргу з відшкодування фактичних витрат на оплату і доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2024 року по серпень 2025 року на суму 81 294,97 грн., у зв`язку з чим суд із посиланням на положення статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства, якою визначено черговість задоволення вимог кредиторів, дійшов висновку про визнання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві кредитором боржника на суму 81 294,97 грн. з віднесенням до вимог четвертої черги задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому:
1) у першу чергу задовольняються:
- вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;
- вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;
- вимоги кредиторів за договорами страхування;
- витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;
- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;
- вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;
2) у другу чергу задовольняються:
- вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України за громадян, які застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників).
3) у третю чергу задовольняються:
- вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);
- вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;
4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;
5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;
6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Суд зазначає, що з урахуванням положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, можна дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано органу Пенсійного фонду України лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею (аналогічні висновки про застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі № 812/1347/17, від 06 березня 2018 року у справі № 812/1112/17, від 21.01.2021 по справі № 812/1228/17).
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2021 по справі № 904/1200/21.
З огляду на викладене, суд відмовляє Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі від 18.03.2026 у справі № 910/9573/25, оскільки судом було законно та обгрунтовано визнано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікморсервіс Ніколаєв» на суму 81 294,97 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, адже суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, відтак, не відносяться до другої черги задоволення вимог кредиторів у розумінні ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі від 18.03.2026 у справі № 910/9573/25.
2. Копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві.
Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.
Суддя Д.В. Мандичев