Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2026 року
м. Київ
справа № 420/37993/24
адміністративне провадження № К/990/11318/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 (суддя Лебедєва Г.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Федусика А.Г., суддів Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.) у справі №420/37993/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, Управління, орган Пенсійного фонду), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Управління про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, внаслідок військової агресії рф проти України позивачці як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 від 03.09.2024;
зобов`язати Управління призначити позивачці одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю на підставі статті другої Закону України «Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України» від 20.03.2023 №2980-IX (далі - Закон №2980-IX, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) і виплатити різницю між сумою, визначеною Законом № 2980-IX, та фактично отриманою сумою, визначеною Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон 1105-XIV), у розмірі 732000 грн.
2. На обґрунтування позову позивачка послалася на протиправну відмову Управління у виплаті їй одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю у розмірі 1 мільйон гривень, з тих підстав, що її чоловік загинув під час виконання ним обов`язків 31.03.2023 внаслідок спрацювання вибухового пристрою. Вважає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону №2980-IX, вона, як член сім`ї загиблого працівника об`єкту критичної інфраструктури, смерть якого настала під час виконання ним професійних обов`язків у зв`язку зі збройним нападом держави-агресора, має право на призначення одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю у розмірі 1 мільйон гривень.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що 31.03.2023 внаслідок спрацювання вибухового пристрою під час виконання трудових обов`язків загинув чоловік позивачки ОСОБА_2 , який працював на посаді старшого майстра служби повітряних та кабельних електричних мереж АТ "Херсонобленерго".
4. Актом спеціального розслідування групового нещасного випадку по формі Н-1/П від 24.04.2023 встановлено, що нещасний випадок, що стався з старшим майстром служби повітряних та кабельних електричних мереж АТ "Херсонобленерго" ОСОБА_2 , 31.03.2023 о 09 год. 30 хв. поблизу повітряної лінії ПЛ-35 кВ "Посад-Покровка-Киселівка" АТ «Херсонобленерго», пов`язаний з виробництвом (стався під час виконання трудових обов`язків в робочий час).
5. ОСОБА_1 є дружиною загиблого ОСОБА_2 .
6. За заявою ОСОБА_1 від 20.06.2023 Управління прийняло постанову від 04.07.2023 №210029510362-2023-1 про призначення одноразової грошової допомоги сім`ї загиблого у розмірі 268000,00 грн на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-XIV, яка була виплачена позивачці 17.07.2023, що підтверджується банківською випискою від 24.11.2024.
7. 30.08.2024 ОСОБА_1 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України як члену сім`ї (дружині) загиблого працівника об`єкту критичної інфраструктури.
8. Орган пенсійного фонду за наслідком розгляду заяви позивачки від 30.08.2024 прийняв рішення від 03.09.2024 №11069/03-16 про відмову у призначенні та виплаті цієї допомоги відповідно до Закону №2980-ІХ, оскільки АТ «Херсонобленерго» станом на 31.03.2023 не включене до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.
9. Вважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.10.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026, позов задовольнив.
11. Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачці як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 , було протиправно відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану її чоловіку як працівнику об`єкта критичної інфраструктури внаслідок військової агресії рф проти України, оскільки чоловік позивачки загинув під час виконання ним обов`язків та підприємство, на якому працював загиблий, віднесено до об`єктів критичної інфраструктури, що дає позивачці право на призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом №2980-IX.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ І ВІДЗИВІВ НА НИХ
12. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
13. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування цієї підстави скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пунктів 14, 22 частини першої, частини другої статті 8 Закону України «Про критичну інфраструктуру» від 16.11.2021 №1882-IX (далі - Закон № 1882-IX), пунктів 4, 5, 6, 7 Порядку віднесення об`єктів до критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 (далі - Порядок №1109), пунктів 7, 18 Порядку ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 №415 (далі - Порядок №415), пункту 11 Порядку деяких питань соціального захисту та соціальної підтримки окремих категорій населення, використання коштів державного бюджету для здійснення виплат із соціальної підтримки окремих категорій населення, здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 (далі - Порядок №1396) щодо правомірності набуття правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.
14. Скаржник зазначає про відсутність висновку щодо питання застосування положень наведених вище норм та частини першої та другої статті 1 Закону №2980-IX щодо наявності права на одноразову грошову допомогу за шкоду життю і здоров`ю у осіб з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури.
15. Відповідач доводить, що підприємство, на якому працював загиблий чоловік позивачки не включено до реєстру об`єктів критичної інфраструктури, тому позивачка не має право на виплати у зв`язку з його загибеллю відповідно до вимог Закону №2980-IX.
16. Окрім наведеного скаржник у касаційній скарзі покликається на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для позивача.
17. Позивачка у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін.
Позивач вважає, що має право на виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю її чоловіка, оскільки він загинув під час виконання ним обов`язків та підприємство, на якому працював загиблий віднесено до критичної інфраструктури.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України визначає Закон №2980-IX, який спрямований на підтримку деяких категорій осіб, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
19. Відповідно до статті 1 Закону №2980-IX право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
У разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується членам їхніх сімей.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема, один із подружжя, який пережив загиблу (померлу) особу.
20. Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №2980-IX передбачено, що одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах: у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.
21. Згідно з частиною першою статті 3 Закону №2980-IX одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
22. Частинами четвертою і п`ятою статті 3 Закону №2980-IX передбачено, що якщо особа одночасно має право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати або одноразової компенсації за шкоду життю та здоров`ю, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється виключно в порядку та розмірах, визначених цим Законом.
Особи, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
23. За правилами частини шостої статті 3 Закону №2980-IX порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю встановлюється Кабінетом Міністрів України.
24. Статтею 4 Закону №2980-IX передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються:
1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);
2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.
Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.
У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
25. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України, передбаченої Законом №2980-IX, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 (далі Порядок №1396).
26. Відповідно до пункту 2 Порядку №1396 (в редакції, чинній на дату звернення позивачки до відповідача із заявою про призначення одноразової грошової допомоги) особи, які відповідно до статті 1 Закону мають право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю (далі - отримувачі), подають до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган) заяву про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України (далі - заява), за формою згідно з додатком.
27. За правилами пункту 3 Порядку одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю виплачується в розмірах, визначених частиною першою статті 2 Закону.
28. Пунктом 4 Порядку №1396 передбачено, що уповноважений орган обчислює розмір одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю з урахуванням інформації про надання отримувачам одноразової грошової допомоги, одноразової страхової виплати, одноразової компенсації за шкоду життю та здоров`ю, завдану їм внаслідок військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, що зберігається у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах або базах даних органів, що надають адміністративні, соціальні та інші публічні послуги, провадять іншу управлінську діяльність та державне регулювання.
29. Згідно з пунктом 8 Порядку №1396 отримувачі, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.
30. Перелік документів, які подають для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, визначено пунктом 10 Порядку №1396.
31. Відповідно до пункту 11 Порядку №1396 після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.
Для підтвердження факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.
Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.
32. Суди установили, що розглядаючи заяву позивачки від 30.08.2024 про призначення одноразової грошової допомоги Управління відмовило позивачці у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги з підстав того, що АТ "Херсонобленерго" на момент загибелі чоловіка позивачки не було внесено до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.
33. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що чоловік позивачки ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок спрацювання вибухового пристрою під час виконання ним трудових обов`язків, пов`язаних із ремонтом і обслуговуванням повітряних та кабельних електричних мереж АТ "Херсонобленерго".
34. Однак, Порядок ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, включення таких об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього, який визначає процедури формування і ведення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр), яким було передбачено включення об`єктів критичної інфраструктури до Реєстру, внесення до нього інформації про об`єкти критичної інфраструктури та їх виключення, доступу та надання інформації з Реєстру, затверджений 28.04.2023 постановою Кабінету Міністрів України №415 (яка набрала чинності 02.05.2023).
Тобто, початок створення і забезпечення функціонування Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2023 №415, відбувся після настання нещасного випадку з ОСОБА_2 . До цього моменту діяв Закон №1882-IX, Порядком і Переліком, затвердженими Постановою Уряду №1109.
35. Пунктом 1 частини сьомої статті 6 Закону №2980-IX доручено Кабінету Міністрів України затвердити перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 6 Закону №2980-IX до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.
36. Правові та організаційні засади створення та функціонування національної системи захисту критичної інфраструктури є складовою законодавства у сфері національної безпеки закріплені Законом України від 16.11.2021 №1882-IX "Про критичну інфраструктуру" (далі - Закон №1882-IX).
37. Статтею 1 Закону №1882-IX визначено, що об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
38. За правилами частин першої і другої статті 8 Закону №1882-IX віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.
39. За правилами частини першої статті 9 Закону №1882-IX для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.
Частиною третьою статті 9 Закону №1882-IX передбачено, що Перелік секторів критичної інфраструктури та суб`єктів, відповідальних за формування та реалізацію державної політики у відповідних секторах національної системи захисту критичної інфраструктури (далі - Перелік), визначається Кабінетом Міністрів України. У разі необхідності внесення змін до Переліку Кабінет Міністрів України переглядає та змінює його виходячи з критеріїв критичності, визначених цим Законом.
40. Пунктом 2 частини четвертої статті 9 Закону №1882-IX передбачено, що до життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема, енергозабезпечення (у тому числі постачання теплової енергії).
41. Відповідно до частин першої та п`ятої статті 11 Закону №1882-IX для цілей узгодження дій суб`єктів національної системи захисту критичної інфраструктури формується Реєстр об`єктів критичної інфраструктури (далі - Реєстр).
Порядок ведення Реєстру, включення об`єктів до Реєстру, доступу та надання інформації з нього визначається Кабінетом Міністрів України.
42. Таким чином, суди встановили і це не заперечувалося сторонами, що позивачка мала право на виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, оскільки член її сім`ї (чоловік) загинув у зв`язку з пораненням, пов`язаним з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії рф проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.
Відмова у такій виплаті пов`язана виключно із відсутністю АТ "Херсонобленерго" у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури. Тому ключовим правовими питаннями у цій справі є належність підприємства до об`єктів критичної інфраструктури та правомірність відмови у виплаті грошової допомоги з покликанням на законодавство, яке на момент загибелі члена сім`ї позивачки не існувало.
43. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 було затверджено Порядок віднесення об`єктів до критичної інфраструктури та Перелік секторів критичної інфраструктури.
Відповідно до пункту 1 Переліку секторів критичної інфраструктури включено паливно-енергетичний сектор, зокрема, електроенергетика (виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії, експлуатація гідротехнічних споруд). Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури - Міненерго.
Отже, саме виконання функцій із забезпечення життєво важливих національних інтересів на дату загибелі ОСОБА_2 було ключовим критерієм для визначення того чи іншого об`єкту таким, що належить до критичної інфраструктури.
44. На момент виникнення нещасного випадку (і до створення Реєстру об`єктів критичної інфраструктури) Перелік об`єктів критичної інфраструктури визначався Законом №1882-IX, Порядком і Переліком, затвердженими Постановою Уряду №1109, відповідно до яких до Переліку секторів критичної інфраструктури віднесено, зокрема, електроенергетику (виробництво електричної енергії, забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії, експлуатація гідротехнічних споруд).
Тобто, всі підприємства, які здійснювали виробництво електричної енергії, забезпечували функціонування ринку електричної енергії, організацію купівлі-продажу електричної енергії на ринку, управління системами передачі та енергопостачання, розподіл електричної енергії, експлуатацію гідротехнічних споруд, були віднесені до об`єктів критичної інфраструктури.
Суди установили, що Підприємство здійснює діяльність за КВЕД 35.13 «Розподілення електричної енергії» для всіх об`єктів промисловості, соціальної сфери та населення Херсонської області, ремонтно-технічне обслуговування діючих електроустановок напругою 0,4-154 кВ, які знаходяться на балансі Товариства, контролює роботу приладів обліку електроенергії на власних електроустановках та на електроустановках споживачів.
Отже на момент нещасного випадку Підприємство відносилося до об`єктів критичної інфраструктури в силу вимог Закону №1882-IX, Порядку і Переліку, затвердженого Постановою Уряду №1109, а у подальшому після набрання чинності Постанови №415 після проходження відповідних процедур за новим Порядком внесено до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Це підтверджується листом Адміністрації Держспецзв`язку від 07.01.2025 №2032/25, яка повідомила Суд про те, що Акціонерне товариство «Херсонобленерго» 28.03.2024 внесено до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Порядку №415. Тобто внесення до Реєстру відбулося після набрання чинності Постанови №415 (02.05.2023).
45. Таким чином, враховуючи діяльність АТ "Херсонобленерго" та наведені норми, суди установили, що Підприємство відповідно до Переліку секторів критичної інфраструктури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109, віднесено до об`єктів критичної інфраструктури. Посилання відповідача на внесення Підприємства до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, який на момент загибелі ОСОБА_2 ще не був запроваджений, як на умову отримання позивачкою одноразової грошової допомоги є неправомірним.
Суд наголошує, що ні на позивачку, ні на ОСОБА_2 не може бути покладений тягар відповідальності за діяльність держави. Позивачка не може бути обмежена у своїх правах чи зазнати негативних наслідків через те, що держава вчасно не запровадила відповідний Реєстр або не внесла до нього Підприємство. Згідно з принципом належного урядування, ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу. Помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, а негативні наслідки державної бездіяльності не повинні ставати приватним тягарем для людини. У рішенні ЄСПЛ у справі Pincovб and Pinc v. The Czech Republic Суд підкреслив, що органи влади не можуть посилатися на власні помилки або упущення (наприклад, реєстраційні чи процедурні) як на підставу для позбавлення особи її прав, якщо сама особа діяла добросовісно.
46. Колегія суддів звертає увагу на те, що Держава вживає заходів щодо виправлення такої помилки. Кабінет Міністрів України у пункті 2 постанови від 10.06.2026 №748 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396» фактично зобов`язав забезпечити перегляд рішень, прийнятих територіальними органами Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану, зокрема, працівникам об`єктів критичної інфраструктури, внаслідок військової агресії рф проти України, зазначеним у частинах першій та третій статті 1 Закону України "Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії рф проти України" у разі, зокрема: відсутності відповідного об`єкта інфраструктури, що після 24.02.2022 піддавався бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури.
Наведена Постанова Уряду спрямована на забезпечення перегляду рішень органу Пенсійного фонду, яким відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану, зокрема, працівникам об`єктів критичної інфраструктури, внаслідок військової агресії рф проти України з підстав відсутності цих об`єктів у Реєстрі і включення цих об`єктів після нещасного випадку і створення Реєстру.
47. Таким чином, відмова пенсійного органу за наслідком розгляду заяви позивачки від 30.08.2024 у призначенні та виплаті допомоги відповідно до Закону №2980-ІХ через відсутність АТ «Херсонобленерго» у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури є протиправною, оскільки на день загибелі ОСОБА_2 ведення такого Реєстру не було передбачено законодавством. Натомість на день загибелі ОСОБА_2 АТ «Херсонобленерго» було об`єктом критичної інфраструктури в силу приписів Закону №1882-IX, Порядку і Переліку, затвердженого Постановою Уряду №1109. Несвоєчасне створення та внесення до реєстру не спростовує факту виконання загиблим обов`язків на об`єкті критичної інфраструктури, який за законом входить до сектору цієї інфраструктури. Під час воєнного стану, в умовах підвищеної небезпеки та формальні недоліки не можуть негативно впливати на соціальний захист працівників енергетики та їх родин.
Суд наголошує, що право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 2980-IX, виникає безпосередньо в момент настання юридичного факту, а саме, загибелі (смерті) працівника внаслідок військової агресії під час виконання професійних обов`язків. Будь-які рішення держави (як-от створення Реєстру чи подальше внесення об`єкта до нього), що вчинені після цього моменту, не можуть звужувати, скасовувати чи відтерміновувати вже набуте особою право на соціальний захист.
48. Ураховуючи встановлені судами обставини і наведені норми, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про необґрунтованість оспорюваного рішення з підстав протиправної відмови позивачці у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії рф проти України як члену сім`ї загиблого ОСОБА_2 , тому, як наслідок, спірне рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
49. З цих підстав Верховний Суд констатує, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність оспорюваного рішення при правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, тому прийняті ними рішення є законними та обґрунтованими й скасуванню не підлягають.
50. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
51. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
52. Провівши касаційний перегляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права і не допустили порушення норм процесуального права, які могли б зумовлювати скасування оскаржених рішень у цій справі, ухвалили законне та обґрунтоване судове рішення, а тому підстав для його скасування та задоволення касаційної скарги - не вбачає.
Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №420/37993/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя С.М. Чиркін
