Єдиний державний реєстр судових рішень
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року Справа № 924/700/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А. , суддя Крейбух О.Г.
секретар судового засідання Політуча В.В.
за участю представників сторін:
засновника ФГ "Золотий Жайвір" ОСОБА_1 - Покотило Ю.В., адвокат (в режимі відеоконференції);
арбітражного керуючого (ліквідатора) - Білик О.А. (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року (повний текст складено 28.05.2026) у справі №924/700/24 (суддя Кочергіна В.О.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна"
до Фермерського господарства "Золотий Жайвір"
про банкрутство юридичної особи
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026, серед іншого, заяву Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№05-06/1048/26 від 20.04.2026) з грошовими вимогами до боржника у сумі 308 000,00 грн штрафу та 5 324,80 грн судового збору, задоволено.
Визнано поточні грошові вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у сумі 308 000,00 грн штрафу (із віднесенням до шостої черги задоволення вимог кредиторів) та 5 324,80 грн судового збору (із віднесенням до першої черги задоволення вимог кредиторів).
Зобов`язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Білика О.А. внести зміни до реєстру вимог кредиторів Фермерського господарства "Золотий Жайвір" відповідно до п. 2 резолютивної частини цієї ухвали.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, засновник Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у визнанні грошових вимог до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" у повному обсязі.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/700/24 - залишено без руху. Запропоновано апелянту протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені недоліки апеляційної скарги та подати до суду докази сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.
10.06.2026 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.05.2026 у справі №924/700/24. Призначено справу № 924/700/24 до розгляду на 27.07.2026 об 10:30 год.
Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2026 справу №924/700/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Саврій В.А., суддя Крейбух О.Г.
В судове засідання представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Фермерського господарства "Агро Остап`є", Головного управління ДПС у Хмельницькій області не з`явилися; про причини неявки суд не повідомили.
Разом з тим, колегією суддів враховано, що ухвалою суду від 06.07.2026 клопотання Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 924/700/24 задоволено та доручено Господарському суду Львівської області проведення судового засідання у справі, яке призначене на 27.07.2026 об 10:30 год, в режимі відеоконференції. Водночас у визначені дату та час представник Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Господарського суду Львівської області не з`явився, про що суд апеляційної інстанції був повідомлений уповноваженим представником Господарського суду Львівської області.
Частинами 11, 12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті, неявка представника Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, незважаючи на забезпечення судом можливості його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, так само як і неявка інших учасників справи, не є підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Фермерського господарства "Агро Остап`є" та Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Безпосередньо в судовому засіданні представник скаржника повністю підтримав вимоги та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Присутній в судовому засіданні арбітражний керуючий (ліквідатор) Білик О.А. вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, а відтак просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника скаржника та ліквідатора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулося до Господарського суду Хмельницької області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи Фермерського господарства "Золотий Жайвір".
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024, серед іншого, відкрито провадження у справі № 924/700/24 про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір".
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 07.11.2025, серед іншого, визнано банкрутом Фермерське господарство "Золотий Жайвір", відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру на строк, що не може перевищувати 12 місяців та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Білика О.А.
20.04.2026 до Господарського суду Житомирської області через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. №05-06/1048/26 від 20.04.2026) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 308 000,00 грн штрафу та 5 324,80 грн судового збору.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 22.04.2026 зазначену заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2026 о 10:30 год та зобов`язано заявника надати суду оригінали доданих до заяви доказів для огляду у судовому засіданні, а ліквідатора майна боржника - розглянути заяву про грошові вимоги, подати документально підтверджені та нормативно обґрунтовані письмові пояснення щодо їх визнання або відхилення.
24.04.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника засновника боржника надійшли письмові заперечення на заяву з грошовими вимогами (вх. №05-22/3449/26 від 24.04.2026), у яких зазначено, що підставою заявлених вимог є наказ Голови Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 12.01.2026 про стягнення з боржника до Державного бюджету України штрафу у загальному розмірі 308 000,00 грн, виданий на виконання рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення від 29.09.2025 №3/205-р/к у справі №63/2-01-145-2025 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Представник засновника боржника вказував, що заявлені вимоги є фінансовими санкціями, які не є грошовим зобов`язанням у розумінні статті 1 КУзПБ та не можуть бути визнані грошовими вимогами у справі про банкрутство. Крім того, зазначав про неподання заявником рішення адміністративної колегії, недоведення настання строку його виконання, наявність судового спору щодо його оскарження, що, на його думку, зумовлює зупинення строку виконання цього рішення, а також про незаконність видачі наказу про примусове виконання під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановленого статтею 41 КУзПБ.
27.04.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" від ліквідатора - арбітражного керуючого Білика О.А. надійшло повідомлення про розгляд кредиторських вимог (вх. №05-22/3465/26 від 27.04.206), в якому останній повністю визнав грошові вимоги Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у сумі 308 000,00 грн штрафу з віднесенням їх до шостої черги задоволення вимог кредиторів та 5 324,80 грн судового збору - до першої черги задоволення вимог кредиторів.
01.05.2026 представником засновника боржника надіслано до суду копію рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, яке є предметом оскарження у справі № 914/3695/25, що розглядається Господарським судом Львівської області, копію позовної заяви, на підставі якої відкрито провадження у зазначеній справі, а також копію відповіді на відзив у даній справі (вх. №05-22/3625/26 від 01.05.2026). Подані документи судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
05.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" від представника засновника боржника надійшло клопотання (вх. №05-06/1202/26 від 05.05.2026) про залишення заяви Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з грошовими вимогами до боржника без розгляду, мотивоване неподанням заявником витребуваних судом доказів та неповідомленням причин неможливості їх подання.
Крім того, 05.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника засновника боржника надійшло клопотання (вх. №05-22/3756/26 від 05.05.2026) про долучення до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2026 про відкриття провадження у справі №924/430/26, в якому останній вказував, що підставою заявлених грошових вимог є наказ №63/1-Ю від 12.01.2026 про примусове виконання рішення про стягнення з Фермерського господарства "Золотий жайвір" штрафу у загальному розмірі 308 000,00 грн, тоді як ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04.05.2026 відкрито провадження у справі №924/430/26 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання зазначеного наказу таким, що не підлягає виконанню. На думку представника засновника боржника, наведені обставини підлягають врахуванню при вирішенні заяви про визнання грошових вимог. Подані докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
22.05.2026 до суду через підсистему "Електронний суд" від Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли письмові пояснення (вх. №05-22/4258/26 від 22.05.2026) на виконання вимог ухвали суду від 04.05.2026, в яких останній зазначив, що рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 №63/205-р/к Фермерське господарство "Золотий Жайвір" визнано таким, що вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф у розмірі 308 000,00 грн. Заявник вказував, що зазначене рішення було належним чином вручено боржнику, у встановлений законом строк не оскаржувалося та не було виконане, у зв`язку з чим набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Крім того, зазначав, що є конкурсним кредитором боржника, а виданий на виконання рішення наказ про стягнення штрафу був повернутий органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання у зв`язку з визнанням Фермерського господарства "Золотий Жайвір" банкрутом. До пояснень долучено докази на підтвердження викладених обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, у ході розгляду заяви суд неодноразово оголошував перерви у судових засіданнях.
Місцевий господарський суд, 25.05.2026, розглянувши, подану Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України заяву (вх. №05-06/1048/26 від 20.04.2026) про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 308 000,00 грн штрафу та 5 324,80 грн судового збору, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для її задоволення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч.1, ч.3 ст.3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частина 1 ст. 2 КУзПБ передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Преамбулою КУзПБ визначено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч.1 ст.41 КУзПБ, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання таких зобов`язань.
Абзацом третім частини третьої статті 41 КУзПБ передбачено, що протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня) та не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань, на які поширюється дія мораторію.
Разом з тим, відповідно до ч.5 ст.41 КУзПБ, дія мораторію не поширюється на вимоги поточних кредиторів, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч.1 ст.1 КУзПБ, поточними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч.4 ст.60 КУзПБ, у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом та за результатами їх розгляду визнає чи відхиляє такі вимоги повністю або частково.
Відповідно до п.2 ч.7 ст.7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції уповноважений приймати передбачені законом рішення та розпорядження у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною другою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.
Відповідно до ст.22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органів Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників у межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Предметом апеляційного перегляду у даній справі є правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для визнання поточних грошових вимог Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до боржника.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 №63/205-р/к Фермерське господарство "Золотий Жайвір" визнано таким, що вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладено штраф у загальному розмірі 308 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що зазначене рішення було отримане боржником 22.10.2025, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, списком згрупованих рекомендованих відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" та даними поштового трекінгу, у зв`язку з чим доводи апелянта щодо його неотримання обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.
Посилання апелянта на оскарження зазначеного рішення до Господарського суду Львівської області також обґрунтовано не взяті судом першої інстанції до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідний позов подано Фермерським господарством "Калина-2008", а не боржником - Фермерським господарством "Золотий Жайвір", щодо яких прийнято рішення №63/205-р/к.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 №63/205-р/к набрало законної сили щодо боржника, є обов`язковим до виконання та є належною правовою підставою для виникнення у останнього відповідного грошового зобов`язання.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.09.2025 № 63/205-р/к головою Відділення 12.01.2026 видано наказ про стягнення з боржника до Державного бюджету України штрафу у загальному розмірі 308 000,00 грн.
З огляду на те, що наказ про примусове виконання рішення адміністративної колегії видано 12.01.2026, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Золотий Жайвір", місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заявлені вимоги мають статус поточних вимог у розумінні статті 1 КУзПБ.
Відтак дія мораторію, передбаченого статтею 41 КУзПБ, на зазначені вимоги не поширюється, а тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності видачі наказу під час дії мораторію є безпідставними
Крім того, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що накладений рішенням адміністративної колегії штраф є адміністративно-господарською санкцією за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а тому підлягає врахуванню у справі про банкрутство як поточна грошова вимога у порядку, визначеному КУзПБ.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неподання заявником до суду рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, оскільки під час розгляду заяви відповідне рішення було подано до суду, досліджено місцевим господарським судом та покладено в основу оскаржуваної ухвали.
Посилання апелянта на те, що заявлені Західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вимоги не є грошовими вимогами у розумінні статті 1 КУзПБ, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені вимоги ґрунтуються на чинному та обов`язковому до виконання рішенні органу Антимонопольного комітету України і заявлені у порядку, передбаченому статтею 60 КУзПБ.
Безпідставними є й доводи апеляційної скарги про зупинення строку виконання рішення адміністративної колегії у зв`язку з його оскарженням, оскільки рішення №63/205-р/к Фермерським господарством "Золотий Жайвір" не оскаржувалося, тоді як відкриття провадження за позовом іншої юридичної особи - Фермерського господарства "Калина-2008" не породжує правових наслідків щодо зупинення строку виконання рішення стосовно боржника у цій справі.
Також не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо невідповідності наказу голови територіального відділення від 12.01.2026 №63/1-Ю рішенню адміністративної колегії, оскільки предметом розгляду у даній справі є виключно наявність правових підстав для визнання грошових вимог кредитора у процедурі банкрутства, а не перевірка законності рішення органу Антимонопольного комітету України чи виданого на його виконання наказу.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, зводяться до власного тлумачення апелянтом норм КУзПБ та законодавства про захист економічної конкуренції і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України).
Згідно з ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді заяви.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Хмельницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу засновника Фермерського господарства "Золотий жайвір" - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25 травня 2026 року у справі №924/700/24 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "28" липня 2026 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Саврій В.А.
Суддя Крейбух О.Г.
