ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року
м. Черкаси
Справа № 699/1569/25Провадження № 22-ц/821/520/26категорія: 310020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря Дмитренко В. В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, у складі головуючого судді Літвінової Г. М.,
в с т а н о в и в :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
03 жовтня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом.
Свої вимоги мотивувала тим, що сторони мають спільну малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 на користь ОСОБА_1 було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Вважає, що на теперішній час сума аліментів на утримання дитини, яку вона отримує за рішенням суду, є недостатньою для повноцінного утримання доньки.
Зазначає, що матеріальний стан відповідача змінився, він офіційно працевлаштований, має достатній для утримання дитини дохід.
Просила суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на підставі рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 699/447/22, на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 2000 грн щомісячно, на стягнення у частці від заробітку (доходу) відповідача у розмірі 1/3 частки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 року позов задоволено частково.
Змінено спосіб стягнення аліментів, що стягуються згідно з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 699/447/22 із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн щомісячно до досягнення повноліття дитиною, які підлягають індексації відповідно до закону, та стягнуто аліменти в розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь державного бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Стягнення аліментів за рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 699/447/22 у частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття, які підлягають індексації відповідно до закону вирішено припинити з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення мотивовано тим, що позивач має право на зміну способу стягнення аліментів та така вимога підлягає задоволенню.
Урахувавши позиції сторін, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог, а саме в частині зміни способу стягнення аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача згідно з рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 699/447/22 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з твердої грошової суми у розмірі 2000 грн щомісячно, на стягнення у частці від заробітку (доходу) відповідача у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.
При цьому суд врахував, що позивач не обґрунтувала причину, чому вважає необхідним стягнення аліментів на одну дитину саме у розмірі 1/3 частки від доходу позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку.
Просив скасувати рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 та ухвалити нове рішення, яким стягнути аліменти із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Вважає, що суд при розгляді справи допустив істотну неповноту судового розгляду, порушив норми процесуального та матеріального права.
Зазначає, що не згідний із розміром аліментів та заперечує щодо стягнення із нього аліментів в розмірі 1/3 чи 1/4 частки його доходу, адже тоді він зможе додатково забезпечувати доньку необхідними речами та контролювати витрати коштів.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить суд відхилити апеляційну скаргу, а рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2026 року залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07.08.2012 Виконавчим комітетом Нетеребської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (а.с. 7).
Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 у справі № 699/447/22 стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2000 грн щомісячно, починаючи з 19.04.2022 до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8-9).
Згідно з довідкою про склад сім`ї, виданою Виконавчим комітетом Набутівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 26.09.2025 № 232, до складу сім`ї позивача ОСОБА_1 входять донька ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 (а.с. 6).
ОСОБА_2 надав суду квитанції та чеки про придбання продуктів, іграшок, одягу та взуття, оплату послуг ресторанів, кафе, барів, продуктів, переказ коштів (а.с. 25-57).
Мотивувальна частина
Позиція Черкаського апеляційного суду
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та довідки про доставку електронного документу до електронного кабінету, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
08.09.2026 від ОСОБА_2 на адресу суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з перебуванням у відрядженні в зв`язку з виконанням військових обов`язків і не можливостю особисто прибути на призначене судове засідання.
До клопотання долучено довідку від 27.08.2026 в/ч НОМЕР_2 № 901/2/343Д, відповідно до якої ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією в даній частині та з 10.03.2026 по теперішній час перебуває у службовому відрядженні з метою участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет спору, те що скаржником клопотання про перенесення розгляду справи подано вдруге (перше 26.03.2026 а.с. 110, 111), а в якості зворотної адреси відправника клопотань зазначено адресу: АДРЕСА_1 , зміст долученої довідки в/ч та те, що скаржником не заявляється клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 2, ч. 8 ч. 9 ст. 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства»).
У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.
Аналіз наведених норм права і практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. Водночас, права та інтереси батьків очевидно підлягають врахуванню та оцінці судом при вирішенні спору.
Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається певною мірою доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.
Відповідно ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1)наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 372/2393/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором за заявою одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.
При цьому, закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.
Вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце як внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів, так і внаслідок бажання стягувача змінити спосіб стягнення аліментів в силу інших обставин.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 просила змінити спосіб стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, посилаючись на те, що розмір аліментів, які присуджений рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 на користь ОСОБА_1 , яким було стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання спільної дитини у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття є недостатнім для повноцінного утримання доньки.
Зазначає, що матеріальний стан відповідача змінився, він офіційно працевлаштований, має достатній для утримання дитини дохід.
Тобто, позивач у даній цивільній справі визначила предметом позову зміну способу стягнення аліментів - їх присудження в розмірі 1/3 частки від доходу батька дитини.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно виходив з того, що встановлений рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 18.07.2022 розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини не відповідає інтересам дитини, оскільки не забезпечує її належного рівня життя.
Слід зазначити, що відповідач, наголошуючи, що постійно додатково допомагав дочці, зокрема перераховував кошти, купував необхідні речі, іграшки, тощо, вказує, що він фактично визнає, що стягнутих з нього аліментів не достатньо для повноцінного утримання дочки.
Крім того, судом встановлено, що відповідач є працездатною особою, має стабільний дохід, інших неповнолітніх дітей, на утримання яких сплачує аліменти, не має.
Доказів свого майнового стану суду першої інстанції відповідач не надав та не довів, що стягнення 1/4 частини його заробітку позбавить його необхідних засобів для існування.
При цьому обов`язок батьків утримувати дитину є безумовним, а інші сімейні та майнові зобов`язання платника аліментів не можуть виконуватися шляхом покладення негативних наслідків на неповнолітню дитину та зменшення рівня її матеріального забезпечення.
Доказів нецільового використання позивачем аліментів, відсутність належних умов для проживання дочки або інших обставин, які б свідчили про порушення прав дитини чи відповідача, матеріали справи не містять.
Апеляційна скарга містить доводи про те, що позивач не справляється із вихованням дитини. Зокрема скаржник посилався на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04.11.2025, якою встановлено, що через неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків 17.09.2025 о 08.00 год за адресою: АДРЕСА_2 , біля магазину «Торговий дім», її малолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у громадському місці вживала алкогольний напій (вино), внаслідок чого потрапила до лікарні з діагнозом гостра алкогольна інтоксикація. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Разом з тим, у вказаній постанові встановлено, що вцілому сім`я ОСОБА_1 характеризується позитивно. Однак після події ними було обстежено умови проживання та оцінено потреби сім`ї. Під час обстеження установлено, що житлово-побутові умови та санітарно-гігієнічний стан житла задовільні. Для дитини створені належні умови для проживання, виховання, навчання, відпочинку та розвитку дитини. З сім`єю проведено профілактичну бесіду.
З викладеного вбачається, що позивач створила належні умови проживання, виховання, навчання, відпочинку та розвитку дитини для дочки, а притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не стосуються можливості вирішення питання про зміну способу стягнення аліментів.
Інші доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Отже, судом першої інстанції при розгляді цієї справи враховані всі її суттєві обставини та дотримано баланс прав та інтересів обох сторін.
Судом першої інстанції визначений розмір аліментів з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам неповнолітньої дитини сторін у справі, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та достойного рівня його матеріального забезпечення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Текст постанови складено 17 вересня 2026 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков